27 грудня 2008 року керівники футбольних клубів «Мегаспорт» Мелс Катаєв і «Алма-Ата» Талгат Жантемір повідомили про створення в Казахстані нового футбольного клубу, який був заснований на базі цих двох команд. Таке рішення було прийнято в зв'язку економічною кризою в країні[1]. Першим головним тренером команди став екс-тренер «Кайрата»Вахід Масудов. Команду назвали «Локомотив» так як генеральним спонсором клубу став оператор магістральної залізничної мережі Казахстану «Казахстанські залізниці», який разом з акіматом Астани побажав, щоб клуб базувався в столиці[2]. На початку наступного місяця «Локомотив» провів перший навчально-тренувальний збір в ОАЕ, куди були запрошені гравці клубів «Кайрат», «Алма-Ата», «Мегаспорт» і «Шахтар» (Караганда)[3]. Команда провела три матчі проти «Пахтакора», «Нефтчі» й «Стреди», в яких відповідно зіграла внічию, програла й перемогла[4]. У лютому «Локомотив» поповнився колишніми зірками московського «Спартака»Андрієм Тихоновим і Єгором Титовим, разом з ними в клуб прийшов тренер-консультант Сергій Юран[5]. Саме Юран був змушений розпочинати сезон на посаді головного тренера «Локомотива»[6], після несподіваного відходу Масудова за тиждень до старту чемпіонату[7]. Спочатку новим наставником команди став Володимир Гулямхайдаров[8], проте вже через два дні був знятий з посади. Напередодні стартк чемпіонату Казахстану «Локомотив» окрім іменитих російських футболістів повернув на батьківщину Андрія Карповича з московського «Динамо»[9][10]. Окрім них клуб запросив найсильніших казахстанських футболістів — Романа Нестеренка, Рената Абдуліна, Максат Байжанова і Жамбіла Кукеєва[11]. Також на сезон був заявлений президент клубу Даніяр Хасенов[12][13].
Перший сезон
Напередодні сезону «Локомотив» відразу ж почав вважатися фаворитом в боротьбі за чемпіонський титул, проте незіграний склад та немолоді новачки могли принести проблеми клубу. Такі думки розпочали висловлювати після того як «Локомотив» в передсезонній підготовці програв чинному чемпіону «Актобе» з рахунком 0:6[11]. Першу офіційну гру клуб провів в Сатпаєві в рамках першого туру чемпіонату Казахстану. Матч закінчився з рахунком 3:4 на користь «залізничників». Першим голом клубу в офіційному матчі відзначився Олександр Шатських, у другому таймі він приніс перемогу команді[14][15]. Капітаном команди був призначений Тихонов[16][17], який вже в другому турі проти «Кайсара» оформив дубль[18][19], а в третьому турі забив переможний м'яч з пенальті[20]. Перша гра на тимчасово домашньому стадіоні «Центральний» в Алматі завершилася перемогою, незважаючи на травми двох форвардів — Хасенова й Шатських[21]. Перемогу в грі знову приніс Тихонов, який оформив черговий дубль. Наступні дві гри команда знову виграла «всуху», були обіграні «Іртиш»[22] й «Тобол»[23]. Першої поразки в чемпіонаті команда зазнала в грі восьмого туру проти «Шахтаря»[24]. До цього моменту «Локомотив» лідирував у турнірній таблиці разом з «Актобе»[25], якому програв першу зустріч 1/8 фіналу Кубка Казахстану[26]. Після декількох поразок через відсутність форвардів[27]. Юран запросив в команду чергового легіонера — Баффура Гьяна[28][29] та Максим Шацьких[30]. Перший матч в Астані команда проводила в рамках 12 туру на «Центральному стадіоні» проти «Актобе», і зазнав поразки[31]. Через декілька днів «залізничники» виграли у «Актобе» в матчі-відповіді 1/8 фіналу Кубка Казахстану з рахунком 2:1, проте гостьовий гол Мурата Тлешева вивів актюбінців у наступний раунд[32]. У липні «Локомотив» брав участь в матчі-відкриття свого нового домашнього стадіону — «Кажимукан». Команда в цій зустрічі обіграла молодіжну збірну Казахстану з рахунком 5:2[33]. 16 липня «Локомотив» представив ще одного новачка команди — Давида Лорію, який на правах оренди перейшов у клуб на півроку[34][35]. До 18 туру «Локомотив» очолив турнірну таблицю, проте в «Актобе» були три матчі в запасі[36]. Очна зустріч двох клубів завершилася перемогою «Локомотива»[37], проте актюбинці завершили сезон вдаліше і стали чемпіоном країни[38].
На початку листопада стало відомо про відхід всього тренерського штабу на чолі з Сергієм Юраном, а також про заборгованість «Локомотива» перед тренерами і гравцями. Всій команді перестали платити ще в середині літа[39]. Наприкінці січня 2010 року в «Локомотив» прийшло нове керівництво. Команду покинули генеральний директор Мелс Катаєв і начальник команди Юрій Хен. Новим гендиректором був призначений Асхат Акилбеков, а спортивним — Володимир Нідергаус. Президентом «Локомотива» став Данияр Хасенов, який завершив кар'єру гравця[40]. Новим головним тренером команди став Хольгер Фаг. Помічником Фага став німецький фахівець Саша Франц. У штаб також прийшли тренер воротарів Євген Набойченко і тренер з фізичної підготовки Джамшид Умаров. 31 січня «Локомотив» вирушив на перший закордонний збір до Туреччини[41]. Ряд футболістів не були запрошені на ці збори, в їх числі були Титов і Тихонов, які вирішили самостійно дістатися до пункту збору «Локомотива» в Туреччині, однак футболістів не пустили в готель, де розташувалася команда[42]. Пізніше гроші, обіцяні за контрактом, в ході розглядів були виплачені[43].
Перші трофеї
Сезон 2010 року «Локомотив» розпочав скомкано. У першому колі чемпіонату команда заробляла очки через матч і переважно на домашньому стадіоні[44]. Головним бомбардиром команди з перших турів, став Ігор Бугайов. На початку квітня в клуб на пост президента прийшов Григорій Лорія[45]. Через місяць «Локомотив» за рішенням УЄФА не був допущений до кваліфікаційних раундів Ліги Європи 2010/11 через невідповідність «правилам трьох років»"[46], згідно з якими в європейських клубних турнірах мають право брати участь лише ті команди, які виступають в національних першостях не менше трьох років[47]. 16 травня «Локомотив» стартував перемогою в Кубку Казахстану матчем 1/8 фіналу, проти алматинської «Цесни»[48]. З перемоги в 16 турі над «Шахтарем»[49] «залізничники» розпочали безпрограшну серію, до якої відразу увійшли перемоги над «Актобе»[50] й лідируючим «Тоболом»[51]. За підсумками першого етапу чемпіонату «Локомотив» пробився до лідируючої шістки команд[52], де продовжив свою серію, до яких увійшли перемоги в національному кубку. У чвертьфіналі і першому півфіналі команда обіграла «Тараз»[53] і «Жетису» відповідно. Безпрограшну серію, яка тривала 18 матчів[54] перервав майбутній чемпіон країни «Тобол»[55], а сам «Локомотив» за підсумками сезону посів четверту сходинку в чемпіонаті[56]. Кінець сезону видався для клубу вдалим. У матчі-відповіді півфіналу «Локомотив» знову обіграв «Жетису»[57]. Перемогу в грі знову приніс Бугайов, який забивав у всіх попередніх матчах кубка. 14 листопада 2010 року «Локомотив» став володарем Кубка Казахстану[58], обігравши в фіналі на рідному стадіоні «Астана Арена» карагандинський «Шахтар» з рахунком 1:0. Голом відзначився Михайло Рожков[59].
2 березня 2011 року клуб виграв Суперкубок Казахстану, обігравши на стадіоні «Астана Арена» чемпіона країни 2010 року костанайський «Тобол» з рахунком 2:1 (у складі «Локомотива» зробив дубль Бугайов, за «Тобол» забив м'яч Олександр Кисліцин)[60].
«Астана»
1 червня 2011 року було повідомлено, що 20 травня 2011 року засновники клубу ухвалили рішення про його перейменування в «Астану»[61]. Уже до оголошення про перейменування ходили чутки, що викликало обурення деяких фанатів клубу. Вони вимагали залишити назву клубу і зберегти синьо-білі кольори клубу[62]. Також це викликало обурення уболівальників іншого однойменного ФК «Астана», який грав у Першій лізі[63].
11 листопада 2011 року головним тренером «Астани» був призначений українець Олег Протасов[64]. Після поразки з великим рахунком від аутсайдера «Окжетпеса» з рахунком 1:4 Протасов добровільно подав у відставку. Незабаром на посаду головного тренера був запрошений чеський тренер збірної КазахстануМірослав Беранек.
У чемпіонаті країни 2013 року «Астана» з 7 туру по 32 тур переслідувала майбутнього чемпіона «Актобе», але так і залишилася на другому місці. Беранек в ході турніру замінив румунський фахівець Йоан Андоне. Але й він пішов наприкінці сезону.
Епоха Стойлова: 2014—2018
21 червня 2014 року головним тренером призначений болгарський фахівець Станимир Стойлов. У перші місяці своєї роботи Стойлов виводить «Астану» до плей-офф Ліги Європи 2014/15, програвши там іспанському «Вільярреалу» з загальним рахунком 0:7. Потім «Астана» включилася в боротьбу за чемпіонство разом з «Актобе» і «Кайратом». 1 листопада «Астана» стала достроковим чемпіоном Казахстану, обігравши кизилординський «Кайсар» з рахунком 3:0, а головний конкурент «Астани» «Кайрат», упустив шанси на чемпіонство, програвши в гостях іншому конкуренту «Астани» — «Актобе».
Сезон 2015 рік почався з перемогою над «Кайратом» у Суперкубку. По ходу сезону його знову випереджали основні конкуренти «Актобе» і «Кайрат». Дебют столичних у Лізі чемпіонів почався з поразки у гостях від «Марибора», потім астанчані дивом вийшли в плей-офф, забивши на останніх хвилинах матчу з ГІКом, а звідти вперше потрапили в груповому етапі. «Астана» потрапила в групу С, де суперники стають турецький «Галатасарай», португальська «Бенфіка» й іспанська «Атлетіко» з Мадрида. По ходу турніру «столичні» створили сенсацію, зігравши вдома з «Атлетіко» внічию. 8 листопада «Астана» знову стає чемпіоном Казахстану, перемігши вдома «Актобе» з рахунком 1:0. Повертаючись до Ліги Чемпіонів, в останньому матчі в Стамбулі столичні претендували на вихід до 1/16 фіналу Ліги Європи, але не втримала перемогу з рахунком 1:0, зігравши внічию з «Галатасараєм». Відразу після цього матчу «Астана» продовжила контракт зі Стойловим ще на 2 роки[65].
У сезоні 2016 року «Астана» завойовує золотий дубль. Програвши «Кайрату» у Суперкубку, астанчани виграли третє чемпіонське підряд і Кубок Казахстану, перемігши того ж «Кайрата» на засніженому полі в Алмати. В єврокубках столичні не зуміли повторити торішній успіх, програвши «Селтіку» з загальним рахунком 2:3, проте вони ж зуміли вийти в груповому етапі Ліги Європи, де посіли останнє 4 місце.
2017 рік став найкращим роком для «Астани». Сезон знову почався з поразки від «Кайрата» в Суперкубку. У Кубку Казахстану 1/8 фіналу столичні несподівано програли талдикорганскому «Жетису». У Лізі Чемпіонів «Астана» дійшла до плей-офф, де знову програли «Селтіку» з загальним рахунком 4:8. У чемпіонаті Казахстані четвертий раз поспіль завоювали чемпіонство, випередивши «Кайрата» лише на одне очко. Однак астанчани створили сенсацію, зайнявши 2 місце в групі А, і виходять в 1/16 фіналу Ліги Європи. 29 грудня «Астана» подарувала президентові Казахстану Нурсултану Назарбаєву м'яч, який вивів команду в 1/16 Ліги Європи. У наступному році в 1/16 фіналі гідно грали з португальською «Спортінгом», зігравши з ним з рахунком 3:3 в гостях у Лісабоні. Результати в єврокубках дозволили «Астані» піднятися на 66 місце в клубному рейтингу УЄФА.
2018—
Ще в січні «Астана» продовжила співпрацю зі Стойловим на рік, однак 1 березня він був призначений головним тренером збірної Казахстану[66]. На місце головного тренера призначений помічник Стойлова — Григорій Бабаян[67]. Початок його роботи виявився успішним, команда виграла Суперкубок. Однак після сенсаційної поразки від Акжаїка в гостях (0:3) з'явилися чутки щодо його відставки. В результаті 1 червня призначений новий головний тренер — Роман Григорчук[68][69]. Вже в першому ж матчі, 17 червня, під керівництвом українського фахівця столична команда в чемпіонаті Казахстану з рахунком 3:0 перемогла павлодарський «Іртиш»[70]. В наступному поєдинку «Астана» з мінімальним рахунком (2:1) на виїзді перемогла алматинський «Кайрат», завдяки чому по завершенні 15-о туру Прем'єр-ліги Казахстану одноосібно очолила турнірну таблицю[71]. Вдало стартувала столична команда й у кваліфікації Ліги чемпіонів. Спочатку вдома казахи з рахунком 1:0 перемогли «Сутьєску»[72], а потім й на виїзді впевнено перемогли чорногорців, 2:0[73]. У другому кваліфікаційному раунді суперником «Астани» був «Мідтьюлланн». У першому поєдинку, який проходив у Казахстані, столична команда вирвала перемогу з рахунком 2:1[74], а в Данії казахська команда зіграла в нульову нічию проти суперника, завдяки чому вийшла до наступного раунду змагання[75]. У третьому кваліфікаційному раунді команда Романа Григорчука зустрілася з загребським «Динамо» й вдома з рахунком 0:2 поступилася хорватам[76]. Проте й у матчі-відповіді «Астана» також поступилася, 0:1, та вилетіла з Ліги чемпіонів[77]. У середині серпня Роман Григорчук тимчасово залишив посаду головного тренера клубу, на цій посаді українця замінив один з його помічників[78]. Після цього «Астана» продовжила шлях у Лізі Європи, де за сумою двох матчів здолала кіпрський АПОЕЛ й вийшла до групового раунду турніра[79].
Основні кольори клубу — синій та білий. З 2011 року, після перейменування команди, до синього також був доданий жовтий колір. Під назвою «Локомотив» клуб виступав у формі різних відтінків синього, з білими буквами і цифрами на футболках. Гостьовий комплект форми включав у себе повністю білу форму. У червні 2011 року в зв'язку зі зміною назви клубу на «Астану» клубні кольори не змінилися, проте кольори прізвищ і номерів на футболках помінялися на жовтий колір. Починаючи з сезону 2012 років колір домашнього комплекту форми змінився на жовтий і синій. Гостьовий комплект став синього кольору, з білими гетрами. Починаючи з сезону 2013 року «Астана» повернула синій колір як основний, а жовтий — другорядний. Гостьовий комплект знову став повністю білим з синіми рукавами.
Спортивний комплекс «Астана Арена» вміщає 30 200 глядачів. Один з шести подібних стадіонів у світі, мають рухливу систему покрівлі розмірами 10 000 м².
↑ абЖенис Байхожа (4 березня 2009). Премьер-лига на старте. Республиканская газета «Sport&KS»(рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 1 вересня 2018.
↑Прес-служба ФК «Казахмис» (8 березня 2009). «Казахмыс» — «Локомотив» 3:4. Пресс-служба ФК «Казахмыс»(рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
↑"Гол!"/"Sport Review" (30.04.09). ОСТАНОВИЛСЯ ПОЕЗД(рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
↑Женис Байхожа (12 травня 2009). Локомотиву нет равных(рос.). Республиканская газета «Sport&KS». Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.