PROFILPELAJAR.COM

Бреликів
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Бещадський повіт
Гміна	Устрики-Долішні
Перша згадка	1676
Висота центру	470 м
Населення	210 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-711
Автомобільний код	RBI
SIMC	0358210
GeoNames	775342
OSM	↑1748163 ·R (Устрики-Долішні)
	Бреликів Бреликів (Польща)
	Бреликів Бреликів (Підкарпатське воєводство)

Бреликів (пол. Brelików) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Населення — 210 осіб (2011^[1]).

Розташування

Бреликів знаходиться за 13 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 67 км на північний захід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 10 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Історія

Вперше зустрічається в документі 1676 року як власність маршалка Руське воєводства Костянтина-Криштофа Вишневецького. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. Греко-католики села належали до парафії Ваньківа Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка. У 1921 р. в селі нараховувалось 68 будинків і 540 мешканців, з них 220 371 греко-католик, 158 римо-католик і 11 юдеїв. Більшість земель, нафтопромисел і панський маєток належали Голинським, які в 1939 р. в останні години перед приходом Червоної армії втекли через Сян, а тому уникнули виселення на Сибір. Маєток розграбовано, а після війни в ньому влаштовано держгосп.

На 01.01.1939 в селі було 870 жителів, з них 580 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 250 поляків (працівники копальні нафти), 20 євреїв^[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області^[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)^[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване^[5] на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки і в селі організовано держгосп.