Синагога «Бейкер» (Васильків)

Синагога «Бейкер»
КраїнаУкраїна Україна
МістоВасильків
Конфесіяюдаїзм
Типсинагога
СтильЦегляний стиль
Дата заснуванняпоч. ХХ ст.
СтанЗакинута
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

50°10′28″ пн. ш. 30°19′03″ сх. д. / 50.174313° пн. ш. 30.317583° сх. д. / 50.174313; 30.317583

Синагога «Бейкер» — закинута синагога у місті Васильків, Київської області. Рідкісний зразок культової єврейської архітектури на Київщині.

Історія

Київська губернія входила до межі єврейської осілості Російської імперії, завдяки чому у Василькові сформувалася велика єврейська громада. Вона продовжувала зростати через тимчасову заборону юдеям мешкати у Києві, яку видав у 1827 році цар Микола І. Значна кількість єврейських родин переселилися до маленьких містечок навколо Києва. На початку ХХ ст. у Василькові нараховувалося 10930 євреїв із загальної кількості громадян — 17660.[1]

На початку ХХ ст. у Василькові звели нову муровану синагогу, на місці дерев'яного молитовного будинку. Синагога виходила на колишню вул. Костенкову (Велику Костенкову), між Базарною площею і вулицею Лікарняною.[2] На цеглі синагоги виявлені клейма «А. Доломакін». (Завод Андрія (Адріана) Фомича Доломакіна, розташований на Великій Васильківській вулиці в м. Києві, згадується в кінці 1890-х років).

У 1927 році синагогу «Бейкер» закрили. Згідно «Протоколу № 27/328 Малої Президії Всеукраїнського Виконавчого Комітету» від 19.11.1927 молитовний відведено до потреб Південно-Західної залізниці, оскільки у місті є крім цього три єврейських молитовних будинки.[3]

По вулиці Костенковій була проведена залізнична гілка, а будівлю синагоги пристосували під залізничний вокзал «Васильків–2», що він проіснував до 1990-х років. Потім будівлю передали під житло працівникам залізниці. З того часу будівля занепала.

Опис

Цегляна, двоповерхова з підвалом синагога. Стіни декоровані елементами середньовічної архітектури. Будівля має характерні типові ознаки єврейської культової споруди. Мала великий об'єм двоповерхової зали і галереї для жінок, на яку ведуть окремі сходи. На східній торцевій стіні влаштований виступ — «ковчег завіту», вівтарний шкап, для зберігання священних сувоїв.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ Еврейское население России по данням переписи 1897 г. и по новейшим источникам. — Петроград, 1917. — с.29
  2. ↑ ДАКО. — Ф. 1. — оп. 245. — спр.227. — 1909. Об утверждении проекта на пост ройку женского еврейского училища при Талуд-Торе в г. Василькове.
  3. ↑ ЦДАВОВ України. — Ф. Р. 1. — оп.3. — спр. 1761. — 1927. — арк.. 408. Про закриття молитовного будинку