Слово

Сло́во — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значуща одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.

Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності. Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення. Всі слова певної мови складають її лексику.

Класифікація

Різні підходи до вивчення слова та численні його функції в мові зумовлюють цілу низку можливих класифікацій[1]. Слова класифікують за такими критеріями:

  • За способом номінації розрізняються чотири типи слів:
    • Самостійні (повнозначні) повнозначні слова, наділені самостійною номінативною функцією. Такі слова можуть утворити окреме висловлювання і є найбільшою групою слів — іменники, прикметники, дієслова, прислівники, числівники.
    • Службові слова, тобто слова, які не мають самостійної номінативної функції, а також граматичної та фонетичної самостійності. Службові слова вживаються лише з повнозначними словами і не можуть утворювати окремого висловлювання. До службових слів належать такі частини мови, як прийменники, артиклі, сполучники, частки.
    • Займенникові слова, які відіграють роль замінників й позначають предмети опосередковано або відносно до мовців, спираючись на мовну ситуацію чи сусідні висловлювання (заступники), або оформляють пропозицію в цілому (деякі частки); займенникові слова позначають предмети опосередковано або по відношенню до осіб мови. Вони спираються на мовну ситуацію або на сусідні висловлювання, виконуючи тим самим сполучну функцію в тексті;
    • Вигуки — граматично неоформлені слова, що не вступають в синтаксичні відносини з іншими словами.
  • За фонетичною ознакою:
    • наголошені (одно- або двонаголосні, наприклад, складні слова: «до́бропоря́дний», «зако́ннослухня́ний») і ненаголошені (енклітики і проклітики, що прилягають до повнозначного слова, утворюючи з ним «фонетичне слово»).
    • односкладові та багатоскладові.
  • За морфологічною ознакою: змінювані слова (наприклад, дієслова) та незмінні (прислівники). Розрізняють також прості («бігти»), похідні («бігун»), складні («водограй»).
  • За семантико-граматичною ознакою слова поділяються на частини мови: іменники, прикметники, дієслова, прислівники тощо.
  • За структурною цільністю: цілісні (синтетичні) слова та аналітичні слова. Аналітичні мають смислову частину та елементи, наділені словотворчою або граматичною функцією.
  • З погляду семантики розрізняють:
    • однозначні й багатозначні (Полісемія),
    • абсолютні (автосемантичні), здатні вживатися окремо, та відносні (синсемантичні), що вимагають доповнення.
  • За семантичною співвідносністю вирізняють антоніми і синоніми, гіпероніми і гіпоніми.
  • В історичному плані виділяють архаїзми та неологізми, а також питомі слова та запозичення.
  • За сферою використання виділяють: терміни, професіоналізми, арготизми, діалектизми, поетизми та ін.
  • За словотворчим зв'язком виділяються однокореневі та різнокореневі слова.
  • За звуковою та семантичною ознакою — пароніми.

Походження слова

Мова є складною системою кодів, яка сформувалася у суспільній історії. Слово як елемент мови є передусім носієм певного значення. Слово як знак, що позначає предмет, виникло з праці, з предметної дії. Інакше кажучи, на початкових етапах розвитку мови слово мало симпрактичний характер. Спочатку слово отримувало своє значення тільки з ситуації конкретної практичної діяльності. Вся подальша історія мови є історією емансипації слова від практики, виділення мовлення як самостійної діяльності, що наповнює мову та її елементи — слова.

Спостереження над розвитком дитини дають додаткові факти, які дозволяють вважати, що слово народжується з контексту, поступово виділяється з практики, стає самостійним знаком, що позначає предмет, дію чи якість (а потім і ставлення), і до цього моменту належить сучасне народження диференційованого слова як елемента складної системи кодів мови.

Функція слова

Основною функцією слова є його позначальна (референтна функція). Слово позначає предмет, дію, якість чи відношення. У психології таку функцію заведено називати «предметною віднесеністю».

Слово подвоює світ і дозволяє людині подумки оперувати з предметами. Людина може довільно викликати різні образи незалежно від їх реальної наявності і, таким чином, може довільно керувати цим другим світом. Народжується «вольова дія» — регулювальна функція мовлення людини.

Слово і «смислове поле»

Слово є не тільки «ярликом», що позначає окремий предмет, дію чи якість. Семантична структура слова набагато складніша. Багато слів мають не одне, а декілька значень. Явище багатозначності слів — широке, і точна «предметна віднесеність» чи найближче значення слова є по суті вибором потрібного значення з низки можливих. Частіше за все це уточнення значення слова чи його вибір здійснюється семантичними маркерами, які уточнюють значення слова і відділяють його від інших можливих значень. Як правило, ця функція визначається певною ситуацією чи контекстом, а іноді тим тоном, яким це слово вимовляється. Факт багатозначності слів не вичерпується тільки явищем полісемії слова. Найістотнішим є те, що поряд з прямим «референтним» («денотативним») значенням слова ще є «асоціативне» значення. Таким чином, слово стає центром для цілої сітки образів, які мовець чи слухач затримує, щоб вибрати потрібне значення.

Категорійне значення слова

Найбільш суттєву роль відіграє важлива функція слова, яку Л. С. Виготський назвав «власне значенням» і яку можна позначити терміном (О. Р. Лурія) «категорійне» чи «поняттєве» значення.

Під значенням слова, яке виходить за межі предметної віднесеності, ми розуміємо здатність слова не тільки викликати асоціації, але й аналізувати предмети, проникати глибше у властивості предметів, абстрагувати й узагальнювати їх ознаки. Слово не тільки замінює предмет, але й аналізує його, вводить його у систему складних зв'язків і відношень. Функцію абстрагування, узагальнення й аналізу і називають категорійним значенням. Наприклад: слово «годинник» не просто позначає певний предмет, воно вказує на те, що предмет має функцію вимірювання часу (в «годинах») — це аналізуюча функція слова. Годинник буває круглий, квадратний, жіночий, золотий. Отже, це функція узагальнення. Слово також не тільки позначає предмет, але й виконує функцію аналізу предмета, передає досвід, який сформувався в процесі історичного розвитку поколінь.

Слово є системою кодів, які забезпечують переведення пізнання людини у новий вимір, дозволяє здійснити стрибок від почуттєвого до раціонального.

Значення слова і його сенс

Формування значення слова, або лексичного значення, відбувається під дією трьох чинників: об'єктивної дійсності, історичних обставин і ментальності народу, відношень між словами.[2]

Поряд з поняттям «значення» застосовується поняття «смисл», яке відіграє важливу роль для аналізу проблеми мови й свідомості. Для класичної лінгвістики «значення» і «смисл» були майже синонімами і, як правило, застосовувалися однозначно. Під «значенням» (О. Р. Лурія) розуміється система зв'язків, що об'єктивно сформувалася в процесі історії. Засвоюючи значення слова, ми засвоюємо загальнолюдський досвід, відображаючи об'єктивний світ. «Значення» — це стійка система узагальнень, що стоїть за словом, однакова для всіх людей; причому ця система може мати тільки різну глибину, різну узагальненість, але вона обов'язково зберігає незмінне «ядро» — певний набір зв'язків.

Під «смислом» розуміється індивідуальне значення слова, виділене з цієї об'єктивної системи зв'язків; воно складається з тих зв'язків, які мають відношення до певного моменту, певної ситуації. Тому якщо «значення» слова є об'єктивними відображенням системи зв'язків і відношень, то «смисл» — це привнесення суб'єктивних аспектів значення відповідно до конкретного моменту і ситуації. Наприклад: «вугілля» — значення: «чорний предмет, що походить з дерева»; смисл — для господаря — «паливо», для вченого — «предмет дослідження» тощо.

Отже, якщо «референтне значення» є основним елементом мови, то «соціально-комунікативне значення» або «смисл» є основною одиницею комунікації.

В онтогенезі спостерігається глибока психологічна зміна значення слова, зміна його системної будови, тобто за значенням слова на кожному етапі стоять різні психологічні процеси. Наша свідомість змінює свою смислову і системну будову. На ранньому етапі розвитку дитини свідомість має афективний характер, вона афективно відображає світ. На наступному етапі свідомість відображає світ вже за допомогою слів — «діяльний» характер. Тільки на завершальному етапі свідомість набуває абстрактний вербально-логічний характер.

Частотність слова

Частотність слова є одним з показників функціонування слова в мовленні. Частотність конкретного слова залежить від семантики, граматичних властивостей, від змісту текстів, а також соціального і професійного статусу мовців. Частотність слів нерівномірна, і в будь-якій мові 1000 найуживаніших слів утворюють близько 85 % тексту. Частотність зростає, коли вдаються до використання слів у переносних значеннях, особливо в напівслужбовій функції. Слова з відносно високою частотністю вживання у певного автора або в певному тексті називають «ключовими словами». «Слова-свідки» — це слова, притаманні тільки для певного історичного періоду.

Дослідження слова

На думку мовознавців, поняття слова стихійно присутнє у свідомості носіїв мови. Першими текстами мовознавчого характеру були списки слів, знайдені на глиняних табличках давнього Шумера та Аккада.

На ранніх етапах розвитку мовознавства вже існував поділ слова на план вираження (фонетична і граматична структура) та план змісту (лексичне і граматичне значення). Протягом тривалого часу мовознавці надавали перевагу вивченню то плану змісту, то плану вираження.

Давньоіндійський мовознавець Паніні цікавився насамперед питаннями будови слова. Натомість для давньогрецьких філософів, таких як Платон та Арістотель, головною сферою вивчення була семантика слова, взаємодія між предметом, що позначається словом, та ідеєю про нього. Олександрійські граматики, а також римський вчений-енциклопедист Марк Теренцій Варрон займалися морфологічними проблемами слова. Діонісій Фракійський визначав слово як «найменшу частину зв'язного мовлення».

У часи середньовіччя в Європі досліджувався насамперед семантичний аспект слова, відносини слова, речі й поняття. Тоді як для арабських граматистів найбільший інтерес становила морфологічна структура. Французька граматика Пор-Рояля визначала слово як ряд «окремих звуків, з яких люди складають знаки для позначення своїх думок». Французькі граматики того часу виділяли формально-звукову та значеннєву сторони слова.

У XIX столітті мовознавці займалися переважно семантичною стороною слова. Велике значення мали ідеї Вільгельма фон Гумбольдта та Олександра Потебні про внутрішню форму слова. Семантичні процеси в слові детально досліджували Герман Пауль, Мішель Бреаль, Михайло Михайлович Покровський. Розвивалася також теорія граматичної форми слова, що завдяки Гумбольдту стала основою для типологічної класифікації мов. Морфологію слова досліджували Олександр Потебня та Пилип Фортунатов. Їм належить поділ слів на самостійні і службові. Французький мовознавець Антуан Мейє виділяв три ознаки слова, за його дефініцією слово — це зв'язок певного значення з певною сукупністю звуків, здатною до певного граматичного вживання.

Сьогодні переважає системний підхід до вивчення поняття слова, який передбачає багатовекторний аналіз цього поняття. Слово досліджується як одиниця мовлення, аналізуються критерії його виділення, вивчається його змістова сторона та його функціонування в тексті.

Див. також

Примітки

  1. Нижче наведено типи класифікацій за виданням: Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, 1990, с. 464—467
  2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник. — К.: Видавничий центр — Академія, 2006. ISBN 966-580-208-9 (стор.: 189—190)

Література

  • Тараненко О. О.. Слово // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 612—616.
  • Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К., 1988;
  • Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К. — О., 1991;
  • Грищенко А. П. [та ін.]. Сучасна українська літературна мова. К., 1997.
  • Основи мовленнєвої діяльності. Автори — А. П. Загнітко, І. Р. Домрачева. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності 2001. — Донецьк, Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. ISBN 966-7517-14-4.
  • Пешковский А. М., Понятие отдельного слова, в его кн.: Сборник статей. Методика родного языка, лингвистика, стилистика, поэтика, Л.—М., 1925;
  • Калинович М. Я. Поняття окремого слова. «Мовознавство», 1935, № 6;
  •  Rosetti A., Le mot, esquisse d'une théorie générale, Cph., 1947;
  • Морфологическая структура слова в языках различных типов. М. — Ленинград, 1963;
  •  Martinet А., Le mot, в кн.: Problèmes du langage, P., 1966;
  • Kramsky J. The word as a linguistic unit. The Hague — Paris, 1969;
  • Будагов Р. А., История слов в истории общества, М., 1971;
  • Juilland A., Roceric A. The linguistic concept of word. Analytic bibliography. The Hague — Paris, 1972;
  • Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики. М., 1973;
  • Уфимцева А. А. Типы словесных знаков. М., 1974;
  •  Медникова Э. М., Значение слова и методы его описания, М., 1974;
  •  Верещагин Е. М., Костомаров В. Г., Лингвострановедческая теория слова, М., 1980;

Посилання

Read other articles:

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada November 2022. Dejan Stojanovic Informasi pribadiNama lengkap Dejan StojanovicTanggal lahir 19 Juli 1993 (umur 30)Tempat lahir Feldkirch, AustriaTinggi 1,96 m (6 ft 5 in)Posisi bermain Penjaga gawangInformasi klubKlub saat ini Crotone (pinjaman d...

 

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada November 2022. The Violent HeartSutradaraKerem SangaProduser Shawn Levy Dan Cohen Ed McDonnell Tobey Maguire Ditulis olehKerem SangaPemeran Grace Van Patten Jovan Adepo Mary J. Blige Lukas Haas Jahi Di'Allo Winston Kimberly Williams-Paisley Cress Williams Sinematogr...

 

Fictional character from Sherlock Holmes stories Fictional character Professor MoriartySherlock Holmes characterProfessor James Moriarty, illustration by Sidney Paget which accompanied the original publication of The Final ProblemFirst appearanceThe Final Problem (1893)Created bySir Arthur Conan DoyleIn-universe informationFull nameJames MoriartyOccupationProfessor of mathematics (formerly)Criminal mastermindFamilyOne or two brothers[1]NationalityBritish Professor James Moriarty is a ...

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Keita adalah nama Jepang. Tokoh-tokoh dengan nama Jepang ini antara lain: Pemain sepak bola Jepang Keita Endo Keita Fujimura Keita Furusawa Keita Goto Keita Hidaka Keita Ichikawa Keita Ide Keita Irumagawa Keita Ishido Keita Ishii Keita Isozaki Keita Ka...

 

Historical site in Gallipoli, Turkey This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (August 2019) (Learn how and when to remove this template message) Azmak Cemetery, Gallipoli Peninsula The Gallipoli Peninsula Historical Site covers over 33,000 hectares in Gallipoli, Turkey.[1] The park was established in 1973 by the Turkish government and is include...

 

Archdiocese of the Roman Catholic Church in France Archdiocese of RouenArchidioecesis RothomagensisArchidiocèse de RouenRouen CathedralLocationCountryFranceEcclesiastical provinceRouenStatisticsArea4,228 km2 (1,632 sq mi)Population- Total- Catholics(as of 2017)866,376650,715 (75.1%)InformationDenominationCatholicSui iuris churchLatin ChurchRiteRoman RiteEstablished5th CenturyCathedralCathedral of Notre Dame in RouenPatron saintAssumption of Our LadyCurrent leade...

Eye in the SkySutradaraYau Nai-HoiProduserJohnnie ToTsui Siu-MingDitulis olehYau Nai-HoiAu Kin-YeePemeranSimon YamTony Leung Ka-FaiKate TsuiPenata musikGuy ZerafaDave KlotzSinematograferTony CheungPenyuntingDavid M. RichardsonPerusahaanproduksiMilkyway ImageDistributor Sundream Motion PicturesTanggal rilis 21 Juni 2007 21 Juni 2007 21 Juni 2007 5 Juli 2007 6 Juli 2007 2 Januari 2008 31 Januari 2009 5 Maret 2009Durasi90 menitNegara Hong KongBahasaKantonis / Inggris Eye in the Sky (Hanzi ...

 

تحتاج هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر إضافية لتحسين وثوقيتها. فضلاً ساهم في تطوير هذه المقالة بإضافة استشهادات من مصادر موثوق بها. من الممكن التشكيك بالمعلومات غير المنسوبة إلى مصدر وإزالتها. (أغسطس 2022) خريطة للأرض مبينة خطوط العرض (أفقية) وخطوط الطول (عمودية), حسب إسقاط Ecke...

 

1948 Italian general election ← 1946 18 April 1948 1953 → outgoing memberselected membersChamber of DeputiesAll 574 seats in the Chamber of Deputies288 seats needed for a majorityTurnout92.23% Party Leader % Seats +/– DC Alcide De Gasperi 48.51 305 +98 FDP Palmiro Togliatti & Pietro Nenni 30.98 183 −36 US Giuseppe Saragat 7.07 33 New BN Roberto Lucifero d'Aprigliano 3.82 19 −52 PNM Alfredo Covelli 2.78 14 −2 PRI Randolfo Pacciardi 2.48 9 −14 MSI Giorgio Al...

Dayr HafirNom officiel (ar) دير حافرNom local (ar) دير حافرGéographiePays  SyrieGouvernorat AlepDistrict District de Dayr Hafir (chef-lieu)Sous-district Dayr Hafir Subdistrict (d)Superficie 5,7 km2Altitude 342 mCoordonnées 36° 09′ 33″ N, 37° 42′ 15″ EDémographiePopulation 35 409 hab. (2013)Densité 6 212,1 hab./km2 (2013)FonctionnementStatut Populated place in Syria (d) Géolocalisation sur la carte ...

 

This article reflects continually changing information from hundreds of sources. You can help by updating items to more recent figures from official sources. Cartogram of the world's population in 2018; each square represents 500,000 people. This is a list of countries and dependencies by population. It includes sovereign states, inhabited dependent territories and, in some cases, constituent countries of sovereign states, with inclusion within the list being primarily based on the ISO stand...

 

Diocese of the Church of England Diocese of DerbyDioecesis DerbiensisThe nave of Derby CathedralCoat of armsFlagLocationEcclesiastical provinceCanterburyArchdeaconriesDerbyshire Peak and Dales, Derby City and South Derbyshire, East DerbyshireStatisticsParishes255[1]Churches332InformationCathedralDerby CathedralCurrent leadershipBishopLibby Lane, Bishop of DerbySuffraganMalcolm Macnaughton, Bishop of ReptonArchdeaconsMatthew Trick, Archdeacon of Derby City and South Derbyshir...

Region in the ancient Maghreb This article is about the ancient Maghreb territory. For the modern country, see Mauritania. For other uses, see Mauretania (disambiguation). For the passenger ships, see RMS Mauretania (1906) and RMS Mauretania (1938). Mauretania3rd century BC – 44 AD[1]MauretaniaStatusTribal Berber kingdoms (3rd century BC – 40 AD)Provinces of the Roman Empire (44 AD – 7th century AD)Independent kingdoms (431 AD[1] – 8th century)CapitalVolubilis[2 ...

 

Upazila in Chattogram Division, Bangladesh This article is about the sub-district. For the island, see Sandwip. Upazila in Chittagong, BangladeshSandwip সন্দ্বীপUpazilaCoast of Sandwip islandCoordinates: 22°29′N 91°26.5′E / 22.483°N 91.4417°E / 22.483; 91.4417Country BangladeshDivisionChittagongDistrictChittagongJatiya Sangsad constituencyChittagong-3Upazila1984HeadquartersSandwip Upazila ComplexGovernment • BodyUpazila Council&...

 

Japanese manga series Machimaho: I Messed Up and Made the Wrong Person Into a Magical Girl!Cover of the first volume間違った子を魔法少女にしてしまった(Machigatta Ko o Mahō Shōjo ni Shiteshimatta)GenreMagical girl[1]Parody[2]Yankī[1] MangaWritten bySouryu [ja]Published byShinchoshaEnglish publisherNA: Seven Seas EntertainmentImprintBunch ComicsMagazineKurage BunchDemographicSeinenOriginal runOctober 7, 2016 – presentVolumes12...

Pour les articles homonymes, voir Trino (moteur de requête SQL). Cet article est une ébauche concernant une localité italienne et le Piémont. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Trino Armoiries Noms Nom français Trin Administration Pays Italie Région Piémont  Province Verceil  Code postal 13039 Code ISTAT 002148 Code cadastral L429 Préfixe tel. 0161 Démographie Gentilé trinesi Pop...

 

هندسة النفطجزء من هندسة الطاقة يمتهنه مهندس نفط تعديل - تعديل مصدري - تعديل ويكي بيانات هندسة النفط هي الهندسة التي تشارك في البحث وإنتاج أنشطة النفط والبحث عن أفضل السبل لاستكشاف المنبع البترولي في القطاع ويشير الي مصدر للنفط، النفط يكون عادة مطمورا عميقا تحت سطح الأرض وي�...

 

Cet article concerne un porte-avions des années 1930. Pour la classe de sous-marins du XXIe siècle, voir classe Sōryū. Sōryū(蒼龍) Le porte-avions Sōryū en 1938. Type Porte-avions Classe Classe Sōryū (d) (?) Histoire A servi dans  Marine impériale japonaise Chantier naval Kaigun Kosho, Kure, Japon Quille posée 20 novembre 1934 Lancement 23 décembre 1935 Armé 29 décembre 1937 Statut coulé par une attaque aérienne américaine lors de la bataille de Midway, le 4...

Method used to encrypt a message For other uses, see Code (disambiguation). This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these messages) This article possibly contains original research. Please improve it by verifying the claims made and adding inline citations. Statements consisting only of original research should be removed. (August 2020) (Learn how and when to remove this message) This article needs additi...

 

French Marshal Marshal of the EmpireÉtienne Macdonaldduc de TarentePortrait by Antoine-Jean GrosBirth nameÉtienne Jacques-Joseph-Alexandre MacdonaldBorn(1765-11-17)17 November 1765Sedan, FranceDied25 September 1840(1840-09-25) (aged 74)Beaulieu-sur-Loire, FranceAllegiance Kingdom of France Kingdom of the French French First Republic First French Empire Bourbon Restoration July MonarchyService/branchArmyYears of service1785–1830RankMarshal of the EmpireBattles...