PROFILPELAJAR.COM

(bHLH) — структурний мотив білка, який характеризує одне з найбільших сімейств факторів транскрипції.^[1]^[2]^[3][1] [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Фактори транскрипції bHLH часто важливі для розвитку або активності клітин. BMAL1-Clock є основним комплексом транскрипції в молекулярному циркадному годиннику. Інші гени, такі як c-Myc та HIF-1, були пов'язані з раком через їх вплив на ріст клітин та метаболізм.

Його не слід плутати з доменом helix-turn-helix.

Структура

Мотив характеризується двома α-спіралями, з'єднаними петлею. Взагалі фактори транскрипції, що включають цей домен, є димерними, кожен з яких має одну спіраль, що містить основні залишки амінокислот, які полегшують зв'язування ДНК^[4]. Загалом одна спіраль менша, і, завдяки гнучкості петлі, дозволяє димеризацію під час згортання та упаковки навпроти іншої спіралі. Більша спіраль зазвичай містить ділянки, що зв'язують ДНК. Білки bHLH, як правило, зв'язуються з консенсусною послідовністю, яка називається E-box, CANNTG. Канонічним E-поле є CACGTG (паліндромний), однак деякі фактори транскрипції bHLH, зокрема, сімейства bHLH-PAS, пов'язуються із спорідненими непаліндромними послідовностями, схожими на E-box. bHLH TF можуть гомодимеризуватись або гетеродимеризуватись з іншими TF bHLH та утворювати велику різноманітність димерів, кожен з яких має конкретні функції.^[5]^[6]^[7]

Приклади

Філогенетичний аналіз показав, що білки bHLH поділяються на 6 основних груп, позначених літерами від A до F. Приклади факторів транскрипції, що містять bHLH, включають^[8]:

Група A

MyoD
Myf5
Beta2/NeuroD1
Scl, також відомий як Tal1
пронейральний ген bHLH, like p-CaMKII і pSer(336)NeuroD.
Нейрогеніни

Група B

MAX
C-Myc, N-Myc
TCF4 (Транскрипційний фактор 4)

Група C

Ці протеїни містять два додаткових PAS домени після bHLH домену.

AhR
BMAL-1-CLOCK
HIF
NPAS1, NPAS3, MOP5

Група D

EMC

Група Е

HEY1 and HEY2

Група F

Ці протеїни містять додатковий COE домен

EBF1

Примітки

↑ Murre, Cornelis; Bain, Gretchen; van Dijk, Marc A.; Engel, Isaac; Furnari, Beth A.; Massari, Mark E.; Matthews, James R.; Quong, Melanie W.; Rivera, Richard R. (21 червня 1994). Structure and function of helix-loop-helix proteins. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Gene Structure and Expression. Т. 1218, № 2. с. 129—135. doi:10.1016/0167-4781(94)90001-9. ISSN 0167-4781. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
↑ Amoutzias, Grigoris D.; Robertson, David L.; Peer, Yves Van de; Oliver, Stephen G. (1 травня 2008). Choose your partners: dimerization in eukaryotic transcription factors. Trends in Biochemical Sciences (English) . Т. 33, № 5. с. 220—229. doi:10.1016/j.tibs.2008.02.002. ISSN 0968-0004. PMID 18406148. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 22 грудня 2019.
↑ Massari, Mark Eben; Murre, Cornelis (2000-1). Helix-Loop-Helix Proteins: Regulators of Transcription in Eucaryotic Organisms. Molecular and Cellular Biology. Т. 20, № 2. с. 429—440. ISSN 0270-7306. PMID 10611221. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 22 грудня 2019.
↑ Архівована копія. www.amazon.com. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Chaudhary, J.; Skinner, M. K. (1999-05). Basic helix-loop-helix proteins can act at the E-box within the serum response element of the c-fos promoter to influence hormone-induced promoter activation in Sertoli cells. Molecular Endocrinology (Baltimore, Md.). Т. 13, № 5. с. 774—786. doi:10.1210/mend.13.5.0271. ISSN 0888-8809. PMID 10319327. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 22 грудня 2019.
↑ Amoutzias, Gregory D; Robertson, David L; Oliver, Stephen G; Bornberg-Bauer, Erich (2004-03). Convergent evolution of gene networks by single-gene duplications in higher eukaryotes. EMBO Reports. Т. 5, № 3. с. 274—279. doi:10.1038/sj.embor.7400096. ISSN 1469-221X. PMC 1299007. PMID 14968135. Процитовано 22 грудня 2019.
↑ Ledent, Valérie; Paquet, Odier; Vervoort, Michel (2002). Phylogenetic analysis of the human basic helix-loop-helix proteins. Genome Biology. Т. 3, № 6. с. research0030.1—research0030.18. ISSN 1465-6906. PMID 12093377. Процитовано 22 грудня 2019.
↑ Ledent, Valérie; Paquet, Odier; Vervoort, Michel (30 травня 2002). Phylogenetic analysis of the human basic helix-loop-helix proteins. Genome Biology. Т. 3, № 6. с. research0030.1. doi:10.1186/gb-2002-3-6-research0030. ISSN 1474-760X. PMC 116727. PMID 12093377. Процитовано 22 грудня 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)