28 березня 1911 року Розалія Яківна та Володимир Кирилович одружилися. Прийняла пропозицію чоловіка, щоб їхня родина була українською, вивчила українську мову, перебуваючи в еміграції, називала себе українкою.
У листопаді 1918 року Володимир Винниченко очолив Директорію — вищий орган Української Народної Республіки.
У 1919 року разом із чоловіком емігрувала до Відня, а згодом вони жили в Німецькій державі, з 1925 року — у Французькій республіці, спочатку в Парижі, а з кінця 1934 року — у м. Мужен на півдні Французької республіки. Створювала чоловікові умови для плідної творчої праці, передруковувала його твори, деякі переклала на російську і французьку мови. Після смерті чоловіка в 1951 багато зробила для збереження його творчої спадщини. Архів В. Винниченка передала на зберігання до Архіву Української Вільної Академії Наук у США, залишивши заповіт, що в Україну він має бути переданий після того, як вона стане незалежною.
