На думку більшості уболівальників тих часів, Карой був найсильнішим воротарем країни. У нього була ідеальна фігура і виняткові здібності для тогочасного воротаря. Його основні характерні риси полягали в гармонійних і ефектних рухах на воротах, сміливості і швидкості як у леопарда. Техніка роботи з м'ячем у нього була розвинена на високому рівні. Він був прикладом для більшості відомих угорських воротарів майбутнього, які захоплювалися його грою.
Всю кар'єру провів у скромному клубі «33 ФК», склад якого не залишав навіть коли команда вилітала до другого дивізіону. Найвищий результат, якого досягала команда в роки виступів Жака — 5 місце в 1913 і 1915 роках[2]. В 1914 році був визнаний найкращим футболістом Угорщини.
На початку 20-х років Карой скрутив собі палець на одній з рук. В подальшому він відчував великий біль і лікарі були змушені ампутувати палець. Тим не менше, це не завадило йому продовжити грати з чотирма пальцями на руці. В 1928 році 33-річний Жак завершив футбольну кар'єру за станом здоров'я.
Виступи за збірну
1912 року в 17-річному віці дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини у матчі проти збірної Росії (9:0). Виступав за команду до 1925 року, відігравши за цей час 30 матчів. Якби не часті травми, зіграв би більше.
Двічі потрапляв до складу збірної, що виступала на Олімпійських іграх у 1912 і 1924 роках, але обидва рази залишався гравцем запасу.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
