Фредрік Фердинант Карлсон
Fredrik Ferdinand Carlson
Народився	13 червня 1811(1811-06-13)[1][4][…]  Alsike parishd, Швеція[1][5][…]
Помер	18 березня 1887(1887-03-18)[1][2][3]  (75 років) Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[3]
Поховання	Старий цвинтар Уппсалиd[6]
Країна	Швеція
Діяльність	історик, викладач університету, політик, письменник
Галузь	історія[7]  і політична діяльність[7]
Alma mater	Університет Уппсала[3]
Науковий ступінь	бакалавр мистецтв  (17 грудня 1832) і магістр філософіїd  (14 червня 1833)
Знання мов	шведська[7]
Заклад	Університет Уппсала[3]
Членство	Шведська академія[3] , Шведська королівська академія наук , Королівське фізіографічне товариство в Лундіd , Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей , Royal Swedish Academy of War Sciencesd , Баварська академія наук , Royal Society for Publication of Manuscripts on Scandinavian Historyd , Уппсальське королівське наукове товариствоd , Шведська королівська музична академіяd  і Samfundet Pro Fide et Christianismod
Посада	member of the Riksdag of the Estatesd[1][3] , member of the First Chamberd[1][3] , Minister of Ecclesiasticsd , Minister of Ecclesiasticsd , principal of Uppsala Universityd  і seat 4 of the Swedish Academyd
Партія	Q10444847? (1887)[3]
Діти	Ernst Carlsond[3]  і Gustaf Carlsond[5][3]
Нагороди	Почесний доктор Копенгагенського університетуd (1879)
Медіафайли у Вікісховищі

Фредрік Фердинант Карлсон (швед. Fredrik Ferdinand Carlson; 13 червня 1811 — 18 березня 1887) — шведський історик, політик, професор історії в університеті Уппсали (1849—1876)^[8]. Член Шведської академії.

Будучи професором в Упсалі, вивчивши положення шкільної справи в багатьох державах, дбав як член Риксдагу про її поліпшення в Швеції^[8]. Керував міністерством духовних справ^[8].

Йому належить вельми важлива і заснована на великому архівному матеріалі праця з історії королів з Пфальцської династії («Sveriges historia under konungarna of Pfalziska huset», 1855—1888 — «Історія Швеції в правління Пфальцского дому»)^[8], спочатку був продовженням шведської історії Гейера в збірнику Геера і Фрідріха Августа Укерта, але розрісся до 8 томів.

Смерть перешкодила Карлсону довести його до кінця: він переривається на 1706 році^[8]. Син Карлсона, також історик, поставив собі за завдання закінчити працю свого батька і видав ряд спеціальних досліджень з історії Карла XII.

• «Om stats-hvälfningen i Sverige under konung Carl XIs regering» (Стокгольм. 1856)
• «Om fredsunderhandlingarne åren 1709—1718» (das. 1859)
• «Om den Svenska statsforwaltningens förändrade skick under konung Carl XIs regering» (1858)
• «Om 1680 års riksdag» (das. 1860).

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.