Ґеорґ Ґросс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гросс.
Ґеорґ Ґросс
нім. George Grosz
При народженнінім. Georg Ehrenfried Groß
Народження26 липня 1893(1893-07-26)[1][2][…]
Берлін, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4]
Смерть6 липня 1959(1959-07-06)[1][2][…] (65 років)
 Західний Берлін, Німеччина[4]
ПохованняЦвинтар Геерштрассеd[5]
Національністьнімці[4]
Країна США[6][7][8]
 Німеччина[9]
Релігіяатеїзм
Жанркарикатура[10][11], побутовий жанр[11], ню[11], портрет[11] і натюрморт[11]
НавчанняДрезденська академія мистецтвd (1911)[12]
Діяльністьхудожник, рисувальник, фотограф, викладач університету, письменник, ілюстратор, літограф, графік, художник-гравер, архітектурний кресляр
Напрямокекспресіонізм[13], дадаїзм[13] і Нова речовинність[13]
Роки творчості1910 — 1959[11]
ВчительЕміль Орлик
ПрацівникЛіга студентів-художників Нью-Йорка[12]
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури
ТвориI Am Glad I Came Backd
ПартіяКомуністична партія Німеччини
У шлюбі зEva Petersd
ДітиMarty Groszd і Peter M. Groszd
УчасникПерша світова війна
Роботи в колекціїНаціональний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Міннеаполіський інститут мистецтва, Естонський художній музей, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[14], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Міський музей (Амстердам)[15][16], Музей Ізраїлю, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Arizona State University Art Museumd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Баварські державні колекції картин, Музей Гіршгорна і сад скульптур, Національний музей сучасного мистецтва, Берлінська галереяd, Kunstsammlung Nordrhein-Westfalend, Художня галерея Єльського університету, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей американського мистецтва Вітні, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Джорджіїd, Художній музей Сент-Луїса, Далласький музей мистецтв, Рінглінг музей, Vanderbilt Museum of Artd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Гарвардський художній музей, Busch–Reisinger Museumd, Гамбурзька картинна галерея, Нова національна галерея, Picker Art Galleryd, Print Collectiond[17] і Amsab - Instituut voor Sociale Geschiedenis Gentd[18]
Нагороди
CMNS: Ґеорґ Ґросс у Вікісховищі

Ґеорґ Ґрос або Георг Еренфрід Грос (нім. Georg Ehrenfried Groß, нім. George Grosz, Німецька: [ɡʁoːs]; 26 липня 1893 — 6 липня 1959) — німецький художник, відомий зокрема своїми соціально-політичними карикатурами і картинами берлінського життя 1920-х років. Був провідним представником берлінських дадаїстів і членом «Нової речевості» під час Веймарської Республіки. Після еміграції до Сполучених Штатів Америки відмовився від стилю та предмету своїх попередніх праць. Викладав протягом багатьох років у Лізі студентів художників Нью-Йорка.

Життя і кар'єра

Ґеорґ Еренфрід Ґрос народився в Берліні. Його батьки були благочестивими лютеранами[19]. Його батько Карл, який працював в офіцерській їдальні, помер у 1901 році, коли Ґеорґу було сім років. Ґрос виріс у померанському місті Столп (тепер Слупськ, Польща)[20], де його мати готувала і вела господарство у місцевому офіцерському зібранні[21]. За порадою свого двоюрідного брата Ґрос почав відвідувати щотижневий клас малювання, в якому викладав місцевий художник Ґрот.[22] У 1909—1911 роках навчався у Дрезденській академії образотворчих мистецтв[en], де його вчителями були Річард Мюллер, Роберт Стерл, Рафаель Веле й Осмар Шиндлер[23]. У цей період Ґрос зазнає впливу німецького експресіонізму, який зародився саме у Дрездені завдяки зусиллям мистецького гурту «Die Brücke». Згодом він навчався в Берлінській художньо-промисловій школі, в майстерні Еміля Орлика[23].

У листопаді 1914 році пішов на фронт. Але вже 1915 року його комісували через захворювання. У 1916 році він «дегерманізує» своє ім'я і прізвище на знак протесту проти німецького націоналізму. Німецьке ім'я Georg перетворює на George. А в прізвищі Groß замінив німецьку літеру «ß» фонетичним еквівалентом «sz» — Grosz[24][23].

У січні 1917 року Ґроса знову мобілізували до війська. Його визнали придатним для несення нестройової, гарнізонної служби. Незабаром за непокору і спробу самогубства Ґроса віддали під суд і засудили до розстрілу. Лише втручання колекціонера графа Гаррі Кесслера врятувало його від страти[25].

Наприкінці 1918 року Ґрос приєднався до Союзу Спартака[26], перейменованого в Комуністичну партію Німеччини. Під час повстання спартакістів у січні 1919 року Ґроса заарештували, але він уникнув в'язниці, скориставшись фальшивими документами.

1920 року Ґеорґ одружився зі своєю колишньою співученицею Евою Петерс[27].

У 1921 році Ґроса звинуватили в образі німецької армії й оштрафували на 300 німецьких марок. За вироком суду також була знищена серія його сатиричних малюнків «Gott mit uns» («З нами Бог»).

1928 року Ґроса звинуватили у богохульстві після публікації антиклерікальних малюнків, але згодом виправдали[28].

1922 року Ґрос вирушив до Радянської Росії разом із письменником Мартіном Андерсеном-Нексе. Після прибуття до Мурманська їх заарештували як шпигунів. Щоправда після перевірки їм дозволили зустрітися з Григорієм Зінов'євим, Анатолієм Луначарським і Володимиром Леніним[29]. Піврічне перебування в Радянському Союзі справило на Ґроса, який заперечував будь-яку форму диктатури влади, гнітюче враження. Уже 1923 року він вийшов із лав комуністичної партії, хоча його політичні погляди майже не змінилися до кінця 1920-х років[30][31].

Незадовго до приходу Гітлера до влади Ґрос залишив Німеччину. У нацистській Німеччині його творчість була зарахована до «дегенеративного мистецтва». У 1932 році ненадовго поїхав до Сполучених Штатів Америки. А наступного року остаточно емігрував до США. 1938 року отримав американське громадянство. Поселився у Бейсайді, Нью-Йорк. До 1955 року викладав у Лізі студентів художників Нью-Йорка[32][33].

У США Ґрос вирішив розірвати зі своїм минулим і змінити свій стиль[34]. Він продовжував регулярно виставляти свої картини, а в 1946 році опублікував свою автобіографію «Маленьке „Так“ і велике „Ні“». У 1950-х роках він відкрив у себе вдома приватну художню школу, а також працював художником в Арт-центрі Де-Мойн[en]. 1950 року Ґрос став асоційованим академіком у Національній академії дизайну. 1954 року його обрали в Американську академію мистецтв і літератури.

У травні 1959 року художник разом зі своєю жінкою повернувся до Західного Берліна. 6 липня 1959 року Ґрос провів ніч зі старими друзями. Оскільки під ранок художник ледь тримався на ногах, товариші провели його додому. Але художник помилився й увійшов у двері, які вели у підвал. Він скотився по сходах і зазнав серйозних травм. Коли його знайшли, він ледь дихав. Однак врятувати йому життя так і не вдалося[35][36].

Творчість

Зовнішні зображення
Ґеорґ Ґрос. «Метрополіс», 1917
«Вибух», 1917
«Даум одружується з автоматом-педантом Джорджем у травні 1920 року, Джон Гартфілд дуже радий цьому»
«Вулична сцена», 1922
«Республіканські автомати», 1920, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк
«Затемнення Сонця», 1926, у Художньому музеї Гекшера

До 1914 року Ґрос перебував під впливом експресіонізму та футуризму. Також працював над ілюстраціями, графіті й дитячими малюнками[37].

«Місто» (1916—1917) стало першим з-поміж численних картин сучасного міського краєвиду[38]. До інших належать апокаліптичний «Вибух» (1917), «Метрополіс» (1917) і «Похорон»(1918), що зображує божевільну похоронну процесію.

1918 року він оселився в Берліні і приєднався до гурту берлінських дадаїстів. У цей час використовував свої сатиричні малюнки для нападу на буржуазних прибічників Веймарської республіки[39].

1924 року став організатором «Червоної групи» художників, а з 1928 року членом Асоціації революційних художників Німеччини. Писав гостропсихологічні портрети у дусі «Нової речевості». Створює цикл сатиричних портретів прусських юнкерів, великих магнатів і генералів, з-поміж яких популярність здобули графічні цикли «Особа панівного класу» (1921), «Ecce Homo» (Ось людина), 1922 року, «Нове обличчя панівного класу» (1930), гротескна манера яких навіяна наївним вуличним малюнком.

Після його еміграції до США в 1933 році Ґрос «різко відкинув [свої] попередні праці й карикатуру в цілому»[40]. Вагоме місце в його графіці займає жанр ню, який він трактує у звичайному для себе різко-гротескному дусі.

1944 року Ґрос створив серію малюнків «Каїн, або Гітлер в пеклі»[41]. Хоча пом'якшення його стилю стало помітним ще наприкінці 1920-х років, твори Ґроса набули більш сентиментального тону в Америці, зміна якого розглядалася як занепад[42]. Його пізні праці вже не досягли успіху берлінських років[43].

У 1947—1959 роках Ґеорґ Ґрос мешкав у Гантінґтоні (штат Нью-Йорк), де викладав живопис у Гантінґтонській лізі мистецтва[44]. Через скрутне становище художник вирішив продати своє полотно «Затемнення Сонця» 1926 року. Згодом картину придбав маляр Том Константин за 104 $[45]. 1968 року він продав полотно Художньому музею Гекшера[en] в Гантінґтоні за 15 тисяч доларів. Оскільки «Затемнення Сонця» зображує підбурювання до війни виробниками озброєння, парк біля музею Гекшера, де зберігалася картина, наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років став місцем збору протестувальників проти В'єтнамської війни.

У 2006 році музей Гекшера вирішив продати «Затемнення Сонця» за близько 19 мільйонів доларів, щоб провести реконструкцію будівлі. Однак громадськість виступила проти такого рішення[46].

Мав вплив на творчість італійського художника Шипіоне.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Georg Grosz
  3. ↑ а б Georg Grosz — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  5. ↑ https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  6. ↑ http://www.nytimes.com/1995/02/19/arts/art-so-dazzled-by-new-york-so-haunted-by-berlin.html
  7. ↑ http://www.nytimes.com/1990/02/11/arts/art-view-the-lure-of-fordism-jazz-and-americanismus.html
  8. ↑ Museum of Modern Art online collection
  9. ↑ http://www.nytimes.com/2009/11/04/greathomesanddestinations/04gh-germany.html
  10. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  11. ↑ а б в г д е RKDartists
  12. ↑ а б Guggenheim Fellows database
  13. ↑ а б в https://www.museothyssen.org/en/collection/artists/grosz-george
  14. ↑ Artists + Artworks
  15. ↑ Der Agitator
  16. ↑ Tragigrotesken der Nacht. Träume. Zeignungen von G. Gross
  17. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/116988
  18. ↑ https://hdl.handle.net/10796/06799831-D015-4704-9590-DB08FDB1EDB1
  19. ↑ The Progressive. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 24 грудня 2011.
  20. ↑ munzinger.de. munzinger.de. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 24 грудня 2011.
  21. ↑ Staff (27 січня 1955). zeit.de. Hamburg: ZEIT ONLINE GmbH. Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 24 грудня 2011.
  22. ↑ Grosz 1946, с. 22.
  23. ↑ а б в Kranzfelder 2005, с. 92.
  24. ↑ Буква «ß» називається в німецькій мові «scharfes S» або «Eszett», остання означає просто «sz». Водночас при введенні тексту було загальноприйнято переписувати ß як «sz», тому його вибір транскрипції був, по суті, нейтральним фонетичним перетворенням
  25. ↑ Sabarsky 1985, p. 26. За словами Сабарського, жодних записів не можна знайти для обґрунтування версії подій, описаних Ґросом у його автобіографії про те, що він був звинувачений у дезертирстві.
  26. ↑ Kranzfelder 2005, с. 28.
  27. ↑ Glitter and Doom: German Portraits from the 1920s / Sabine Rewald, Ian Buruma, Matthias Eberle, Metropolitan Museum of Art (New York, N.Y.). Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  28. ↑ Nash, David S. (2007). Blasphemy in the Christian World: A History [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Oxford: Oxford University Press. p. 112. ISBN 9780199570751.
  29. ↑ Kranzfelder 2005, с. 54–55.
  30. ↑ Sabarsky 1985, pp. 33, 251.
  31. ↑ Kranzfelder 2005, с. 58.
  32. ↑ Kranzfelder 2005, с. 93.
  33. ↑ Kranzfelder 2005, с. 78.
  34. ↑ Grosz 1946, с. 301—302.
  35. ↑ Kranzfelder 2005, с. 90.
  36. ↑ Kranzfelder 2005, с. 90–91.
  37. ↑ Kranzfelder 2005, с. 15.
  38. ↑ Kranzfelder 2005, с. 22.
  39. ↑ ed., Biographical Encyclopedia of Artists, v.2 (Facts on File, 2005).
  40. ↑ Grosz 1946, с. 276.
  41. ↑ Grosz 1946, с. 270.
  42. ↑ Michalsky 1994, с. 35–36.
  43. ↑ Джойс Вадлер (27 серпня 2001 р.), Спадкоємці Георгія Гросса [Архівовано 17 лютого 2019 у Wayback Machine.] New York Times.
  44. ↑ George Grosz at The Heckscher Museum of Art. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 16 лютого 2019.
  45. ↑ Thomas Constantine : The Second Acquirer Of George Grosz's "Eclipse Of The Sun". Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  46. ↑ Genocchio, Benjamin (19 лютого 2006). George Grosz, Eclipse of the Sun, Heckscher Museum of Art. The New York Times. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 16 лютого 2019.

Джерела

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ґеорґ Ґросс

Read other articles:

Didier Raoult

Didier RaoultLahir13 Maret 1952 (umur 71)Dakar, Afrika Barat Prancis(sekarang Senegal)KebangsaanPrancisSuami/istriNatacha CaïnAnak3Karier ilmiahBidangMikrobiologiInstitusiIHU Méditerranée InfectionUniversitas Aix-Marseille Situs webdidierraoult.com Didier Raoult (pengucapan bahasa Prancis: [didje ʁaul]; lahir 13 Maret 1952)[1] adalah seorang dokter dan pakar mikrobiologi Prancis yang mengkhususkan diri dalam penyakit-penyakit menular. Pada 1984, Raoult menciptakan Unit ...

 

 

Enthieh Mudakir

M. Enthieh Mudakir (lahir 24 April 1963) adalah sastrawan berkebangsaan Indonesia. Namanya dikenal di kancah kesusasteraan Indonesia melalui karya-karyanya berupa cerita pendek dan puisi yang dipublikasikan di sejumlah surat kabar antara lain Suara Merdeka, Kedaulatan Rakyat, Pikiran Rakyat, Swadesi, Koran Merapi, Minggu Pagi, dan lain-lain. Enthieh merupakan salah satu penyair yang puisi-puisinya terangkum dalam antologi Dari Negeri Poci.[1][2] Latar belakang Enthieh Mudakir ...

 

 

Bytom

Peta Bytom Bytom (['bitɔm] (bantuan·info); Jerman: Beuthencode: de is deprecated ) ialah sebuah kota di Polandia selatan dengan 205.560 penduduk (1999). Sejak 1999 terletak di Provinsi Silesia, sebelumnya di Provinsi Katowice (1975-1998). Pendidikan Wyższa Szkoła Ekonomii i Administracji Universitas Teknologi Silesia - Fakultas Transportasi Politik Konstituensi Bytom/Gliwice/Zabrze Anggota Parlemen (Sejm) yang dipilih dari konstituensi Bytom/Gliwice/Zabrze Jan Chojnacki, SLD-UP Stanisław...

Apriona cylindrica

Apriona cylindrica Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Animalia Filum: Arthropoda Kelas: Insecta Ordo: Coleoptera Famili: Cerambycidae Genus: Apriona Spesies: Apriona cylindrica Apriona cylindrica adalah spesies kumbang tanduk panjang yang tergolong famili Cerambycidae. Spesies ini juga merupakan bagian dari genus Apriona, ordo Coleoptera, kelas Insecta, filum Arthropoda, dan kingdom Animalia. Larva kumbang ini biasanya mengebor ke dalam kayu dan dapat menyebabkan kerusakan pada batang kayu hidup a...

 

 

Bacchus ou Saint Jean Baptiste

Pour les articles homonymes, voir Bacchus (homonymie). Cet article est une ébauche concernant la peinture italienne et le musée du Louvre. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. BacchusArtiste élève d'après une composition de Léonard de VinciDate 1510-1515Type PeintureTechnique huile sur toile (transposition (de bois sur toile))Dimensions (H × L) 177 × 115 cmMouvement Hau...

 

 

День рождения фюрера

Гитлер принимает поздравления с 50-летием от Генриха Гиммлера, 1939 День рождения фюрера (нем. Führergeburtstag) — праздник в нацистской Германии, отмечавшийся в день рождения Адольфа Гитлера, 20 апреля. Официальным праздничным днём день рождения фюрера стал только однажды, по...

Grand Bell Awards

South Korean film awards Grand Bell AwardsHangul대종상 영화제Hanja大鐘賞 映畵祭Revised RomanizationDaejongsang YeonghwajaeMcCune–ReischauerTaejongsang Yŏnghwaje Awarded forExcellence in cinematic achievementsCountrySouth KoreaPresented byThe Motion Pictures Association of KoreaFirst awarded1962Last awarded2023Websitehttp://daejongawards.co.kr/ ← 58th · Current:59th · 60th → The Grand Bell Awards (Korean: 대종상 영화제; RR:...

 

 

Chemistry: A European Journal

For other similarly named journals, see Chemistry (journal). Academic journalChemistry: A European JournalDisciplineChemistryLanguageEnglishEdited byHaymo RossPublication detailsHistory1995–presentPublisherWiley-VCH on behalf of Chemistry EuropeFrequencyWeeklyImpact factor5.020 (2021)Standard abbreviationsISO 4 (alt) · Bluebook (alt1 · alt2)NLM (alt) · MathSciNet (alt )ISO 4Chem. Eur. J.NLMChemistryIndexingCODEN (alt · alt2) ...

 

 

FX (Asian TV channel)

Defunct Asian television channel Television channel FX (Asia)CountryChina (ceased transmission)Broadcast areaAsia (ceased transmission)HeadquartersHong Kong SAR, ChinaProgrammingLanguage(s)EnglishPicture format1080i HDTVOwnershipOwnerFox Networks Group Asia Pacific(Disney International Operations)[1]Sister channelsStar Chinese MoviesFox LifeFox CrimeFoxFox SportsChannel VNational GeographicFox News ChannelFox MoviesFox Action MoviesFox Family MoviesDisney ChannelDisney JuniorDisney XD...

Birmingham, Michigan

City in Michigan, United StatesBirmingham, MichiganCityCity of BirminghamMaple Road and Old Woodward AvenueMotto: A Walkable Community[1]Location within Oakland CountyBirminghamLocation within the state of MichiganShow map of MichiganBirminghamLocation within the United StatesShow map of the United StatesCoordinates: 42°32′48″N 83°12′41″W / 42.54667°N 83.21139°W / 42.54667; -83.21139CountryUnited StatesStateMichiganCountyOaklandSettled1819Incor...

 

 

Mojave language

Native language of the Mohave people along the Colorado River, United States MohaveMojaveHamakhavRegionArizona and California, U.S.Ethnicity2,000 Mohave people (2007)[1]Native speakers200 (2015 census)[2]Language familyYuman Core YumanRiver YumanMohaveLanguage codesISO 639-3mov MohaveGlottologmoha1256  MohaveELPMojaveMojave is classified as Severely Endangered by the UNESCO Atlas of the World's Languages in Danger Mohave or Mojave[a] is the native language of...

 

 

Sister MAYO

Sister MAYO (lahir 26 Juli) adalah wanita penyanyi lagu anime asal Jepang. Nama aslinya adalah Masayo Sawada (沢田 雅世code: ja is deprecated , Sawada Masayo). Ia adalah adik perempuan dari Taiji (Taiji Sawada), mantan anggota X Japan. Sister MAYO sekarang menjadi vokalis grup Cyber Nation Network dan Project.R (dengan anggota Hideyuki Takahashi, Ken'ichiro Oishi, Takayoshi Tanimoto, NoB, Takafumi Iwasaki, Megumi Ohashi, Mike Sugiyama, Hideaki Takatori, Mayumi Gojo, IMAJO dan YOFFY). Kary...

ألان تشارلزورث

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يونيو 2019) ألان تشارلزورث   معلومات شخصية الميلاد 17 سبتمبر 1903   الوفاة 21 سبتمبر 1978 (75 سنة)   غلن أيريس  [لغات أخرى]‏  مواطنة أستراليا  الحياة العملية ا�...

 

 

بطولة أوروبا لكرة الطائرة للرجال 1977

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (نوفمبر 2019) بطولة أوروبا لكرة الطائرة للرجال 1977 تفاصيل الموسم بطولة أمم أوروبا للكرة الطائرة للرجال  النسخة 10  �...

 

 

Aozora Pedal

Aozora PedalLagu oleh Arashidari album TimeSisi-BKiss Kara HajimeyōNatsu no Owari ni Omou KotoDirilis02 Agustus 2006 (2006-08-02)FormatCD, CD + DVDGenrePopLabelJ StormJACB-0001 (CD-DVD Edisi Terbatas A)JACB-0002 (CD-DVD Edisi Terbatas B)JACB-0003 (Edisi Regular)Kronologi singel Kitto Daijōbu (2006) Aozora Pedal (2006) Love So Sweet (2007) Aozora Pedal (アオゾラペダルcode: ja is deprecated , Blue Sky Pedal) adalah single ke-17 boyband Jepang Arashi. Single ini dirilis dalam 3 edi...

كأس الاتحاد الإنجليزي 1900–01

كأس الاتحاد الإنجليزي 1900–01 تفاصيل الموسم كأس الاتحاد الإنجليزي  النسخة 30  البلد المملكة المتحدة  التاريخ بداية:22 سبتمبر 1900  نهاية:20 أبريل 1901  المنظم الاتحاد الإنجليزي لكرة القدم  البطل توتنهام هوتسبير  مباريات ملعوبة 51   عدد المشاركين 32   كأس الاتحا�...

 

 

عبد الكريم الزبيدي

عبد الكريم الزبيدي عبد الكريم الزبيدي في 29 يوليو 2012. وزير الدفاع التونسي الثامن والعشرون تولى المنصب12 سبتمبر 2017 وحتى 29 اكتوبر 2019 الرئيس الباجي قائد السبسيمحمد الناصر (مؤقت)قيس سعيد الحكومة الشاهد رئيس الوزراء يوسف الشاهد فرحات الحرشاني   وزير الدفاع التونسي الرابع والع...

 

 

Washington's 4th legislative district

State legislature district Washington 4th legislative district map Washington's 4th legislative district is one of forty-nine districts in Washington state for representation in the state legislature. The district borders Idaho to the east, Washington's 6th legislative district to the south, Spokane to the west, and Washington's 7th legislative district on the north.[1] The largely suburban district is represented by state senator Mike Padden and state representatives Suzanne Schmidt ...

トゥール・ポワティエ間の戦い

この記事は検証可能な参考文献や出典が全く示されていないか、不十分です。 出典を追加して記事の信頼性向上にご協力ください。（このテンプレートの使い方）出典検索?: トゥール・ポワティエ間の戦い – ニュース · 書籍 · スカラー · CiNii · J-STAGE · NDL · dlib.jp · ジャパンサーチ · TWL (2016年10月) トゥール・ポワティエ間の...

 

 

Carlos Estrada

Carlos Estrada Carlos EstradaInformación personalNombre de nacimiento Demetrio Jorge Otero Logares[1]​Nacimiento 22 de octubre de 1922Buenos Aires, ArgentinaFallecimiento 16 de noviembre de 2001[2]​ (79 años)Buenos Aires, ArgentinaCausa de muerte Accidente cerebrovascular Nacionalidad Argentina y españolaFamiliaCónyuge Érika WallnerPareja Julia SandovalGraciela BorgesHijos Carlos Gastón OteroInformación profesionalOcupación Actor Seudónimo Carlos Estrada Sitio web P�...