Мері Маклеод Бетьюн
англ. Mary McLeod Bethune
Ім'я при народженні	англ. Mary McLeod
Народилася	10 липня 1875(1875-07-10)[1][2][…]  Маєсвілл, Самтер, Південна Кароліна, США
Померла	18 травня 1955(1955-05-18)[1][2][…] (79 років)  Дейтона-Біч, Волусіа, Флорида, США  ·інфаркт міокарда
Країна	США
Національність	афроамериканці[4][5][…]
Місце проживання	Mary McLeod Bethune Council House National Historic Sited[7][5]
Діяльність	педагог, журналістка, політична діячка, письменниця, правозахисниця, суфражистка
Alma mater	Barber–Scotia Colleged (1894)[8], Біблійний інститут Мудіd (1895)[8] і Johnson C. Smith Universityd
Знання мов	англійська
Членство	National Association of Colored Women's Clubsd, National Council of Negro Womend[5], Black Cabinetd[9][10], Council on African Affairsd[11], Florida State Teachers Associationd[12] і National Association of Teachers in Colored Schoolsd[13]
Посада	президент[d][12] і президент[13]
Родичі	James McLeodd
Нагороди	Медаль Спінґарнаd (1935) Національна зала слави жінок (1973) Зала слави жінок Флоридиd (1982)
Медіафайли у Вікісховищі

Мері Джейн Маклеод Бетюн (англ. Mary Jane McLeod Bethune, 10 липня 1875, Мейсвілль, Південна Кароліна — 18 травня 1955, Дейтона-Біч, Флорида) — американська педагогиня, громадська діячка, активістка руху за права чорношкірих громадян США, вуманістка і філантропка.

Мері Маклеод народилася в 1875 році в Південній Кароліні 15-тою з 17 дітей в сім'ї колишніх рабів Сема і Петсі Маклеод. З дитинства допомагала батькам по роботі. У 1895 році закінчила коледж. Надалі мріяла стати місіонеркою, проте жодна церква не захотіла спонсорувати її. У 1898 році одружилася з Альбертусом Л. Бетюном. Працювала вчителькою в невеликих південних школах.

У 1904 році шлюб з Бетюном розпався, і Маклеод переїхала з сином до Флориди. Тут в місті Дейтона-Біч вона відкрила власну школу і інститут для афроамериканських дівчат. З 1929 року школа об'єдналася з чоловічим коледжем і стала університетом для Університетом Бетюн-Кукмена для чорних. Маклеод була директоркою університету до 1942 року і в 1946—1947. Під її керівництвом заклад отримав повну акредитацію і виріс до 1000 осіб.

Мері Маклеод померла в 1955 році від інфаркту міокарда.

У 1974 році їй встановлено пам'ятник у Вашингтоні, в 1985 році в США вийшла поштова марка пам'яті Маклеод.

Мері Маклеод удостоєна ряду нагород за свою діяльність, в тому числі:

• Національний орден Пошани і Заслуг (1949),
• Включення до Національної зали слави жінок (1973).