PROFILPELAJAR.COM

Станція Кам'янець-Подільський Гречани — Ларга; Південно-Західна залізниця; Жмеринська дирекція; м. Кам'янець-Подільський
	Вокзал станції Кам'янець-ПодільськийВокзал станції Кам'янець-Подільський
	48°40′ пн. ш. 26°34′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.567° сх. д.
Рік відкриття	1914 (110 років)
Тип	проміжна
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Вулиця	Привокзальна
Відстань до Києва, км	467
Відстань до Хмельницького, км	106
Відстань до Ларги, км	54
Відстань до Одеси, км	600
Покриття; мобільного зв'язку	Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції	332907 ?
Код «Експрес-3»	2200260 ?
Послуги
Супутні послуги
Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський на Вікісховищі

Дільниця Гречани — Ларга

Легенда

Тернопіль

Старокостянтинів I

122

0

Гречани

вул. Західно-Окружна

Хмельницький

р. Плоска

Т 2311

127

Шаровечка

E50

132

рзд. Малиничі

137

Вовківці

138,9

Розсоша

140,7

Скібнево

146,7

152

154,2

157,2

161,4

39,4

Ярмолинці

172,6

177,9

179,9

58,9

Дунаївці

190,7

Нестерівці

200,9

79

Балин

207,6

Сахкамінь

211,1

89,1

Нігин

218,4

96

Гуменці

223,2

Цементник

Н03

227,9

107,9

Кам'янець-Подільський

вул. Князів Коріятовичів

232

239,9

246,3

248,1

р. Дністер

252,7

Ленківці

Південно-Західна залізниця

Львівська залізниця

Р63

263

Кельменці

Чернівці-Північна

265

143

Ларга

Окниця

Кам'янець-Подільський — проміжна залізнична станція 2-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на неелектрифікованій лінії Гречани — Ларга. Розташована в однойменному місті Хмельницької області.

Історія

Станція відкрита у 1914 року, в ході будівництва залізничної лінії Гречани — Ларга.

На початку XX століття Російська імперія спільно з Румунією та Австро-Угорщиною започаткували амбітний інфраструктурний проєкт з піднесеною назвою «Слов'янський шлях». Планувалося сполучити залізницею порти Адріатичного моря з Санкт-Петербургом.

За проєктом передбачалося прокласти залізницю від Кам'янця-Подільського вокзалу до станції Іване-Пустого, що мала сполучити адміністративний центр Поділля зі Львовом.

Перша світова війна не зупинила будівництво, a навпаки — пришвидшила. На початку літа 1917 року лінія до станції Іване-Пусте була майже збудована.

В селі Панівці навіть встигли виконати найскладнішу частину проєкту — був зведений віадук й височезні пілони-опори. Залишалося лише встановити сталеві прогони. Цей етап, швидше за все, завершили вже 1916 року, проте, з приходом радянської влади даний проєкт було визначено не доцільним з міркувань безпеки, так як залізниця могла використовуватись у військових цілях для переміщення військ противників радянщини.

У 1920 році на станції Кам'янець-Подільський перебував Симон Петлюри.

Зустріч політичного діяча Олександра Керенського на залізничному вокзалі (1917)
Зустріч політичного діяча Симона Петлюри в Кам'янці-Подільському (1920)

З вокзалу міста Кам'янець-Подільський Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця вирушала у світове турне. Завдяки капелі Олександра Кошиця «Щедрик» став візитівкою України. Артисти готувалися до світового турне саме у Кам'янці-Подільському. З 14 лютого по 24 березня 1919 року хор перебував у місті, де було набрано більшість хористів, які проходили репетиції та навчання французькою мовою. У травні 1919 року, під час закордонних гастролей капели, відбулася європейська прем'єра славнозвісного «Щедрика» в Національному театрі Праги. Тоді капела викликала міжнародний резонанс і забезпечила політичну в пізнаваність УНР^[1].

У 2021 році на будівлі залізничного вокзалу відкрита меморіальна дошка на честь капели, яка нагадує про те, що саме з цього місця хор колись вирушив у світове турне, де й прославив український твір «Щедрик» композитор Миколи Леонтовича, який саме навчався у Подільській духовній семінарії Кам'янця-Подільського та вивчав теорію музики та хоровий спів, опановував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти та почав обробляти народні мелодії.

Проєкт розвитку залізниці

У 2021 році на форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювалась можливість будівництва залізничниці з Кам'янець-Подільського до Хотина та далі до Чернівців (завдожки близько 50 км). Історія цього питання порушувалась ще з 1994 року, колія від Кам'янець-Подільського до Чернівців через Хотин надала б можливість розвинути вантажні перевезення у напрямку Румунії, реалізувати синергію туристичного потенціалу цих трьох міст та Українських Карпат. До того ж, її будівництво скоротило б час поїздки з Києва до Чернівців майже удвічі, поїзди не прямували б територією Молдови. Також було заявлено про плани модернізації наявної частини залізничних колій між Кам'янцем-Подільським та Хмельницьким^[2]

Підготовка проєкту до реалізації мала б зайняти 1-2 роки. Орієнтовна вартість будівництва передбачалася ~300 млн $^[3].

Реалізація старого інфраструктурного проєкту «Слов'янський шлях» 1914 року у теперішній час могла б оживити лінію та надати новий поштовх розвитку сполучень для станцій Кам'янець-Подільський та Іване-Пусте.

За керування тодішнього Міністра транспорту та зв'язку Георгія Кірпи передачалося будівництво залізничної колії від Новодністровська, пролягала б територією України до станції Могилів-Подільський, що дозволило б пришвидшити та покращити сполучення станції Кам'янець-Подільський зі столицею країни.

Пасажирське сполучення

Приміське сполучення здійснюється за напрямком Ларга — Кам'янець-Подільський — Гречани / Хмельницький^[4]. Наразі станція Ларга є кінцевою для приміських поїздів. Між Кам'янцем-Подільським та Хмельницьким розташована станція Ярмолинці, з якої раніше курсували дизель-поїзди до станції Гусятин.

На східній околиці Хмельницького, на станції Гречани, здійснюється узгоджена пересадка з приміських дизель-поїздів з Кам'яеця-Подільського на електропоїзди сполученням Гречани — Жмеринка, тож якщо придбати квиток з Кам'янця-Подільського до потрібної станції, то є можливість потрапити на Хмельницький речовий ринок, вокзал станції Хмельницький та зупинний пункт Ракове за майже ту ж ціну, що й до станції Гречани.

Від станції Гречани існує можливість пересадки на приміські поїзди Гречани — Жмеринка та Хмельницький — Підволочиськ^[5].

Наразі від/до станції курсує щоденно єдиний нічний швидкий поїзд № 140/139 сполученням Кам'янець-Подільський — Київ. В складі поїзда курсують вагони безпересадкового сполучення Кам'янець-Подільський — Ужгород^[6].

Раніше курсували поїзди:

«Подільський експрес» № 770/769 сполученням Кам'янець-Подільський — Київ (денний прискорений, курсував щоденно);
нічний швидкий поїзд «Буковина» № 118/117 сполученням Чернівці — Київ (наприкінці вересня 2021 року, через карстовий провал біля станції Мамалига, був змінений маршрут руху поїзда через станції Заліщики, Тернопіль, в складі поїзда курсував вагон безпересадкового сполучення Київ — Бухарест 1 раз на тиждень, з 18 жовтня 2021 року поїзд № 117/118 «Буковина» взагалі був скасований).

Галерея

Залізничний вокзал
Привокзальна площа
Дизель-поїзд на станції Кам'янець-Подільський
Вантажні поїзди на станції Кам'янець-Подільський
Платформи станції
Залізниця у напрямку Кам'янця-Подільського
Залізниця поблизу села Велика Слобідка

Примітки

↑ Перших виконавців легендарного «Щедрика» вшанували меморіалом у Кам’янці-Подільському.
↑ У Чернівцях знову заговорили про будівництво залізничної колії із Чернівців до Хотина в обхід Молдови (історія питання з 1994 року). Buknews.com.ua.
↑ Залізниця з’єднає Чернівці та Кам’янець-Подільський.
↑ Розклад руху поїздів далекого та приміського сполучення по станції Кам'янець-Подільський. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
↑ Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
↑ Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Кам'янець-Подільський на сайті «Укрзалізниці». Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 1 березня 2016.

Джерела

Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.