У 1820-х на вулиці Ремесленій (тепер Вадима Корженка) створено єврейське товариство «Малбіш Арумім», що означає «той що одягає нагих». Метою товариства було забезпечення одягом бідних членів єврейської громади міста Одеси. Кошти, що поступали до громади від продажу кошерного м'яса (коробковий збір), а також добровільні пожертви членів громади, скеровувались на замовлення та закупівлю одягу.
У 1893 на кошти купця Мойсея Карка зведена одноповерхова будівля так званої «синагоги шевців».
З другої половини XIX століття товариство «Малбиш Арумім» товариство й синагога знаходилися в одній будівлі за адресою вул. Ремеслена, 21.
Із приходом радянської влади, після 1920 синагога закрита, а товариство скасоване. Будівля синагоги була віддана під складські приміщення.
У 1997—1998 зусиллями Головного рабина Одеси і Одеської області, Ішаї Гіссера, здійснена комплексна реконструкція синагоги. Відновлена синагога дістала назву Бейт ХаБаД (дім ХаБаДу). Крім синагоги у приміщенні розташовано правління Одеської релігійної громади «Шомрей Шабос», а також редакція однойменної щотижневої газети й кухня для приготування кошерної їжі.
З 1998, за пропозицією Ради рабинів СНД та керівництва руху «ХаБаД» Радою рабинів Півдня обраний Головним рабином Південно-Українського регіонального об'єднання юдейських громад. У серпні того ж року, рабин Вольф очолює Одеську релігійну громаду «Шомрей Шабос».
.svg){kind=small}