Павло Прокопович Хаустов
Народження	2 (14) листопада 1882 або 14 листопада 1882(1882-11-14)[1] Шарипово, Ачинський округd, Єнісейська губернія, Російська імперія
Смерть	11 вересня 1949(1949-09-11)[2] (66 років) або 26 листопада 1940(1940-11-26)[1] (58 років) Київ, Українська РСР, СРСР[2][1] ° геморагічний інсульт[2]
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	УРСР →  СРСР
Підданство	Російська імперія (до березня 1917 року)
Навчання	Томський технологічний інститут[d] (1911) і Костянтинівський межовий інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Запоріжжя, Київ, Ясинувата, Луганськ, Біла Церква, Тирасполь
Заклад	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Автограф
Хаустов Павло Прокопович у Вікісховищі

Ха́устов Павло́ Про́ко́пович (2 (14) листопада 1882 або 14 листопада 1882(1882-11-14), Шарипово, Ачинський округ^d, Єнісейська губернія, Російська імперія — 11 вересня 1949(1949-09-11) або 26 листопада 1940(1940-11-26), Київ) — український радянський архітектор, педагог, один з перших професорів з містобудівництва.

Народився 2 (14) листопада 1882(18821114) року в селі Шарипово, тепер місто Шарипово, Красноярський край, Росія. У 1906 році вступив до Томського технологічного інституту. У 1911 році переїхав до Москви, де до 1915 року навчався на інженерно-технологічному відділенні Костянтинівського інституту.

З 1919 року Хаустов очолив роботу над складанням проектного плану Києва, згодом роботу була перервано і відновлено ​​вже в 1926 року в Київському окружному відділі комунального господарства. У 1923 році вносив конструктивні пропозиції до Київської міської ради щодо розбудови міста по типу англійських міст, де переважала котеджна забудова й життя в таких містах на думку Хаустова при кращих гігієнічних, санітарних умовах обходилось би значно дешевше, ніж у великих багатоквартирних будинках з їх хворобами та тіснотою.

У 1920-х роках викладає геодезію в Київському художньому інституті. Серед учнів були: Йосип Каракіс, Володимир Заболотний, Семен Барзилович, Петро Юрченко та ін.

У 50-річному віці майстер вирішив ще більше поповнити свої знання і закінчив Київський будівельний інститут. Він був єдиним на той час педагогом в Україні, який отримав звання — професора з питань містобудування. З 1934 по 1938 рік групою архітекторів, якою керував професор Хаустов, був розроблений генеральний план Києва. В основу плану було покладено принцип поділу міста на райони.

В Києві жив на вулиці Артема (нині вулиці Січових Стрільців), 42, кв. 17.

Помер 1949 року. Похований у Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка 17, ряд 15, місце 19). Надгробок — плита з чорного граніту.

Під керівництвом Хаустова розроблено генеральні плани низки міст. Серед них Запоріжжя (Велике Запоріжжя, у співпраці з І. Малозьомовим), Київ, Ясинувата, Луганськ, Біла Церква та Тирасполь. Його керівництво забезпечувало високий науковий рівень розробки генпланів. Генплану Великого Запоріжжя керівництвом держави надавалось велике значення. В 1929 році було створене спеціальне проектне бюро, а в 1930 році на його основі — «Діпромісто». Генплан міста був розроблений всього за 2,5 роки.

В Києву Хаустову належить також розробка варіанту оформлення спуску з Володимирської гірки униз до Дніпра, де мали бути споруджені широкі, монументальні сходи.

Автор багатьох праць із питань містобудування, зокрема:

• Отсутствие плана г. Киева и необходимость его составления на научных основаниях / П. Хаустов, М. Гожуло // Киевские городские известия. — 1918. — № 2-6. (рос.)
• …Великое Запорожье [Город будущего] / П. Хаустов. — [М.] : Молодая гвардия, 1930. — 32 с., ил. (рос.)
• Плянування міст / П. Хаустов, Г. Шапаровський. — Х. — К. : Укрдержтехвидав, 1931. — 90, [2] с.
• Архітектурне майбутнє Києва // Глобус. — 1934. — № 8–9. — С. 16–17 : іл.
• Контури генерального плану Києва // Будівництво. — 1934. — № 5–6. — С. 5–7 : іл..
• Проектування урядового центру УРСР у Києві // Соціалістичний Київ. — 1934. – № 9–10. – С. 11–17, 20.
• Контури майбутнього Києва : До праці про розробку генерального плану міста // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3–4. — С. 12–17 : іл.
• Майбутній Київ : [Про генеральну реконструкцію Києва] // Комсомолець-активіст. — 1935. — № 7–8. — С. 80–85.
• План соціалістичної перебудови [Києва] // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 1. — С. 7–10 : іл.
• Розміщення нового житлового будівництва в Києві // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 6. — С. 18–20 : іл.
• Новий велетень текстильної промисловості : [Будівництво потужного льнокомбінату в Києві] // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 9. — С. 13–14.
• Генеральный план реконструкции Киева и его реализация // Социалистический город. — 1936. — № 12. — С. 19–24. (рос.)
• Будівництво 1938 р. і планування Києва [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 4–5 : іл.
• Київ дворянський і Київ соціалістичний // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 10–11 — С. 13–17 : іл.
• Пейзажна архітектура (1946) та інші.

Автор тимчасових правил, що регламентували забудову Києва.

Хаустов Павло Прокопович у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Мистецтво»
	Генеалогія на Родоводі?
	Файли у Вікісховищі?

• Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — К.: «З-Медіа», 2008. — С. 88–90. — ISBN 966-96254-2-4.
• Алёшин В. Э. П. П. Хаустов: градостроитель, ученый, педагог [Архівовано 8 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Строительство и архитектура. — 1983. — № 11. — С. 28–29. (рос.)
• Хаустов Павло [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. — Т. 9 : Тимофєєв — Хмельницький. — С. 3573.
• Хаустов Павло Прокопович [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 118.
• Хаустов Павло Прокопович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 613–614 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Хаустов Павло Прокопович. Український архітектор. 1893–1949 // ЦДАМЛМ України, ф. 395, оп. 1.