Володимир Трошкін
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Миколайович Трошкін
Народження	28 вересня 1947(1947-09-28)
	Єнакієве
Смерть	5 липня 2020(2020-07-05) (72 роки)
Зріст	172 см
Вага	70 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1968—1969 1969—1977 1978	СКА (Київ) «Динамо» (Київ) «Дніпро» (Дніпропетровськ)	63 (9) 205 (21) 16 (14)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1971-1972, 1975-1976 1972—1977	СРСР (ол.)  СРСР	14 (1) 31 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
? 1980—1982 1983—1984 1985—1996	СКА (Київ) «Авангард» (Рівне) «Авангард» (Рівне) / молодіжні збірні України
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 15 лютого 2010.
Володимир Трошкін у Вікісховищі

Володи́мир Микола́йович Тро́шкін (нар. 28 вересня 1947, Єнакієве — пом. 5 липня 2020^[1]) — футболіст, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1998)^[2].

Володимир Трошкін народився 1947 повоєнного року в донбаському Єнакієвому.

Головним захопленням був футбол. До заводської футбольної команди Володю привів батько, який, до речі, сам грав у футбол до сорока трьох років. За кілька років Трошкін-молодший вже захищав честь Єнакієвого на першості Донецької області. Тоді у двох лігах змагалося майже сімдесят команд.

Армійську службу відбував у спортивній роті, але згодом з'явився в київському СКА. Допоміг Володимир Терентійович Богданович, який тоді працював в армійському клубі. Саме він порекомендував Віктору Маслову звернути увагу на талановитого півзахисника. Трошкіна швидко зробили «міліціонером» і перевели до київського «Динамо». Через кілька місяців він дебютував за столичний клуб, зігравши 20 хвилин проти мінських одноклубників.

Впродовж майже десятирічної ігрової кар'єри Трошкін вісім років відіграв у київському «Динамо». В його активі — 205 матчів та 21 гол. На прохання Андрія Біби допомагав дніпропетровському «Дніпру», відігравши 14 матчів. В європейських кубкових турнірах за «Динамо» зіграв 38 поєдинків, записавши на свій рахунок 4 голи.

Трошкін — володар Суперкубка Європи і Кубка володарів кубків (1975). Другий призер чемпіонату континенту (1972), третій призер Олімпіади-76, чемпіон Радянського Союзу 1971, 1974, 1975 та 1977 років, срібний призер чемпіонатів СРСР 1972, 1973 і 1976 (осінь), володар Кубка СРСР 1974. В офіційних списках «33 найкращих» першим був («за» — 186) у 1974 і 1975 роках, другим («за» — 186) — у 1976 році.

Почесний громадянин Єнакієвого^[3].

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (2004)^[4] і ІІ (2005)^[5] ступенів.

• Дані на вебсторінці збірної СРСР/Росії
• Грав самовіддано, бо прагнув бути переможцем// Миколайчук Віталій. «Голос України», 8.09.07^{[недоступне посилання з липня 2019]}