Футбольний клуб «Торпедо» Владимир або просто «Торпедо» (Владимир) (рос.АНО Футбольный клуб «Торпедо-Владимир») — професіональний російськийфутбольний клуб з міста Владимир, заснований 1959 року. Клубні кольори — чорний та білий.
Хронологія назв
1959 — «Труд»
1960—1968 — «Трактор»
1969—1972 — «Мотор»
Історія
Футбольна команда майстрів у Володимирі була організована в 1959 році за ініціативою обкому КПРС і керівництва тракторного заводу. Перший успіх до володимирських футболістам прийшов в 1966 році, коли «Трактор» посів перше місце в зональному турнірі та друге в півфіналі. Наступного десятиліття колектив двічі займав перші місця в своїй зоні і тричі брав участь у півфінальних турнірах найсильніших команд класу «Б» і другої ліги, однак домогтися підвищення в класі так і не зумів.
У 1982 і 1983 роках тракторозаводці в першостях СРСР участі не брали. У 1984 році команді Володимира знову була надана можливість виступати в другій лізі. У восьми останніх союзних першостях найкращими результатами у «Торпедо» стали 4-е місце в 1989 році і 3-є в 1991-му. Останній успіх ледь не вивів команду у вищу лігу чемпіонату Росії.
Рішенням РФС «Торпедо» все ж опинився в першій лізі. У 1993 році команда досягла найвищого досягнення у своїй історії — 6-о місця в західній зоні першої ліги. Наприкінці тієї першості на повний голос заявив про себе 21-річний Дмитро Вязьмікін, який забив з 30-го по 40-й тури 8 голів. Але 1994 рік виявився фатальним — «Торпедо» не врятували від вильоту до другої ліги навіть 24 м'ячі Вязьмікіна.
Транзитом через другу лігу в 1995 році володимирці, які втратили напередодні початку сезону більшу частину складу (Максим Путілін, Ігор Асланян, Владислав Хахалев перейшли в «Асмарал», Ігор Варламов — у московське «Динамо», Дмитро Вязьмікін — у «Сокіл»), вилетіли в третю, де відіграли два сезони. Вдалий виступ у 1997 році дозволило владимирського колективу «забронювати» місце в другому дивізіоні, але лише на два роки — за підсумками першості 1999 року володимирське «Торпедо» втратило професійний статус.
У сезоні 2000 року, футболісти «Торпедо» виграли першість і Кубок міжрегіональної федерації футболу «Золоте кільце» і повернулися до другого дивізіону.
Перші три сезони в зоні «Захід» пройшли для «Торпедо» під знаком боротьби за виживання, але вже в 2004 році команда змогла виграти першість. Цьому сприяло повернення в рідну команду з клубів прем'єр-ліги і першого дивізіону Дмитра Вязьмікін, Євгенія Дурнєва, Олега Глібова і прихід в колектив гравців переможця зони «Захід»-2003 — тульського «Арсеналу» — В'ячеслава Криканова, Дмитра Гунько, Сергія Кирпічнікова, Сергія Єгорова. Головним тренером володимирській команди став ще один її вихованець — Олег Стогов. 2 лютого 2005 року керівництво клубу заявило про відмову грати в першому дивізіоні, поступившись своїм місцем «Петротресту».
У 2005 році команда зробила ставку на Кубок Росії, де вперше дійшла до 1/16 фіналу і зустрілася з ЦСКА — на той час віце-чемпіоном Росії, чинним переможцем Кубка Росії і Кубка УЄФА. У двох наступних сезонах «Торпедо» зупинялося в кроці від повторення цього успіху, програючи в 1/32 фіналу петербурзькому «Зеніту-2» в 2006 і калінінградській «Балтиці» в 2007. Усі ці роки торпедівці показували стабільно високі результати і в першості Росії. З 23 жовтня 2003 року по 2 липня 2006 року володимирська команда провела 37 матчів на своєму полі і жодного разу не покинула його переможеною. Оновив свій особистий рекорд й Дмитро Вязьмікін, який забив за сезон-2004 25 м'ячів.
Ще один рекорд встановив у сезоні-2008 воротар «Торпедо» Євген Конюхов, який пропустив перший м'яч в свої ворота лише в 14-й грі першості. «Суха» серія голкіпера склала 1224 хвилини, а з урахуванням матчів на Кубок Росії — 1404 хвилини. «Чорно-білі», як і трьома роками раніше, дійшли до 1/16 фіналу Кубка країни і зіграли з ЦСКА, пропустивши від армійців в два рази більше, ніж за всі попередні матчі сезону — 1:4. Через три дні, 9 серпня, торпедівці зазнали першої поразки в першості, поступившись з рахунком 0:1 своєму головному конкуренту за вихід до першого дивізіону, клубу «МВС Росії». І все одно шанси на перемогу в зоні «Захід» у володимирських футболістів були дуже високими — станом на 1 вересня відрив «Торпедо» від «МВС Росії» становив 12 очок. Однак москвичі, які видали серію з 13 перемог поспіль, змогли на фініші чемпіонату випередити володимирців.
У 2009 році володимирська команда знову впустила шанс посісти перше місце в західній зоні другого дивізіону. На фініші чемпіонату «Торпедо» впритул підібралося в турнірній таблиці до петербурзького «Динамо», але програвши 19 жовтня в очній домашній зустрічі, вийти в лідери не змогло. У цьому сезоні володимирські футболісти провели два матчі з клубами Прем'єр-ліги: у 1/16 фіналу Кубка Росії з «Зенітом» (0:2) і в товариській грі з московським «Спартаком» (0:3).
У 2010 році «Торпедо» виграло турнір в зоні «Захід» другого дивізіону і заслужило право участі в першому дивізіоні.
Протягом перших 11 турів сезону 2011/12 року п'ять тренерів суперників «Торпедо» були відправлені у відставку, які прямим чином чи опосередковано були пов'язан з матчами з клубом з Владимира. У зв'язку з цим Євгена Дурнєва назвали «катом тренерського цеху ФНЛ»[1][2]. У липні 2011 року «Торпедо», обігравши «Спартак-Нальчик», вийшло в 1/8 фіналу Кубка Росії, де поступилося грозненському «Тереку». Перше коло першості ФНЛ «Торпедо» завершило на 10-му місці, але після 32-го туру, маючи в пасиві серію з семи матчів без перемог, опустилося в «зону вильоту». 18 жовтня 2011 року Євген Дурнєв подав заяву про відставку, виконуючим обов'язки головного тренера команди був призначений його помічник Олександр Акімов. Після заключного матчу першого етапу, в якому «Торпедо» здобуло перемогу над московськими одноклубниками, Акімов був затверджений на посаді головного тренера. На другому етапі першості ФНЛ владимирці істотно виправили турнірне становище і після перемоги над «Балтикою» в передостанньому турі забезпечили собі місце в дивізіоні на наступний рік[3]. Нападник «Торпедо» Артем Делькін — найкращий молодий гравець сезону за підсумками голосування уболівальників на сайті ФНЛ — був викликаний до молодіжної збірної Росії.
5 липня 2012 року керівництво володимирського «Торпедо» оголосило про відсутність фінансових можливостей для участі в першості ФНЛ-2012/13 і позбавлення клубу професійного статусу[4]. У 2012 році «Торпедо» виступало в зоні «Золоте кільце» Першості Росії серед аматорських клубів. У травні 2013 року клуб пройшов атестацію в ПФЛ і отримав право в сезоні-2013/14 грати в другому дивізіоні.
У першостях Росії (перша, друга, третя ліги, другий дивізіон, турнір КФК «Золоте кільце») команда провела 26 сезонів, 881 матч: +391=195—295, мячи: 1259—1043.
Владимирське «Торпедо» було першою командою в кар'єрі двох заслужених майстрів спорту СРСР — Валентина Афоніна та Віктора Лосєва. Також у різні роки за «Торпедо» грали понад 20 майстрів спорту СРСР та Росії.
Валентин Афонін (виступав за «Труд» і «Трактор» в 1959-1960 роках) — учасник двох чемпіонатів світу (1966 і 1970, чемпіон СРСР (1970) у складі ЦСКА.
Віктор Лосєв (виступав за «Торпедо» в 1977-1978 роках) — олімпійський чемпіон (1988), срібний (1986) і бронзовий (1990) призер чемпіонатів СРСР у складі «Динамо» Москва.
Володимир Сучилін (виступав за «Мотор» і «Торпедо» в 1971-1975 роках, в 1980 році — граючий тренер) — чемпіон СРСР (1976, осінь) у складі «Торпедо» Москва.
Максим Путілін (виступав за «Торпедо» в 1984 і 1987-1991 роках) — володар Кубка Росії (1993) в складі «Торпедо» Москва.
Дмитро Вязьмікін (виступав за «Торпедо» в 1992-1994 та 2004-2010 роках) — бронзовий призер чемпіонату Росії (2000) у складі «Торпедо» Москва, найкращий бомбардир чемпіонату Росії (2001). Найцінніший гравець володимирського «Торпедо» за перші 50 років існування клубу за підсумками голосування уболівальників[5].
Фанатський рух у Владимирі зародився у 1983 році. Ініціаторами стали місцеві вболівальники московського «Спартака». У 1987 році владимирські фани здійснили перший в своїй історії виїзд на матч «Торпедо» в Орєхово-Зуєво. Найактивнішим та найчисленнішим угрупованням Sturdy Fighters 03, створене в 2003 році[6].
Факти
У 1973-1975 роках кольори «Торпедо» захищав Юрій Іванов — майстер спорту, на початку XXI століття - журналіст газети «Спорт-Експрес». Незважаючи на те, що професіонального спорту в СРСР офіційно не існувало, в трудовій книжці Іванова 15 листопада 1972 року у відділі кадрів тракторного заводу було зроблено запис «Зарахований у ФК «Мотор» футболістом»[7].
У 1994 році «Торпедо» вперше в історії чемпіонатів Росії серед команд першої ліги заявило до складу легіонера з далекого зарубіжжя. Ним був студент технічного університету Амаду Коне з Малі[8].
Два роки поспіль — у 1993-у та 1994-у — «Торпедо», яке виступало в першій лізі, проводило два перших домашні матчі не у Владимирі, а в Судогді, на стадіоні «Червоний Хімік», оскільки поле в обласному центрі на той час ще не було готове[9]. У 2011 році, після повернення до першої ліги «Торпедо», знову з тієї ж причини розпочинало сезон не в рідному місті — в якості домашньої арени був використаний стадіон «Нові Хімки» у підмосковних Хімках.
↑Сергей Рыгалов. Все легионеры первого дивизиона за 11 сезонов (1992—2002 гг.) // Еженедельник «Футбол». — № 20. — С. 24—25.
↑Никонов В. М. На стадионах, площадках и в спортзалах // Судогда: Историко-краеведческие очерки. Книга 2. — Владимир : Владимирский отдел Русского Географического общества, 1994. — С. 105—111.
Література
Шувал В. З. Грани владимирского футбола. — Владимир : Маркарт, 2002. — 288 с. — (История края в XX веке) — 1500 прим. — ISBN 5-85320-440-2.
Юденич В. В. Владимирский футбол — XX век. — Владимир : Маркарт, 2001. — 192 с. — 3000 прим. — ISBN 5-94002-006-2.
