На клубному рівні виступав за «Вінер» та «Хакоах» (Відень). Разом за «Хакоахом» здобули першу перемогу над європейською командою, у 1923 році Керр та його партнери по команді обіграли «Вест Гем Юнайтед» (5:0).
Кар'єру тренера розпочав 1921 року в віденському «Хакоахі», а три роки потому очолив львівську «Гасмонею».
З 1927 року австрієць тренував команду «Штутгартер Кікерс», допоки 1 липня 1929 року не залишив клуб за власним бажанням. Після цього повинен був працювати в столиці Аргентини Буенос-Айресі, але неясно, чи насправді Керр працював в Аргентині.
У 1928 році повернувся до «Штутгартер Кікерс».
З 1930[2] по 1932 рік тренував національну збірну Естонії, очолював команду на кубку Балтії 1930 року в Литві. Однак Керра, який сповідував юдаїзм, у тому ж сезоні замінив колишній національний гравець Адольф Гешл. Причиною цього стала декларація, яку південнонімецькі клуби вищого дивізіону підписали 9 квітня 1933 року, за якою вони взяли на себе зобов'язання виключити зі свого складу всіх євреїв та марксистів.
Фріц швидко знайшов нову команду, якою став швейцарський «Аарау»,[3], однак надовго в клубі не затримався. У січні 1934 року переїхав до Ельзасу в «Страсбур», а півтора року очолив «Мюлуз».
.svg){kind=small}
