Палеологи (грец.Παλαιολόγοι) — остання і найбільш довготривала династія імператорів Візантії, яка правила протягом майже двох століть — з часу вигнання Михайлом VIII з Константинополя хрестоносців у 1259 р. і до взяття Константинополя турками у 1453 р. Окремі Палеологи були змушені ділити повноту влади з представниками роду Кантакузінів. З правлінням Палеологів пов'язаний останній підйом візантійського мистецтва. Через права на спадкоємство сім'я Палеологів отримала у 1305 права на Монферратське маркграфство у північні Італії, жіноча лінія передає спадкоємство сім'ї Ґонцаґа у 1533 році.
Палеологи зникають по чоловічій лінії у 1502 році по смерті Андрія Палеолога, який віддав (продав) свої права на трон Візантії Карлу VIII та Фердинанду II Арагонському.
Представники династії Палеологів до того, як вони зайняли престол Візантії
Никифор (д/н—1081) вважається родоначальником династії Палеологів. Військовий діяч Візантійської імперії. Управитель(дука) феми Месопотамія. Загинув у битві при Діррахіумі.
Микола (д/н—1081), син Никифора Палеолога, дука Фессалонік. Загинув разом з батьком у битві при Діррахіумі.
Георгій (бл. 1068 — бл.1110), син Никифора Палеолога — військовий діяч Візантійської імперії. Відзначився у битві при Левуніоні.
Михайло (д/н — 1156) — син Георгія Палеолога, себастос, очільник війська в Південній Італії. Завдяки його вдалій кампанії у 1156 була відновлена фема Лонгобардія. Під час походу отримав поранення, від якого і помер.
Андронік (1083/1185 — 1115/1118) — син Георгія Палеолога, дука Фессалонік.
Візантійські імператори з династії Палеологів та роки їх правління