Тоні Сервілло в юнацькі роки захоплювався драматичним мистецтвом. У 1977 році в місті Казерта, куди він переїхав з рідної Афраголи, заснував театральну студію, в якій поставив низку вистав, а в 1987 році став одним із засновників Teatri Uniti та продовжив роботу як актор і режисер.
З початку 1990-х років Сервілло почав зніматися в кіно, проте за межами Італії актор був мало відомий. Міжнародну популярність Тоні Сервілло принесли стрічки «Дивовижний» (Il divo: La spettacolare vita di Giulio Andreotti, 2008) режисера Паоло Соррентіно, де зіграв прем'єр-міністра Італії Джуліо Андреотті, «Ґоморра» (Gomorra, 2008, роль боса мафії Франко) Маттео Ґарроне і «Дівчина біля озера» («La ragazza del lago», 2007) Андреа Молайолі. Видатним досягненням актора стала роль старіючого письменника-плейбоя Джепа Ґамбарделло у фільмі П. Соррентіно 2013 року «Велика краса», за яку він отримав премію Європейської кіноакадемії[1] та премію «Давид ді Донателло».
У 2017 році П. Соррентіно запросив Сервілло на роль іншого колишнього прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі, у свій новий фільм під робочою назвою «Loro», що можна перекласти з італійської як «Вони» (крім того, це гра слів з італ.L'oro — «золото»), зйомки якого почав влітку цього ж року[2].
З кінця 1990-х років Тоні Сервілло з успіхом працює режисером оперних спектаклів, серед яких «Чоловік, що зневірився» (Il marito disperato) Доменіко Чімарози, «Фіделіо» Людвіга ван Бетховена в оперному театрі Сан-Карло (Неаполь) та «Борис Годунов» Модеста Мусоргського в театрі Сан-Карлуш (Лісабон), де він у 2003-му вже ставив «Аріадну в Наксосі» Ріхарда Штрауса.
.jpg){kind=small}
