Ґергард Маркс

Ґергард Маркс
Gerhard Marcks
При народженніGerhard Marcks
Народження18 лютого 1889
Берлін
Смерть20 листопада 1880
 Бургброль, Айфель
Країна Німеччина[1][2]
ЖанрГрафік, скульптор
Діяльністьскульптор, викладач університету, ілюстратор, графік, літограф, кераміст
ПрацівникHochschule für bildende Künste Hamburgd
ЧленБаварська академія витончених мистецтв
ТвориDie Trauernded і Bremen Town Musiciansd
УчасникПерша світова війна
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Vanderbilt Museum of Artd, Музей скульптур просто неба Мідделгейм, Collection Sports Heritage NOC*NSFd[4], Німецький національний музей і Print Collectiond[5]
Нагороди
CMNS: Ґергард Маркс у Вікісховищі

Ґергард Маркс (нім. Gerhard Wilhelm Albert Marcks; 18 лютого 1889, Берлін — 13 листопада 1981 року, Бургброль, Айфель) — німецький скульптор і графік, один з найбільших скульпторів ХХ століття.

Життєпис

Ґергард Маркс народився в Берліні 18 лютого 1889 року. З 1908 року Маркс працював у скульптурній майстерні під керівництвом Георга Кольбе й Августа Гаула. У 1912–1913 роках Маркс проходив військове навчання в Любеку. Згодом він співпрацював з Вальтером Ґропіусом. У 1914 році скульптор одружився з Марією Шмідтляйн. Брав участь у Першій світовій війні, але у зв'язку з хворобою в 1916 році був комісований. У 1917 році Маркс вступив на фаянсову фабрику, там створював кольорові статуетки тварин. У 1918 році він вступив у Державну школу прикладного мистецтва до класу Бруно Пауля. У 1919 році був запрошений у Веймар і брав участь в проекті Баугауз. У 1920 році очолив відділення художньої кераміки в школі у Фейнінгері.

З 15 вересня 1925 року викладав у Вищій школі мистецтва та дизайну в Галле. Мав кілька робочих поїздок у Париж, в Італію і Грецію. Він створив скульптурну пару корови й коня в Гібіхенштайнбрюкке. У тому ж році Ґергард Маркс був відзначений премією Вілла-Романа і став ректором Вищої школи в Галле.

Після приходу до влади нацистів у Німеччині 1933 року Маркс був звільнений з керованої ним школи (перед цим Маркс висловлювався проти вигнання його колег і студентів нацистами) і переїхав до Аренсгопа. З 1936 року жив і працював у Берліні. У 1937 році націонал-соціалісти конфіскували вісімдесят шість робіт скульптора в німецьких музеях, п'ять з них представили на виставці «дегенеративного мистецтва».

У 1945 році скульптор був запрошений у Земельну школу мистецтв у Гамбурзі, з 1950 року працював як вільний художник у Кельні. З 1955 року Маркс був членом Берлінської Академії мистецтв. На початку 1970-х років скульптор поїхав до Айфеля, у сільській місцевості купив будинок. Помер у 1981 році.

У 1971 році в м. Бремені відкрився Будинок Ґергарда Маркса, який став центром дослідження його творчості та музеєм сучасної скульптури.

Творчість

Найвідомішою роботою Ґергарда Маркса є скульптура бременських музикантів. Підтримував ідею модернізації мистецтва і приєднався до проєкту в перші роки існування Баугаузу. Він став одним з перших викладачів школи. «Архітектори, скульптори, живописці — все повинні повернутися до ремісничого виробництва», — було його девізом. Цим Маркс і його сподвижники вирізнялися на тлі того Баугаузу, за який ратував після 1923 року Мартін Ґропіус — орієнтований на техніку і промисловість. Маркс працював у скульптурній майстерні з порцеляною і створив численні статуетки тварин. Займався ксилографією і різьбленням по дереву.

Остання велика робота Ґергарда Маркса в бронзі Прометей, схоплений орлом («Prometheus unter dem Adler») .

Відзнаки

У 1914 році Маркс виставляв роботи на Берлінському Сецесіоні. Після Другої світової війни він брав участь у венеціанських бієнале. У 1954 році він отримав премію в галузі мистецтва землі Північний Рейн-Вестфалія, у 1955 році — премію в галузі мистецтва міста Берліна. У 1952 році скульптор став лицарем ордена Pour le Mérite. У 1979 році був нагороджений Командорським хрестом. У 1980 році з художником Максом Ернстом і композитором Карлгайнцом Штокгаузеном став почесним членом Академії мистецтв (Academy of Letters) у Нью-Йорку.

Галерея

Література

  • Claus Pese: Mehr als nur Kunst. Das Archiv für Bildende Kunst im Germanischen Nationalmuseum, Ostfildern-Ruit 1998 (Kulturgeschichtliche Spaziergänge im Germanischen Nationalmuseum, Bd.2), S.85-86, 115—119.
  • Martina Rudloff (Hrsg.): Gerhard Marcks und Charles Crodel: eine Künstlerfreundschaft. Gerhard-Marcks-Stiftung, Bremen 1992, ISBN 3-924412-16-2
  • Gerhard Marcks: Ausstellungskatalog Plastik Zeichnungen Graphik, Kunstverein Hannover, 1960
  • Gerhard Marcks: Zwischen Bauhaus und Dornburger Atelier. Städt. Museen Jena (Hg.), Jena 2004, ISBN 3-930128-65-9
  • Adolf Rieth: Gerhard Marcks, Aurel Bongers, Recklinghausen 1959
  • Volker G. Probst: Gerhard Marcks — Gedanken zum Werk. Festschrift zum 90. Geburtstag, Marco Bonn-Paris, 1979.
  • Martina Rudloff — Eduard Hindelang, Hans Purrmann — Gerhard Marcks. Eine Künstlerfreundschaft in Briefen. Museum Langenargen am Bodensee — Gerhard-Marcks Stiftung Brehmen 1986. Erschienen aus Anlaß des 10-jährigen Bestehens des Museums Langenargen. Jahresgabe 1986 für den Freundeskreis des Gerhard Marcks-Hauses e. V.
  • Hrsg. Jens Semrau: Durchs dunkle Deutschland — Gerhard Marcks- Briefwechsel 1933 bis 1980. Seemann, Leipzig 1995, ISBN 3-363-00645-4
  • Burg Giebichenstein: Die Hallesche Kunstschule von den Anfängen bis zur Gegenwart. Ausstellungskatalog Staatliche Galerie Moritzburg Halle/Badisches Landesmuseum Karlsruhe 1993
  • Wilhelm Nauhaus: Die Burg Giebichenstein. Geschichte einer deutschen Kunstschule 1915—1933. Seemann, Leipzig 1981 (Neuauflage Leipzig 1992), ISBN 3-363-00539-3

Джерела

Примітки

  1. ↑ KulturNav — 2016.
  2. ↑ Museum of Modern Art online collection
  3. ↑ http://www.moma.org/collection/works/15024
  4. ↑ Penning van het 'Nationales Olympisches Komitee' NOK BDR van West-Duitsland van Adriaan Paulen, ontw. Gerhard Marcks 1972
  5. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/143912