PROFILPELAJAR.COM

Араурана

Самка араурани у польоті в Jurong Bird Park

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:	Папугові (Psittacidae)
Рід:	Ара (Ara)
Вид:	Араурана

Біноміальна назва

Ara ararauna
(Linnaeus, 1758)

Ареал Араурани

Посилання

Вікісховище:	Ara ararauna
Віківиди:	Ara ararauna
EOL:	45510823
ITIS:	177661
МСОП:	22685539
NCBI:	9226

Араурана^[2] або ара синьо-жовтий (Ara ararauna) — птах родини папугових.

Зовнішній вигляд

Довжина тіла 80—95 см, крила — 37—39 см, хвоста — 52 см; вага 900—1300 грамів. Верхня частина оперення тіла яскраво-блакитна, боки шиї, грудки й живіт оранжево-жовті. Криючі пера хвоста яскраво-блакитні. Горло чорне. Щоки спереду безпері сіро-білі із чорними смужками. Дзьоб чорний, дуже сильний і здатний лущити горіхи й перегризати галузки дерев. Ноги бурувато-чорні. Райдужна оболонка залежить від віку птаха: у молодих ара вона сизо-сіра, а в дорослих солом‘яно-жовта. Голос гучний і різкий.

Поширення

У світі птах поширений від східної частини Панами до Бразилії і Північного Парагваю. Імовірно, що на Тринідаді цей птах вимер.

Спосіб життя

Населяє незаймані тропічні ліси, воліючи прибережні області рік. Селяться також у полонинах до субальпійських лугів. Дуже прив'язаний до місць свого перебування. Ведуть парний або одиночний спосіб життя, зграй не утворюють. Тримаються в кронах високих дерев.

Розмноження

Шлюбний період із грудня по березень. Гніздяться дуже високо в дуплах дерев, найчастіше пальм, будують гнізда на гілках. Далеко від гнізда, як правило, не летять. У кладці 2—3 яйця, але буває й до 5. Насиджує самка протягом 24—30 днів. Молоді птахи залишають гніздо у віці близько 3 місяців, але батьки опікують їх ще 2—3 місяці, після чого ті переходять до самостійного життя. По забарвленню молоді птахи майже не відрізняються від дорослих, але мають більше світлий дзьоб і сіро-коричневий колір райдужної оболонки.

Утримання

Молоді дуже добре приручаються. З давніх часів їх приручали корінні жителі, у яких він належав до улюблених птахів. У Європі відомі з XVII століття. Здатні до вимови декількох десятків слів. Хоча й популярні як свійські тварини через красу й можливість наслідувати людську мову, важкі в утриманні й вимагають великої уваги, на відміну від традиційних вихованців — собак і кішок. Дуже інтелектуальні.

Мають сильний крикливий голос, що створюють незручності для сусідів (відволікають іграшками й спілкуванням). Постійно гризуть різні предмети, перекушуючи навіть сталевий дріт.

Живляться різноманітною рослинною їжею: горіхи, насіння, злаки, фрукти та овочі (у тому числі й сушені), зелень і т. д.

Деякі харчові продукти (вишневі кісточки, авокадо, шоколад і кава) отруйні для птахів.