Джулія Ворд Гау
англ. Julia Ward Howe
Ім'я при народженні	англ. Julia Ward
Народилася	27 травня 1819(1819-05-27)[1][2][…]  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла	17 жовтня 1910(1910-10-17)[1][2][…] (91 рік)  Портсмут, Ньюпорт, Род-Айленд, США
Поховання	Маунт Оберн[4]
Країна	США
Діяльність	поетеса, письменниця, антивоєнна активістка, авторка пісень, поетеса-піснярка, суфражистка
Сфера роботи	поезія
Мова творів	англійська
Magnum opus	Battle Hymn of the Republicd
Членство	Американська академія мистецтв та літератури
Батько	Samuel Wardd
Мати	Julia Rush Cutler Wardd
Брати, сестри	Samuel Wardd, Louisa Ward Crawford Terryd, Annie Ward Maillardd і Henry Wardd
У шлюбі з	Samuel Gridley Howed
Діти	Laura E. Richardsd[5], Maud Howe Elliottd, Florence Howe Halld, Генрі Меріон Гав і Julia R. Anagnosd
Автограф
Нагороди	Національна зала слави жінок (1998) Rhode Island Heritage Hall of Fame Women inducteed
Джулія Ворд Гау у Вікісховищі

Джулія Ворд Гау, до шлюбу Кроуфорд (27 травня 1819 — 17 жовтня 1910) — американська письменниця і поетеса, аболіціоністка і феміністка, філософ.

Джулія Ворд Гау народилася 27 травня 1819 року в місті Нью-Йорку в сім'ї біржового брокера. Її брат Томас Кроуфорд став скульптором. Здобула гарну освіту — спочатку в домашніх вчителів, з 16-річного віку в жіночій гімназії.

В 1843 році одружилася з лікарем і громадським діячем Семюелом Гау (пом. в 1876). Народила сина Генрі Маріона Гау. Тітка письменника Френсіса Маріона Кроуфорда.

У 1854 році опублікувала свою першу поетичну збірку «Passion Flowers», в 1856 році — другу «Words for the Hour». Пізніше присвятила себе переважно філософським дослідженням, написала численні есе богословського і метафізичного змісту. У 1866 році вийшла її збірка «Later Lyrics», куди увійшов також її найзнаменитіший твір — «Бойовий гімн Республіки», релігійна пісня часів Громадянської війни в США.

Перу Джулії Ворд Гоу належать також численні статті на тему жіночої рівноправності, реформи пенітенціарної системи, драми, дорожні нариси. Окремо були видані її праці Sex and Education (1874), Modern Society (1881), Life of Margaret Fuller (1883).

У 1869 році Джулія Ворд Гау та інші консервативно налаштовані феміністки заснували Американську жіночу суфражистську асоціацію, що суперничає із загальнонаціональною організацією, засновницями якої були Сьюзен Ентоні та Елізабет Кеді Стентон.

Джулія Ворд Гау померла 17 жовтня 1910 року в рідному місті на 92-му році життя.

• Passion-Flowers (1854)
• Words for the Hour (1857)
• From Sunset Ridge: Poems Old and New (1898)^[6]
• Later Lyrics (1866)
• At Sunset (опубліковано посмертно, 1910)^[6]

• The Hermaphrodite. Незавершений, але, ймовірно, укладений між 1846 і 1847 роками. Опубліковано видавництвом University of Nebraska Press, 2004
• From the Oak to the Olive (подорожній текст, 1868)^[7]
• Modern Society (есе, 1881)^[6]
• Margaret Fuller (Marchesa Ossoli) (життєпис, 1883)^[6]
• Woman's work in America (1891)
• Is Polite Society Polite? (есе, 1895)^[6]
• Reminiscences: 1819—1899^[8] (автобіографія, 1899)^[6]

• 28 січня 1908 року, у 88-річному віці Гау стала першою жінкою, обраною до Американської академії мистецтв та літератури.
• 1970 року включена до Зали слави піснярів^[9].
• У 1998 році введена до Національної зали слави жінок^[10].

• Енн Джарвіс
• Гардінер (Мен)

• Clifford, Deborah Pickman. Mine Eyes Have Seen the Glory: A Biography of Julia Ward Howe. Boston: Little, Brown and Co., 1978.
• Trent, James W., Jr. Manliest Man: Samuel G. Howe і Contours Nineteenth-Century American Reform. University of Massachusetts Press, 2012.

• Стаття у Nordisk Familjebok(швед.)