PROFILPELAJAR.COM

Лобізва · Лобозев Ґурни
Країна	Республіка Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Бещадський повіт
Гміна	Устрики-Долішні
Перша згадка	1526
Висота центру	470 м
Населення	285 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-700
Автомобільний код	RBI
SIMC	0361650
GeoNames	7535764
OSM	↑1748163 ·R (Устрики-Долішні)
	Лобізва · Лобозев Ґурни Лобізва · Лобозев Ґурни (Польща)
	Лобізва · Лобозев Ґурни Лобізва · Лобозев Ґурни (Підкарпатське воєводство)

Лобі́зва (пол. Łobozew Górny) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — 285 осіб (2011^[1]).

Назва

Після 1951 рр. польською адміністрацією село Лобізва поділене на два — Лобозев Ґурни і Лобозев Дольни.

Історія

Село закріпачене в 1526 р. Входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалося 806 мешканців, з них 36 у фільварку.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Лобізва.

На 01.01.1939 в селі було 1570 жителів, з них 1150 українців-грекокатоликів, 360 українців-римокатоликів, 20 поляків і 40 євреїв^[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області^[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Нижньо-Устрицького району^[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області половина села була передана до складу Польщі, де була названа Лобізва Долішня, українське населення насильно виселене в СРСР.

А в 1948 р. вже жителі горішньої частини села Лобізва Нижньо-Устріцького району тодішньої Дрогобицької області вимушені були в місячний термін покинути рідні домівки в ході виселення людей з прикордонної смуги. Тоді їх виселили в ближні села, тобто залишили на території Дрогобицької області. Та 1951 року, згідно з договором «про обмін територіями» задля «вирівнювання кордонів», 121 родина, що складалася з 572 осіб, були виселені у села на Одещині (Будьоннівку, Єреміївку, Бецилове), а на їх місце переселено поляків^[5]^[6]. Замість українців ця частина села також була заселена поляками і названа Лобізва Горішня.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[7]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	147	34	101	12
Жінки	138	25	79	34
Разом	285	59	180	46

Церква

У 1846 р. збудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, була парафіяльною, належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.^[8]