Наведені усі важливі зміни адміністративно-територіального поділу Союзу Радянських Соціалістичних Республік в хронологічному порядку. Детальніше про зміни в поділі в Російській Радянській Федеративній Соціалістичній Республіці дивись Зміни поділу РРФСР
27 січня мирний договір УНР з Німецькою імперією. Початок окупації України німцями
3 березня Брестська угода РРФСР та Німецької імперії (а також Австро-Угорщини, Болгарського царства та Османської імперії). Територія Польщі, Балтії, західних частин Білорусі та України вийшли зі складу РРФСР
27 лютого створена Литовсько-Білоруська РСР (ЛитБілРСР) (центр - місто Вільнюс, до складу якої увійшла територія БРСР, яка ще не була зайнята військами німецьких інтервентів, у складі РРФСР)
20 квітня новим центром Литовсько-Білоруської РСР (замість Вільнюса) став Мінськ
12 березня створений ФССРРЗ (Федеративний Союз Соціалістичних Радянських Республік Закавказзя): об'єднання Азербайджанської РСР, Вірменської РСР, Грузинської РСР (центр — місто Тифліс, у складі РРФСР).
20 квітня створена АО Південної Осетії (центр — місто Цхінвалі, у складі ГРСР)
15 листопада до складу РРФСР увійшла Далекосхідна РСР
13 грудня створена Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР) на базі вже сформованого раніше ФССРРЗ (столиця — місто Тифліс)
30 грудня створений Союз Радянських Соціалістичних Республік. За першою Конституцією СРСР до його складу увійшли Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР)
7 липня створені АО Нагірного Карабаху (в межах ЗРФСР, АзРСР, центр — місто Шуша, у тому ж році пізніше — місто Степанакерт) та Курдська АО (в межах ЗРФСР, АзРСР, центр — місто Лачин)
12 жовтня створена Молдавська АРСР (у складі УРСР, центр — Балта)
14 жовтня створена Кара-Киргизька АО РРФСР (центр — Пішкек) з частин Джетисуйської, Сирдар'їнської, Самаркандської та Ферганської губерній (у складі Киргизької АРСР РРФСР) та Таджицька АРСР (центр — Дюшамбе) з частини Бухарської РСР, частин Ферганської та Самаркандської області Туркестанської АРСР
27 жовтняТуркестанська АРСР, а також Бухарська та Хорезмська СРР розділилися на 2 частини: створені Туркменська РСР (столиця — Полторацьк) з Туркменської області Туркестанської АРСР, західних частинн Бухарської та Хорезмської СРР та Узбецька РСР (столиця — Самарканд) з Самаркандської, Ферганської області, а також частини Сирдар'їнської області Туркестанської АРСР та східних частин Хорезмської та Бухарської СРР (у склад УзРСР увійшла Таджицька АРСР), а також частини Джетисуйської та Амудар'їнської областей, що перейшли до Киргизької АРСР РРФСР
10 березня у складі Казахської АРСР створено 6 областей: Актюбинська, Алма-Атинська, Західно-Казахстанська (центр – Уральськ), Карагандинська (центр – Петропавловськ), Південно-Казахстанська (центр – Чимкент) та Східно-Казахстанська (центр – Семипалатинськ) області
20 березня Кара-Калпацька АО перетворена на Кара-Калпацьку АРСР (у складі РРФСР)
29 липня створено 2 області Казахської АРСР: Кустанайська (з частин Актюбинської та Карагандинської) та Північно-Казахстанська (центр – Петропавловськ, з частини Карагандинської області). Новим центром Карагандинської області (замість Петропавловська) стало місто Караганда
5 грудня (час прийняття нової Конституції СРСР) з ЗРФСР (був ліквідований) вийшли знов створені: Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР
5 грудня Кара-Калпацька АРСР перейшла зі складу РРФСР до УзРСР
місто Тифліс (столиця Грузинської РСР) перейменоване на Тбілісі, місто Еревань (столиця Вірменської РСР) перейменоване на Єреван, АО Південної Осетії перейменована на Південно-Осетинську АО, місто Цхінвалі (центр Південно-Осетинської АО) перейменоване на Сталінігірі
АО Нагорного Карабаху перейменована на Нагірно-Карабаську АО (у складі АзРСР), до складу Карагандинської області Казахської РСР увійшов Каркалінський округ
15 січня у складі Білоруської РСР створено 5 областей: Вітебська область, Гомельська область, Мінська область, Могилівська область, Поліська область (центр – Мозир). У складі Узбецької РСР створено 5 областей: Бухарська, Самаркандська, Ташкентська, Ферганська та Хорезмська (центр – Ургенч) області. У складі Казахської РСР створено 3 області: Гур’євська (з частини Західно-Казахстанської), Кзил-Ординська (з частин Південно-Казахстанської та Актюбинської областей) та Павлодарська область (з частин Східно-Казахстанської та Карагандинської областей)
23 серпня Радянсько-німецький договір про ненапад ("Пакт Молотова-Рібентропа"), секретний протокол про межі сфер впливу СРСР та Німеччини у Східній Європі
28 вересня договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною. Частини польської території увійшли до складу УРСР та БРСР (території сучасних Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської, Волинської, Львівської, Брестської, Гродненської, та колишніх Бєлостоцької та Дрогобицької областей УРСР та БРСР)
10 жовтня згідно договору м. Вільно і Віленська область передані Радянським Союзом Литовській республіці.
14 жовтня у складі Казахської РСР створено 3 області: Акмолінська (з частин Карагандинської та Північно-Казахстанської областей), Джамбульська (з частин Алма-Атинської та Південно-Казахської області) та Семипалатинська (з частин Східно-Казахстанської та Алма-Атинської) області. Новим центром Східно-Казахстанської області (замість Семипалатинська) стало місто Усть-Кам’яногірськ.
27 жовтня у складі Таджицької РСР створено 4 області: Гармська, Кулябська, Ленінабадська та Сталінабадська
21 листопада у складі Киргизької РСР створено 5 областей: Джалал-Абадська (центр – Джалал-Абад), Іссик-Кульська (центр – Пржевальськ), Ошська (центр – Ош), Тянь-Шанська (центр – Нарин) та Фрунзенська (центр – Фрунзе) області. У складі Туркменської РСР створено 5 областей: Ашхабадська, Красноводська, Марийська, Ташаузька та Чарджоуська області.[1]
4 грудня створені Барановицька (центр – Барановичі), Бєлостокська (центр – Бєлосток), Брестська (центр – Брест), Вілейська (центр – Вілейськ) та Пінська (центр – Пінськ) області Білоруської РСР з території, що увійшли до складу СРСР з Польщі
12 березня Кінець Радянсько-Фінляндської війни. Фінляндія передала СРСР територію Карельського перешийка (150 км від Ленінграду), північно-західного узбережжя Ладозького озера, район Куолаярві, а також території на півостровах Середній та Рибачий
6 березня у складі Узбецької РСР створено 3 області: Андижанська (з частини Ферганської), Наманганська (з частини Ферганської) та Сурхандар’їнська (центр – Термез, з частини Бухарської області)
7 січня у складі Таджицької РСР створена Курган-Тюбинська область з частин Кулябської та Сталінабадської областей
16 березня у складі Казахської РСР створено 2 області: Кокчетавська (з частин Акмолінської та Північно-Казахстанської) та Талди-Курганська (з частини Алма-Атинської області)
22 червня у складі Киргизької РСР створена Таласька область (центр – Талас) з частин Фрунзенської та Джала-Абадської областей
19 вересня мирна угода між СРСР та Фінляндією. Область Печенги (фінська Петсамо) перейшла до складу СРСР
20 вересня у складі Білоруської РСР створені Бобруйська область з частин Мінської, Могилівської та Поліської областей, Гродненська область з частин Барановицької, Бєлостоцької та Брестської областей та Полоцька з частин Вілейської та Вітебської областей. Вілейська область перейменована на Молодечненську (новий центр – Молодечно). Більша частина Бєлостоцької області відійшла до Польщі, менша – до складу Гродненської області
11 жовтня до складу РРФСР увійшла Тувинська АО (територія колишньої Тувинської Народної Республіки)
6 липня договір про обмін населенням між СРСР та Польщею. Тисячі українців, поляків та білорусів залишили свої домівки, та були перевезені через радянсько-польський кордон в обох напрямках
16 серпня договір про державний кордон між СРСР та Польщею. До складу Польщі від Білоруської РСР (згідно з лінією Керзона) перейшла більша частина Бєлостоцької області
2 лютого з отриманої від Японії південної частини острова Сахалін та Курильських островів створена Південно-Сахалінська область (центр - Південно-Сахалінськ) у складі Хабаровського краю
7 квітня з радянської частини Східної Пруссії (місто Кенігсберг та прилеглі території) створена Кенігсбергська область РРФСР
23 січня ліквідовано 2 області Таджицької РСР: Курган-Тюбинська (територія увійшла до Сталінабадської) та Ура-Тюбинська (до Ленінабадської та Кулябської областей). Ліквідовані 2 області Туркменської РСР: Керкінська область (перейшла до Чарджоуської області) та Красноводська (перейшла до Ашхабадської області)
3 лютогоФінляндія передала СРСР територію поблизу гідроелектростанції Яніскоскі та її греблі (176 км²)
23 квітня Тбіліська, Кутаїська області Грузинської РСР та Бакинська, Гянджинська області Азербайджанської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
25 квітня Даугавпілська, Лієпайська та Ризька області Латвійської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
28 квітня Пярнуська, Талліннська та Тартуська області Естонської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
28 травня Вільнюська, Каунаська, Клайпедська та Шяуляйська області Литовської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
8 січня ліквідовано 5 областей Білоруської РСР: Барановицька (частини увійшли до Брестської, Гродненської, Мінської та Молодечненської областей), Бобруйська (до Гомельської, Мінської та Могилівської областей), Пінська (до Брестської області), Поліська (до Гомельської), Полоцька (до Вітебської та Молодечненської областей)
27 січня Джалал-Абадська область Киргизької РСР увійшла до складу Ошської області. Іссик-Кульська та Фрунзенська області ліквідовані, їх райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
21 травня Дрогобицька область Української РСР увійшла до складу Львівської області
25 травня ліквідована Ашхабадська область Туркменської РСР, її райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
6 червня Талди-Курганська область Казахської РСР увійшла до складу Алма-Атинської області
20 січня Молодечненська область Білоруської РСР ліквідована, територія увійшла до Вітебської, Гродненської та Мінської областей
25 січня ліквідовано 2 області Узбецької РСР: Кашкадар’їнська (увійшла до Сурхандар’їнську область) та Наманганська (увійшла до Андижанської та Ферганської – Папський район – областей)
26 грудня у складі Казахської РСР створений Цілинний край (центр – Акмолінськ) з Цілиноградської, Кустанайської, Північно-Казахстанської, Кокчетавської та Павлодарської областей та 1 промислового району
28 березня ліквідована Ленінабадська область Таджицької РСР, її райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
3 травня у складі Казахської РСР створено 2 краї: Західно-Казахстанський (центр - місто Актюбинськ, Актюбинська, Уральська та Гур'євська області та 3 промислових райони), Південно-Казахстанський (центр - Чимкент, Чимкентська, Кзил-Ординська та Джамбульська області). Західно-Казахстанська область перейменована на Уральську, Південно-Казахстанська – на Чимкентську
30 грудня Тянь-Шанська область Киргизької РСР ліквідована, її райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
10 січня ліквідовані усі 3 області Туркменської РСР: Марийська, Ташаузька та Чарджоуська
16 лютого у складі Узбецької РСР створена Сирдар’їнська область (центр – Гулістан) з частин Самаркандської та Ташкентської областей, а також з декількох районів Казахської РСР
23 листопада у складі Казахської РСР створена Тургайська область (центр – Аркалик) з частин Кустанайської та Цілиноградської областей
11 грудня у складі Киргизької РСР створена Наринська область з районів республіканського підпорядкування (з районів колишньої Тянь-Шанської області: 1939 – 1962 років) та відновлена Іссик-Кульська (центр – Пржевальськ) область з районів республіканського підпорядкування
14 грудня відновлені 3 області Туркменської РСР: Марийська, Ташаузька та Чарджоуська області
23 грудня відновлена Ленінабадська область Таджицької РСР
20 березня у складі Казахської РСР створено 2 області: Джезказганська (з частини Карагандинської) та Мангишлацька (центр – Шевченко, з частини Гур’євської області)
27 грудня відновлені 2 області Туркменської РСР: Ашхабадська та Красноводська з районів республіканського підпорядкування
29 грудня створена Джиззацька область Узбецької РСР (центр – Джиззак) з частин Самаркандської та Сирдар’їнської областей. Відновлена Кулябська область Таджицької РСР з районів республіканського підпорядкування
червень до складу Гур'євської області Казахської РСР ввійшла Мангишлацька область, Тургайська область Казахської РСР ліквідована, територія ввійшла до складу Цілиноградської та Кустанайської областей Казахської РСР
серпень ліквідовані Ашхабадська та Красноводська області Туркменської РСР, їх райони ввійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
6 вересня до складу Сирдар'їнської області Узбецької РСР ввійшла Джиззацька область. Новим центром Сирдар'їнської області (замість Гулістана) стало місто Джиззак; до складу Самаркандської області Узбецької РСР ввійшла Навоїйська область. Створена Хатлонська область Таджицької РСР (центр — місто Курган-Тюбе) з Кулябської, Курган-Тюбинської областей та міста Нурек Таджицької РСР
5 жовтня ліквідована Таласька область Киргизької РСР: Токтогульський район та місто Кара-Куль перейшли до Ошської області, інші райони — безпосередньо до республіканського підпорядкування; ліквідована Наринська область Киргизької РСР: територія розділена між Ошською областю (Тогуз-Тороузький район) та Іссик-Кульською областю (усі інші)
Краткий справочник административного деления Союза ССР (на 1 июля 1925 года) / СССР, Нар. ком. внутр. дел, Стат. бюро. — М. : Изд-во НКВД при «Заготхозе» Милиции Республики, 1925. — Вып. 1. — 47 с.(рос.)
Административно-территориальное деление Союза ССР / [Предисл.: Н. А. Коковин]. — Дополнение к 8-му изд. (с новейшими данными о районированных в 1929 году областях). — М. : Изд-во НКВД, 1929. — 28 с.(рос.)
Административно-территориальное деление Союза ССР. — 9-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1930. — 85 с.(рос.)
Районные центры, города и рабочие поселки Союза ССР : Справочник по административно-территориальному делению на 1 июня 1933 года. — М. : Издательство «Власть Советов», тип. ВЦИК, 1933. — 259 с.(рос.)
Алфавитный перечень районов, городов, городских поселений Союза ССР. Изд. 2-е, исправленное и дополненное. — М.: ЦУНХУ Госплана СССР, 1935.
Районные центры и административно-территориальное деление СССР на 1 октября 1936. — М.: ЦУНХУ СССР, 1936. — 90 с.
Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 марта 1937 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1937. — XV, 256 с. (http://resource.history.org.ua/ — с. I–XV, 118–142, 193–256)(рос.)
Смирнов А.В. Административно-территориальные изменения в СССР за 1938–1939 гг. / Геогр.-экон. н.-и. ин-т Ленингр. гос. ун-та. — Л.: ГЭНИИ, 1941. — 180 с.
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — Доп. к 9-му изд. (к справ. вып. 1958 г.: Изменения 01.01.1958 – 01.01.1959). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1959. — 55 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1960 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 10-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1960. — 624 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 10-му изд. (к справ. вып. 1960 г.: Изменения 01.04.1960 – 01.07.1961). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1961. — 72 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1962 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 11-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1962. — 631 с.(рос.)
Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — 179 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1963 года) / Сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 12-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1963. — 576 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 июля 1967 года) / Сост.: А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1967. — 655 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 июля 1971 года) / Сост.: В. А. Кравцов, К. С. Сладков. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1971. — 687 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1974 года) / Сост.: В. А. Дударев, К. С. Сладков. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1974. — 703 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1977 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1977. — 710 с.(рос.)
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1983 года) / Отв. ред.: Д. Н. Никитин; Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1983. — 719 с. (https://www.twirpx.com/ — Таблицы городов и переименований)(рос.)