Чарльз Беннетт показує, що універсальні обчислення можна зробити логічно оборотними[3].
1975
У роботі Романа Поплавського показується, що внаслідок принципу суперпозиції неможливо моделювати квантові системи на класичному комп'ютері[4].
1976
Польський математик і фізик Роман Станіслав Інґарден публікує важливу роботу, яка є однією з перших спроб побудувати квантову теорію інформації[5]. У цій роботі показано, що хоча теорію інформації Шеннона неможливо безпосередньо узагальнити на квантовий випадок, можна побудувати квантову теорію інформації на основі формалізму квантової механіки відкритих систем і узагальненої концепції спостережуваних (т.з. напівспостережувані, semi-observables). Така квантова теорія інформації буде узагальненням теорії Шеннона.
1980-ті
1980
Юрій Манін вперше пропонує ідею квантових обчислень[6].
Річард Фейнман у своїй промові на Першій конференції з фізики обчислень, що відбулася в травні в МТІ, зазначає, що неможливо ефективно моделювати еволюцію квантової системи на класичному комп'ютері. Він пропонує просту модель квантового комп'ютера, який буде спроможний виконувати таке моделювання[9][10].
1982
Пол Беньов пропонує перший теоретичний опис структури квантового комп'ютера[11].
Пітер Шор винаходить важливий квантовий алгоритм, що швидко факторизує великі числа[18]. Цей алгоритм одночасно розв'язав як задачу факторизації, так і задачу обчислення дискретного логарифма. Безпрецедентна важливість алгоритму Шора полягає в теоретичній можливості зламу багатьох сучасних криптографічних систем, зокрема RSA. Винаходження алгоритму Шора спричинило сплеск інтересу до квантових комп'ютерів у цілому.
Лов Ґровер винаходить алгоритм швидкого пошуку в базі даних (задача перебору)[24]. Хоча його квадратичне прискорення не настільки ефективне як для факторизації, обчислення дискретного логарифма або моделювання фізичних процесів, цей алгоритм можна використовувати для широкого спектра задач. Будь-яку задачу, яку треба було розв'язувати повним перебором, тепер можна розв'язати квадратично швидше.
Уряд США, зокрема Відділ досліджень Армії США (Army Research Office) та Агентство національної безпеки, оголошує перше публічне запрошення для пропозицій досліджень в галузі квантової інформації.
Девід Ді Вінченцо формулює набір мінімальних вимог до побудови квантового комп'ютера (критерії Дівінченцо)[25].
1997
Девід Корі, Амр Фахмі й Тімоті Гейвел, а також незалежно від них Нейл Ґершенфельд й Ісаак Чанг публікують перші роботи з реалізації логічних елементів квантового комп'ютера на об'ємному спіновому резонансі, або термічних ансамблях[26][27]. Основою цієї технології є ядерний магнітний резонанс (ЯМР), що споріднює таку машину з апаратом магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Олексій Кітаєв пропонує принципи топологічних квантових обчислень як метод подолання декогеренції[28].
Вперше демонструються трикубітний квантовий комп'ютер і експериментальна реалізація на ньому алгоритму Ґровера[32].
Семюел Браунштейн із співробітниками показують відсутність сплутаності змішаних станів у будь-яких експериментах із об'ємним ЯМР. Наявність сплутаності чистих станів — необхідна умова для квантового прискорювання обчислень, тому це давало привід вважати ЯМР-комп'ютер у кращому випадку класичним симулятором квантового комп'ютера. Але доти питання про необхідність сплутаності змішаних станів для прискорювання обчислень залишалося відкритим[33].
У Дослідницькому центрі IBM Альмаден і Стенфордському університеті вперше реалізується алгоритм Шора[37]. Вдалося факторизувати число 15 (розкладено на множники 5 • 3) за допомогою 1018 однакових молекул, кожна з яких містила сім активних ядерних спінів.
Ной Лінден і Санду Попеску показують, що для роботи великої частини квантових протоколів необхідна квантова сплутаність[38]. Цей результат (разом із роботою Браунштейна 1999 року[33]) поставив під сумнів обґрунтованість квантових обчислень на ЯМР-комп'ютерах.
Емануель Нілл, Реймонд Лафламм і Жерар Мілберн доводять можливість оптичних квантових обчислень із використанням джерел поодиноких фотонів, лінійних оптичних елементів і детекторів поодиноких фотонів (протокол KLM), відкривши тим самим нову область для експериментального втілення квантових обчислень[39].
BBN Technologies разом із дослідниками з Бостонського та Гарвардського університетів вводять в експлуатацію DARPA Quantum Network, першу повнофункціональну квантову мережу[42].
Група вчених із Іллінойського університету в Урбана-Шампейн демонструють сплутаність одночасно декількох ступенів вільності квантової системи (гіперзаплутаність), тим самим дозволяючи створювати в перспективі декілька кубітів в одній частинці[45].
Вперше виміряно ємність джозефсонівського переходу; при цьому використано методи, за допомогою яких можна вимірювати стан кубітів, не руйнуючи його[46][47][48].
Вченими Інституту квантової оптики й квантової інформації Австрійської академії наук анонсовано перший квантовий байт (кубайт)[49].
Групи Міхаіла Лукіна (Гарвардський університет) й Алекса Кузьміча (Технологічний інститут Джорджії) здійснюють передачу квантової інформації між різною «квантовою пам'яттю» — від атомів до фотонів та навпаки[50][51].
2006
Джон Мортон і Саймон Бенджамін із факультету матеріалознавства Оксфордського університету продемонстрували «скорострільний» метод квантової корекції помилок (bang-bang method) на замкненому у С60-фулерені кубіті: кубіт неодноразово обстрілюється мікрохвильовим імпульсом, що повністю змінює характер взаємодії кубіта із середовищем, але дозволяє зберегти стан кубіта[52].
Дослідники з Іллінойського університету в Урбана-Шампейн використовують квантовий ефект Зенона, здійснюючи повторювані вимірювання властивостей фотона для поступової їх зміни, що фактично не дозволяє фотонові виконувати потрібний алгоритм, для пошуку у базі даних без власне «запуску» квантового комп'ютера[53].
Влатко Вєдрал із університету Лідса разом із колегами з університету Порту та Віденського університету виявили, що фотони у звичайному лазері можна заплутати за допомоги вібрацій макроскопічного дзеркала (незалежно від температури дзеркала)[54].
Семюел Браунштейн із Йоркського університету разом із дослідниками з Токійського університету та Агенції з науки та технологій Японії вперше провів експериментальну демонстрацію квантового телеклонування[55].
Співробітники Шеффілдського університету розробили метод високоефективного генерування та керування окремими фотонами за кімнатної температури[56].
Група Джона Мартініса з Каліфорнійського університету розробила новий метод квантової корекції помилок для комп'ютера на джозефсонівських контактах[57].
Реймонд Лафламм із колегами з університету Ватерлоо, МТІ та Інституту теоретичної фізики Периметр протестували перший 12-кубітний квантовий комп'ютер[58].
Девід Вайнленд із співробітниками розробили двовимірну йонну пастку[59].
Важливий крок до створення квантових вентилів: групі співробітників Боннського університету під керуванням Арно Раушенбойтеля та Дітера Мешеда вперше вдалося вишикувати сім атомів у стійку пряму лінію за допомоги лазерного пінцета[60].
Група Лівена Вандерсайпена з Делфтського технологічного університету (Нідерланди) сконструювала прилад для керування електронними станами «спін вниз» та «спін вгору» у квантових точках[61].
Групою Чжиміна Вана та Ґреґорі Саламо з Арканзаського університету створено молекули з квантових точок[62].
Дімітрій Кульчер, Роланд Уінклер та Крістіан Лехнер розробляють нову теорію, яка демонструє можливість контролювання спіну частинки без використання надпровідних магнітів, що стає важливим кроком у розвитку спінтроніки та побудові квантового комп'ютера[63].
Сет Ллойд разом із колегами з університету Камерино розвивають теорію заплутаності макроскопічних об'єктів, яка дає можливість використання «ретрансляторів» (quantum repeaters) у квантовому комп'ютері[65].
Група Крістофа Боема з університету Юти демонструє для фосфор-кремнієвого квантового комп'ютера можливість зчитування даних, що закодовані в ядерних спінах[67].
2007
Створено хвилевід для видимого світла із діаметром, меншим за довжину світлової хвилі[68].
Toshiba спільно з Кавендіською лабораторією розробляють світлодіод, що здатний випускати окремі фотони із довжиною хвилі, придатною для оптоволоконної телекомунікації[69].
Група Ґерхарда Ремпе з Інституту квантової оптики імені Макса Планка реалізувала однофотонний сервер на одному нейтральному атомі, ефективно поєднавши захоплення атома у резонаторі за допомогою його охолодження та генерацію окремих фотонів таким чином, що побудований сервер здатний передавати до 300 000 фотонів за 30 секунд[71].
Група Майкла Пеппера із колегами розробляють квантову «помпу», що здатна рухати окремі електрони та невеличкі групи електронів уздовж нанодроту за допомоги пульсуючого електростатичного поля[73].
Науковці з Делфтського технологічного університету (Нідерланди) реалізовують вентиль CNOT на парі надпровідних кубітів[75].
Група Девіда Вейсса з університету штату Пенсильванія демонструє замикання 250 нейтральних атомів цезію в тривимірній оптичній ґратці й отримує зображення цієї структури та її двовимірних зрізів[76].
Науковці з Лондонського центру нанотехнологій та університету штату Флорида пропонують використовувати атом нітрогену, замкненого у С60-фулерені, в умовах сильних магнітних полів та низьких температур, що дозволяє ефективно маніпулювати як електронним, так і ядерним спіном, утворюючи одночасно два кубіти[77].
Групи Ендрю Уайта з університету Квінсленда і Чао-Ян Лу з Науково-технічного університету Китаю незалежно одна від одної реалізовують алгоритм Шора на фотонному квантовому комп'ютері[82][83].
Група дослідників із Єльського університету доповідає про розробку квантової шини для передачі інформації між кубітами[84].
Науковці з університету штату Флорида розробляють новий матеріал, що являє собою сполуку калію, ніобію та кисню з легованими іонами хрому, які виступають у ролі спінових кубітів, і є кандидатом на роль базової обчислювальної складової квантового комп'ютера, яку в класичному комп'ютері відіграє кремній[86].
Toshiba спільно з Кавендіською лабораторією реалізовують елемент квантової пам'яті на спіновому стані окремого електрона у напівпровідниковій квантовій точці, зберігши у ньому циркулярну поляризацію оптичного поля[87].
Групи Іва Коломба і Тільмана Есслінґера незалежно одна від одної розробляють прототип елемента квантової пам'яті із використанням конденсата Бозе-Ейнштейна всередині оптичного резонатора, який дозволяє ефективно захоплювати фотони з окремою довжиною хвилі[88][89].
D-Wave Systems заявляє про розробку функціонуючого 28-кубітного квантового комп'ютера[90].
Науковці з Рочестерського університету пропонують конструкцію молекулярної пастки, що використовує лазери як магнітно-оптичну пастку для охолодження атомів до мілліонної долі градуса вище абсолютного нуля та їх подальшого групування у молекули, що дає можливість захоплювати ультрахолодні полярні молекули, тим самим знижуючи декогеренцію і збільшуючи швидкість квантових обчислень[91].
У березні 2017 року IBM випустила програмне забезпечення Qiskit[94] щоб допомогти користувачам легше писати код та запускати експерименти на квантовому процесорі та симуляторі.
Після тривалого процесу налагодження та випробувань у вересні-жовтні 2017 року була проведена відео-конференція із передачею інформації через сплутані квантові станифотонів між Академією наук Китаю та Академією наук Австрії через дослідницький супутник Micius[95].
У грудні 2020 року команда вчених з Китайського науково-технічного університету (англ.University of Science and Technology of China) повідомила про досягнення ними нового рекорду у створенні оптичних квантових комп'ютерів, побудованих на основі гаусового бозонного семплінгу та досягнення квантової переваги при розв'язанні цієї конкретної задачі[99]. На відміну від інших, даний квантовий комп'ютер не програмований, а призначений для розв'язання однієї задачі[100].
Примітки
↑Wiesner S. Conjugate Coding // ACM Sigact News. — 1983. — Т. 15, вип. 1. — С. 78-88.
↑Bennett C. H.Logical Reversibility of Computation // IBM J. Res. Develop. — 1973. — Т. 17. — С. 525-532. Архівовано з джерела 12 березня 2014. Процитовано 8 травня 2013. (рос. переклад: Беннетт Ч. Логическая обратимость вычислений // Квантовый компьютер и квантовые вычисления (том 2). — Ижевск : РХД, 1999. — 288 с.)
↑de Bakker J., van Leeuwen J. Automata, Languages and Programming. Seventh Colloquium Noordwijkerhout, the Netherlands July 14–18, 1980. — Springer, 1980.
↑Feynman R. Simulating physics with computers // International Journal of Theoretical Physics. — 1982. — Т. 21, вип. 6-7. — С. 467-488. (рос. переклад: Фейнман Р. Моделирование физики на компьютерах // Квантовый компьютер и квантовые вычисления (том 2). — Ижевск : РХД, 1999. — 288 с.)
↑Feynman R. Quantum mechanical computers // Foundations of Physics. — 1986. — Т. 16, вип. 6. — С. 507-531. (рос. переклад: Фейнман Р. Квантовомеханические компьютеры // Квантовый компьютер и квантовые вычисления (том 2). — Ижевск : РХД, 1999. — 288 с.)
↑Benioff P. Quantum mechanical hamiltonian models of turing machines // Journal of Statistical Physics. — 1982. — Т. 29, вип. 3. — С. 515-546. (рос. переклад: Бенёв П. Квантовомеханические гамильтоновы модели машин Тьюринга // Квантовый компьютер и квантовые вычисления (том 2). — Ижевск : РХД, 1999. — 288 с.)
↑Wootters W. K., Zurek W. H. A single quantum cannot be cloned // Nature. — 1982. — Т. 299. — С. 802-803.
↑Dieks D. Communication by EPR devices // Physics Letters A. — 1982. — Т. 92, вип. 6. — С. 271-272.
↑Deutsch D. Quantum Theory, the Church-Turing Principle and the Universal Quantum Computer // Proc. R. Soc. Lond A. — 1985. — Т. 400. — С. 97-117. (рос. переклад: Дойч Д. Квантовая теория, принцип Чёрча-Тьюринга и универсальный квантовый компьютер // Квантовый компьютер и квантовые вычисления (том 2). — Ижевск : РХД, 1999. — 288 с.)
↑Ekert A. Quantum Cryptography Based on Bell's Theorem // Phys. Rev. Lett. — 1991. — Т. 67, вип. 6. — С. 661-663.
↑Simon D. R.On the power of quantum computation // Foundations of Computer Science, 1994 Proceedings., 35th Annual Symposium. — С. 116-123. Архівовано з джерела 8 січня 2017. Процитовано 1 травня 2013.
↑Shor P. Polynomial-Time Algorithms for Prime Factorization and Discrete Logarithms on a Quantum Computer // SIAM J. Comput. — 1997. — Т. 26, вип. 5. — С. 1484-1509. (рос. переклад: Шор П. Полиномиальные по времени алгоритмы разложения числа на простые множители и нахождения дискретного логарифма для квантового компьютера // Квантовый компьютер и квантовые вычисления (том 2). — Ижевск : РХД, 1999. — 288 с.)
↑Cirac J. I., Zoller P. Quantum Computations with Cold Trapped Ions // Phys. Rev. Lett. — 1995. — Т. 74, вип. 20. — С. 4091-4094.
↑Calderbank A. R., Shor P. Good quantum error correcting codes exist // Phys. Rev. A. — 1996. — Т. 54, вип. 2. — С. 1098-1105.
↑Steane A. Error Correcting Codes in Quantum Theory // Phys. Rev. Lett. — 1996. — Т. 77, вип. 5. — С. 793-797.
↑Стин Э. Квантовые вычисления. — Ижевск : РХД, 2000. — 112 с.
↑Grover L. K. A fast quantum mechanical algorithm for database search // STOC '96 Proceedings of the twenty-eighth annual ACM symposium on Theory of computing. — С. 212-219.
↑Loss D., DiVincenzo D. Quantum computation with quantum dots // Phys. Rev. A. — 1998. — Т. 57, вип. 1. — С. 120-126.
↑Jones J. A., Mosca M. Implementation of a quantum algorithm on a nuclear magnetic resonance quantum computer // J. Chem. Phys. — 1998. — Т. 109, вип. 5. — С. 1648-1653. (arXiv: quant-ph/9801027 [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.])
↑Chuang I. L., Vandersypen L. M. K., Zhou X., Leung D. W., Lloyd S. Experimental realization of a quantum algorithm // Nature. — 1998. — Т. 393. — С. 143-146. (arXiv: quant-ph/9801037 [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.])
↑Vandersypen L. M. K., Steffen M., Sherwood M. H., Yannoni C. S., Breyta G., Chuang I. L. Implementation of a three-quantum-bit search algorithm // Applied Physics Letters. — 2000. — Т. 76, вип. 5. — С. 646-648. (arXiv: quant-ph/9910075 [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.])
↑ абBraunstein S. L., Caves C. M., Jozsa R., Linden N., Popescu S., Schack R. Separability of Very Noisy Mixed States and Implications for NMR Quantum Computing // Phys. Rev. Lett. — 1999. — Т. 83, вип. 5. — С. 1054-1057.
↑Marx R., Fahmy A. F., Myers J. M., Bermel W., Glaser S. J. Approaching Five-Bit NMR Quantum Computing // Phys. Rev. A. — 2000. — Т. 62, вип. 1. — С. 012310. (arXiv: quant-ph/9905087 [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.])
↑Vandersypen L. M. K., Steffen M., Breyta G., Yannoni C. S., Cleve R., Chuang I. L. Experimental Realization of an Order-Finding Algorithm with an NMR Quantum Computer // Phys. Rev. Lett. — 2000. — Т. 85, вип. 25. — С. 5452-5455. (arXiv: quant-ph/0007017 [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.])
↑Knill E., Laflamme R., Martinez R., Tseng C.-H. An algorithmic benchmark for quantum information processing // Nature. — 2000. — Т. 404. — С. 368-370.
↑Vandersypen L. M. K., Steffen M., Breyta G., Yannoni C. S., Sherwood M. H., Chuang I. L. Experimental realization of Shor's quantum factoring algorithm using nuclear magnetic resonance // Nature. — 2001. — Т. 414. — С. 883-887. (arXiv: quant-ph/0112176 [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.])
↑Linden N., Popescu S. Good Dynamics versus Bad Kinematics: Is Entanglement Needed for Quantum Computation? // Phys. Rev. Lett. — 2001. — Т. 87, вип. 4. — С. 047901. (arXiv: quant-ph/9906008 [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.])
↑Pittman T. B., Fitch M. J., Jacobs B. C., Franson J. D. Experimental controlled-not logic gate for single photons in the coincidence basis // Phys. Rev. A. — 2003. — Т. 68, вип. 3. — С. 032316.
↑O'Brien J. L., Pryde G. J., White A. G., Ralph T. C., Branning D. Demonstration of an all-optical quantum controlled-NOT gate // Nature. — 2003. — Т. 426. — С. 264-267.
↑Anwar M. S., Jones J. A., Blazina D., Duckett S. B., Carteret H. A. Implementation of NMR quantum computation with parahydrogen-derived high-purity quantum states // Phys. Rev. A. — 2004. — Т. 70, вип. 3. — С. 032324.
↑Anwar M. S., Blazina D., Carteret H. A., Duckett S. B., Halstead T. K., Jones J. A., Kozak C. M., Taylor R. J. K. Preparing High Purity Initial States for Nuclear Magnetic Resonance Quantum Computing // Phys. Rev. Lett. — 2004. — Т. 93, вип. 4. — С. 040501.
↑Barreiro J. T., Langford N. K., Peters N. A., Kwiat P. G. Generation of Hyperentangled Photon Pairs // Phys. Rev. Lett. — 2005. — Т. 95, вип. 26. — С. 260501.
↑Sillanpää M. A., Lehtinen T., Paila A., Makhlin Yu., Roschier L., Hakonen P. J. Direct Observation of Josephson Capacitance // Phys. Rev. Lett. — 2005. — Т. 95, вип. 20. — С. 206806.
↑Duty T., Johansson G., Bladh K., Gunnarsson D., Wilson C., Delsing P. Observation of Quantum Capacitance in the Cooper-Pair Transistor // Phys. Rev. Lett. — 2005. — Т. 95, вип. 20. — С. 206807.
↑Häffner H., Hänsel W., Roos C. F., Benhelm J., Chek-al-kar D., Chwalla M., Körber T., Rapol U. D., Riebe M., Schmidt P. O., Becher C., Gühne O., Dür W., Blatt R. Scalable multiparticle entanglement of trapped ions // Nature. — 2005. — Т. 438. — С. 643-646.
↑Chanelière T., Matsukevich D. N., Jenkins S. D., Lan S.-Y., Kennedy T. A. B., Kuzmich A. Storage and retrieval of single photons transmitted between remote quantum memories // Nature. — 2005. — Т. 438. — С. 833-836. (arXiv: quant-ph/0511014)
↑Morton J. J. L., Tyryshkin A. M., Ardavan A., Benjamin S. C., Porfyrakis K., Lyon S. A., Briggs G. A. D. Bang–bang control of fullerene qubits using ultrafast phase gates // Nature Physics. — 2006. — Т. 2. — С. 40-43.
↑Dowling J. P. Quantum information: To compute or not to compute? // Nature. — 2006. — Т. 439. — С. 919-920.
↑Ferreira A., Guerreiro A., Vedral V. Macroscopic Thermal Entanglement Due to Radiation Pressure // Phys. Rev. Letters. — 2006. — Т. 96. — С. 060407. (arXiv: quant-ph/0504186[недоступне посилання з липня 2019])
↑Koike S., Takahashi H., Yonezawa H., Takei N., Braunstein S. L., Aoki T., Furusawa A. Demonstration of quantum telecloning of optical coherent states // Phys. Rev. Letters. — 2006. — Т. 96. — С. 060504.
↑Adawi A. M., Cadby A., Connolly L. G., Hung W.-C., Dean R., Tahraoui A., Fox A. M., Cullis A. G., Sanvitto D., Skolnick M. S., Lidzey D. G. Spontaneous Emission Control in Micropillar Cavities Containing a Fluorescent Molecular Dye // Advanced Materials. — 2006. — Т. 18, вип. 6. — С. 727-747.
↑Negrevergne C., Mahesh T. S., Ryan C. A., Ditty M., Cyr-Racine F., Power W., Boulant N, Havel T., Cory D. G., Laflamme R. Benchmarking Quantum Control Methods on a 12-Qubit System // Phys. Rev. Letters. — 2006. — Т. 96. — С. 170501. (arXiv: quant-ph/0603248 [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.])
↑Seidelin S., Chiaverini J., Reichle R., Bollinger J. J., Leibfried D., Britton J., Wesenberg J. H., Blakestad R. B., Epstein R. J., Hume D. B., Itano W. M., Jost J. D., Langer C., Ozeri R., Shiga N., Wineland D. J. Microfabricated Surface-Electrode Ion Trap for Scalable Quantum Information Processing // Phys. Rev. Letters. — 2006. — Т. 96. — С. 253003. (arXiv: quant-ph/0601173 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.])
↑Miroshnychenko Y., Alt W., Dotsenko I., Förster L., Khudaverdyan M., Meschede D., Schrader D., Rauschenbeutel A. An atom-sorting machine // Nature. — 2006. — Т. 442. — С. 151-154.
↑Koppens F. H. L., Buizert C., Tielrooij K. J., Vink I. T., Nowack K. C., Meunier T., Kouwenhoven L. P., Vandersypen L. M. K. Driven coherent oscillations of a single electron spin in a quantum dot // Nature. — 2006. — Т. 442. — С. 766-771.
↑Culcer D., Lechner C., Winkler R. Spin Precession and Alternating Spin Polarization in Spin-3/2 Hole Systems // Phys. Rev. Letters. — 2006. — Т. 97. — С. 106601. (arXiv: cond-mat/0603025)
↑Sherson J. F., Krauter H., Olsson R. K., Julsgaard B., Hammerer K., Cirac I., Polzik E. S. Quantum teleportation between light and matter // Nature. — 2006. — Т. 443. — С. 557-560.
↑Pirandola S., Vitali D., Tombesi P., Lloyd S. Macroscopic Entanglement by Entanglement Swapping // Phys. Rev. Letters. — 2006. — Т. 97. — С. 150403. (arXiv: quant-ph/0509119[недоступне посилання з липня 2019])
↑Stegner A. R., Boehme C., Huebl H., Stutzmann M., Lips K., Brandt M. S. Electrical detection of coherent 31P spin quantum states // Nature Physics. — 2006. — Т. 2. — С. 835-838. (arXiv: quant-ph/0607178)
↑Rybczynski J., Kempa K., Herczynski A., Wang Y., Naughton M. J., Ren Z. F., Huang Z. P., Cai D., Giersig M.Subwavelength waveguide for visible light // Applied Physics Letters. — 2007. — Т. 90. — С. 021104. Архівовано з джерела 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
↑Ward M. B., Farrow T., See P., Yuan Z. L., Karimov O. Z., Bennett A. J., Shields A. J., Atkinson P., Cooper K., Ritchie D. A. Electrically driven telecommunication wavelength single-photon source // Applied Physics Letters. — 2007. — Т. 90. — С. 063512.
↑Lu C.-Y., Zhou X.-Q., Gühne O., Gao W.-B., Zhang J., Yuan Z.-S., Goebel A., Yang T., Pan J.-W. Experimental entanglement of six photons in graph states // Nature Physics. — 2007. — Т. 3. — С. 91-95. (arXiv: quant-ph/0609130 [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.])
↑Hijlkema M., Weber B., Specht H. P., Webster S. C., Kuhn A., Rempe G. A single-photon server with just one atom // Nature Physics. — 2007. — Т. 3. — С. 253-255. (arXiv: quant-ph/0702034 [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.])
↑Tame M. S., Prevedel R., Paternostro M., Böhi P., Kim M. S., Zeilinger A. Experimental Realization of Deutsch's Algorithm in a One-Way Quantum Computer // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 98. — С. 140501. (arXiv: quant-ph/0611186 [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.])
↑Blumenthal M. D., Kaestner B., Li L., Giblin S., Janssen T. J. B. M., Pepper M., Anderson D., Jones G., Ritchie D. A. Gigahertz quantized charge pumping // Nature Physics. — 2007. — Т. 3. — С. 343-347.
↑Gurudev Dutt M. V., Childress L., Jiang L., Togan E., Maze J., Jelezko F., Zibrov A. S., Hemmer P. R., Lukin M. D. Quantum Register Based on Individual Electronic and Nuclear Spin Qubits in Diamond // Science. — 2007. — Т. 316. — С. 1312-1316.
↑Nelson K. D., Li X., Weiss D. S. Imaging single atoms in a three-dimensional array // Nature Physics. — 2007. — Т. 3. — С. 556-560.
↑Morley G. W., van Tol J., Ardavan A., Porfyrakis K., Zhang J., Briggs G. A. D. Efficient Dynamic Nuclear Polarization at High Magnetic Fields // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 98. — С. 220501. (arXiv: quant-ph/0611276)
↑Fasth C., Fuhrer A., Samuelson L., Golovach V. N., Loss D. Direct Measurement of the Spin-Orbit Interaction in a Two-Electron InAs Nanowire Quantum Dot // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 98. — С. 266801. (arXiv: cond-mat/0701161 [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.])
↑Moehring D. L., Maunz P., Olmschenk S., Younge K. C., Matsukevich D. N., Duan L.-M., Monroe C. Entanglement of single-atom quantum bits at a distance // Nature. — 2007. — Т. 449. — С. 68-71.
↑Lanyon B. P., Weinhold T. J., Langford N. K., Barbieri M., James D. F. V., Gilchrist A., White A. G. Experimental Demonstration of a Compiled Version of Shor's Algorithm with Quantum Entanglement // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 99. — С. 250505. (arXiv: 0705.1398 [Архівовано 15 січня 2016 у Wayback Machine.])
↑Lu C.-Y., Browne D. E., Yang T., Pan J.-W. Demonstration of a Compiled Version of Shor's Quantum Factoring Algorithm Using Photonic Qubits // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 99. — С. 250504. (arXiv: 0705.1684 [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.])
↑Majer J., Chow J. M., Gambetta J. M., Koch J., Johnson B. R., Schreier J. A., Frunzio L., Schuster D. I., Houck A. A., Wallraff A., Blais A., Devoret M. H., Girvin S. M., Schoelkopf R. J. Coupling superconducting qubits via a cavity bus // Nature. — 2007. — Т. 449. — С. 443-447.
↑Sillanpää M. A., Park J. I., Simmonds R. W. Coherent quantum state storage and transfer between two phase qubits via a resonant cavity // Nature. — 2007. — Т. 449. — С. 438-442.
↑Nellutla S., Choi K.-Y., Pati M., van Tol J., Chiorescu I., Dalal N. S. Coherent Manipulation of Electron Spins up to Ambient Temperatures in Cr5+(S=1/2) Doped K3NbO8 // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 99. — С. 137601. (arXiv: 0710.5199)
↑Young R. J., Dewhurst S. J., Stevenson R. M., Atkinson P., Bennett A. J., Ward M. B., Cooper K., Ritchie D. A., Shields A. J. Single electron-spin memory with a semiconductor quantum dot // Applied Physics Letters. — 2007. — Т. 9. — С. 365-371.
↑Brennecke F., Donner T., Ritter S., Bourdel T., Köhl M., Esslinger T. Cavity QED with a Bose–Einstein condensate // Nature. — 2007. — Т. 450. — С. 268-271.
↑Colombe Y., Steinmetz T., Dubois G., Linke F., Hunger D., Reichel J. Strong atom–field coupling for Bose–Einstein condensates in an optical cavity on a chip // Nature. — 2007. — Т. 450. — С. 272-276.
↑Kleinert J., Haimberger C., Zabawa P. J., Bigelow N. P. Trapping of Ultracold Polar Molecules with a Thin-Wire Electrostatic Trap // Phys. Rev. Letters. — 2007. — Т. 99. — С. 143002. (arXiv: 0707.2015)
↑Trauzettel B., Bulaev D. V., Loss D., Burkard G. Spin qubits in graphene quantum dots // Nature Physics. — 2007. — Т. 3. — С. 192-196. (arXiv: cond-mat/0611252 [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.])
