У російсько-французьку війну 1812 року — командувач 1-ї Західної армії. В Бородінській баталії 1812 року командував правим флангом і центром російських військ, де виявив хоробрість і високу військову майстерність. 1813 року командував 3-ю армією в закордонному поході; після смерті Михайла Кутузова був головнокомандувачем російсько-прусських військ. Після повернення до Росії, командував 1-ю армією.
Походив з бюргерської німецької ганзейської сім'ї де Толлі, котра є відгалуженням старовинного дворянського шотландського роду Барклай з норманським корінням. Його предок, Пітер Барклай-де-Толлі (1600—1674), в середині XVII століття переселився до Риги, після придушення Олівером Кромвелем прихильників обезголовленого короля Карла Стюарта в Шотландії. Дід Михайла Богдановича Вільгельм був бургомістром Риги.