PROFILPELAJAR.COM

Кароль Мацей Шимановський
Кароль Мацей Шимановський
пол. Karol Maciej Szymanowski
	Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	рос. Карлъ Матвѣй Шимановскій
Дата народження	3 жовтня 1882
Місце народження	Тимошівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті	29 березня 1937[…] (54 роки)
Місце смерті	Лозанна, Швейцарія
Причина смерті	туберкульоз
Поховання	Крипта заслужених на Скалці
Роки активності	1899—1934
Громадянство	Російська імперія ; Польща
Професія	композитор, піаніст
Освіта	Єлисаветградське земське реальне училище
Вчителі	Зигмунт Носковський
Відомі учні	Bolesław Szabelskid
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера, симфонія і класична музика
Magnum opus	3 Paganini Capricesd і Symphony No. 3d
Заклад	Музичний університет Фридерика Шопена
Нагороди	Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd
Батько	Stanisław Bonawentura Marian Korwin-Szymanowskid
Мати	Anna Dominika Teodora Taubed
	Цитати у Вікіцитатах; Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шимановський.

Ка́роль Мацей Шимано́вський (3 жовтня 1882(1882-10-03), Тимошівка, Київська губернія — 29 березня 1937(1937-03-29), Лозанна) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Брат Станіслави Корвін-Шимановської.

Біографічні дані

Народився 21 вересня (3 жовтня) 1882(18821003) року в селі Тимошівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кам'янського району Черкаської області) в родинному маєтку (нині належить до Кам'янського району Черкаської області), у родині дворянина Станіслава Бонавентура-Мар'яна Шимановського та Домініки Теодори-Анни, уродженої баронеси фон Таубе, був охрещений у парафіяльній римо-католицькій церкві м. Сміли (нині райцентр Черкаської обл.)^[6]^[7]^[8] Головним чином там (а також в Єлисаветграді (нині Кропивницький) та маєтку Орловій Балці (нині с. Петрове Знам'янського р-ну Кіровоградської обл.) пройшли його дитячі та юнацькі роки. У віці від 10 до 19 років він зробив свої перші композиторські спроби, написавши опери «Золотиста вершина» й «Роланд» (останню у співавторстві зі старшим братом Феліксом), пісні на вірші Поля Верлена, Фрідріха Ніцше та «молодопольського» поета Казімєжа Тетмайєра, ранні фортепіанні твори.^[9]

Навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого триюрідного дядька й батька піаніста Генріха Густавовича Нейгауза в Єлисаветграді, у 1901—05 роки — у Варшаві.

Восени 1905 р. К. Шимановський, Людомир Ружицький, Ґжеґож Фітельберґ та Аполінарій Шелюто під меценатом князя Владислава Любомирського організували Видавничу спілку молодих польських композиторів. Критики назвали цю групу «Молода Польща у музиці». Тоді ж К. Шимановський заприятелював зі скрипалем Павлом Коханським і піаністом Артуром Рубінштейном, які стали, разом із Генр. Нейгаузом та диригентом Ґжеґожем Фітельберґом головними виконавцями його творів.

У 1905—1914 рр. зимові, весняні й перші літні місяці композитор проводив у польських, німецьких і австрійських містах, подорожував по Європі й Північній Африці. Другу половину літа, осінь, інколи початок зими жив й творив переважно у Тимошівці.

Під час Першої світової війни, у 1914—1917 рр., К. Шимановський зимові й весняні місяці проводив, головним чином, у Києві.

Від жовтня 1917 р. до кінця листопада 1919 р. жив у родинному будинку в Єлисаветграді.^[10]

Від 25 грудня 1919 р. — у Варшаві. Був ректором консерваторії (1927—1929) і Академії музики (1930—1932).

У 1930—1935 рр. жив у Закопане.

У 1921—1935 рр. К. Шимановський концертував у кільканадцяти країнах Європи та в США. У 1933 році гастролював з авторськими концертами в СРСР.

Помер 29 березня 1937 р. в клініці Дю Сігнал у Лозанні. Похорон відбувся 7 квітня 1937 року в Кракові, у базиліці св. Архангела Михаїла на Скалці.

Почесний член кількох музичних академій. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».^[11]

Твори

Опери
- «Хагіт» (1913),
- «Король Рогер» (1924).
Балети:
- «Мандрагора» (1920),
- «Гарнасі» («Розбійники з Татр», 1932).
Чотири симфонії.
Чотири кантати (зокрема, «Stabat Mater», 1926.
Перший (1916)та Другий концерти для скрипки з оркестром (1933).
Два струнні квартети.
Три сонати, мазурки, етюди, прелюдії та цикли «Маски» і «Метопи» для фортепіано.
Вокальні цикли для голосу з фортепіано та для голосу з оркестром (більше 20-ти).
Соната (1904) та цикл «Міфи» (1915) для скрипки з фортепіано.

Публіцистичні твори зібрано в книзі «Вибрані статті та листування» (видано 1963).

Шимановський і Україна

Життя та творчість Шимановського пов'язані з Україною. До 1917 кожного літа жив у Тимошівці, взимку 1914—1917 — у Києві. 1915 виступав у Києві й Умані з концертами, кошти від яких передав у фонд жертв Першої світової війни.

1917—1919 жив у Єлисаветграді. Працював, зокрема, у музичному відділі Народного комісаріату освіти, брав участь у шефських концертах, виступав у пресі.

Серед творів, які Шимановський написав в Україні, найвідоміші:

Друга симфонія (1910).
Третя симфонія (1916).
Перший скрипковий концерт.
Цикл «Міфи» (1915).
Цикл «Маски» (1916).

Вшанування пам'яті

У 1976 році у місті Закопане (Польща) було відкрито «Музей Кароля Шимановського».
Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського
Вулиця Кароля Шимановського у містах Кам'янка, Кропивницький та Черкаси.

Примітки

↑ метрична книга
d:Track:Q932420 d:Track:Q34544468
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118620401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Шимановский Кароль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ Згідно з записом в метричній книзі про народження Смілянської римо-католицької парафіяльної церкви.
↑ Калениченко А. Кароль Шимановський і Україна: нові погляди, матеріали, перспективи // Україна — Польща: історія і сучасність: Зб. наук. ст. і спогадів пам'яті П. М. Калениченка (1923—1983): У 2-х ч. — Ч. 1. — К., 2003. — С. 461—493.
↑ У різних джерелах також наводяться інші, помилкові, дати народження.
↑ Шимановський і Україна / Szymanowski a Ukraina: Мат-ли наук. конф., Кіровоград, 28–30 верес. 1993 / Наук. ред., передм. А. Калениченко. — Кіровоград: Кіровогр. держ. вид-во, 1998. — 152 с.
↑ Полячок Д. Композиторська, піаністична та літературна творчість Кароля Шима-новського в Єлисаветграді в 1917—1919 рр. // Музична україністика: сучасний вимір. Вип. 6. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. — С. 199—211.
↑ Monitor Polski. — 1935. — № 257. — Poz. 305.

Посилання

Шимановський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
О. Полячок. «А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?»: Україна в житті та музиці Кароля Шимановського [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]

Література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кароль Шимановський

Гусейнов Г. Друга соната. — Кіровоград: Імекс ЛТД, 2014. — 220 с.
Гамкало І. Шимановський Кароль // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 652.
Шимановський і Україна. Матеріали наукової конференції. — Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1998. — 152 с. — 1 000 прим. — ISBN 966-7385-02-7. (укр.) (рос.) (пол.)