PROFILPELAJAR.COM

село Адамівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Тер. громада	Носівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA74040290020085155
Основні дані
Засноване	Середина 1630-х років
Населення	464
Площа	1,2 км²
Густота населення	386,67 осіб/км²
Поштовий індекс	17121
Телефонний код	+380 4642
Географічні дані
Географічні координати	51°1′6″ пн. ш. 31°20′22″ сх. д. / 51.01833° пн. ш. 31.33944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	115 м
Водойми	Остер
Місцева влада
Адреса ради	17100, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 20
Карта
	Адамівка
	Адамівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Адамівка.

Ада́мівка — село в Україні, у Носівській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 250 осіб. Орган місцевого самоврядування — Носівська міська рада.

Історія

Село засноване носівським старостою Адамом Киселем у середині 1630-х років^[1] на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Його було засновано на землях, спірних з Остерським староством, і тому ще до 1640 року остерський староста Степан Аксак оспорював Адамівку в Адама Киселя^[2], але невдало.

На початку Хмельниччини Адамівка 1648 року відійшла Війську Запорозькому у складі його Носівської сотні Ніжинського полку.

Починаючи з 1659 року, територія Ніжинського полку стала ареною воєнних дій між Військом Запорозьким і Московським царством, яке намагалося позбавити Військо Запорозьке незалежності і включити його до свого складу. У цій війні за ціну переходу на бік Московського царства ніжинський полковий осавул Леонтій Бут 1660 року отримав право на маєток Адама Киселя в Адамівці. В результаті фактичної окупації 1669 року московськими військами частини території Війська Запорозького, включно з Ніжинським полком, настановлена московським урядом окупаційна адміністрація, очолювана Дем'яном Гнатовичем, передала Носівську сотню, включно з Адамівкою, до складу Київського полку.

В другій половині 1730-х років Адамівку привласнив московський царедворець Бургард-Крістоф Мініх, обертаючи козаків на кріпаків. Проте, 1741 року його було репресовано, а Адамівку передано коханцеві нової московської цариці Єлизавети Романової Олексієві Розумовському. Після цього в Адамівці почала порядкувати його матір Наталя Розумиха, яка народилася в Адамівці близько 1690 року в родині козака Дем'яна Демешка. На її замовлення в Адамівці було побудовано розкішний будинок. По смерті 1771 року Олексія Розумовського маєток в Адамівці залишився у власності Розумовських.

Після анексії 1781 року Московським царством території Війська Запорозького і ліквідації, у зв'язку з цим, полково-сотенного устрою Адамівка увійшла до складу Козелецького повіту Київського намісництва.

За Описом Київського намісництва 1781 року в «селі Адамівці його сіятельства графа Розумовського» Носівської сотні Київського полку було: дворян і шляхетства — 1 родина, різночинців — 2 родини, духовенства — 1 родина, церковників — 2 родини, козаків виборних — 2 хати, козаків-підпомічників — 24 хати, посполитих — 54 хати^[3].

1796 року лівобережна по Дніпру частина Київського намісництва включно з Козелецьким повітом з Адамівкою в його складі була передана до новоствореної Малоросійської губернії, а після її розділення 1802 року на Полтавську і Чернігівську губернії — до Чернігівської губернії. В Списку наявних в Малоросійській губернії селищ 1799—1801 років зазначено, що в Адамівці, яку віднесено до Ніжинського повіту, мешкає 244 особи чоловічої статі, що сплачують податки^[4].

Станом на 1885 рік Адамівка входила до складу Держанівської волості Козелецького повіту Чернігівської губернії. Тоді в ній на 117 дворах мешкали 583 особи, була православна церква і постоялий будинок.

В ході розпаду Московського царства і проголошення 1917 року Української Народної Республіки за її адміністративною реформою, постановленою 6 березня 1918 року, частина Козелецького повіту включно з Адамівкою увійшла до Чернігівщини. Проте, внаслідок Гетьманського перевороту 1918 року реформу було скасовано і відновлено старий адміністративний устрій.

Впродовж 1918—1919 років Чернігівщина стала ареною воєнних дій між Українською Народною Республікою (УНР) і Московською Федерацією, внаслідок чого її в січні-лютому 1919 року було окуповано комуністичними московськими військами і включено до складу так званої «украї́нської соціялісти́чної радя́нської респу́бліки», підконтрольної комуністичній Москві і 1922 року примусово включеної до складу псевдофедеративного СССР. Держанівську волость з Адамівкою в її складі було 1932 року перетворено на Держанівську сільську раду, яку після багатьох перемін було включено до складу Носівського району Чернігівської області.

Під час Голодомо́ру 1932—1933 років від нього в Адамівці померло 15 осіб^[5]

Носівський район був ліквідований 17 липня 2020 року Постановою Верховної Ради України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Адамівку було включено до складу Носівської міської громади, яка увійшла до Ніжинського району.

Церква

Михайлівська церква^[6]^[7]:

1787 — священник Федір Данилович Маневецький
1815 — священник Ілля Баранович (помер до 1823)
1823 — заштатний священник Федір Манівецкий (Маневецький)
1824 — священник Василь Нещеретов.

Географія

Адамівка розташована на лівому березі ріки Остер в 18-ти кілометрах на північний захід від Носівки, з якою поєднана дорогою з твердим покриттям, на якій в Адамівці є міст через Остер.

Клімат

Клімат Адамівки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,9	−1,5	3,7	13,3	20,6	23,8	25,0	24,2	19,0	12,0	4,4	0,0	11
Середня температура, °C	−5,9	−4,7	0,2	8,6	15,2	18,5	19,7	18,8	13,9	7,9	1,8	−2,6	7
Середній мінімум, °C	−8,8	−7,9	−3,3	4,0	9,9	13,2	14,5	13,4	8,9	3,9	−0,7	−5,1	3
Норма опадів, мм	41	35	34	45	45	75	81	62	46	36	47	47	594
Джерело: climate-data.org

Уродженці

Розумовська Наталія Дем'янівна — матір останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

↑ ^а ^б Кулаковський Петро. Чернігово-Сіверщина у сладі Речі Посполитої (1618—1648): Наукове видання. — К.: Темпора, 2006. — С. 283
↑ Кулаковський Петро. Чернігово-Сіверщина у сладі Речі Посполитої (1618—1648): Наукове видання. — К.: Темпора, 2006. — С. 228
↑ Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археогр. комісія та ін. Упоряд. Г. В. Болотова та ін.; Редкол.: Н. С. Сохань (відп. ред.) та ін. — К. : Наук, думка, 1989. — С. 96
↑ Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. [Текст] / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; сост. Т. Б. Ананьєва; відп. ред. П. С. Сохань. — К. : Наукова думка, 1997. — С. 137
↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. < Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С. 404
↑ Адамівка, село, Носівський район, Чернігівська область. УГФ-Український Генеалогічний Форум. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 5 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2019-07-13 у Wayback Machine.]