Анна Багрянородна народилася 13 березня963 року, лише за 2 дні до смерті її батька. До Володимира до Анни безрезультатно сваталися імператори Священної Римської імперії Оттон ІІ і його син Оттон ІІІ, болгарський цар Самуїл, французький король Роберт ІІ Капетінг. Візантійці відмовили Оттону ІІ у принизливій формі, а Оттона ІІІ і Самуїла навіть піддали глузливій облуді.
Шлюбна церемонія візантійської царівни з Великим князем київським відбулася 989 року після того, як військо Володимира здійснило похід у Крим і здобуло головне на півострові візантійське місто Корсунь, щоб змусити імператора Василія II виконати свою обіцянку видати свою сестру — перед тим надісланий Володимиром 6-тисячний загін вірних воїнів допоміг Василію II придушити повстання проти нього на чолі з Вардою Фокою. Після здобуття Корсуня, за угодою з імператором Василієм II, Володимир охрестився і запровадив християнство в Київській Русі, а місто повернув Візантії як викуп за наречену.
З іменем Анни літописна традиція пов'язує поширення освіти, культури й храмового будівництва на Русі. Висловлювалася думка, ніби родинні зв'язки Анни з дружиною германського імператора Оттона II могли сприяти зближенню Русі з Священною Римською імперією.
За дослідженнями Надії Нікітенко, про укладення династичного шлюбу Володимира і Анни розповідають знамениті світські фрески двох сходових веж Софії Київської, що ведуть на княжі хори[3][4]. Цій дослідниці також належить побудована на її студіях науково-популярна книжка «От Царьграда до Киева: Анна Порфирородная. Мудрый или Окаянный?»
↑Никитенко Н. Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской: Историческая проблематика. — К., 1999. — С. 65-122
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)