Нікітенко Надія Миколаївна

Нікітенко Надія Миколаївна
Народилася2 грудня 1944(1944-12-02) (79 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьісторикиня, культурологиня, музеєзнавиця, викладачка університету
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1968)
Галузьісторія[1], історія культури[1], музеєзнавство[1] і культура
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор історичних наук (2002)
Науковий керівникЛитаврін Геннадій Григорович
БатькоЗаворотний Микола Кирилович
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Особ. сторінкаnikitenko.kiev.ua
CMNS: Нікітенко Надія Миколаївна у Вікісховищі

Наді́я Микола́ївна Нікіте́нко (нар. 2 грудня 1944, Київ) — українська історикиня-культурологиня, музеєзнавиця, докторка історичних наук (2003), дослідниця Софії Київської. Професорка (2005). Заслужений працівник культури України (2009). Лауреатка Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у номінації "Історична література" (2023)[2].

Біографія

Народилася у сім'ї заслуженого тренера України з футболу Заворотного Миколи Кириловича, який походить з козацької родини Чернігівського полку. По лінії матері Заприводи (Доссі) Людмили Овсіївни походить з понтійських греків (ромеїв) і запорозьких козаків. Спочатку навчалася у ЗОШ № 19 м. Кіровограда, потім — у ЗОШ № 2 м. Рівного, закінчила Черкаську ЗОШ № 5.

У 1968 р. закінчила історичний факультет Київського університету. У 1968—1977 рр. працювала науковою співробітницею у музеях Керчі і Кривого Рога, відповідальною секретаркою правління Керченської міської організації УТОПІК. З грудня 1977 року працює на наукових посадах в Національному заповіднику «Софія Київська». 1993 року захистила кандидатську «Историческая проблематика в росписи Софии Киевской» (Ин-т всеобщей истории РАН, Москва, наук. керівник академік РАН Г. Г. Литаврін), а 2002 р. — докторську дисертацію «Русь-Україна і Візантія у монументальному комплексі Софії Київської: історико-соціальний та етноконфесійний аспекти» (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ). Викладала історію та культуру Візантії, Київської Русі, середньовічної України й Києва у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» (1994—2006), а також музеєзнавство у Київському національному університеті культури та мистецтв (1997—2002). Виховала плеяду молодих науковців[3][4].

Комплексно досліджує Софію Київську як феномен духовної культури та унікальне історичне джерело. Відкрила та всебічно обґрунтувала факт виникнення Софії в 1011—1018 роках, на зламі правлінь хрестителя Русі Володимира Великого і його сина Ярослава Мудрого. Таке датування, що отримало значний суспільний резонанс і підтримку багатьох науковців[5][4], стало підставою для святкування 1000-річчя Софії. У вересні 2011 року за рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (жовтень 2009) та за Указом Президента України від 11 червня 2010 р. на міжнародному та загальнодержавному рівнях урочисто відзначено 1000-річчя заснування Софійського собору[6] Визначила зміст унікальних світських фресок Софії Київської – княжого сімейного  портрета в центральному нефі і розлогого циклу фресок сходових веж. На портреті зображено вхід у собор родини його будівничого Володимира  Великого,  у вежах – укладення династичного шлюбу  князя Володимира і візантійської принцеси Анни в 988 р. Вперше висунула та обґрунтувала гіпотезу про 1000-річчя Золотих воріт з надбрамною церквою та оборонним земляним валом, що виникли одночасно з Софією Київською як невід'ємні частини єдиного містобудівного комплексу, задуманого і розпочатого Володимиром та завершеного Ярославом.

Має державні, церковні та суспільні нагороди. 12 травня 2009 року надано звання «Заслужений працівник культури України» — за значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури України, багаторічну сумлінну працю на ниві розвитку музейної справи [7]. Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва» (2004), Орденом преподобного Агапіта Печерського (2007) та орденом Святої Великомучениці Варвари ІІ ступеня Української Православної Церкви (2011), вищою суспільною нагородою України "Орденом Королеви Анни «Честь Вітчизни» (2010; 2021)[8], Золотою медаллю Міністерства культури Республіки Вірменія «За внесок у розвиток вірмено-українських культурних зв'язків» (2016).

Чоловік — Нікітенко Михайло Михайлович (нар. 1941), історик-археолог, донька — Нікітенко Мар'яна Михайлівна (нар. 1968), к.і.н., музейниця, дослідниця Києво-Печерської лаври.

Виступ Н. Нікітенко на презентації книги "Від Царгорода до Києва"

У червні 2012 р. змушена була тимчасово піти із Софійського заповідника через репресивні дії його нового керівництва[9][10]. З травня 2015 р. знову працює у заповіднику, очолює науково-дослідний відділ «Інститут „Свята Софія“».

Праці

Надія Нікітенко є авторкою понад 30 монографій і книжок та понад 300 статей. Монографії й основні публікації:

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Про результати конкурсу на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» - 2023. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 5 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ а б Указ Президента України №305/2009 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 31 березня 2022.
  5. ↑ http://2007zn.ua/SCIENCE/kod_sofii-52329.html[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ↑ Указ Президента України «Про відзначення 1000-річчя заснування Софійського собору» від 11.06.2010 № 682/2010
  7. ↑ Світські фрески Софії Київської. Таємничий код історії. Харків, 2012. 248 с.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/scandals/48501/
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 5 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Джерела