Фрумкін Олександр Наумович

Фрумкін Олександр Наумович
Народився12 (24) жовтня 1895 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 травня 1976(1976-05-27)[1][2][…] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тула, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Імператорський Новоросійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізична хімія і електрохімія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМДУ
Інститут фізичної хімії та електрохімії імені О. М. Фрумкіна РАНd
Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиректор і директор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор хімічних наук (1932)
Відомі учніNatalia Alekseevna Bachd
Q51323331?
Yuri Polukarovd
Q39381815?
Левич Веніамін Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиYuri Polukarovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Академія наук НДР
Американська академія мистецтв і наук
Леопольдина
Саксонська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Польська академія наук[4]
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІнбер Віра Михайлівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Фрумкін Олександр Наумович (12 (24) жовтня 1895, Кишинів Бессарабської губернії (нині Республіка Молдова) — 27 травня 1976, Тула) — радянський учений, фахівець в галузі фізичної хімії, організатор науки, автор основоположних робіт в сучасній електрохімії, основоположник електрохімічної кінетики, творець радянської електрохімічної школи.

Академік Академії наук СРСР (відділення математичних та природничих наук) з 29 березня1932 р. Іноземний член кількох академій наук та наукових товариств світу, Завідувач кафедри електрохімії МДУ (1933—1976), директор Інституту фізичної хімії (1939—1949) та Інституту електрохімії (тепер імені О. Н. Фрумкіна, 1958—1976) АН СРСР.

Біографія

Народився 12 (24) жовтня 1895 р. в місті Кишинів Бессарабської губернії (нині Республіка Молдова) в сім'ї страхового агента. Його дитинство і юність пройшли в Одесі.

У 1912 р. О. Н. Фрумкін закінчив одеську гімназію Святого Павла. Пізніше продовжив навчання за кордоном, в Страсбурзі де зустрів друга сім'ї — видатного фізика Л. І. Мандельштама, працює демонстратором в Бернському університеті. Там О. Н.  Фрумкін почав працювати в лабораторії Волькмара Кольшуттера, з яким в 1914 р. опублікував свої перші дві роботи по окисленню фосфору.

Перша світова війна змусила О. Н. Фрумкіна без диплома про вищу освіту повернутися в Одесу, де з дозволу міністра освіти він здає (1915 р.) екстерном «на відмінно» державні іспити (24 іспита за 6 тижнів) за курс фізико-математичного факультету Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

У 1915 р. закінчує фізико-математичний факультет Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) і йде працювати лаборантом фізико-хімічної лабораторії на Одеський сталепрокатний завод. У вільний час він приходить в університет займатися науковою роботою. Тоді почалося серйозне захоплення електрохімією.

У 1917 р., після Лютневої революції, О. Н. Фрумкін почав постійно працювати в фізико-хімічної лабораторії університету. Тут він, будучи професорським стипендіатом, викладав хімію, і одночасно займався науковими дослідженнями.

З 1917 по 1920 рр. працює в фізико-хімічної лабораторії професора Олександра Миколайовича Саханова в Новоросійському університеті.

1919 р. — перша фундаментальна праця О. Н. Фрумкіна «Электрокапиллярные явления и электродные потенциалы», яка висунула його в ряди провідних електрохіміків.

У 1920.-1922 рр. — професор Одеського інституту народної освіти. Викладав хімію на факультеті соціального виховання.[5].

У 1922 р. О. Н. Фрумкин переїхав до Москви, де був запрошений академіком Олексієм Миколайовичем Бахом в Хімічний інститут науковим співробітником.

У 1924—1946 рр. очолював відділ поверхневих явищ Фізико-хімічного інституту імені Л. Я. Карпова в Москві; 1929—1944 рр. — заступник директора цього інституту з наукової роботи.

У 1928 р. його запрошують очолити кафедру колоїдної хімії університету Вісконсіна (США, м. Медісон), яку до нього займав всесвітньо відомий фахівець з колоїдної хімії зі Швеції, лауреат Нобелівської премії Т. Сведберг. Ця пропозиція означало визнання О. Н. Фрумкіна світовою наукою. Олександр Наумович приймає пропозицію і, отримавши відрядження на один рік, їде в Америку, де читає лекції студентам і співробітникам.

У 1930 р. О. Н. Фрумкін — професор хімічного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (МДУ).

1930—1933 рр. — О. Н. Фрумкін очолює лабораторію технічної електрохімії при кафедрі фізичної хімії Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, а в 1933 р. засновує кафедру електрохімії, якою керує (1933—1976 р.) до кінця життя.

У 1932 р. О. Н. Фрумкіну рішенням Загальних зборів АН СРСР без захисту дисертації присуджено науковий ступінь доктора хімічних наук, і в той же день, 29 березня 1932 р. його обирають дійсним членом (академіком) АН СРСР.

У 1939—1949 рр. директор Інституту фізичної хімії і Інституту електрохімії АН СРСР.

У роки війни О. Н. Фрумкін разом зі співробітниками очолюваного ним Коллоідоелектрохіміческого інституту знаходився в евакуації в Казані.

З 1942 р. брав участь в роботі Єврейського антифашистського комітету.

У 1944 р. включався до складу президії комітету.

1949 р. — відсторонений від керівництва Інститутом фізичної хімії в розпал кампанії по боротьбі з космополітизмом.

1958 р. — з ініціативи О. Н. Фрумкіна на базі відділу електрохімії Інституту фізичної хімії був організований Інститут електрохімії АН СРСР, який академік О. Н. Фрумкін очолював до кінця життя. Його учень, аспірант Я. М. Колотиркін, згодом став директором цього інституту.

У 1963 р. — обраний заступником голови Відділення загальної та технічної хімії АН СРСР, координує діяльність Відділення в галузі фізичної хімії.

У 1965 р. О. Н. Фрумкін був обраний президентом Міжнародного комітету з електрохімічної термодинаміки і кінетики.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1965 р. за особливі заслуги в галузі фізико-хімічної науки, і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження академіку АН СРСР Фрумкіну Олександру Наумовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

О. Н. Фрумкіна неодноразово (1946, 1966, 1974 рр.) Номінували (Президія АН СРСР, окремі авторитетними вчені Радянського Союзу і декількох зарубіжних країн) на здобуття Нобелівської премії з хімії. Видатні заслуги О. М. Фрумкіна як вченого і громадського діяча високо оцінені в нашій країні і за кордоном. Він нагороджений трьома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями. У 1965 р. йому присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. Він лауреат премії ім. В. І. Леніна, трьох Державних премій СРСР, премії О. М. Баха.

Академік О. Н. Фрумкін — заслужений діяч науки і техніки РРФСР, почесний член Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва, нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР, почесним знаком «Менделєєвський читець», занесений в «Книгу пошани» Всесоюзного товариства «Знання». Широко визнаний світовим науковим співтовариством. Був обраний дійсним і почесним членом 12 академій і хімічних товариств зарубіжних країн, нагороджений болгарським орденом Кирила і Мефодія 1-го ступеня, паладієвою медаллю Американського електрохімічного товариства, медаллю «50 років членства в Академії Наук хіміка Жана Серве Стаса» Бельгійського хімічного товариства, Золотою медаллю Чехословацької академії наук «За заслуги перед наукою і людством», Золотою медаллю Університету ім. Я. Е. Пуркине, Почесною грамотою Сербського хімічного суспільства.

О. Н. Фрумкін був віце-президентом, а потім президентом Міжнародного комітету з електрохімічної термодинаміки і кінетики (зараз Міжнародне електрохімічне суспільство).

Помер 27 травня 1976 р. в Тулі. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі.

Вшанування пам'яті

У 1983 році Інституту електрохімії було присвоєно ім'я О. Н. Фрумкіна.

У 2000 р. Міжнародне товариство електрохімії, спільно з МГУ, Інститутом фізичної хімії та електрохімії імені О. Н. Фрумкіна РАН заснувало «Меморіальну медаль Фрумкіна», яку за рішенням міжнародного журі раз в два роки присуджують вченому, який зробив великий внесок у розвиток фундаментальної електрохімії. Інститут електрохімії проводить також міжнародний Фрумкінскій симпозіум, Фрумкінскіе читання по електрохімії в МГУ. Присуджується премія імені О. Н. Фрумкіна для молодих вчених в області теоретичної і прикладної електрохімії.

У 2005 році за Постановою Президії РАН Інститут фізичної хімії реорганізовано шляхом приєднання до нього Інституту електрохімії імені О. Н. Фрумкіна і перейменований в Інститут фізичної хімії та електрохімії імені О. Н. Фрумкіна РАН.

Наукова діяльність

Наукова діяльність О. Н. Фрумкіна почалася ще в студентські роки.

У 1914 р. він опублікував дві спільні наукові роботи, а у 1916 р. з'являється його перша і абсолютно самостійна робота, присвячена електрокапілярним явищам: він досліджував рух ртутної краплі під дією електричного струму. У 1919 р.  О. Н. Фрумкін виконав і опублікував велику дисертаційну роботу «Электрокапиллярные явления и электродные потенциалы».

Ще в 1940 р. О. Н. Фрумкін став членом Комісії з проблем урану, яка займалася питаннями розробки технологічних процесів вилучення і очищення урану.

У роки війни О. Н. Фрумкін, разом зі співробітниками очолюваного ним Коллоідоелектрохіміческого інституту, знаходився в евакуації в Казані, де працював в галузі радіаційної хімії та її військових програм, створював спеціальні зразки оборонної техніки. Його співробітниками були розроблені електрохімічні підривники, які широко застосовувалися на фронтах і в тилу загарбників, новий спосіб виробництва активованого вугілля, новий тип жаро- і морозостійкого гальванічного елемента на основі доступних матеріалов.

Відразу після війни Інститут фізичної хімії, очолюваний О. Н. Фрумкіним, притягувався до робіт з атомного проекту СРСР, виконав комплекс наукових досліджень в області впливу радіоактивного випромінювання на матеріали атомного реактора, розробляв радиохімічні технології.

Видатний вчений є творцем вітчизняної школи електрохімії і такої галузі науки як електрохімічна кінетика. Роботи О. Н. Фрумкіна мали значний вплив на розробку і синтез нових хімічних джерел струму та паливних елементів, на розвиток хемотроніка, на роботи в області органічних напівпровідників, радіаційної хімії, знайшли застосування в роботах по хімічних джерелах струму, змочування металів електролітами і теорії флотації, по полярографії, гетерогенному каталізу, колоїдної хімії, технічному електролізу. Він встановив фундаментальну зв'язок між будовою подвійного електричного шару та швидкістю електрохімічної реакції, вивів рівняння нової ізотерми («Ізотерма Фрумкіна»), сформулював основні принципи теорії корозії металів.

У 1965 р. заснував журнал «Електрохімія» і був його головним редактором до останніх днів життя. Був засновником секції туризму Московського будинку вчених і багато років очолював її, стояв біля витоків серії збірок туристичних маршрутів «Туристські стежки», написав вступну статтю до першого альманаху цієї серії (1958).

О. Н. Фрумкін вперше прийшов до висновку, що звернення в нуль заряду електрода означає звернення до нуль всій різниці потенціалів на межі поділу метал / розчин. Отримані результати мали фундаментальне значення для теорії електродних процесів.

О. Н. Фрумкин запропонував вирішення проблеми Вольта; сприяв створенню в 60-70-х рр. ХХ століття термодинамічної теорії поверхонь електродів в присутності окисно-відновних систем і узагальнення одного з основних понять електрохімії — поняття заряду поверхні електрода.

Створення та розробка основного напрямку електрохімії — електрохімічної кінетики — найбільша наукова заслуга О. Н. Фрумкіна.

Теоретичні дослідження О. Н. Фрумкіна послужили основою для вирішення широкого кола прикладних задач, в тому числі таких нових як безпосереднє перетворення хімічної енергії в електричну (проблема паливних елементів), електроліз води, хлорний електроліз, створення електрохімічних перетворювачів (для спеціальних засобів інформації), розробка прогресивних і економічних методів електросинтезу органічних і неорганічних сполук, розмірна обробка і захист металів від корозії, поліпшення якості питної води для космонавтики і т. д.

Сучасні проблеми енергетики вирішуються на основі наукового підходу, розробленого в працях О. Н. Фрумкіна. Створена вченим і його школою культура електрохімічних вимірювань стала загальновизнаною в найбільших лабораторіях світу.

За участю О. Н. Фрумкіна, або за його ініціативою створювалися наукові журнали. Він був членом редколегії «Журнала физической химии» (1930—1967 рр.), Журналів «Успехи химии» (1932—1939 рр.), «Известия Академии наук СССР» (1936—1949 рр.), «Доклады Академии наук СССР» (1937—1964 гг., в тому числі в 1954—1964 рр. заступником головного редактора журналу). У 1934 р. О. Н. Фрумкін організував видання радянського фізико-хімічного журналу іноземними мовами «Acta physicochimica URSS», в якому публікувалися статті радянських вчених на англійській, німецькій, французькій мовах. Однак журнал проіснував лише до 1947 р. У червні 1947 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ про різке посилення покарань за «розголошення державної таємниці», наслідком якого стало рішення Політбюро ЦК ВКП (б) про припинення видання в Радянському Союзі іншомовних природничо-наукових журналів, в тому числі і журналу «Acta physicochimica URSS».

У 1964 р. О. Н. Фрумкін став головним редактором заснованого ним журналу «Электрохимия». Олександр Наумович був членом редколегії авторитетних іноземних електрохімічних журналів.

Член Німецької академії натуралістів «Леопольдіна» (НДР, 1956), Академій наук Польщі (1956), НДР (1956), Болгарії (1958), Нідерландів (1965), США (1969), Індії (1965), Угорщини (1967). Член-кореспондент академій наук і мистецтв Югославії (1965) і Сербії (1965). Член наукових товариств Великої Британії (1942), Бельгії (1959), Франції (1971), Польщі (1974).

Праці

  • Электрокапиллярные явления и электродные потенциалы : [дис.] / А. Н. Фрумкин. – Одесса : "Коммерческая типография" Б. И. Сапожникова, 1919. – [2], 281 с. : ил.
  • Кинетика электродных процессов: учеб.пособие для гос. ун-тов / А. Н. Фрумкин, В. С. Багоцкий, З. А. Иофа, Б. Н. Кабанов. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1952. — 319 с. : черт. 
  • О разности потенциалов и накоплении составных частей раствора в диффузионном слое при стационарном электролизе/ А. Н. Фрумкин// Доклады Академии Наук СССР. – 1957. – Т. 117, № 1. – С. 102 - 105.
  • О зависимости адсорбции органических веществ от потенциала на металах, адсорбирующих водород/ А. Н. Фрумкин.// Доклады Академи Наук СССР. – 1964. – Т. 154, № 6. – С. 1432 - 1433.
  • Потенциалы нулевого заряда / А. Н. Фрумкин.  – М. : Наука, 1979. –- 259 с., 1 л. портр. : ил.
  • Избранные труды. Электродные процессы : монография / А. Н. Фрумкин. ; отв. ред. Б. П. Никольский ; [АН СССР, Ин-т электрохимии им. А. Н. Фрумкина]. – М. : Наука, 1987. – 336 с. : ил.
  • Перенапряжение водорода : избр. тр. / А. Н. Фрумкин. ; отв. ред. Б. П. Никольский ; [АН СССР, Ин-т электрохимии им. А. Н. Фрумкина]. – М. : Наука, 1988. – 239,[1] с., [1] л. портр. : ил.

Нагороди

Література

  • Золоті імена Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, 1865—2015 : наук. довід. / наук. ред. І. М. Коваль ; упоряд.: М. О. Подрезова, В. В. Самодурова ; бібліогр. ред. А. П. Бахчиванжи. — Одеса: Астропринт, 2015. — С. 20-21.
  • Хрущева Е. И. Академик Александр Наумович Фрумкин / Е. И. Хрущева // История науки и техники. — 2009. — № 11. — С. 19-29.
  • Александр Наумович Фрумкин / Акад. наук СССР ; вступ. ст. Б. Н. Кабанова ; библиогр. сост. Р. И. Горячевой и И. А. Махровой. – 2-е изд., доп. – М. : Наука, 1970. – 99, [1] c. : портр. ; 16 см. – (Материалы к биобиблиографии ученых СССР. Серия химических наук ; вып. 44) (Биобиблиография ученых СССР).
  • Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. – Вип. 1. Природничі науки. 1985 – 1946. – Ч. 3. Хіміки/ Упоряд. Т. І. Олейникова. – Одеса: ОДНБ, 1995. – С. 98 – 100.
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник] / В. М. Букач. — Вип. 4. — Одеса: ПНПУ, 2022. — С. 84 - 85. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/15188/3/Bukach%20Valery%20Mykhailovych.%20Іssue.%204..pdf

Посилання

Примітки

  1. Фрумкин Александр Наумович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  3. KNAW Past Members
  4. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=FRUMKIN,%20Aleksandr%20N.%20
  5. Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. – Вип. 1. Природничі науки. 1985 – 1946. – Ч. 3. Хіміки/ Упоряд. Т. І. Олейникова. – Одеса: ОДНБ, 1995. – С. 98 – 100.

Read other articles:

The Dragonslayer's Apprentice First editionAuthorDavid CalderIllustratorStieg RetlinCover artistAlan BarnettCountryNew ZealandLanguageEnglishGenreFantasy novelPublisherScholastic New Zealand, Ltd., Scholastic Inc.Publication date1997 (NZ),[1] 1998 (US)[2]Media typepaperbackPages160ISBN0-590-63093-8 The Dragonslayer's Apprentice is a novel written by David Calder in 1997 and illustrated by Stieg Retlin.[3] It was published in 1997 in New Zealand by Scholastic...

 

Kusu-tanah Raffray[1] Peroryctes raffrayana Status konservasiRisiko rendahIUCN16711 TaksonomiKerajaanAnimaliaFilumChordataKelasMammaliaOrdoPeramelemorphiaFamiliPeramelidaeGenusPeroryctesSpesiesPeroryctes raffrayana DistribusiRaffray's bandicoot range lbs Kusu-tanah Raffray ( Peroryctes raffrayana ) adalah spesies marsupial dalam keluarga Peroryctidae . Ia dijumpai di Indonesia dan Papua Nugini. Habitat aslinya adalah hutan kering subtropis atau tropis. [3] Ia dikenal sebagai p...

 

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: List of Red Cross and Red Crescent Societies – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2013) (Learn how and when to remove this template message) The International Red Cross and Red Crescent Movement, the world's largest group of non-governmenta...

James VI, oleh Adrian Vanson di Kastel Edinburgh Adrian Vanson (meninggal c. 1602) adalah seorang pelukis potret yang bekerja untuk James VI dari Skotlandia . Latar belakang Adrian kemungkinan lahir di Breda, sebagai anak dari Willem Claesswen van Son dari Kathelijn Adriaen Matheus de Blauwverversdochter. Paman atau sepupunya, Peter Mattheus atau Matteusen, adalah seorang pelukis di London.[1] Peter Matheeusen dalam surat wasiatnya pada tahun 1588 mewariskan kepada sepupunya Adrian Va...

 

Liga 3 Kepulauan Riau 2021Negara IndonesiaTanggal penyelenggaraan25 November–4 Desember 2021Tempat penyelenggaraan2 stadionJumlah peserta7 tim sepak bolaJuara bertahan757 Kepri Jaya FCJuara757 Kepri Jaya FC(gelar ke-2)Tempat keduaPS Shark TanjungpinangKualifikasi untukLiga 3 2021 Putaran Nasional← 2019 20222023 → Liga 3 Kepulauan Riau 2021 adalah edisi keempat dari Liga 3 Kepulauan Riau yang diselenggarakan oleh Asprov PSSI Kepulauan Riau.[1][2] Diikuti oleh 7 klub....

 

Kerajaan BulelengAksara Bali:ᬩᬸᬮᬾᬮᬾᬂAlfabet Bali:Krajaan BuléléngNama lain:Den Bukit1660–1848 Lambang Wilayah kekuasaan Kerajaan Buleleng pada tahun 1938 yang sekarang menjadi Kabupaten Buleleng di Provinsi Bali[1]StatusKerajaanIbu kotaSingarajaBahasa yang umum digunakanBali (resmi)Kawi dan Sansekerta (keagamaan)Agama Hindu (resmi)PemerintahanMonarkiGusti Ngurah, Anak Agung • 1660–1699 Gusti Anglurah Panji Sakti (pertama)• 1825–1848 Gusti ...

イスラームにおける結婚(イスラームにおけるけっこん)とは、二者の間で行われる法的な契約である。新郎新婦は自身の自由な意思で結婚に同意する。口頭または紙面での規則に従った拘束的な契約は、イスラームの結婚で不可欠だと考えられており、新郎と新婦の権利と責任の概要を示している[1]。イスラームにおける離婚は様々な形をとることができ、個�...

 

† Человек прямоходящий Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:Синапсиды�...

 

Nepalese airline This article is about the Nepalese airline. For the Canadian airline, see Summit Air. Summit Air IATA ICAO Callsign - SMA[a] - Commenced operations24 February 2011HubsTribhuvan International AirportSecondary hubsNepalgunj Airport Pokhara AirportFleet size4Destinations17Key peopleBikash Rana, Chairman Manoj Karki, MD Manish Panta, ODWebsitewww.summitair.com.np Summit Air, formerly known as Goma Air, is an airline based in Kathmandu, Nepal. The airline operates from sho...

Keakuratan artikel ini diragukan dan artikel ini perlu diperiksa ulang dengan mencantumkan referensi yang dapat dipertanggungjawabkan. Diskusi terkait dapat dibaca pada the halaman pembicaraan. Harap pastikan akurasi artikel ini dengan sumber tepercaya. Lihat diskusi mengenai artikel ini di halaman diskusinya. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) PT Taspen (Persero)SebelumnyaPN Dana Tabungan & Asuransi Pegawai Negeri (1963 - 1970)Perum Dana Tabungan & As...

 

Place in Zarqa Governorate, JordanQasr al-Hallabat قصر الحلاباتRebuilt mosque (left) and qasr (right)Qasr al-HallabatLocation in JordanCoordinates: 32°5′00″N 36°21′47″E / 32.08333°N 36.36306°E / 32.08333; 36.36306Country JordanGovernorateZarqa GovernorateTime zoneUTC + 2 Qasr al-Hallabat (Arabic: قصر الحلابات) is an Umayyad desert castle, with the associated bath house of Hammam as-Sarah east of it. The nearby modern town, named a...

 

American college football rivalry Southwest Classic Arkansas Razorbacks Texas A&M Aggies First meetingOctober 31, 1903Texas A&M, 6–0Latest meetingSeptember 30, 2023 Texas A&M, 34–22Next meetingSeptember 28, 2024TrophySouthwest Classic TrophyStatisticsMeetings total80All-time seriesArkansas leads, 42–35–3[1]Largest victoryTexas A&M, 58–10 (2012)Longest win streakArkansas, 9 (1958–1966)Texas A&M, 9 (2012–2020)Current win streakTexas A&M, 2 (2022–p...

Suburb of Melbourne, Victoria, AustraliaNoble ParkMelbourne, VictoriaNoble Park's commercial centre in 2018Noble ParkCoordinates37°58′01″S 145°10′34″E / 37.967°S 145.176°E / -37.967; 145.176Population32,257 (2021 census)[1] • Density2,601/km2 (6,738/sq mi)Established1909Postcode(s)3174[2]Area12.4 km2 (4.8 sq mi)Location 25 km (16 mi) from Melbourne 4 km (2 mi) from Dandenong LGA(s)Cit...

 

Season of television series American Dad!Season 14Region 1 cover art for Volume 13No. of episodes22ReleaseOriginal networkTBSOriginal releaseNovember 7, 2016 (2016-11-07) –September 11, 2017 (2017-09-11)Season chronology← PreviousSeason 13Next →Season 15List of episodes The fourteenth season of American Dad! aired on TBS from November 7, 2016, to September 11, 2017.[1] On August 27, 2015, TBS renewed the series for a fifteenth season.[2] Guest s...

 

2020年夏季奥林匹克运动会马来西亚代表團马来西亚国旗IOC編碼MASNOC马来西亚奥林匹克理事会網站olympic.org.my(英文)2020年夏季奥林匹克运动会(東京)2021年7月23日至8月8日(受2019冠状病毒病疫情影响推迟,但仍保留原定名称)運動員30參賽項目10个大项旗手开幕式:李梓嘉和吳柳螢(羽毛球)[1][2]閉幕式:潘德莉拉(跳水)[3]獎牌榜排名第74 金牌 銀牌 銅�...

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (ديسمبر 2018) 19° خط عرض 19 جنوب خريطة لجميع الإحداثيات من جوجل خريطة لجميع الإحداثيات من بينغ تصدير جميع الإحداثيات من ك...

 

Disambiguazione – Se stai cercando altri significati, vedi Costituzione della Repubblica Popolare Cinese (disambigua). Costituzione della Repubblica Popolare CineseCopertina del testo costituzionale.Titolo esteso(ZH) 中华人民共和国宪法 Stato Cina Tipo leggeLegge fondamentale dello Stato LegislaturaV SchieramentoPartito Comunista Cinese Promulgazione4 dicembre 1982 A firma diCongresso Nazionale del Popolo In vigore4 dicembre 1982 SostituisceCostituzione del 1978 TestoTesto del...

 

1940 painting by Howard Chandler Christy For details about the signing of the United States Constitution, see Signing of the United States Constitution. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Scene at the Signing of the Constitution of the United States – news · newspapers · books · scholar · JSTOR ...

Губерния Российской империиЛомжинская губерния Герб[d] 53°10′00″ с. ш. 22°05′00″ в. д.HGЯO Страна  Российская империя Адм. центр Ломжа История и география Дата образования 1867 Площадь 9 265,9 вёрст² Население Население 579 592[1] чел. Преемственность ← Ав...

 

Type of seismic wave This article is on the type of seismic wave. For the term used in electrocardiography, see P wave (electrocardiography). P-wave can also refer to a type of electronic wave function in atomic physics; see atomic orbital. Part of a series onEarthquakes Types Mainshock Foreshock Aftershock Blind thrust Doublet Interplate Intraplate Megathrust Remotely triggered Slow Submarine Supershear Tsunami Earthquake swarm Causes Fault movement Volcanism Induced seismicity Characteristi...