У 1947—1958 був професором Університету Лунда, а потім професором медичного факультету Королівського інституту в Стокгольмі (1969—1977 ректор інституту), член багатьох академій наук, у тому числі Шведській королівській академії наук (з 1965), Американської академії мистецтв та наук в Бостоні (з 1965), Національної академії наук у Вашингтоні (з 1973), Німецької академії природодослідників в Галле (з 1977).
Суне Бергстрем проводив дослідження гепарину, утворення і метаболізму жовчних кислот і холестерину та виділення, структуру і діяльність простагландину.
