Стюарт Арчер

Стюарт Арчер
англ. Bertram Stuart Trevelyan Archer Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження3 лютого 1915(1915-02-03) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гампстед[d], Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть2 травня 2015(2015-05-02) (100 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиДруга світова війна, Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни і Бліц Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арчер.

Бертрам Стюарт Тревеліан Арчер (англ. Bertram Stuart Trevelyan Archer; 3 лютого 1915(1915лютого03), Гампстед, Лондон, Англія, Велика Британія — 2 травня 2015, Саутгейт, там же) — британський військовий діяч, полковник Британської армії. Як архітектор за фахом після початку Другої світової війни записався на військову службу та став фахівцем з розмінування. Знешкодивши понад 200 бомб, Арчер особливим чином виявив себе при розмінуванні нафтопереробного заводу, за що отримав Хрест Георга. Після війни повернувся до кар'єри архітектора, проте згодом знову вступив на військову службу й у 1967 році став офіцером ордена Британської імперії. Після другої відставки Арчер зайнявся громадською діяльністю, став членом Королівського інституту британських архітекторів й Асоціації Хреста Вікторії та Хреста Георга. Помер у 2015 році у віці 100 років.

Біографія

Молоді роки, сім'я, освіта

Народився 3 лютого 1915 року в Гампстеді, на півночі Лондона, в сім'ї інженера-електрика Бертрама Георга Рейне Арчера, який мав власний бізнес, і Френсіс Мод Арчер (до шлюбу Гетфілд)[1]. Стюарт навчався у Шерингамській домашній школі[en] та Школі архітектури у Політехнічному інституті на Риджент-стріт[2]. У віці 21 року став наймолодшим випускником Королівського інституту британських архітекторів[3]. У липні 1936 року вступив на роботу у Грейс-Інн, де після здобуття сертифіката про кваліфікацію вступив у партнерство в архітектурній фірмі «Ingram Son and Archer»[1][2].

У 1939 році Стюарт одружився з Кетлін Матільд Гетт, знаної як Кіт. У них народилися син Ян Стюарт Тревеліан Арчер, який став архітектором, і дві дочки: Дейдре Марджорі Строугер і Мелані Патріція Арчер[1].

Військова служба

До війни Арчер у званні рядового служив у Почесній артилерійській роті[en][1]. У січні 1940 року, через рік після одруження, його переведено до Корпусу Королівських інженерів і відправлено до 533-ї польової роти, яка займалася знешкодженням бомб[3]. 30 березня йому надано звання другого лейтенанта[4]. У травні Арчер як командир 104-го загону прибув до Кардіффа[2] — до Південного Уельсу[5].

З липня 1940 року англійські порти та промислові міста зазнавали атак німецької «Люфтваффе», яка використовувала переважно осколково-фугасні бомби, з яких понад 90 відсотків вибухали від ударів об землю, через що гинули багато людей, а місцевій економіці завдавалися значні матеріальні збитки. Бомби, які не вибухали через несправність або оснащені підривниками уповільненої дії, заривалися на значну глибину в землю поблизу заводів, енергостанцій, аеродромів, корабелень й інших важливих об'єктів, внаслідок чого припинялася будь-яка господарська та промислова діяльність[2]. У самий розпал «Бліца», Арчер, постійно ризикуючи життям, практично щодня знешкоджував по кілька бомб, багато з яких були оснащені новими смертельно небезпечними запобіжниками уповільненої дії[3]. Водночас не всі члени загонів з розмінування мали спеціальні знання і розуміння небезпеки від бомб, що не розірвалися, не маючи спочатку у своєму розпорядженні навіть спеціального обладнання[2]. 15 липня на аеродром «Сент-Атан[en]» у Південному Уельсі було скинуто чотири 250-кілограмові бомби, жодна з яких не вибухнула. Дві з них опинилися близько 10 ярдів від складальних ангарів. Арчер особисто ініціював процес розкопок кожної з бомб, які після цього їх обережно завантажили на вантажівки та відвезли на відкритий майданчик, де їх знищили. Через чотири тижні такі ж бомби виявили у Мултоні[en]. Арчер самостійно очистив землю навколо однієї з бомб і дійшовши до можливо замінованого підривника типу № 50, який був необхідним військовому відомству для досліджень, наказав своїй команді відійти на безпечну відстань і вручну за допомогою гайкового ключа витягнув механізм з корпусу[2]. До кінця серпня 1940 року за час роботи в Суонсі, Ніті, Порт-Толботі та Долині Гламорган, 25-річний Арчер знешкодив близько 200 бомб[3][5][6].

Після Дюнкеркської евакуації 29 серпня 1940 року нальоти німецької авіації посилилися, після яких в Англії виявилося понад 2500 бомб, які чекали на розмінування[3]. У цей період Арчер отримав завдання, яке стало одним із найсміливіших і найвідоміших подвигів у його кар'єрі[5]. 2 вересня він разом з дванадцятьма офіцерами та саперами його викликали на нафтопереробний завод Англо-іранської нафтової компанії у Лландарсі[en] біля Суонсі. Команда прибула до заводу близько 10 години ранку, коли танкери вже були охоплені полум'ям, проте гасінню пожежі заважали чотири нерозірвані бомби, зокрема одна під баком з нафтою. Після чотирьох з половиною годин роботи в диму, жарі та полум'я, від якого плавилася навіть сталь, Арчер разом зі своєю командою успішно розмінував дві бомби, тоді як дві інші вибухнули нікому не завдавши шкоди[3][7]. Проривши шахту під танкером до однієї з бомб[5], Арчер висмикнув з неї голими руками підривник № 17, і знайшов ще один — Zus 40, який до нього ніхто раніше не бачив[2]. У той час мало було відомо про природу німецьких запобіжників, й Арчер, видобувши для військового відомства їх зразки під номерами 17, 25, 26, 38 і 50, допоміг майбутній роботі команд зі знешкодження[2][8].

За ці дії[9], 30 вересня 1941 Арчера нагороджено хрестом Георга «у визнання найбільш помітної мужності у проведенні небезпечних робіт дуже сміливим чином»[10]. 21 жовтня король Георг VI особисто вручив йому нагороду у Букінгемському палаці[2].

10 серпня 1943 Арчер отримав підвищення до майора та призначення штабним офіцером у Південне командування[11]. Пізніше він зламав ногу, перебуваючи за кермом вантажівок[12]. У 1945 році Арчера переведено у 2-у групу ОБ, де прийняв командування 12-ротою[2]. 19 травня 1946 року він став капітаном[13]. Того ж року Арчер вийшов у відставку з військової служби та продовжив кар'єру архітектора[2].

18 березня 1947 року Арчера нагороджено Медаллю територіальної ефективності[14][15]. Також отримав Медаль оборони, Військовою медаллю 1939—1945, Медаллю загальної служби, Коронаційною медаллю Єлизавети II[Прим. 1].

У 1950 році Арчер повернувся в армію[2] і 10 березня 1951 році у званні капітана був зарахований у надзвичайний резерв[13]. 30 листопада того ж року йому було надано звання майора[16], і він почав служити у 137 полку ОБ, яким командував до 1954 року[2]. 7 лютого 1955 року Арчеру було надано звання підполковника[17], після чого прийняв командування 142 полком ОБ[2].

13 березня 1959 Арчера нагородили Нагородами надзвичайного резерву[18]. 2 червня 1961 року став офіцером ордена Британської імперії[19]. 1 серпня того ж року Арчер отримав підвищення до полковника і він перейшов у регулярний резерв[20], вийшовши таким чином у відставку[2]. 28 жовтня 1963 року він отримав звання почесного полковника Полків зі знешкодження бомб Королівських інженерів[21], а саме 137-го, 142-го та 144-го[2]. 31 березня 1967 року Арчер відмовився від призначення у почесні полковники[22][23].

У відставці

У 1970 Арчера обрано членом Королівського інституту британських архітекторів[2]. У 1977 році його нагороджено Медаллю Срібного ювілею королеви Єлизавети II[11].

З 1994 до 2006 рік Арчер обіймав посаду голови асоціації Хреста Вікторії та Хреста Георга[3]. 13 квітня 1999 року зустрівся з Королевою-матір'ю Єлизаветою на традиційній службі пам'яті у церкві Сент-Мартін-ін-зе-Філдс у Лондоні[2][24]. 9 квітня 2002 року він представляв асоціацію на її похоронах[7]. Того ж року Арчер нагороджений Медаллю Золотого ювілею королеви Єлизавети II.

14 травня 2003 року, разом з кавалерами Хрестів Вікторії та Георга, королевою Єлизаветою II та герцогом Філіпом, Арчер взяв участь у відкритті Меморіалу Хреста Вікторії та Хреста Георга у Вестмінстерському абатстві[25][26].

6 жовтня 2004 року Арчер разом з кавалером Хреста Вікторії Еріком Вілсоном[en] взяв участь у запуску розповсюдження скретч-карт для пожертв програмі «Мак» Королівського британського легіону в Імперському воєнному музеї[27]. 14 жовтня на відкритті реконструйованої Головної будівлі Міністерства оборони Арчер зустрівся та поспілкувався з Єлизаветою II[28][29].

10 вересня 2008 року Арчер разом з кавалерами Хрестів Вікторії та Георга побував на прийомі у принца Чарльза та герцогині Камілли у Сент-Джеймському палаці[30]. 10 листопада 2010 року Арчер зустрівся з товаришами по Асоціації Хреста Вікторії та Хреста Георга, а також принцом Чарльзом і герцогинею Каміллою на службі в церкві Сент-Мартін-ін-зе-Філдс на Трафальгар-сквер і на прийомі у Кларенс-хаусі[31]. 30 травня 2012 року, в рамках святкування Діамантового ювілею Єлизавети II, принц Чарльз і герцогиня Камілла нагородили Арчера медаллю на честь цієї події[32][33].

3 лютого 2011 року у віці 96 років Арчер став найстарішим живим кавалером Хреста Георга[29].

У 2014 році про подвиг Арчера було розказано в документальному серіалі «George Cross Heroes» на телеканалі Discovery Channel UK[en][34].

3 лютого 2015 Стюарту Арчеру виповнилося 100 років, в результаті чого він став першим кавалером Хреста Вікторії або Хреста Георга, який переступив сторічний рубіж, двох найвищих нагород Великої Британії за хоробрість[3][5]. На той момент він був одним із двадцяти живих кавалерів Хреста Георга[12]. Його дружина Кетрін померла 20 років тому, а сам він останніми роками хворів і жив у своїй квартирі на півночі Лондона, маючи трьох дорослих дітей, десятьох онуків й одинадцять правнуків[3].

Бертрам Стюарт Тревеліан Арчер помер 2 травня 2015 року у віці 100 років[2][5]. Похорон відбувся 21 травня у Церкві Христа у Саутгейті[en][35].

Виноски

  1. ↑ Див. фотографію Арчера [Архівовано 2015-02-23 у Wayback Machine.].

Примітки

  1. ↑ а б в г Bertram Stuart Trevelyan ARCHER. George Cross Database. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 4 травня 2015. 
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Colonel Stuart Archer, GC - obituary. The Telegraph. 3 травня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  3. ↑ а б в г д е ж и к Stuart Archer: The 100-year-old hero and longest holder of the George Cross medal. Daily Express. 30 січня 2015. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  4. ↑ Supplement 34823, page 1977 (PDF). The London Gazette. 2 квітня 1940. Архів (PDF) оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  5. ↑ а б в г д е Llandarcy bomb disposal hero Colonel Stuart Archer GC has died aged 100. South Wales Evening Post[en]. 4 травня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  6. ↑ Colonel Stuart Archer. The Times. 3 травня 2015. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  7. ↑ а б Bertram Stuart Trevelyan Archer. WW2Awards.com. Процитовано 4 травня 2015. 
  8. ↑ Stuart Archer. Buckingham Covers. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015.  [Архівовано 2015-05-30 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Awards and Honours. Bertram Stuart Trevelyan Archer. Royal Engineers, Bomb Disposal. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  10. ↑ Issue 35292, page 5653 (PDF). The London Gazette. 30 вересня 1941. Архів (PDF) оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 4 травня 2015. 
  11. ↑ а б B.S.T. Archer. World War II unit histories & officers. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  12. ↑ а б Bertram Stuart Trevelyan Arche. VictoriaCrossOnline.co.uk. Процитовано 4 травня 2015. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ а б Supplement 39234, page 2861 (PDF). The London Gazette. 22 травня 1951. Процитовано 4 травня 2015. 
  14. ↑ Supplement 37909, page 1317 (PDF). The London Gazette. 18 березня 1947. Архів (PDF) оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 4 травня 2015. 
  15. ↑ Supplement 37909, page 1318 (PDF). The London Gazette. 20 березня 1947. Архів (PDF) оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 4 травня 2015. 
  16. ↑ Supplement 39478, page 1173 (PDF). The London Gazette. 26 лютого 1952. Процитовано 4 травня 2015. 
  17. ↑ Supplement 40430, page 1540 (PDF). The London Gazette. 11 березня 1955. Процитовано 4 травня 2015. 
  18. ↑ Supplement 41657, page 1805 (PDF). The London Gazette. 13 березня 1959. Архів (PDF) оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  19. ↑ Supplement 42370, page 4149 (PDF). The London Gazette. 2 червня 1961. Архів (PDF) оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  20. ↑ Supplement 42482, page 7282 (PDF). The London Gazette. 6 жовтня 1961. Архів (PDF) оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  21. ↑ Supplement 43144, page 8874 (PDF). The London Gazette. 25 жовтня 1963. Архів (PDF) оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  22. ↑ Supplement 44283, page 3807 (PDF). The London Gazette. 4 квітня 1967. Архів (PDF) оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  23. ↑ Supplement 44283, page 3808 (PDF). The London Gazette. 4 квітня 1967. Архів (PDF) оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  24. ↑ 20TH VICTORIA CROSS & GEORGE CROSS ASSOCIATION REUNION - 1999. VictoriaCross.org.uk. 13 квітня 1999. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 16 травня 2015. 
  25. ↑ DEDICATION OF THE VICTORIA CROSS & GEORGE CROSS MEMORIAL IN WESTMINSTER ABBEY. VictoriaCross.org.uk. 14 травня 2003. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  26. ↑ THE UNVEILING AND DEDICATION OF THE VICTORIA CROSS AND GEORGE CROSS MEMORIAL, WESTMINSTER ABBEY. Victoria Cross Society. 14 травня 2003. Архів оригіналу за 19 вересня 2003. Процитовано 4 травня 2015.  [Архівовано 2003-09-19 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Heroes launch poppy scratch card. BBC News. 6 жовтня 2004. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 4 травня 2015. 
  28. ↑ Britain's Queen Elizabeth talks with Colonel Archer and Trooper Finney at Ministry of Defence in London. Corbis Images[en]. 14 жовтня 2004. Процитовано 16 травня 2015. [недоступне посилання з Июль 2019]
  29. ↑ а б Fifty great heroes: 26-50. The Telegraph. 16 січня 2011. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  30. ↑ Nation honours the bravest of the brave. The Scotsman. 10 вересня 2008. Процитовано 4 травня 2015. 
  31. ↑ Charles and Camilla honour Victoria and George Cross heroes at remembrance ceremony. The Daily Mail. 10 листопада 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  32. ↑ The Prince of Wales and The Duchess of Cornwall attend a church service for Victoria Cross and George Cross holders. Принц Уэльский. 30 травня 2012. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 16 березня 2015. 
  33. ↑ The heroes given a front-row seat at the royal party: Charles and Camilla meet 28 living VCs and GCs ahead of Diamond Jubilee. The Daily Mail. 31 травня 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 9 березня 2015. 
  34. ↑ George Cross Heroes. Discovery Channel UK. Процитовано 4 травня 2015. 
  35. ↑ Details about the funeral. Memorial to Bertram Stuart Trevelyan Archer. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 16 травня 2015. 

Література

Посилання

Read other articles:

Daftar Bupati Merangin

Bupati MeranginLambang Kabupaten MeranginPetahanaH. Mukti Said, S.E., M.E. (Pj.)sejak 22 September 2023Masa jabatan5 tahunPejabat pertamaMuhammad KamilSitus webmeranginkab.go.id Berikut adalah Daftar Bupati Merangin dari tahun 1950 hingga sekarang. Daftar[1] No Bupati Mulai menjabat Akhir menjabat Prd. Wakil Bupati Bupati Merangin (1949–1965) 1 H. Muhammad Kamil 1 Januari 1950 1 November 1952 1 2 Jarjis 1952 1956 2 3 Abdul Manap 1956 15 Januari 1957 4 A. Laman 1957 1959 5 H. Al...

 

Pyramiden

For the Greenlandic mountain, see Pyramiden (Greenland). Ghost town in Svalbard, NorwayPyramiden ПирамидаGhost townPyramiden in 2012PyramidenCoordinates: 78°39′22″N 16°19′30″E / 78.65611°N 16.32500°E / 78.65611; 16.32500CountryNorwayTerritorySvalbardIslandSpitsbergenPopulation (2016) • Total6 (During summer) Pyramiden (Norwegian: [pʏrɑˈmîːdn̩]; Russian: Пирами́да, tr. Piramída, IPA: [pʲɪrɐˈmʲidə...

 

2015 World Championships in Athletics – Men's 800 metres

Men's 800 metres at the 2015 World ChampionshipsThe final home straight.VenueBeijing National StadiumDates22 August (heats)23 August (semifinals)25 August (final)Competitors44 from 32 nationsWinning time1:45.84Medalists  David Rudisha   Kenya Adam Kszczot   Poland Amel Tuka   Bosnia and Herzegovina← 20132017 → Events at the2015 World ChampionshipsTrack events100 mmenwomen200 mmenwomen400 mmenwomen800 ...

Bola Bernal

Eksterior dari Bola Bernal Interior dari Bola Bernal Bola Bernal (Bernal sphere) adalah sebuah jenis habitat di ruang angkasa yang dimaksudkan sebagai rumah jangka panjang bagi penduduk permanen, pertama kali diusulkan pada tahun 1929 oleh John Desmond Bernal. Usulan asli Bernal menggambarkan sebuah cangkang bulat berongga dengan diameter 16 km (9,9 mil), dengan populasi target 20.000 hingga 30.000 orang. Bola Bernal akan dipenuhi dengan udara.[1] Pulau Satu Dalam serangkaian studi ya...

 

Монеты евро Италии

Итальянские монеты евро — современные денежные знаки Италии. Национальная сторона каждой монеты обладает уникальным дизайном. Выбор между вариантами дизайна монет был оставлен на усмотрение итальянской общественности посредством телевидения, где были представлены а...

 

Alessandra Casaccia

Alessandra Casaccia Nazionalità Italia GenereMusica leggera Periodo di attività musicale1967 – 1995 EtichettaAriston Modifica dati su Wikidata · Manuale Alessandra Casaccia (Falconara Marittima, 12 dicembre 1950 – Falconara Marittima, 25 giugno 1995) è stata una cantante italiana. Indice 1 Biografia 2 Discografia 2.1 45 giri 3 Note 4 Bibliografia 5 Altri progetti 6 Collegamenti esterni Biografia Partecipa al Festival di Castrocaro interpretando il brano Se...

Cinema of Hungary

Filmmaking in Hungary This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Cinema of Hungary – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2021) (Learn how and when to remove this message) Cinema of HungaryA Cinema in DunaújvárosNo. of screens411 (2011)[1] • Per capita4.5 per 100,000...

 

Kapal tempur kelas Ise

Kapal tempur kelas Ise Rancangan Kapal tempur kelas Ise. Tentang kelas Nama:Kelas IseOperator: Angkatan Laut Kekaisaran JepangDidahului oleh:Kapal tempur kelas-FusōDigantikan oleh:Kapal tempur kelas-NagatoDibangun:1915–1918Beroperasi:1917–1945Selesai:2Dibuang:2 Kapal tempur kelas Ise (伊勢型戦艦code: ja is deprecated , Ise-gata senkan) awalnya direncanakan sebagai adik-adik dari kelas Fusō. Namun akhirnya dijadikan kelas tersendiri karena perbedaan dimensi dan pengaturan meri...

 

Beriev A-60

Beriev A-60 adalah pesawat udara laboratorium Laser Soviet/Rusia berdasarkan pesawat transportasi Ilyushin Il-76MD. Pada 1970-an kompleks penerbangan khusus didirikan oleh Soviet di pabrik mesin-bangunan Taganrog untuk mengembangkan teknologi laser udara untuk militer Soviet. Pada tahun 1977, Beriev OKB mulai desain laboratorium terbang dinamakan '1А'. Tujuannya adalah untuk memecahkan masalah ilmiah dan rekayasa yang kompleks tentang penciptaan laser udara dan juga untuk memfasilitasi pene...

Las ratas (novel)

1962 novel by Miguel Delibes Las ratas AuthorMiguel DelibesCountrySpainLanguageSpanishGenreNovelPublisherEdiciones DestinoPublication dateJanuary 1962Media typePrint (hardback and paperback)Pages192 (first edition, hardback) Las ratas (The Rats) is a novel by Spanish author Miguel Delibes, who was one of the leading figures of post-Civil War Spanish literature. Published in 1962, it won the Premio de la crítica (Critics Prize). The work, a social denunciation of agrarian exploitation, d...

 

Cathédrale Saint-Michel de Carcassonne

Cette cathédrale n’est pas la seule cathédrale Saint-Michel. CathédraleSaint-Michel de Carcassonne Présentation Culte Catholique Dédicataire Saint Michel Type Cathédrale Rattachement Diocèse de Carcassonne et Narbonne Début de la construction 1247 Style dominant Gothique Protection  Classée MH (1886, 1926) Site web Sainte Marie Reine en Pays de Carcassonne – paroisse de Carcassonne Géographie Pays France Région Occitanie Département Aude Ville Carcassonne Coordonné...

 

土库曼斯坦总统

土库曼斯坦总统土库曼斯坦国徽土库曼斯坦总统旗現任谢尔达尔·别尔德穆哈梅多夫自2022年3月19日官邸阿什哈巴德总统府（Oguzkhan Presidential Palace）機關所在地阿什哈巴德任命者直接选举任期7年，可连选连任首任萨帕尔穆拉特·尼亚佐夫设立1991年10月27日 土库曼斯坦土库曼斯坦政府与政治 国家政府 土库曼斯坦宪法 国旗 国徽 国歌 立法機關（英语：National Council of Turkmenistan） ...

Rafael Viñoly

Uruguayan architect (1944–2023) In this Spanish name, the first or paternal surname is Viñoly and the second or maternal family name is Beceiro. Rafael Viñoly BeceiroRafael ViñolyBorn(1944-06-01)1 June 1944Montevideo, UruguayDied2 March 2023(2023-03-02) (aged 78)New York City, New York, United StatesAlma materUniversity of Buenos AiresOccupationArchitectAwardsInternational Fellow, The Royal Institute of British Architects (2007), Medal of Honor, American Institute of Ar...

 

Becky Hammon

Russian-American basketball player and coach Becky HammonHammon at Madison Square Garden in August 2015Las Vegas AcesPositionHead coachLeagueWNBAPersonal informationBorn (1977-03-11) March 11, 1977 (age 47)Rapid City, South Dakota, U.S.NationalityAmerican, RussianListed height5 ft 6 in (1.68 m)Listed weight136 lb (62 kg)Career informationHigh schoolStevens(Rapid City, South Dakota)CollegeColorado State (1995–1999)WNBA draft1999: undraftedPlaying career1999–20...

 

Cambrian explosion

Period of major evolutionary diversification of animal life For the 20th century coal mine accidents, see Cambrian Colliery. Part of a series onThe Cambrian explosion Fossil localities Burgess Shale Chengjiang Sirius Passet Doushantuo Key organisms Ediacaran biota Dickinsonia Kimberella Kimberichnus Vernanimalcula Burgess-type Marrella Radiodonts Halwaxiids Opabinia Odontogriphus Small shelly fauna Helcionellids Evolutionary concepts Trends Cambrian substrate revolution Themes Cladistics Conv...

Stuart Gharty

Fictional character Stuart GhartyStuart GhartyFirst appearanceApril 12, 1996 (4x21, Scene of the Crime) (Guest) October 17, 1997 (6x01, Blood Ties (1)) (Regular)Last appearanceMay 21, 1999 (7x22, Forgive Us Our Trespasses) (HLOTS) February 13, 2000 Homicide: The MovieCreated byTom FontanaPortrayed byPeter GeretyIn-universe informationGenderMaleTitleLieutenant Detective OfficerOccupationShift Commander of Homicide Unit Homicide Detective (formerly) IID Detective (formerly) Patrolman (formerly)...

 

Compacité (mathématiques)

Pour les articles homonymes, voir Compacité et Compact. En mathématiques, et plus précisément en topologie, on dit d'un espace qu'il est compact s'il est séparé et vérifie la propriété de Borel-Lebesgue. La compacité revêt une importance fondamentale en topologie, et possède des applications dans de nombreux domaines des mathématiques. Plusieurs propriétés des segments de la droite réelle ℝ se généralisent aux espaces compacts, ce qui les rend par exemple utiles pour prou...

 

Laurent Marqueste

Laurent MarquesteBiographieNaissance 12 juin 1848ToulouseDécès 5 avril 1920 (à 71 ans)14e arrondissement de ParisSépulture Cimetière des GonardsNationalité françaiseFormation Académie de France à Rome (1872-1875)École nationale supérieure des beaux-artsActivités Sculpteur, peintreParentèle Touchatout (beau-père)Autres informationsA travaillé pour École nationale supérieure des beaux-artsMembre de Académie des beaux-artsFlorentinsMaîtres Alexandre Falguière, Fran�...

コルクスクリュー

この項目では、コルク抜きの道具について説明しています。コルクスクリューおよびコークスクリューのその他の用法については「コークスクリュー (曖昧さ回避)」をご覧ください。 コルク抜き コルクスクリュー（コークスクリュー、英: corkscrew[1]）またはコルク抜き[2]は、主に飲料用の瓶の封をしているコルク栓を抜きとるために用いられる道具[2&...

 

Irish phonology

Phonology of the Irish language This article is about the phonology of the Irish Gaelic language. For Irish accents in English, see Hiberno-English. This article uses the IPA to transcribe Irish. Readers familiar with other conventions may wish to see Help:IPA/Irish for a comparison of the IPA system with those used in learners' materials. Map of the Irish-speaking areas of Ireland. Places mentioned in this article are named on the map. Irish phonology varies from dialect to dialect; there is...