У 987–989 за допомогою військ Великого князя Київського Володимира Святославича придушив заколот провінціальної знаті на чолі з Фокою Вардою. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київського князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру Анну. За правління Василія II візантійські війська завдали ряд поразок арабам і зайняли частину Месопотамії та Сирії.
У 976–1018 вів надзвичайно жорстокими методами війну з Болгарією (за що й був названий Болгаробійцею), яка завершилась її завоюванням, хоча й зазнавав важких поразок, зокрема біля Траянових воріт.
29 липня 1014 візантійці розгромили болгар у битві біля гори Беласиці. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 100-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя. За Василія II Візантія у 1020 році приєднала грузинські землі.
