PROFILPELAJAR.COM

Оологія (від грец. ωόν — яйце та λόγος — вчення, наука) — розділ зоології, що вивчає яйця тварин, переважно птахів. Також під оологією іноді розуміють колекціонування яєць.

Оологічні колекції зберігаються у зоологічних музеях. Результати досліджень дозволяють встановити, крім параметрів самих яєць, питання популяційної мінливості, еволюції, філогенії, вплив забруднення довкілля на стан популяцій тощо.

Історія

Як наука

Оологія ставала все більш популярною у Великій Британії та Сполучених Штатах протягом 1800-х років. Спостерігати за птахами здалеку було важко, оскільки високоякісні біноклі були недоступні.^[2] Таким чином, часто було практичніше стріляти в птахів або збирати їхні яйця. У той час як збір яєць диких птахів аматорами вважався поважним науковим заняттям у 19 столітті та на початку 20 століття,^[3]з середини 20-го сторіччя її все частіше розглядали як хобі, а не як наукову дисципліну.

У 1960-х роках натураліст Дерек Реткліфф порівняв яйця сапсана з історичних колекцій із новішими зразками яєчної шкаралупи та зміг продемонструвати зменшення товщини шкаралупи.^[4] Було встановлено, що це спричинило зв’язок між використанням фермерами пестицидів, таких як ДДТ і дільдрин, і зменшенням популяції хижих птахів у Британії.

Як хобі

Збирання яєць було все ще популярним на початку 20 століття, навіть коли його наукова цінність стала менш помітною. Збирачі яєць створювали великі колекції та торгували один з одним. Часто колекціонери йшли на все, щоб отримати яйця рідкісних птахів. Наприклад, Чарльз Бендіре хотів зламати зуби, щоб дістати рідкісне яйце, яке застрягло в його роті. Він поклав яйце собі в рот, коли спускався з дерева.^[2]

У 1922 році Британську оологічну асоціацію заснували барон Ротшильд, видатний натураліст, і преподобний Френсіс Журден; групу було перейменовано в Товариство Журдена після смерті Журдена в 1940 році. Ротшильд і Журден заснували її як розкольницьку групу після того, як збір яєць членами Британського орнітологічного товариства був засуджений Ерлом Бакстоном на зборах Королівського товариства охорони птахів.^[5]

Методика оологічних досліджень

Головними параметрами, які вимірюються при дослідженні яєць, є довжина та максимальний діаметр (Костин, 1977)^[6], (Мянд, 1988)^[7]. На основі цих параметрів можна розрахувати об'єм яйця (Митяй, 2009)^[8]. Важливим є опис форми яйця, його забарвлення (Селиверстов, 2010)^[9].

Оологічні конференції

Современные проблемы оологии: Материалы I Междунар. совещ. (14—18 сентября 1998 г., г. Липецк). — Липецк, 1993.
Актуальные проблемы оологии: Матер. II Международной конф. стран СНГ (14—16 октября 1998 г., г. Липецк). — Липецк: ЛГПИ, 1998. — 106 с.
Актуальные проблемы оологии: Матер. III Международной конф. стран СНГ (24—26 октября 2003 г., г. Липецк). — Липецк: ЛГПИ, 2003. — 156 с.
Теоретичні та практичні аспекти оології в сучасній зоології: Матер. IV Міжнародної науково-практ. конф. (5—8 жовтня 2011 р., м. Київ — м. Канів). — К.: Фітосоціоцентр, 2011. — 380 с.

Див. також

Примітки

↑ З книги: Nouveau Larousse illustré^[en] / Ed. by Claude Augé^[fr]. — Paris: Librarie Larousse, 1897—1904. — Vol. 6. — P. 473.(фр.)п [Архівовано [Date error] (2), у Wayback Machine.]
На ілюстрації представлені яйця різних птахів, плазуна, хрящових риб, головоногого, метеликів та молі. Детальний перелік видів дано на сторінці медіафайлу.
↑ ^а ^б Henderson, Carrol L (2007). Oology and Ralph's Talking Eggs. Austin: University of Texas Press. с. 200. ISBN 978-0-292-71451-9.
↑ Hugh Chisholm, ред. (1911). Birdsnesting . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 3. Cambridge University Press. с. 978. (англ.)
↑ Barkham, Patrick (11 December 2006). The egg snatchers. The Guardian. London. Процитовано 25 October 2012.
↑ Rubinstein, Julian (22 July 2013). Operation Easter The hunt for illegal egg collectors. The New Yorker. Процитовано 10 November 2013.
↑ Костин Ю. В. О методике ооморфологических исследований и унификации описаний оологических материалов // Методики исследования продуктивности и структуры видов птиц в пределах их ареалов. Ч. 1. — Вильнюс: Мокслас, 1977. — С. 14—22.
↑ * Мянд Р. Внутрипопуляционная изменчивость птичьих яиц. — Таллин, 1988.
↑ * Митяй И. С. Современные подходы к описанию объема и площади поверхности птичьих яиц // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — Мелитополь, 2009. — Вып. 12. — С. 148—156.
↑ Селиверстов Н. М. Методика определения относительной площади пятен скорлупы птичьего яйца цифровыми средствами // Материалы XIII Международной орнитологической конференции Северной Евразии. Тез. докладов — Оренбург: Изд-во ОГПУ, ИПК ГОУ ОГУ, 2010. — С. 96—97.

Література

Бокотей А. А. Каталог оологічної колекції зоологічних фондів Державного природознавчого музею України. — Львів, 1992. — 54 с.
Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. — Львів, 2000. — 164 с.
Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею ім. Бенедикта Дибровського / Укл.: Шидловський І. В., Головачов О. В., Лисачук Т. І., Романова Х. Й. — Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001. — 67 с.
Пекло А. М. Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Птицы. Оологическая коллекция. Вып. 1. Неворобьинообразные — Non-Passeriformes. — Киев, 2016. — 214 с.
Пекло А. М. Каталог коллекций Зоологического музея Национального научно-природоведческого музея НАН Украины. Птицы. Оологическая коллекция. Вып. 2. Воробьинообразные — Passeriformes / Черновцы: Друк арт, 2018. — 224 с.
Селиверстов Н. М. Каталог оологической коллекции А. В. Носаченко. — Черкассы, 2007. — 144 с.
Смогоржевский Л. А., Смогоржевская Л. И. Оологическая коллекция зоологического музея Киевского государственного университета. — К., 1989. — 48 с. (Препринт. АН УССР. Ин-т зоол: 89.9).