PROFILPELAJAR.COM

Євген Штендера
Євген Штендера;
Сотник
Загальна інформація
Народження	2 січня 1924; Волиця-Барилова, ґміна Сеньків, Радехівський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Смерть	23 серпня 2022 (98 років); Оттава, Онтаріо, Канада
Громадянство	Україна
Псевдо	Прірва, Нерв, Зоряний
Військова служба
Роки служби	1943—1948
Приналежність	Україна
Командування
	ТВ-28 «Данилів»
Нагороди та відзнаки
	Хрест Івана Мазепи
	Хрест Івана Мазепи

Штендера Євген (псевдо: Прірва, Нерв, Зоряний; 2 січня 1924, с. Волиця-Барилова, Радехівський район, Львівська область — 23 серпня 2022, Оттава, Онтаріо, Канада^[1]) — сотник УПА, командир куреня Вовки, командир ТВ-28 «Данилів». Після війни журналіст, видавець, головний редактор серії «Літопису УПА» (з 1975).

Життєпис

Навчався у Сокальській гімназії^[2], Белзі.

Протягом 1943–1948 років перебував у лавах УПА. В 1944 відбиває у німців захоплену аптеку, перевозить у надійне місце для потреб підпілля її майно. В 1945–1947 — провідник ІІІ Округу ОУН-Б, одночасно виконував обов'язки командира Тактичного відтинку УПА ТВ-28 «Данилів» на Холмщині.^[3] У ранзі сотника командував куренем, куди входили сотні «Давида», «Дуди», «Чауса». У період з січня по липень 1946 — військовий референт ІІІ Округу, в 1946—1947 рр. провідник надрайону «Лиман». Командував українськими відділами у спільному з відділами польської АК наскоку на Грубешів (28 березня 1946 року). В 1948 командував рейдом УПА до Східної Пруссії.

Видавнича й літературна діяльність

З 1948 в Німеччині, співредактор газет «Сучасна Україна» й «Український Самостійник», співредактор журналу «До зброї», 1957 — 1964 співредактор «Українських Вістей» в Едмонтоні (Канада). Після закінчення бібліотекарського факультету в Едмонтоні (1969) працював в університетській бібліотеці місті Реджайна, згодом у Оттаві. З 1975 головний редактор серії «Літопису УПА» (29 томів до 2000 року). У 1992 р. виступав на лекційних заняттях у Львівській Політехніці.^[3]

Автор праці «Роман Уласа Самчука «На твердій землі» (1973).

Євген Штендера помер у місті Оттава (провінція Онтаріо, Канада) 23 серпня 2022 року. 13 липня 2024 року, у Львові поховали прах Євгена Штендери та його доньки Софії у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі (поле № 43)^[4].

Нагороди

Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (3 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у збереження та збагачення національної історико-культурної спадщини, активну діяльність у справі повернення культурних цінностей в Україну та з нагоди річниці утворення Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України^[5]

У масовій культурі

Спогади Євгена Штендери лягли в основу документального фільму «Рубіж. Грубешівська операція», присвяченого спільній польсько-українській атаці на підконтрольне комуністам польське місто Грубешів.