Орден Полярної зірки (швед.Nordstjärneorden) — орденШвеції, нагорода за цивільні заслуги. Спочатку орден мав три класи. Нині — має п'ять ступенів. Ним відзначають за заслуги в галузі науки, літератури та культури, за відданість обов'язкам тощо[1]. Число кавалерів не обмежувалося. Орден історично мав герольда[2][3].
Ми призначаємо його тим, хто цивільними чеснотами, знаннями та корисними суспільству ділами проявив себе і став гідним особливої уваги уряду. Розсудили ми назвати так тому, що кавалери, прикрашені цим орденом пам'ятають, що ця зірка ніколи не заходить і обов'язок їх полягає в тому, щоби не применшувати слави шведів і не знищити блиску вже набутого довгим наслідком століть…
Згодом король Густав III встановив мати шість кавалерів ордену Полярної зірки з осіб духовного стану (по три кавалери відповідно Великого хреста і Малого хреста), щоби цією нагородою прикрашалися груди пастиря, що прагнув вселити віруючим людям християнські чесноти. Спочатку нагорода мала два градуси (командир й лицар), та чорний колір знаку.
У 1952 р. реформа в ордені започаткувала практику відзначати жінок, але їх не називають як лицарів, а як членів ордену.
З 1975 р. цим орденом нагороджуються виключно іноземні громадяни за важливий внесок у розвиток зв'язків зі Швецією.
З 1995 р. нагорода цим орденом розповсюджується і на членів королівської родини.
Опис
Орденський знак має форму Мальтійського хреста з інкрустованою емаллю білого кольору. Між променями хреста вміщено корони, а хрест увінчує королівська корона. У центрі хреста розташоване коло з блакитної емалі, на яку накладено білу п'ятипроменеву зірку, а навколо є напис «Nescit occasum» («Не знає заходу»). Стрічка — чорного кольору з атласної тканини.
У 1975 р. дизайну ордена трохи поміняли. Зокрема був змінений колір стрічки на національні — синій з двома жовтими смужками на краях.
У 1986 р. була заснована королем Швеції Карлом XVI Густафом медаль Ордену Полярної зірки. Нагорода призначена для іноземних громадян за особливі послуги перед Швецією. Медаль має знак даного ордену (аверс), і монограму короля (реверс). Вона виготовляється причепленою до блакитної стрічки з жовтими краями.
Колодки символу ордену носяться на лівій стороні груді. Знак ордену на стрічці вдягається нагородженим через праве плече. Є додаткові відмінності — існують розетки для нагороджених жінок. Останній випадок, коли вдягали однострій ордену був у 1844 р. за короля Оскара I[4]. Одяг був з червоного шовку з білими деталями, на плечі вдягали червоний плащ з білими краями (з шовку та оксамиту), і білий пояс. Дизайн орденського однострою був заснований королем Густавом III у 1778 р.[5]
— Командор Великого хреста (KmstkNO). Знак ордену на стрічці із зіркою. А на урочистостях носиться на орденському ланцюгу.
— Командор першого класу (KNO1kl). Цей знак ордену носиться на шийній стрічці з зіркою ордену.
— Командор (KNO). Цей знак ордену є на шийній стрічці.
— Лицар першого класу (RNO1kl/LNO1kl). Знак ордену носиться на нагрудній колодці з розеткою.
— Лицар (RNO/LNO). Цей знак ордену носиться на нагрудній колодці.