Гравець клубу НБА«Філадельфія-76» (1984—1992), «Фінікс Санз» (1992—1996), «Г'юстон Рокетс» (1996—2001), 2-разовий олімпійський чемпіон (1992, 1996), MVP сезону 1991, 1993 року став найціннішим гравцем НБА, 10 разів потрапляв до символічних збірних за підсумками сезону (1988—1991, 1993 — перша команда, 1986, 1987, 1992, 1994, 1995), 11-разовий учасник матчу «Всіх зірок».
Барклі залишався популярним впродовж тривалого періоду часу. Так, він протягом 13 сезонів потрапляв до збірної НБА, яку обирали фанати та громадські діячі (англ.NBA's All-Interview Team)[6].
Зіграв самого себе в комедії «Космічний джем» разом з Майклом Джорданом та декількома іншими баскетболістами НБА.
Низькорослий як для важкого форварда, Барклі використовував свою силу і агресивність для того, щоб домінувати під щитом та стати одним з найкращих гравців за підбираннями в НБА. Різнобічний та креативний гравець міг впевнено зіграти як в атаці, так і в захисті, набирав велику кількість очок. 2000 року завершив кар'єру, ставши четвертим в історії НБА гравцем, який набрав більш ніж 20000 очок, зробив більш ніж 10000 підбирань і 4000 результативних передач.[7]
Після завершення кар'єри гравця Барклі став спортивним коментатором та аналітиком ігор НБА на американському каналі TNT.[8] Крім того, Барклі видав кілька книг і проявляє інтерес до публічної політики — в жовтні 2008 року він заявив, що балотуватиметься на пост губернатора від штату Алабама 2014 року,[9] проте потім змінив думку та припинив виборчу кампанію 2010.[10]
Дитячі та юнацькі роки
Чарльз Барклі народився і виріс у муніципалітеті Лідс (Алабама, США), в 16-и кілометрах від Бірмінгема. Тут само закінчив середню школу. Бувши юніором зі178 сантиметровим ростом, він важив 99,8 кг. Він не потрапив до команди школи, був резервістом. Однак, впродовж одного літа він виріс до 193 см і отримав можливість виступати у стартовому складі. У середньому він набирав за гру 19,1 очок і робив 17,9 підбирань. У підсумку, його команда поставила рекорд штату, перемігши з рахунком 26-3 в півфіналі.[11] Попри певний прогрес, до Барклі не виявляли інтересу скаути коледжів аж до етапу півфіналів першості штату, де він набрав 26 очок, випередивши самого результативного гравця Алабами Боббі Лі Харта.[11] Помічник головного тренера Університету Оберна Сонні Сміт так відгукувався про Чарльза Барклі: «Товстий хлопець… який може носитися як вітер».[12] Незабаром Барклі потрапив до команди Сміта — Університет Оберна та почав вивчати менеджмент.[11]
Коледж
Чарльз Барклі впродовж трьох років грав у складі баскетбольної команди Університету«Оберн Тайгерс». Він очолював NCAA за кількістю підборів протягом кожного року. Під час його навчання в коледжі він частенько змушений був грати на позиції центрового, попри те, що був недостатньо високим як для цієї позиції[8]. Барклі двічі потрапляв до другої (1982—1983, 1983—1984) і один раз до третьої збірної «всіх зірок». 1984 року Барклі отримав титул гравця року. 1983 Чарльз Барклі вперше представляв свою країну на міжнародних університетських іграх, разом з командою він став бронзовим призером ігор.
За три роки виступів за коледж, Чарльз мав такі середньостатистичні показники: 13,6 очок за гру, 9,3 підбирань, 1,6 результативних передач, 1,7 блокшотів[13]. Результативність виконуваних ним кидків з гри склала 62,6 %. 1984 року його результативність у чемпіонаті NCAA склала 23 очка в середньому за гру, 17 підбирань, 4 результативних передач, 2 перехоплення, 2 блок-шоти при відсотку влучень 80 % з гри[14].
Кар'єра в НБА
Філадельфія Севенті Сіксерс
Барклі покинув Оберн та отримав можливість потрапити до драфту НБА 1984 року. Він отримав п'ятий номер і в першому раунді його вибрала Філадельфія-76, він стояв у двох слотах від Майкла Джордана, якого вибрали «Чикаго Буллз». У підсумку Барклі потрапив до команди ветеранів, до якої входили Джуліус Ірвінг, Мозес Мелоун та Моріс Чікс, гравці, які привели «Філадельфію» до титулу чемпіонів НБА 1982/83 року. Під керівництвом Мелоуна Барклі тренувався розподіляти вагу тіла, а також готувався до ігор. У регулярному чемпіонаті в середньому за гру він набирав 14,0 очок і робив 8,6 підбирань і за підсумками сезону 1984/85 років потрапив до списку найкращих новачків НБА[15]. За підсумками сезону «Філадельфія-76» потрапила до Фіналу Східної Конференції, однак там в п'яти іграх програла команді «Бостон Селтікс».[16] Новобранець команди Барклі набирав тут у середньому за гру 14,9 очок і робив 11,1 підбирань[7].
У своєму другому сезоні в НБА (1985/86 років) Чарльз Барклі став одним з найкращих гравців команди, роблячи найбільше підбирань та посідав друге місце за результативністю, набираючи в середньому за гру 20,0 очок і роблячи 12,8 підбирань[7]. У «Філадельфії» Барклі став виходити як основний форвард у стартовому складі. У результаті, він допоміг команді потрапити до Плей-офф 1986 року, де набирав у середньому за гру 25,0 очок з точністю попадань.578 з гри, а також робив у середньому 15,8 підбирань.[7] Попри його зусилля, «Філадельфія» програла 4-3 «Мілвокі Бакс» у півфіналі Східної Конференції. Барклі потрапив до складу другої команди всіх зірок НБА[17].
Фінікс Санз
Після обміну з «Філадельфії-76» саме при Барклі настала «золота ера» «Фінікса» — в першій половині 90-х років ця команда міцно увійшла до числа претендентів на титул чемпіонів НБА. У сезоні 1992/93 років Барклі був визнаний MVP регулярного сезону, обійшовши в голосуванні уболівальників самого Майкла Джордана. Команда, в якій грали разом з ним розігрувальний Кевін Джонсон, снайпер Ден Марлі, центровий Ей Сі Грін, дійшла до Фіналу НБА, де поступилася «Чикаго Буллз» з рахунком 2-4. Попри це перемога «Фінікса» в овертаймі в одному з матчів з "Чикаго"стала однією з найвидатніших ігор в історії НБА.
Після цього сезону Барклі постійно почали мучити травми, зокрема, проблеми зі спиною. Барклі був дуже сильним у боротьбі за відскік — звідси постійний контакт із суперниками. У сезоні 1993/94 «Фінікс» на чолі з Барклі поступився «Г'юстону» у фіналі конференції, хоча виграв 2 перших матчі в гостях.
Згодом кадрові зміни в «Фініксі» не пішли на користь команді, результати її знизилися, і на рівень 90-х команда так і не вийшла. Баскетбол «Фінікса» при Барклі був близьким до знаменитого «Шоутайм» (англ.Show-time) «Лейкерс», але з ухилом на атаку.
Г'юстон Рокетс
Перед сезоном 1996/97 Барклі перебрався до «Г'юстон Рокетс», яка за рік до цього не захистила чемпіонський титул. Кар'єра Барклі в складі «Рокетс» також не принесла йому бажаного трофею чемпіона НБА, попри те, що компанію в боротьбі за найвищу нагороду йому склали Хакім Оладжьювон та Клайд Дрекслер, які також увійшли до складу «п'ятдесяти найкращих гравців ліги» за всю історію її існування. У своєму першому матчі за «Г'юстон Рокетс», Чарльз Барклі зробив тридцять три підбирання, встановивши особистий рекорд[18]. Він продовжував боротися з травмами впродовж усього сезону та зіграв лише 53 матчі. Він став другим бомбардиром команди, набираючи в середньому 19,2 очки при реалізації 0,484 з гри[7]. Вперше, не беручи до уваги дебютний сезон, його результативність стала нижчою ніж 20 очок за гру. Оладжьювон виконував велику частину кидків, Барклі зосередився головним чином на підборі, роблячи в середньому 13,5 відскоків за гру, другий найкращий показник у його кар'єрі[7]. «Ракети» закінчили регулярний сезон з показником перемог/поразок 57-25 і вийшли до фіналу Західної конференції, де вони зазнали поразки в шести матчах від «Юти»[6]. У плей-офф Барклі набирав у середньому 17,9 очок і робив 12,0 підборів за гру[19].
У сезоні 1997 Чарльза продовжили переслідувати травми. Він набирав у середньому 15,2 очок при реалізації 0,485 з гри і робив 11,7 підбирань за гру[7]. «Ракети» закінчили регулярний сезон з показником перемог/поразок 41-41 і програли в п'яти іграх «Юті» в першому раунді плей-офф. Через травми, Барклі зіграв лише в чотирьох іграх, його показники для ігор плей-офф досягли мінімальних значень у кар'єрі — 9,0 очок і 5,3 підборів за 21,8 хвилин у середньому за гру[7].
Перед укороченим через локаут сезоном 1998 та після розпаду великих «Чикаго Буллз» до команди перейшов Скотті Піппен. Барклі зііграв у 42 іграх, набираючи 16,1 очок при реалізації 0,478 з гри і роблячи 12,3 підбирань в середньому за гру[7]. Він став другим гравцем в історії НБА, після Вілта Чемберлена, який набрав 23000 очок, зробив 12000 підбирань і 4000 передач за кар'єру. «Ракети» закінчили укорочений сезон з показником перемог/поразок 31/19 і вийшли до плей-офф[20]. У своїх останніх іграх постсезону, Барклі набирав у середньому 23,5 очка при реалізації 0,529 і робив 13,8 підбирань в середньому за гру, проте «Г'юстон» поступився «Лос-Анджелес Лейкерс» в першому раунді плей-офф. У Барклі не склалися стосунки з партнером по команді — Піппеном, після чого керівництво «Г'юстона» вирішило обміняти останнього до «Портленда».
Сезон 1999/2000 став останнім у спортивній кар'єрі Барклі. Спочатку Барклі набирав 14,5 очок і робив 10,5 підбирань у середньому за гру. Сезон для Барклі та кар'єра, передчасно завершилися у віці 36 років після розриву сухожилля чотириглавого м'яза лівої ноги 8 грудня 1999 року в грі проти «Філадельфії», де він почав свою кар'єру[21]. Чарльз, заявив про те, що не хоче покидати лігу за таких обставин та повернувся після чотирьох місяців лікування на один матч. 19 квітня 2000 в домашній грі проти «Ванкувер Ґрізліс», Барклі забив пам'ятний м'яч після підбору та добивання у кошик, свого фірмового знака. Чарльз провів на майданчику 14 хвилин та набрав 4 очки, а його команда поступилася одному з аутсайдерів ліги. Після гри Барклі оголосив про завершення кар'єри, зазначивши що хотів самостійно покинути майданчик, а не на ношах[22]. Чарльз Барклі після завершення кар'єри став коментатором одного зі спортивних каналів у США.
Зразок для наслідування
Протягом усієї своєї кар'єри Барклі піддавав сумніву тезу про те, що спортсмени можуть бути зразком для наслідування.[23] Він стверджував: «мільйон хлопців можуть грати в баскетбол у в'язниці, чи можуть вони при цьому бути такими зразками ?» 1993 року його аргументація була представлена в національних новинах у короткій рекламі"Nike": «Я не зразок для наслідування». Колишній віце-президент США Ден Квейл, назвав її «зверненням до сімейних цінностей», і підтримав Барклі в цьому: «Чарльз звертається до батьків, чиї діти шукають зразки для наслідування де завгодно, хоча вони могли б подивитися на своїх вчителів та батьків».[24]
Звернення з екранів телевізора привернуло величезну суспільну увагу. Свою позицію він позначав так:
Я думаю, що масмедіа вимагають від спортсменів бути такими собі прикладами для наслідування, сюди додається якась заздрість. Якщо ми маємо справу з молодим чорношкірим хлопцем, який грає і заробляє цим на життя, то ми багато чого вимагаємо від нього. І ми дійсно лукавимо, якщо говоримо дітям, щоб вони озиралися на когось, ким вони ніколи не зможуть стати. У підсумку, всі діти не можуть стати Майклами Джорданами.[25]
Олімпійські ігри
Барклі у складі чоловічої баскетбольної команди Сполучених Штатів завоював дві золоті медалі на Олімпіадах в Барселоні (1992) і Атланті (1996). Міжнародні правила, які раніше забороняли гравцям НБА грати на Олімпійських іграх були змінені 1992 року, що дозволило Барклі та іншим професіоналам НБА вперше взяти участь в Олімпійських іграх. До команди разом з Чарльзом Барклі потрапили Ларрі Берд, Меджик Джонсон, Майкл Джордан, Кріс Маллін, Патрік Юінг, Клайд Дрекслер, Джон Стоктон та інші зірки НБА. Збірну США одразу охрестили Dream Team — «командою мрії», і, дійсно, такої команди ні до ні після в світі більше не було[26]. «Команда Мрії» дебютувала 28 червня 1992 на чемпіонаті Америки в Портленді — кваліфікаційному Олімпійському турнірі. У першій грі збірна США розгромила Кубу з рахунком 136:57. Здобувши ще чотири перемоги, 5 липня 1992 американці обіграли у фіналі турніру збірну Венесуели з рахунком 127-80 і завоювали золоті медалі. Найрезультативнішим гравцем у команді за очками та підбираннями став Чарльз Барклі, набираючи в середньому за гру 16,3 очок і роблячи 6,7 підбирань[27]. У 8 проведених матчах Олімпійських ігор-1992 в Барселоні американці незмінно набирали більш ніж сто очок, їх тренер Чак Дейлі не взяв за весь турнір жодного тайм-ауту, в чергу за автографами американців після ігор шикувалися не лише вболівальники, але й гравці команди-суперниці. збірна Литви у півфіналі була розгромлена з рахунком 127:76, Хорватія у фіналі — 117:85. Барклі, набираючи по 18,0 очок і роблячи 4,1 підбирань у середньому за гру став найрезультативнішим гравцем команди[28]
До складу команди для участі в Олімпіаді 96 крім Барклі ввійшли практично всі найсильніші, у тому числі п'ять осіб з золотого складу 1992 (Чарльз Барклі, Карл Мелоун, Скотті Піппен, Девід Робінсон та Джон Стоктон). На Олімпійських іграх-1996 в Атланті команда США знову була на голову сильнішою за всіх своїх суперників. Очолювана Барклі, команда знову здобула 8 перемог при 0 поразок та завоювала золоту медаль. Чарльз набирав у середньому 12,4 очок при реалізації 81,6 % і роблячи 6,6 підбирань в середньому за гру[29]. У фіналі було встановлено рекорд відвідуваності баскетбольного матчу: зустріч США — Югославія спостерігали 34600 глядачів[30]. Американці перемогли 95:69, хоча і зіткнулися впродовж гри з серйозним опором — за 14 хвилин до фінальної сирени перевага збірної США становила лише одне очко (51:50).
Підбори на своєму щиті, (половина гри) : 13, «Філадельфія-76» проти «Нью-Йорк Нікс», 4 березня 1987
Профіль гравця
Чарльза Барклі вважають одним з найбільш різнобічних гравців, який міг не лише набирати багато очок у різний спосіб, але й прекрасно грати в захисті, а також роздавати результативні передачі. Барклі вирізнявся силовою манерою гри, а також чіпкістю та витривалістю при боротьбі за відскок. При зрості 198 см і вазі 114 кг Барклі володів відмінним стрибком, завдяки якому він успішно боровся з центровими суперників за м'ячі після відскоків, а висока стартова швидкість та точність кидків дозволяли йому впевнено почувати себе і в ролі захисника. Під час гри Барклі частенько застосовував силові проходи проти захисників, які поступались йому за фізичними даними, а більш масивних опонентів він обігравав внаслідок стартової швидкості. Багато очок він набрав після підбирань у нападі, додаючи м'яч в одному стрибку зверху або кидаючи його в кільце. Барклі також володів такими навичками характерними для захисників, як ведення м'яча (дриблінг) і пас. Оскільки він часто показував прекрасні захисні дії в ключові моменти (перехоплення або блокшот), його часто критикували за те, що він знаходився нижче свого суперника і за часті спроби триочкових кидків, які він здійснював з низьким відсотком (.266)[7]. Барклі демонстрував достатньо ефективну гру в овертаймі, коли він завдяки своїй фізичній потужності міг, протягуючи на спині захисника що упирається, плавно рухатися в напрямку до кільця, де здійснював кидок з близької відстані або віддавав передачу відкритому партнеру у випадку подвійної опіки.
Барклі вважали одним з прихильників так званого повільного стилю гри, з яким НБА успішно боролася введенням нового порушення, яке називають «правило п'яти секунд». Іноді це порушення неофіційно називають «правило Чарльза Барклі». Поза грою сер Чарльз має прекрасне почуття гумору. 2000 року Барклі залишив майданчик як один з чотирьох гравців за всю історію ліги, якому впродовж професійної кар'єри вдалося набрати не менше 20 тисяч очок, зробити 10000 підбирань і 4000 результативних передач[7]. Барклі одинадцять разів ставав учасником Матчів Усіх Зірок НБА[7].
Особисте життя
1989 року Барклі одружився з Морін Блумхарт (англ.Maureen Blumhardt). Має дочку Крістіану.[31]
The Vladimir Putin InterviewEpisode The Tucker Carlson InterviewNomor episodeEpisode 74Tanggal siar8 Februari 2024 (2024-02-08)Bintang tamu Vladimir Putin The Vladimir Putin Interview adalah wawancara televisi yang dipandu oleh jurnalis dan komentator politik Amerika Serikat, Tucker Carlson, dengan Presiden Rusia Vladimir Putin. Tayang perdana pada 8 Februari 2024, di Tucker Carlson Network dan situs web media sosial X (Twitter). Ini adalah wawancara pertama dengan Putin yang diberikan k...
United States military satellite USA-273Launch of USA-273 on an Atlas VNamesSBIRS GEO-3 (SV-4)Space-Based Infrared System GEOstationary-3 [1]Mission typeInfrared early warningIRINTOperatorUnited States Air Force / United States Space ForceCOSPAR ID2017-004A SATCAT no.41937Websitehttps://www.spaceforce.mil/Mission duration12 years (planned)7 years, 2 months and 15 days (in progress) Spacecraft propertiesSpacecraftSBIRS GEO-3Spacecraft typeSBIRS GEOBusA2100MManufacturerLo...
The Encyclopedia of Science Fiction Nombre de pages 672 pp, 1979 1370 pp, 1993 1386 pp, 1995 1396 pp, 1999 modifier The Encyclopedia of Science Fiction (SFE, littéralement : L'Encyclopédie de la science-fiction) est un ouvrage de référence en anglais sur la science-fiction, publié pour la première fois en 1979. En octobre 2011, la troisième édition a été mise à disposition gratuitement en ligne[1], puis, dix ans plus tard, en octobre 2021, la quatrième[2]. Histoire Mal...
2020 Polish film by Jan Komasa For the 2022 American film, see The Hater (2022 film). The HaterTheatrical release posterPolishSala samobójców. Hejter Directed byJan KomasaWritten byMateusz PacewiczProduced by Jerzy Kapuściński Wojciech Kabarowski Starring Maciej Musiałowski Agata Kulesza Danuta Stenka Vanessa Aleksander Maciej Stuhr Jacek Koman Adam Gradowski CinematographyRadek ŁadczukEdited byAleksandra GowinMusic byMichał JacaszekProductioncompanies Naima Film dFlights TVN Canal+ Co...
Questa voce o sezione sull'argomento militari britannici non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. George MurrayRitratto di Lord George MurrayNascitaHuntingtower, 4 ottobre 1694 MorteMedemblik, 11 ottobre 1760 voci di militari presenti su Wikipedia Manuale Lord George Murray (Huntingtower, 4...
Diagram of thermospray ionization sourceThermospray is a soft ionization source by which a solvent flow of liquid sample passes through a very thin heated column to become a spray of fine liquid droplets. As a form of atmospheric pressure ionization in mass spectrometry these droplets are then ionized via a low-current discharge electrode to create a solvent ion plasma. A repeller then directs these charged particles through the skimmer and acceleration region to introduce the aerosolized sam...
Fernando Alonso mengetes Renault R28 di Valencia Renault R28 merupakan sebuah mobil Formula Satu yang dirancang oleh tim Renault F1 untuk musim balap F1 2008. Mobil ini dirancang oleh Bob Bell, Pat Symonds, dan Denis Chevrier. Mobil ini berhasil memenangi balapan sebanyak dua kali yaitu di Singapura dan Jepang. Pembalap yang turun dengan mobil ini adalah Fernando Alonso dan Nelson Piquet Junior. Pranala luar Wikimedia Commons memiliki media mengenai Renault R28. Renault F1 R28 Tech Specs Diar...
艾德礼伯爵 阁下The Rt Hon. The Earl AttleeKG OM CH PC FRS联合王国首相任期1945年7月26日—1951年10月26日君主乔治六世副职赫伯特·莫里森前任温斯顿·丘吉尔继任温斯顿·丘吉尔联合王国副首相任期1942年2月19日—1945年5月23日（战时内阁）君主乔治六世首相温斯顿·丘吉尔前任职位创立继任赫伯特·莫里森反对党领袖任期1951年10月26日—1955年11月25日君主乔治六世伊丽莎白二�...
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки Будівля театру Будівля театру 50°26′42″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44500000002777540° пн. ш. 30.518611000027778601° сх. д. / 50.44500000002777540; 30.518611000027778601Координати: 50°26′42″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д.&#...
Clan Graham(GD) Greumach ConteaPerthshire Pianta simboloLaurus Nobilis InnoKilliecrankie MottoNE OUBLIE Cimiero Blasonatura: Un falco imbeccato e armato d'oro mentre uccide una gru d'argento, armata di rosso Tartan Capo, armi e sede His Grace James Graham, An Greumach Mòr, VIII duca di Montrose SedeCastello di Buchanan Sede storicaCastello di Mugdock Ceppi del Clan GrahamAirth, Allardyce, Auchinloick, Ballewen, Blair, Bonar, Bonnar, Bonner, Bontein, Bontine, Buchlyrie, Bu...
American publisher, Congressman, and Senator (1877–1925) Senator McCormick redirects here. For other uses, see Senator McCormick (disambiguation).This article is about the American politician. For other people, see Joseph McCormick (disambiguation).Medill McCormickMcCormick in 1912United States Senatorfrom IllinoisIn officeMarch 4, 1919 – February 25, 1925Preceded byJ. Hamilton LewisSucceeded byCharles S. DeneenMember of the U.S. House of Representativesfrom Illinois'...
Process for selecting candidates prior to a public election The examples and perspective in this article may not represent a worldwide view of the subject. You may improve this article, discuss the issue on the talk page, or create a new article, as appropriate. (July 2019) (Learn how and when to remove this message) Part of the Politics seriesPolitics Outline Index Category Primary topics Outline of political science Index of politics articles Politics by country Politics by subdivision Poli...
Axioms for the natural numbers In mathematical logic, the Peano axioms (/piˈɑːnoʊ/,[1] [peˈaːno]), also known as the Dedekind–Peano axioms or the Peano postulates, are axioms for the natural numbers presented by the 19th-century Italian mathematician Giuseppe Peano. These axioms have been used nearly unchanged in a number of metamathematical investigations, including research into fundamental questions of whether number theory is consistent and complete. The axiomatiza...
Spanish cyclist (born 1992) Tania CalvoCalvo at the 2015 UEC European Track ChampionshipsPersonal informationFull nameTania Calvo BarberoBorn (1992-06-16) 16 June 1992 (age 32)Vitoria, SpainTeam informationCurrent teamLaboral Kutxa–Fundación EuskadiDisciplinesTrackRoadRoleRiderAmateur team2017Gipuzkoa–Ogi Berri Professional team2021–Laboral Kutxa–Fundación Euskadi Medal record Women's track cycling Representing Spain European Championships 2014 Guadeloupe Sprint...
2008 United States Senate election in Rhode Island ← 2002 November 4, 2008 2014 → Nominee Jack Reed Robert Tingle Party Democratic Republican Popular vote 320,644 116,174 Percentage 73.40% 26.60% County results Municipality resultsReed: 50–60% 60–70% 70–80% 80–90% U.S. senator before election Jack Reed Democratic Elected U.S. Senato...
118th season of the Australian Football League (AFL) For the 2014 season of the Arena Football League, see 2014 Arena Football League season. 2014 AFL premiership seasonTeams18PremiersHawthorn 12th premiershipMinor premiersSydney 8th minor premiershipBrownlow MedallistMatt PriddisWest Coast (26 votes)Coleman MedallistLance Franklin Sydney (67 goals)AttendanceMatches played207Total attendance6,972,552 (33,684 per match)Highest (H&A)91,731 (round 6, Collingwood v Essendon)Highest (fina...
Cretaceous geological formation in the Uitenhage Group Kirkwood FormationStratigraphic range: Berriasian-Hauterivian~140–125 Ma PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Pg N TypeGeological formationUnit ofUitenhage GroupSub-unitsSwartkops Member, Colchester Member, Bethelsdorp Member, Wood bedsUnderliesSundays River Formation, Buffelskloof FormationOverliesEnon FormationThicknessup to 2,210 m (7,250 ft)LithologyPrimarySandstone, claystoneOtherMudstone, siltstoneLocationCoordinates33°24′...
Questa voce sugli argomenti registi statunitensi e scrittori statunitensi è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti dei progetti di riferimento 1, 2. Angus MacLane alla première di Alla ricerca di Dory nel 2016. Angus MacLane (Portland, 29 ottobre 1975) è uno sceneggiatore, regista e animatore statunitense. Ha lavorato alla Pixar dal 1997 al 2023. Indice 1 Biografia 2 Filmografia 2.1 Regista 2.1.1 Cinema 2.1.2 Lungometragg...
.jpg)
