PROFILPELAJAR.COM

Сечовипускний канал
Сечовипускний канал
	Сечовипускним каналом сеча виводиться з сечового міхура. (А) Сечовивідний канал жінок; (b) сечовивідний канал чоловіків.
Деталі
Попередник	Урогенітальний синус
Ідентифікатори
Латина	urethra vagina; feminina (female); urethra masculina (male)
Грецька	οὐρήθρα
Анатомія Грея	subject #256
MeSH	D014521
TA98	A08.4.01.001F і A08.5.01.001M
TA2	3426 і 3442
FMA	19667
	Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Сечовипускний канал^{[джерело?]}, сечівни́к, уре́тра (лат. urethra) — непарний порожнистий орган хребетних тварин, що слугує для виведення сечі з організму. Сполучає сечовий міхур з зовнішнім середовищем.

У людини

Чоловіча уретра

Чоловічий сечівник має форму трубки довжиною 18-20 см. Починається від сечового міхура внутрішнім отвором і закінчується на верхівці голівки пеніса зовнішнім вічком. Уретра в чоловіків умовно поділена на три частини:

передміхурову чи простатичну (2,5-3 см завдовжки, лат. pars prostatica),
перетинчасту (1-2 см завдовжки, лат. pars membranacea),
губчасту (найдовша — 15-20 см, лат. pars spongiosa).^[1]

По всій своїй довжині сечівник має неоднаковий діаметр: присутні розширення і звуження. Перше розташоване біля виходу його з міхура, друге — при переході через сечостатеву діафрагму, третє — біля зовнішнього отвору. Розширень також три: у простатичній частині, у цибулинній і в кінці, де розташована човноподібна ямка. Зовнішній отвір знаходиться на голівці статевого члена і має форму щілини.

Жіноча уретра

Сечовипускний канал у жінок має довжину 3–4 см, просвіт його розтягується до 1 см і більше. Зовнішній отвір сечовипускного каналу має круглу, напівмісячну або зірчасту форму, розташований він у вульві, на 2–3 см нижче голівки клітора.^[2]^[3] Сечовипускний канал по всій своїй довжині з'єднаний з передньою вагінальною стінкою. Поряд з сечовипускним каналом з обох боків є зовнішні отвори парауретральних залоз, довжина яких становить 1–2 см. У цих утвореннях виробляється секрет, який зволожує та захищає ділянку зовнішнього отвору сечовипускного каналу, особливо під час статевого акту.

Примітки

↑ СЕЧО-СТАТЕВИЙ АПАРАТ. ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ. ЛЕКЦІЯ № 6., ЛДУФК. — 2020 р. — С.5-6.
↑ Неттер Ф. (переклад Цегельского А. А.) (2004). Атлас анатомії людини. — Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
↑ Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091. (С.?)