Народився 16 липня 1985 року в Дзевенцежі. Син Генріка та Амалії. Був студентом Львівської політехніки. З 1908 року — член спортивного клубу «Чарні» (Львів). Під час першої світової війни був солдатом австрійської армії. У 1918 році приєднався до Війська Польського й постійно з ним асоціювався. Учасник польсько-радянської війни 1920 року. У квітні того ж року був серед спортсменів, делегованих до олімпійської команди в 1920 році[1]. Однак через польсько-радянську війну Польща, зрештою, так і не відправила свою команду на Олімпіаду[1]. Того ж року взяв участь у Другому Сілезькому повстанні, а також завоював срібну медаль першого в історії Польщі легкоатлетичному чемпіонаті у бігу на 1500 метрів[2]. У 1923—1924 роках зіграв 6 матчів. На олімпійських іграх у Парижі був гравцем резерву. По завершенні кар'єри гравця в 1925—1930 роках очолював футбольну секцію клубу «Чарні» (Львів). В оборонній війні 1939 року служив у чині офіцера. У 1940 році був ув'язнений у табір Лакенвальд, де перебував до 1945 року. Потім повернувся до Польщі й до 1948 році був пов'язаний з армією. По завершенні військової служби працював у банківській сфері. Помер у Кракові 31 травня 1980 року[3].
Примітки
↑ абZaborniak Stanisław Z tradycji lekkoatletyki w Polsce w latach 1919–1939: Tom VI Udział lekkoatletów i lekkoatletek w międzynarodowej rywalizacji sportowej. — Rzeszów, 2011. — S. 252, 253. — ISBN 978-83-7338-663-1. (пол.)
↑Kurzyński Henryk, Pietkiewicz Stefan, Rozum Janusz, Wołejko Tadeusz Historia Finałów Lekkoatletycznych Mistrzostw Polski 1920-2007. Konkurencje męskie. — Szczecin, Warszawa: Komisja Statystyczna PZLA, 2008. — ISBN 978-83-61233-20-6. (пол.)
↑Wryk Ryszard Olimpijczycy Drugiej Rzeczypospolitej… — S. 435.
Література
Andrzej Gowarzewski Mistrzostwa Polski. 100 lat prawdziwej historii. — T. 1: Ludzie: 1918—1939. — Katowice: Wydawnictwo GiA: Fundacja Biało-Czerwoni, 2017. — 288 s. (пол.)
Ryszard Wryk Olimpijczycy Drugiej Rzeczypospolitej. — Poznań: Nauka i Innowacje, 2015. — 688 s. (пол.)