PROFILPELAJAR.COM

	Фріц Керр
Особисті дані
Повне ім'я	Фрідріх Керр
Народження	2 квітня 1892
	Леопольдштадт, Австро-Угорщина
Смерть	9 жовтня 1974 (82 роки)
	Відень, Австрія
Поховання	New Jewish Cemeteryd
Зріст	177 см
Вага	75 кг
Громадянство	Австрія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Керр.

Фрідріх Керр (нім. Friedrich "Fritz" Kerr, при народженні — Фрідріх Кон; 2 квітня 1892, Леопольдштадт, Австро-Угорщина — 9 жовтня 1974) — австрійський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Кар'єра футболіста

На клубному рівні виступав за «Вінер» та «Хакоах» (Відень). Разом за «Хакоахом» здобули першу перемогу над європейською командою, у 1923 році Керр та його партнери по команді обіграли «Вест Гем Юнайтед» (5:0).

З 1916 по 1918 рік зіграв 7 матчів у футболці національної збірної Австрії.

Кар'єра тренера

Кар'єру тренера розпочав 1921 року в віденському «Хакоахі», а три роки потому очолив львівську «Гасмонею».

З 1927 року австрієць тренував команду «Штутгартер Кікерс», допоки 1 липня 1929 року не залишив клуб за власним бажанням. Після цього повинен був працювати в столиці Аргентини Буенос-Айресі, але неясно, чи насправді Керр працював в Аргентині.

У 1928 році повернувся до «Штутгартер Кікерс».

З 1930^[2] по 1932 рік тренував національну збірну Естонії, очолював команду на кубку Балтії 1930 року в Литві. Однак Керра, який сповідував юдаїзм, у тому ж сезоні замінив колишній національний гравець Адольф Гешл. Причиною цього стала декларація, яку південнонімецькі клуби вищого дивізіону підписали 9 квітня 1933 року, за якою вони взяли на себе зобов'язання виключити зі свого складу всіх євреїв та марксистів.

Фріц швидко знайшов нову команду, якою став швейцарський «Аарау»,^[3], однак надовго в клубі не затримався. У січні 1934 року переїхав до Ельзасу в «Страсбур», а півтора року очолив «Мюлуз».

Після цього повернувся до Швейцарії, де виграв національний кубок у 1939 році разом з «Лозанною».

Після цього знову повернувся в «Аарау», а в 1951 році очолив «Штутгартер Кікерс».

У наступних сезонах працював зі «Санкт-Галленом», а в сезоні 1954/55 років втретє в кар'єрі зайняв тренерський місток «Аарау».