Ажнов Віталій Сергійович

Ажнов Віталій Сергійович
Народився27 квітня 1993(1993-04-27) (31 рік)
Калуш, Івано-Франківська область

Віталій Сергійович Ажнов (нар. 1993) — український актор театру і кіно.

Життєпис

Народився 27 квітня 1993 року в м. Калуш Івано-Франківської області[1].

Дитинство

Віталій Ажнов зізнався, що у дитинстві був справжнім «ботаном», і лише в 10 класі, очоливши команду КВК, його потягнуло на сцену. Це стало переломним моментом у його житті, після чого він зрозумів, що акторство — його покликання.

«Я ризикнув, і зараз не шкодую про свій вибір. Театр – це моє життя.»

Віталій завжди прагнув працювати поруч зі своїм вчителем Дмитром Богомазовим, якого він вважає своїм «театральним батьком».

Карʼєра та велика сцена

У 2015 році закінчив Київський національний університет театру кіно та телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого (майстерня Дмитра Богомазова). З 2015 року викладає сценічну мову в Київському національному університеті культури і мистецтв.

З 2015 року — актор Київського театру «Золоті ворота»[2].

З 2018 року у театрі ім. І. Франка[3].

Особисте життя

Про особисте життя Віталій Ажнов намагається не поширюватися, віддаючи перевагу збереженню приватності. Відомо, що він оберігає свої стосунки від публічної уваги.

Ролі в театрі

Київський театр «Золоті ворота»
Київський театр «Актор»
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Фільмографія

Нагороди

  • Диплом за кращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі театральних шкіл у Пекіні «GATS» (2013)[23],
  • Гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців «Лесині джерела» (2013),
  • преміант Київського міського голови (2014).

Примітки

  1. ↑ Ажнов Віталій | Особа | Theatre.love — сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. [Архівовано 2021-12-22 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Віталій Ажнов: «Я ніколи не вірив у те, що можу стати кіноактором, тим паче в нашій країні». YABL (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  3. ↑ Ажнов Віталій. Театр ім. І.Франка. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. ↑ Олена ЗАШКО, Олександр ДМИТРУК (14 березня 2018). У Києві показали виставу за п’єсами підлітків з Донбасу і заходу України (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.
  5. ↑ Любов Базів (12 жовтня 2019). Слава Жила, директор-художній керівник театру «Актор»: «Завжди цікавлюся — чи готова публіка до матюків і фальшивої марихуани на сцені» (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 14 жовтня 2019.
  6. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (30 січня 2021). Театральний продюсер Слава Жила: Всі українські олігархи могли б отримати ролі в «Гамлеті» (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2021-2-03.
  7. ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 травня 2021). Нуар?.. Хоррор?.. «Вишневий сад»! У театрі «Актор» презентували екстравагантну прем’єру за Чеховим (укр.). «Театрально-концертний Київ». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-6-03.
  8. ↑ Любов Базів (2 червня 2021). Вишневий сад у вогні. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.
  9. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (12 травня 2021). Слава Жила про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
  10. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (14 травня 2021). Віталій Ажнов про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
  11. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (23 травня 2021). Ольга Семьошкіна про «Вишневий сад» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-09.
  12. ↑ Віка ФЕДОРІНА (22 липня 2021). «Чехов, «Вишневий сад» і Лопахін — десь про мене» (укр.). «Kyiv Daily». Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 2021-7-22.
  13. ↑ Іван БАБЕНКО (13 жовтня 2021). …Перед потопом. У столичному театрі «Актор» з’явилася версія чеховського «Вишневого саду» (режисер-постановник Слава Жила) (укр.). «День». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2021.
  14. ↑ а б в Христина СРІБНЯК (5 лютого 2023). Виконавець ролі Малевича Віталій Ажнов розповів про майбутній художній фільм (укр.). «Польське Радіо». Процитовано 6 лютого 2023.
  15. ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (8 грудня 2018). «Буна» змінила «Дах». «Укрінформ». Процитовано 3 липня 2019.
  16. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (5 квітня 2020). «Снігова королева» тарабарською (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  17. ↑ Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем’єрами та міжнародним фестивалем
  18. ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (25 листопада 2021). Українська класика та наші сучасники-франківці. 2 і 3 грудня у столичному Національному театрі ім. І. Франка відбудуться допрем’єрні покази «Безталанної» (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  19. ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (27 листопада 2021). Театральний режисер Іван Уривський: Нам потрібен хейт, щоб «спускатися на землю» (укр.). «Українська правда». Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  20. ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (28 січня 2022). Віталій Ажнов: «Кіно — це фінансова спокуса для актора» (укр.). «Yabl.ua». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 2022-1-29.
  21. ↑ Любов Базів (8 грудня 2022). Віталій Ажнов, актор театру і кіно: Найважливіше — це коли люди повертаються після відбою тривоги до залу (укр.). «Укрінформ». Процитовано 11 грудня 2022.
  22. ↑ Завершилися зйомки фільму про життя та творчість українського художника-авангардиста Казимира Малевича (укр.). «Elle». 15 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
  23. ↑ Ажнов Виталий Сергеевич - АБА Студия: актеры, поиск и подбор актеров для съемок в кино. abastudio.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[1]

  1. ↑ ZIRKY (22 жовтня 2024). Віталій Ажнов – біографія, фільмографія, зріст, особисте життя та театральні ролі - ZIRKY.COM.UA (укр.). Процитовано 22 жовтня 2024.