За старих часів територія Кемдену була заселена ремісниками. Тут робили годинники (у Клеркенвеллі), фортепіано, меблі та ювелірні вироби. При Ганноверській династії район Блумсбері став змінюватися. Британські аристократи охоче вкладали кошти в забудову, щоб потім здавати нерухомість в оренду. Так виникли Квін-сквер, Рассел-сквер, Фіцрой-сквер, Блумсбері-сквер і Бедфорд-сквер — квадратні площі з садками посередині, що досі зберігають первісну георгіанську забудову.
На початку XIX століття, в епоху Регентства, Лондон продовжував рости на північ. Архітектор Джон Неш на прохання принца-регента розбив на півдні Кемдену великий Ріджентс-парк, звідки на північ був проритий канал Ріджентс. Його околиці Роберт Браунінг прозвав «маленькою Венецією». Досвідчений забудовник Томас Кьюбітт створив нові кемденські площі — Гордон-сквер та Уоберн-сквер.
Успіхи Кьюбітта та інших містобудівників створили передумови для швидкого зростання населення Кемдену у вікторіанську епоху. Саме тут розмістилися Британський музей і Лондонський університет, були збудовані гігантські вокзальні комплекси Кінгс-Крос та Сент-Панкрас (останній названо на честь церкви св. Панкратія, однією з найстаріших в Лондоні). У 1960-і роки в Кемдені з'явилися хмарочоси Юстен Тауер та BT Tower — найвищий будинок Лондона.
У наш час фешенебельні квартали Кемдену сусідять з досить демократичною забудовою. Серед лондонців особливо популярними є блошині ринки Кемден, а також сквер Лінкольнс-Інн-Філдс — найбільша площа Лондона і прототип манхеттенського Центрального парку.
Камден вважається одним з найпрестижніших районів Лондона. Але з точки зору цін на нерухомості, Камден помітно поступається таким дорогим районам Лондона, як Белгравія, Найтсбрідж, Челсі, Кенсінгтон і Хампстедом.
.svg){kind=small}
