Костянтин-Христофор Вишневецький
Псевдо	Константій; Константин Христофор Вишневецький
Народився	1633(1633) Збараж чи Біла Криниця
Помер	17.08.1686 чи 26.08.1686
Поховання	Латинський катедральний собор[1]
Підданство	Річ Посполита
Alma mater	Ягеллонський університет[2]
Знання мов	польська
Учасник	Російсько-польська війна[2] і Хотинська битва (1673)[2]
Титул	князь
Посада	Брацлавський воєвода[3], белзький воєвода[3], староста Глинянськийd[4], староста осєцький (воєводство Мазовецьке)d[3] і староста білоцерківськийd[3]
Військове звання	воєвода підляський, воєвода брацлавський, воєвода белзький
Рід	Вишневецькі
Батько	князь Януш Вишневецький
Мати	Катерина Євгенія Тишкевич
Брати, сестри	Дмитро Юрій Вишневецький
У шлюбі з	1) Урсула Тереза Мнішек, 2) Анна Ходоровська
Діти	Францишка Людвіка, Януш Антоній, Михайло Сервацій
Медіафайли у Вікісховищі

Костянтин-Христофор Вишневецький гербу Корибут (1633 — 17 серпня чи 26 серпня 1686) — князь, військовик, урядник Речі Посполитої.

Другий син великого конюшого коронного князя Януша Вишневецького і Катерини Євгенії Тишкевич, брат краківського каштеляна Дмитра Юрія Вишневецького, нероздільний товариш усіх його звитяжних трудів для Вітчизни.

Брав участь у московсько-польській війні (1660), битві з турками під Хотином (1673) та під Віднем (1683). Член Тишовецької конфедерації (1655), був маршалком сеймиків руського воєводства (1669). У 1686 році був комісаром до Журавненського трактату.

Був співвласником містечка Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівської області). Посади: воєвода підляський (з 1673), брацлавський (з 1677), белзький (з 1678), староста осецький^[5].

Був похований у латинському катедральному соборі Львова.

Одружений двічі:

• перша дружина — Урсула Тереза Мнішек (пол. Urszula Teresa Mniszech (Mniszchowna)) (†1668), донька каштеляна сондецького Францішка Бернарда Мнішека від другої дружини Барбари зі Жмиґроду Стадницької. Від цього шлюбу була одна донька — Францішка Людвіка (в деяких генеалогічних таблицях подається, що цей шлюб був бездітний, а донька народилась у другому шлюбі);

  

• друга дружина — Анна Ходоровська (1661/1663—1711), донька литовського підкоморія Кшиштофа Ходоровського і Катерини (?Анни) Яблоновської. Від другого шлюбу мав двох синів, які були останніми з роду князів Вишневецьких (по чоловічій лінії):

1) князь Януш Антоній (1678—1741)

2) князь Михайло Сервацій (1680—1744)

?) княжна Францішка Людвіка († по 1690) — в 1688 році стала другою дружиною старости гощинського Казимира Тарла (†1690).

Після смерті чоловіка княгиня Анна з Ходоровських Вишневецька вдруге вступила в шлюб з маршалком надворним (пізніше великим) литовським — графом Яном Каролем Дольським, народила доньку та двох синів, які померли в юному віці. Була близькою знайомою гетьмана Івана Мазепи, вела з ним довготривале листування. Сприяла одруженню князя Михайла Сервація Вишневецького, що був її сином від першого шлюбу, з Катериною Дольською, донькою її другого чоловіка від першого шлюбу. Овдовівши вдруге в 1695 році, княгиня Анна прожила ще 16 років, померла і похована у Львові.

• Батюк А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
• Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
• Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. — К., 2008. — 472 с.
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 552—553. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Попередник  ?

Воєвода підляський 1673-1677

Наступник  ?

Попередник Ян Потоцький

Воєвода брацлавський 1677-1678

Наступник Марцін Замойський

Попередник Дмитро Юрій Вишневецький

Воєвода белзький 1678-1686

Наступник Ян Казімєж Замойський