Сет Ролінс

Сет Ролінс
Ролінс у 2019 році
Рідне ім'яКолбі Деніел Лопес
Народження28 травня 1986(19860528) (38 років)
США Давенпорт, Айова, США
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі з
Беккі Лінч (одр. 2021)
Діти1
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові іменаGixx[1]
Seth Rollins[2]
Seth «Freakin» Rollins[3]
Taj the Destroyer[3]
Tyler Black[3]
Заявлений зріст185 см[4]
Заявлена вага102 кг[4]
ЗвідкиДавенпорт, Айова[4]
ТренериДенні Деніелс[3]
Дебют21 серпня 2004 року[5]
Автограф

Колбі Деніел Лопес (нар. 28 травня 1986 року) — американський професійний реслер. Наразі він на контракті з WWE, де виступає на шоу бренду RAW під ім'ям Сет «Фрікін» Ролінс (англ. Seth «Freakin» Rollins). Він є першим чемпіоном світу у важкій вазі (створений заново титул). Відомий своєю майстерністю на рингу та здатністю переконливо перевтілюватися в екранного персонажа — він вважається одним з найкращих професійних реслерів сучасності та одним з найвидатніших реслерів свого покоління.[6][7][8]

До підписання контракту з WWE він виступав під псевдонімом Тайлер Блек у Ring of Honor (ROH) і був частиною угрупування Age of the Fall разом з Джиммі Джейкобсом. Здобув популярність в ROH і зарекомендував себе як один з найкращих професійних реслерів Північної Америки за межами WWE. За час свого перебування в ROH він один раз став чемпіоном світу ROH і двічі (з Джейкобсом) командним чемпіоном світу ROH, а також виграв турнір «Survival of the Fittest» 2009 року. Він також виступав в різних незалежних промоушенах, включаючи Full Impact Pro, де він був одноразовим чемпіоном світу у важкій вазі FIP, а також Pro Wrestling Guerrilla, де він був одноразовим командним чемпіоном світу PWG (також з Джейкобсом).

Лопес підписав контракт з WWE у 2010 році і був відправлений на тодішній дочірній промоушен розвитку талантів — Florida Championship Wrestling (FCW), де його перейменували на Сета Ролінса і він став першим чемпіоном Великого Шолома FCW. Після того, як WWE провела ребрендинг даного промоушену з FCW на NXT, він став першим чемпіоном NXT. У 2012 році, на Survivor Series дебютував в основному ростері компанії разом з Діном Емброусом і Романом Рейнсом у складі тріо-угрупування під назвою Щит (англ. The Shield). Він виграв свій перший чемпіонський титул в основному ростері разом з Рейнсом — командне чемпіонство RAW, а всього командним чемпіоном був 6 разів.

Ролінс — п'ятиразовий світовий чемпіон WWE: двічі чемпіон WWE, двічі — Всесвітній чемпіон і один раз — чемпіон світу у важкій вазі. Він також двічі ставав Інтерконтинентальним чемпіоном та чемпіоном Сполучених Штатів, що робить його 29-им чемпіоном потрійної корони WWE та 19-им чемпіоном Великого Шолома WWE. Також Сет є другим реслером (після Міза), який двічі став чемпіоном Великого Шолома WWE за новим форматом, введеним 2015 року. Сет Ролінс — єдиний реслер, що вигравав усі головні титули усіх брендів WWE: Чемпіонство WWE, Всесвітнє чемпіонство, Чемпіонство світу у важкій вазі та Чемпіонство NXT. Також єдиний реслер, який брав участь у матчах за звання інавгураційного чемпіона за три титули (чемпіонський пояс NXT, Всесвітнього чемпіона та чемпіона світу у важкій вазі).

Ролінс також виграв матч з драбинами Money in the Bank 2014 року, премію Slammy Award 2015 року в номінації «Суперзірка року», а також матч Royal Rumble 2019 року. Загалом він є дев'ятиразовим володарем премії Slammy Award і виграв 16 чемпіонських титулів у WWE (всі, крім одного, в основному ростері). Він був однією з головних дійових осіб Ери Реальності WWE і залишається центральною фігурою в Новій Ері. Після того, як покинув «Щит» у 2014 році, він приєднався до угруповання «Authority», створивши свій тимчасовий екранний образ головного лиходія. З тої пори він перетворився у одну з головних героїчних фігур[9] компанії і був хедлайнером численних великих PPV і лайвстримінгових заходів WWE.

Ролінc очолював список 500 найкращих реслерів світу за версією Pro Wrestling Illustrated PWI 500 у 2015, 2019 та 2023 роках, був визнаний реслером року за версією PWI у 2015 та 2023 роках, а також був названий реслером року за версією Sports Illustrated у 2022 році.[10][11] Він також став першим реслером, який реалізував контракт «Money in the Bank» на Реслманії і є рекордсменом за найдовший телевізійний матч в історії WWE, виступаючи протягом 65 хвилин і перемігши Рейнса і Джона Сіну в той же вечір.[12]

Раннє життя

Колбі Деніел Лопес народився в Давенпорті, штат Айова,[13] 28 травня 1986 року.[14][15] Він має вірменське, німецьке та ірландське походження.[16] Прізвище Лопес отримав від свого вітчима мексиканського походження, якого він вважає своїм справжнім батьком.[16] У нього є брат і сестра, але він не знав про це, поки їхнє існування не було виявлено завдяки тесту ДНК у 2019 році.[17] Закінчив середню школу Davenport West у 2004 році.[14] У підлітковому віці він був інтровертом, жив прямолінійним стилем життя і був великим шанувальником рок-музики та хеві-метал.[18] Тренувався у школі боротьби, що належала Денні Деніелсу, на кордоні між Чикаго та Оук-Парком.[16]

Кар'єра в професійному реслінгу

Незалежна сцена (2004—2010)

Блек і Джейкобс
Блек (ліворуч) поруч з лідером «Епохи падіння» Джиммі Джейкобсом на шоу PWG у 2005 році

Лопес дебютував у віці 19 років 21 серпня 2004 року,[19] виступаючи на незалежній сцені Айови під псевдонімом Gixx.[14][20][21] Потім він приєднався до Незалежної Асоціації Реслінгу Середнього Півдня (англ. Independent Wrestling Association Mid-South або IWA) Ієна Роттена під ім'ям Тайлер Блек і взяв участь у турнірі Ted Petty Invitational Tournament, перемігши Села Томаселлі, перш ніж був вибитий Меттом Сайдалом (він же Еван Борн в часи роботи у WWE) у чвертьфіналі в Гаммонді, штат Індіана, 23 вересня 2005 року.[22]

Незабаром він приєднався до NWA Midwest і виграв командне чемпіонство промоушена з Мареком Брейвом. На початку 2006 року вони зберегли командні титули NWA Midwest у матчах проти Райана Боза і Денні Деніелса, Брета Вейна і Хайпа Ґотті, Джейсона Рейна і Марко Кордови.[23] Тайлер ненадовго з'явився в Total Nonstop Action Wrestling (TNA) і в команді з Джеффом Луксоном програв Латиноамериканському Xchange (Хомісайд і Ернандес) на шоу Impact! в жовтні 2006 року.[24]

25 травня 2007 року, під час матчу з тодішніми чемпіонами Full Impact Pro (FIP) Братами Бріско (Джей і Марк Бріско) в Мельбурні, штат Флорида, партнер Блека по команді Марек Брейв отримав травму спини.[25] Це змусило Тайлера продовжити сольну кар'єру і, виступаючи в Pro Wrestling Guerrilla (PWG), він переміг Джоуї Райана в своєму дебютному поєдинку 10 червня.[26]

На турнірі PWG «Життя під час війни» (англ. Life During Wartime) 6 липня 2008 року Блек і Джиммі Джейкобс виграли командне чемпіонство світу PWG, перемігши Родеріка Стронга та Ель Дженеріко, який замінив Джека Еванса.[27][28] На заході FIP 20 грудня Блек переміг Го Шіозакі і завоював титул чемпіона світу у важкій вазі FIP.[29] На шоу FIP 2 травня 2009 року Дейві Річардс отримав титул чемпіона світу у важкій вазі за рішенням суддів, оскільки Блек був не в змозі змагатися.[29]

Ring of Honor

Епоха падіння (2007—2009)

На записі PPV Ring of Honor (ROH) Man Up 15 вересня 2007 року Блек дебютував разом з Джиммі Джейкобсом і Некро Батчером, коли вони напали на Братів Бріско і повісили Джея Бріско на легкому спорядженні, зробленому у вигляді петлі. Таким чином вони утворили угруповання під назвою Age of the Fall (укр. Епоха падіння).[30] Дана сцена з підвішуванням виявилась настільки суперечливою, що ROH вирішили видалити це з запису, що повинен був піти в ефір.[21] Пізніше, того ж вечора Блек дебютував на рингу ROH у темному поєдинку, провівши з Джеком Евансом матч, що завершився без результату.[21]

На Glory by Honor VI у листопаді Блек переміг Алекса Пейна, але після матчу був атакований Братами Бріско.[31] Він з'явився разом з Age of the Fall в їхньому матчі проти Братів Бріско в рамках головної події заходу.[32] На шоу «Фінальна Битва» (англ. Final Battle) 30 грудня 2007 року, Блек і Джейкобс перемогли Братів Бріско і виграли командне чемпіонство світу ROH.[33] Через місяць, 26 січня 2008 року, вони програли чемпіонство команді No Remorse Corps (Дейві Річардс і Роккі Ромеро), змагаючись у матчі на витривалість (матч Iron Man), в якому також брали участь The Hangmen 3 (Брент Олбрайт і Бі Джей Вітмер) та команда Остіна Ейріса й Брайана Деніелсона.[33]

На Take No Prisoners 30 травня Блек невдало кинув виклик Найджелу МакГіннесу в боротьбі за титул чемпіона світу ROH.[34] На Up For Grabs Блек і Джейкобс виграли турнір з восьми команд і здобули своє друге командне чемпіонство світу ROH.[33] Вони програли титули 14 листопада на Driven команді Кевіна Стіна та Ель Дженеріко.[33] Блек отримав другий шанс стати чемпіоном світу ROH на Death Before Dishonor VI у Нью-Йорку, коли він зіткнувся з МакГіннесом, Деніелсоном і Клаудіо Кастаньйолі у чотиристоронньому матчі на виліт, але МакГіннес зберіг за собою титул.[34]

Блек у 2008 році
Блек у грудні 2008 року

На «Фінальній Битві» в грудні, після того, як Блек програв Остіну Ейрісу матч за звання першого претендента, Джейкобс відвернувся від нього, а Остін напав на Блека.[34] На Full Circle 16 січня 2009 року Блек отримав нетитульний бій проти тодішнього чемпіона світу ROH Найджела МакГіннеса, в якому здобув перемогу.[35] Наступного вечора Тайлер зустрівся з МакГіннесом у титульному поєдинку, який закінчився внічию за лімітом часу.[35] 26 червня на турнірі Violent Tendencies Блек переміг Джиммі Джейкобса в поєдинку в сталевій клітці, поклавши край їхній ворожнечі.[35]

Чемпіон світу ROH та звільнення (2009—2010)

У вересні 2009 року Блек взяв паузу в роботі після операції на шиї.[36] 10 жовтня Блек переміг Кенні Кінга в матчі першого раунду, а потім Клаудіо Кастаньйолі, Кольта Кабану, Деліріуса, Кріса Хіро і Родеріка Стронга у фіналі, вигравши турнір Survival of the Fittest 2009 року і отримавши право на матч за титул чемпіона світу ROH.[37] 19 грудня на «Фінальній Битві», першому PPV-шоу ROH наживо, Блек бився з тодішнім чемпіоном світу ROH Остіном Ейрісом 1 годину, допоки не оголосили нічию через обмеження у часі.[38] Через це, тодішній комісар ROH Джим Корнетт призначив матч-реванш між ними на 13 лютого 2010 року, на восьмому ювілейному шоу компанії. Корнетт створив суддівську колегію, до якої увійшли він сам і по одній людині від кожного учасника, щоб у разі повторного жеребкування був визначений переможець. Остін вибрав Кінга, а Тайлер — Стронга,[39] якому він гарантував бій за титул чемпіона світу ROH у разі перемоги. Під час шоу Блек переміг Ейріса утриманням й виграв чемпіонство світу ROH.[40][41]

3 квітня Блек зберіг титул у тристоронньому матчі на вибування проти Остіна Ейріса та Родеріка Стронга на шоу The Big Bang!.[42] Він також тріумфував 19 червня на наступному платному шоу, Death Before Dishonor VIII, в матчі проти Дейві Річардса.[43] Блек став лиходієм (хілом) на записі Ring of Honor Wrestling 20 серпня після того, як з'явилася новина про те, що він підписав контракт таланта з World Wrestling Entertainment (WWE).[44] Він погрожував забрати пояс Чемпіона світу ROH з собою в WWE і відмовився поставити на кін чемпіонський титул в поєдинку з Дейві Річардсом 28 серпня, який він потім програв підкоренням.[44][45] 11 вересня на Glory By Honor IX, у своєму останньому виступі в ROH, Блек програв титул чемпіона світу ROH Родеріку Стронгу в матчі без дискваліфікації з Террі Фанком як запрошеного рефері, завершивши свій рейн на позначці у 210 днів, після семи успішних захистів титулу.[46]

World Wrestling Entertainment (WWE)

Території розвитку талантів (2010—2012)

8 серпня 2010 року Лопес підписав контракт з WWE і у вересні був направлений на їхній майданчик розвитку талантів — Florida Championship Wrestling (FCW).[47][48][49] 14 вересня Блек дебютував у WWE в темному матчі перед записом SmackDown, перемігши Трента Баррету.[50]

Лопес дебютував у FCW 30 вересня під ім'ям Сет Ролінс (англ. Seth Rollins), програвши Майклу Маꥳллікатті.[51][52] Потім Ролінс зустрівся з Уніко 4 листопада — в першому в історії FCW 15 матчі «Залізна людина» з лімітом у 15 хвилин,[53] де вони зійшлися на нічиї 1:1.[54] Після цього Ролінс разом з Уніко, Річі Стімботом і Джиндером Махалом взяв участь у турнірі FCW 15 під назвою Jack Brisco Classic.[53] 13 січня 2011 року Ролінс переміг у фіналі Уніко і виграв турнір, ставши першим чемпіоном FCW Jack Brisco 15.[53][55] 25 березня, на домашньому шоу, Ролінс і Річі Стімбот перемогли Деміена Сендоу і Тайтуса О'Ніла і виграли командне чемпіонство Флориди FCW.[56] Згодом Ролінс і Стімбот поступилися титулами Біг І Ленгстону та Келвіну Рейнсу.[57]

У липні 2011 року Ролінс почав ворогувати з Діном Емброусом.[58] Емброус і Ролінс провели свій перший матч за титул чемпіона FCW 15 у 15-хвилинному поєдинку «Залізна людина» в епізоді FCW від 14 серпня. Матч закінчився внічию, жоден з бійців не був утриманий чи підкорений і, в результаті, Ролінс зберіг свій пояс.[59] Наступний 20-хвилинний титульний матч-реванш через два тижні завершився аналогічною нічиєю 0:0.[59] Другий 30-хвилинний матч-реванш за титул, що відбувся 18 вересня в ефірі FCW, закінчився внічию 2:2, і матч був переведений в додатковий час, у якому Ролінс здобув перемогу утриманням і виграв з рахунком 3:2.[59] 22 вересня Ролінс програв чемпіонство FCW 15 Деміену Сендоу через дискваліфікацію після того, як Емброус напав на Сендоу наприкінці матчу.[60][61] 23 лютого 2012 року Ролінс переміг Лео Крюгера і став новим чемпіоном Флориди у важкій вазі FCW.[62] Ролінс програв чемпіонський титул Ріку Віктору на домашньому шоу 31 травня.[63]

Після того, як в серпні 2012 року WWE провела ребрендинг FCW на NXT,[64] телевізійний дебют Сета на жовтому бренді відбувся у другому епізоді перезавантаженого NXT в Full Sail University 27 червня, коли він переміг Джіро.[65][66] Ролінс взяв участь у турнірі «Золота лихоманка» (англ. Gold Rush Tournament) за звання першого чемпіона NXT, де переміг Джиндера Махала у фіналі турніру в епізоді NXT від 29 серпня.[67][68] В епізоді NXT від 10 жовтня Сет провів свій перший успішний захист титулу, перемігши Майкла МакГіллікатті.[69]

В епізоді NXT від 2 січня 2013 року Ролінс успішно захистив титул чемпіона NXT у матчі проти Корі Ґрейвза,[70] але наступного тижня програв його Біг І Ленгстону в матчі без дискваліфікації.[71] Після втрати титулу Ролінс продовжував ворогувати з Ґрейвзом і напав на нього під час матчу за титул чемпіона NXT з Конором О'Брайаном,[72] який був претендентом номер один. Потім Сет прийняв виклик Ґрейвза[73] і переміг його в матчі з дроворубами, щоб покласти край ворожнечі.[74]

Щит (2012—2014)

Щит
Ролінс (праворуч) дебютував у головному ростері WWE як член Щита в листопаді 2012 року

Ролінс дебютував в основному ростері WWE 18 листопада 2012 на pay-per-view шоу Survivor Series. Він разом з Діном Емброусом і Романом Рейнсом втрутилися в матч «потрійна загроза» за титул чемпіона WWE, напавши на Райбека. Наслідком стало утримання СМ Панком Джона Сіни і успішне збереження першим свого титула.[75] Дане тріо назвали своє угруповання Щит і оголосили, що боротимуться проти «несправедливості» і заперечували, що допомагають СМ Панку,[76][77] але періодично нападали на його суперників, таких як Райбек, Міз, Кейн і Денієл Брайан.[78][79] Це призвело до того, що на шоу Tables, Ladders, and Chairs був призначений поєдинок зі столами, драбинами й стільцями, в якому Щит зустрівся з Райбеком і командою Hell No (Кейн і Брайан). Ролінс з партнерами здобув у дебютну матчі перемогу.[80] Сет продовжував виступати на NXT і захищати титул чемпіона жовтого бренду, допоки не програв пояс Біг І Ленгстону в епізоді NXT від 9 січня 2013 року.[81] Паралельно, Щит продовжував допомагати Панку після TLC, атакувавши Райбека і Скелю (на Royal Rumble) в січні 2013 року.[82][83] У випуску RAW від 28 січня стало відомо, що Панк і його менеджер Пол Гейман платили Щиту і Бреду Меддоксу за роботу на них.[84]

Потім Щит тихо припинив співпрацю з Панком, почавши ворожнечу з Джоном Сіною, Райбеком і Шеймусом. Протистояння вилилось у командний матч три-на-три на Elimination Chamber (17 лютого 2013 року),[85][86] в якому перемогла команда Сета.[87] 7 квітня вони перемогли Шеймуса, Біг Шоу та Ренді Ортона на Реслманії 29.[88][89] Наступної ночі на RAW, Щитівці спробували напасти на Трунаря, але були зупинені командою Hell No.[90] Як наслідок відбувся ще один командний матч три-на-три в епізоді RAW від 22 квітня, котрий Щит виграв.[91] В епізоді RAW від 13 травня безпрограшна серія Щита в телевізійних командних матчах шести чоловік закінчилася поразкою через дискваліфікацію. Це сталося у командному матчі три-на-три на вибування проти Джона Сіни, Кейна і Денієла Брайана.[92]

Сет Ролінс 2013
Ролінс на шоу WWE Live в листопаді 2013 року

19 травня на шоу Extreme Rules Ролінс і Рейнс перемогли команду «Hell No» в командному торнадо-матчі і виграли командне чемпіонство WWE.[93] 14 червня в епізоді SmackDown «Щит» зазнав першої значної поразки в телевізійних командних матчах шести чоловік проти «Hell No» і Ренді Ортона, коли Брайан змусив Ролінcа здатись від больового.[94] Ролінс і Рейнс успішно зберегли титули командних чемпіонів WWE у матчі проти Брайана і Ортона на Payback 13 червня.[95] У серпні Щит почав працювати на головного операційного директора Тріпл Ейча та Владу.[96] Вони зберегли свої титули у протистоянні з братами Усо під час перед-шоу Money in the Bank 14 липня[97] і з «The Prime Time Players» (Даррен Янг і Тайтус О'Ніл) на Night of Champions 15 вересня.[98] На Battleground 6 жовтня нещодавно звільнені (сюжетно) Коді Роудс і Голдаст повернули собі роботу, перемігши Ролінса і Рейнса в нетитульному матчі.[99]

В епізоді RAW від 14 жовтня Ролінс і Рейнс програли свої титули Роудсу і Голдасту в матчі без дискваліфікації після втручання Біг Шоу.[100] На Hell in a Cell 27 жовтня Ролінс і Рейнз не змогли повернути собі пояси в тристоронньому командному матчі, в якому також брали участь Усо.[101] На Survivor Series 24 листопада Щит об'єднався з Антоніо Сезаро і Джеком Сваггером, протистоячи Рею Містеріо, братам Усо, Коді Роудсу і Голдасту в традиційному для даного шоу командному матчі на вибуття. Хоча Сет був усунутий Містеріо, Рейнс виграв матч для команди.[102] На TLC: Tables, Ladders & Chairs 15 грудня Щит програв СМ Панку в гандикап-матчі 3-на-1 після того, як Рейнс випадково зачепив Емброуса.[103] 26 січня 2014 року на Royal Rumble Ролінс вийшов на свій перший Royal Rumble матч під номером 2. Він викинув трьох опонентів, перш ніж його вибив з матчу товариш по команді Рейнс.[104] Наступного вечора на RAW Щит бився з Денієлом Брайаном, Шеймусом та Джоном Сіною у відбірковому командному матчі три-на-три, щоб взяти участь у матчі Elimination Chamber за титул чемпіона світу у важкій вазі WWE. Але команда Сета програла матч через дискваліфікацію після того, як сім'я Ваятта (Брей Ваятт, Ерік Роуен та Люк Гарпер) втрутилася і напала на Сіну, Брайана та Шеймуса.[105] На Elimination Chamber 23 лютого Щитівці зазнали поразки від Сім'ї Вайатта у матчі-реванші.[106]

Щит у 2014 році
Щит демонструє свій коронний жест у травні 2014 році

Пізніше, в березні Щит почав ворожнечу з Кейном, ставши таким чином командою фейсів.[107][108] На Реслманії XXX 6 квітня Щит переміг Кейна та команду New Age Outlaws (Біллі Ганна та Дорожнього Пса).[109] Потім Щит ворогував з Тріпл Ейчем, операційним директором WWE і лідером угруповання «Authority»,[110] яке пізніше реформувалось у оновлену Еволюцію з Батістою і Ренді Ортоном у складі, щоб взяти гору над Щитом.[111] Щит переміг Еволюцію на Extreme Rules 4 травня,[112] а потім знову на Payback 1 червня в матчі «Без обмежень» (англ. No Holds Barred) на виліт, в якому жоден з членів Щита не був вибитим.[113]

Чемпіон WWE (2014—2016)

Ролінс з контрактом «Money in the Bank»
Ролінс з контрактом «Money in the Bank» у супроводі Тріпл Ейча та Стефані МакМен. Вересень 2014 року.

В епізоді RAW від 2 червня Ролінс обернувся проти Емброуса і Рейнса, щоб возз'єднатись з «Владою», знову ставши хілом.[114] Він взяв участь у матчі за кейс «Money in the Bank» на однойменному шоу 29 червня,[115] який виграв після втручання Кейна.[116] Ролінс переміг Емброуса на Battleground 20 липня за рішенням судді після того, як їхній матч був скасований Тріпл Ейчем через передматчевий напад Діна на Сета за лаштунками,[117] а також на SummerSlam 17 серпня в матчі з дроворубами після того, як вдарив опонента кейсом Money in the Bank після втручання Кейна.[118] Наступного вечора на RAW Ролінс знову переміг Емброуса в матчі з утриманням/підкоренням будь-де — рефері зупинив матч на користь Сета після того, як Кейн знову втрутився і допоміг Ролінсу виконати прийом Curb Stomp на купі шлакоблоків, через що, той отримав травму (сюжетно).[119][120] Потім Ролінс почав ворогувати з Романом Рейнсом і матч між ними був призначений на Night of Champions 21 вересня,[121] але у Рейнса розвинулася защемлена грижа, яка вимагала операції до початку заходу.[122] В результаті цього Сет був оголошений переможцем за рішенням судді, перш ніж на нього напав Емброус, який повернувся.[123] Незабаром після цього Ролінс найняв Джеймі Ноубла та Джоуї Мерк'юрі охоронцями. Цей дует отримав назву «J&J Security».[124] Ворожнеча між Ролінсом і Емброусом досягла кульмінації на Hell in a Cell 26 жовтня, коли Сет переміг Діна в матчі з пекельною кліткою після того, як Брей Ваятт втрутився і напав на Емброуза.[125] Після Hell in a Cell між Ролінсом і Ренді Ортоном почала зростати напруга через привілейоване ставлення до Ролінса з боку «Влади», що призвело до матчу між ними в епізоді RAW від 3 листопада, в якому перемогу здобув Сет. Після матчу Ортон напав на «Владу», але був подоланий, а Ролінс провів прийом Curb Stomp Ренді на сталеві сходинки рингу, в результаті чого той отримав сюжетну травму.[126] На Survivor Series 23 листопада Ролінс був капітаном команди «Authority» у командному матчі п'ять-на-п'ять на вибуття проти команди Сіни, в якому він був виявився останнім, хто залишився й був вибитий Дольфом Зігглером. В результаті поразки, «Authority» була усунута від контролю над WWE.[127] На TLC: Tables, Ladders & Chairs 14 грудня Сет програв Сіні матч зі столами.[128]

Ролінс на РМ 31
Ролінс тріумфує на РМ 31
На Реслманії 31 Ролінс використав свій контакт "Money in the Bank", й виграв титул чемпіона світу у важкій вазі WWE.

В епізоді RAW від 5 січня 2015 року «Authority» відновила контроль над WWE.[129] На Royal Rumble 25 січня Ролінс не зміг виграти тритсторонній матч за титул чемпіона WWE у важкій вазі проти Сіни та чемпіона Брока Леснара.[130] На Fastlane 22 лютого Ролінс, Біг Шоу та Кейн перемогли Зігглера, Еріка Роуена та Райбека. Однак після матчу повернувся Ренді Ортон і напав на Ноубла, Мерк'юрі та Кейна, а Сет втік з арени.[131] Після кількох тижнів розмов про возз'єднання з «Владою», Ортон врешті-решт напав на Ролінса, що призвело до поєдинку між ними на Реслманії 31 29 березня,[132] який Сет програв.[133] Тієї ж ночі Ролінс використав свій контракт «Money in the Bank» під час двобою за титул чемпіона світу у важкій вазі WWE між Леснаром і Рейнсом, перетворивши його на тристоронній матч і утримав Рейнса. Вигравши цей титул вперше в кар'єрі, Сет став першою людиною, яка використала свій контракт «Money in the Bank» на Реслманії і під час титульного матчу.[134] Ролінс продовжив свою ворожнечу з Ортоном після Реслманії, що призвело до матчу за чемпіонський титул у сталевій клітці з Кейном, як вартового біля дверей на Extreme Rules 26 квітня.[135] Ролінс здобув перемогу після втручання «червоної машини».[136] На турнірі Payback 17 травня Ролінс зберіг титул у чотиристоронньому матчі з Ортоном, Рейнсом та Емброусом після того, як утримав Ортона.[137] Потім Сет зберіг чемпіонський титул від Емброуса 31 травня на Elimination Chamber програвши через дискваліфікацію.[138] Ролінс знову здобув перемогу над Емброусом на Money in the Bank 14 червня в матчі з драбинами.[139]

На Battleground 19 липня, Сет зберіг титул після поразки через дискваліфікацію від Брока Леснара після того, як Трунар напав на Леснара.[140] У серпні Ролінс продовжив свою ворожнечу з чемпіоном США Джоном Сіною, якого він переміг після втручання Джона Стюарта у матчі з двома титулами на кону на SummerSlam 23 серпня. Завдяки цьому Сет захистив своє чемпіонство світу у важкій вазі WWE й виграв титул чемпіона США.[141] Здобувши перемогу, Ролінс став першим і єдиним реслером, який володів обома титулами одночасно, поки не програв Чемпіонство США Сіні на Night of Champions 20 вересня,[142] але зміг зберегти світовий титул у поєдинку зі Стінгом пізніше, того ж вечора.[143] 3 жовтня на заході Live from Madison Square Garden Ролінс не зміг повернути собі титул чемпіона США в поєдинку у сталевій клітці.[144] На Hell in a Cell 25 жовтня Ролінс зберіг титул чемпіона світу у важкій вазі WWE у матчі з Кейном, а останнього було звільнено з посади операційного директора (згідно з умовами матчу).[145]

4 листопада, під час матчу проти Кейна на шоу WWE в Дубліні, Ірландія, Ролінс розірвав хрестоподібну зв'язку, хрестоподібну кістку та медіальний меніск коліна під час спроби виконати прийом Sunset Flip Powerbomb.[146] Травма вимагала хірургічного втручання і, за оцінками, вивела Ролінса з ладу приблизно на шість-дев'ять місяців, тому він був змушений відмовитись від титулу чемпіона світу у важкій вазі WWE наступного дня, завершивши свій рейн на відмітці у 220 днів.[147] WWE визнає, що його чемпіонство тривало 219 днів.[148] В епізоді Raw від 21 грудня Ролінс спеціально з'явився, щоб отримати нагороду Slammy як Суперзірка 2015 року.[149]

На Extreme Rules 22 травня 2016 року Ролінс повернувся після травми, атакувавши Романа Рейнса прийомом Pedigree після захисту останнім титулу чемпіона світу у важкій вазі WWE від Ей Джея Стайлза.[150] Наступного вечора на RAW Шейн МакМен запланував матч між Рейнсом та Ролінсом за титул на Money in the Bank.[151] На заході 19 червня Ролінс переміг Рейнса і завоював свій другий титул чемпіона світу у важкій вазі WWE, ставши першим реслером, який легітимно переміг Рейнса в одиночному двобої в основному ростері. Але за кілька хвилин програв титул Діну Емброусу, який реалізував контракт «Money in the Bank», який він виграв раніше, того ж вечора.[152] У липні Сет не зміг відібрати у Діна перейменований титул чемпіона WWE[148] як на RAW, так і на SmackDown.[153][154] Під час драфту WWE 2016 року 19 липня Ролінс був відправлений на Raw як перший вибір для червоного бренду.[155] На Battleground 24 липня Ролінс невдало для себе поборовся за перейменоване Чемпіонство світу WWE у тристоронньому матчі проти Емброуса та Рейнса.[156] Цей титул надалі став ексклюзивним для бренду SmackDown.[157] Через це, наступного вечора на щотижневому шоу RAW було представлено Всесвітнє чемпіонство WWE.[158] Сет програв матч за інавгураційне чемпіонство Фінну Балору 21 серпня на SummerSlam.[159]

Возз'єднання Щита (2016—2017)

Після того, як Балор відмовився від титулу наступного вечора на RAW (через травму плеча, отриману на SummerSlam),[160] Ролінс зіткнувся з Біг Кессом, Кевіном Оуенсом і Романом Рейнсом у чотиристоронньому матчі на вибування за титул, але Тріпл Ейч втрутився і напав на Ролінса, що дозволило Кевіну виграти пояс.[161] У випуску RAW від 5 вересня Ролінс напав на Оуенса під час церемонії святкування, вперше з 2014 року ставши фейсом.[162] Сет не зміг виграти титул у Оуенса на Clash of Champions 25 вересня[163] та Hell in a Cell 30 жовтня через кілька втручань з боку Кріса Джеріко.[164] На Survivor Series, 20 листопада Ролінс став частиною команди Raw разом з Оуенсом, Джеріко, Брауном Строуманом і Романом Рейнсом, яка програла команді SmackDown.[165] На Roadblock: End of the Line 18 грудня Ролінс переміг Джеріко.[166]

Ролінс у 2017 році
Ролінс у травні 2017 року на домашньому шоу. Прізвисько Kingslayer (укр. Царевбивця) на його футболці відсилає до перемоги Сета над Тріпл Ейчем на Реслманії 33.

У січні 2017 року Ролінс розпочав ворожнечу з Тріпл Ейчем, яка привела реслерів на Реслманію. 28 січня Ролінс з'явився на NXT TakeOver: San Antonio, перервавши шоу і вимагаючи протистояння з Тріпл Ейчем, який вийшов лише для того, щоб наказати охороні прибрати Сета з рингу.[167] В епізоді RAW від 30 січня Ролінс зіткнувся зі Стефані МакМен і ще раз погукав Тріпл Ейча, вимагаючи відповіді за його зраду.[168] Пізніше тієї ж ночі на Ролінса ззаду напав дебютант Самоа Джо, який придушив його захватом Coquina Clutch.[169] Сет підписав контракт на участь у несанкціонованому поєдинку проти Тріпл Ейча 2 квітня на Реслманії 33,[170][171] який він виграв.[172] Ролінс переміг Самоа Джо на шоу Payback 30 квітня, завдавши Джо першої поразки в основному ростері.[173] На Extreme Rules 4 червня Ролінс взяв участь у п'ятисторонньому поєдинку за екстремальними правилами, щоб визначити претендента номер один на титул Всесвітнього чемпіона WWE, в якому також брали участь Балор, Джо, Рейнс і Ваятт, а виграв самоанець.[174]

В епізоді Raw від 10 липня Сет врятував Діна Емброуса від нападу Міза і «Miзтуражу» (Кертіс Аксель і Бо Даллас).[175] Не зумівши завоювати довіру Емброуса протягом декількох тижнів,[176][177][178] вони посперечалися на рингу в епізоді Raw 14 серпня і побилися один з одним, перш ніж відбитися від Сезаро і Шеймуса, возз'єднавши команду в процесі.[179] На SummerSlam 20 серпня Емброус і Ролінс перемогли Сезаро і Шеймуса, здобувши командне чемпіонство Raw[180] і зберегли пояси в матчі-реванші на No Mercy 24 вересня.[181] В епізоді RAW від 9 жовтня Ролінс й Емброус возз'єдналися з Романом Рейнсом.[182] Новостворений «Щит» мав зустрітися з Брауном Строуманом, Сезаро, Кейном, Мізом і Шеймусом на TLC: Tables, Ladders & Chairs 22 жовтня у гандикап-матчі 5-на-3 зі столами, стільцями й драбинами,[183] але Рейнса замінив Курт Енгл через хворобу Романа[184], і тріо виграло матч.[185] Емброус й Ролінс програли командні титули Сезаро і Шеймусу в епізоді RAW від 6 листопада через те, що угруповання «Новий день» з бренду SmackDown відволікло чемпіонів,[186] закінчивши їхній рейн на відмітці у 78 днів (WWE визнає, що їхнє чемпіонство тривало 79 днів).[187] На Survivor Series 19 листопада[188] Щит переміг Новий День.[189] У грудні Дін зазнав розриву біцепса, що вивело його з ладу приблизно на дев'ять місяців і змусило Щит взяти паузу.[190]

Інтерконтинентальний чемпіон (2017—2018)

В епізоді RAW від 25 грудня Ролінс і Джейсон Джордан перемогли Сезаро і Шеймуса, ставши новими командними чемпіонами Raw.[191] 28 січня 2018 року на Royal Rumble Ролінс вийшов під номером 18 у однойменному матчі, але був викинутий з рингу Рейнсом.[192] Одразу після матчу Royal Rumble Ролінс і Джордан програли свої титули Сезаро і Шеймусу, закінчивши свій рейн на 34 дні.[193] 6 лютого команда Ролінса і Джордана розпалася, бо Джордану була зроблена операція на шиї.[194]

Після цього Сет був оголошений учасником матчу Elimination Chamber (поєдинок у клітці на вибуття), у якому мали визначити претендента № 1 на Всесвітнє чемпіонство WWE і котрий мав відбутися на однойменному шоу.[195] В епізоді RAW від 19 лютого Ролінс взяв участь у ґаунтлет-матчі сімох чоловіків, щоб вирішити, хто ввійде у матч на вибуття в клітці останнім. Ролінс здолав Романа Рейнса, а потім Джона Сіну, перш ніж його утримав Елаяс. Ролінс бився одну годину і п'ять хвилин, що є найдовшим виступом будь-якого реслера у матчі в історії шоу.[12] Шість днів по тому, на Elimination Chamber, Ролінс став п'ятим учасником, кого вибив Браун Строуман у матчі.[196]

8 квітня на Реслманії 34 Сет переміг Фінна Балора та Міза у тристоронньому матчі і вперше у своїй кар'єрі завоював титул інтерконтинентального чемпіона.[197] З цією перемогою Ролінс став двадцять дев'ятим чемпіоном потрійної короною та вісімнадцятим чемпіоном Великого Шолому в історії WWE відповідно.[198] Зберігши титул у поєдинку проти Міза на Backlash 6 травня[199] та Елаяса 17 червня на Money in the Bank,[200] Ролінс поступився поясом наступної ночі на RAW Дольфу Зігглеру після того, як його відволік союзник Зігглера Дрю МакІнтайр й закінчив таким чином рейн Сета на 71 дні.[201] Ролінс не зміг повернути титул у Зіглера в 30-хвилинному матчі «Залізна людина» (англ. Iron Man) на Extreme Rules 15 липня після втручання МакІнтайра,[202] але на SummerSlam 19 серпня Ролінс переміг Зігглера і повернув собі чемпіонський титул, заручившись підтримкою Діна Емброуса, що повернувся.[203]

Ролінс й Емброус у 2017 році
В 2017 році, Ролінс знову об'єднався з Діном Емброусом та частково поновив Щит

Наступної ночі на RAW Ролінс відновив «Щит» разом з Емброусом і Романом Рейнсом, не давши Строуману використати контракт «Money in the Bank» проти Всесвітнього чеміпіона WWE Рейнса.[204] На Hell in a Cell 16 вересня Ролінс і Емброус не змогли виграти командне чемпіонство RAW у МакІнтайра і Зігглера.[205] На Super Show-Down 6 жовтня Щит переміг МакІнтайра, Зігглера і Строумана в командному матчі 3-на-3.[206] Через два дні на RAW Щит був переможений згаданим тріо в матчі-реванші, причому Емброус пішов від своїх товаришів по команді після їх поразки.[207]

В епізоді RAW від 22 жовтня Рейнс взяв перерву у кар'єрі через лейкемію, що знову проявила себе. Пізніше тієї ж ночі Ролінс і Емброус перемогли Зігглера і МакІнтайра, щоб виграти командне чемпіонство Raw (це зробило Сета подвійним чемпіоном). Однак Емброус напав на Ролінса, розпаливши ворожнечу між ними і знову розпустивши Щит.[208] Ролінс і Емброус втратили титули в епізоді RAW від 5 листопада, коли Ролінс програв гандикап-матч Авторам Болю (Акам і Резар).[209] 18 листопада на Survivor Series Інтерконтинентальний чемпіон Ролінс переміг чемпіона США Шінсуке Накамуру в міжбрендовому матчі з двома титулами на кону.[210] 16 грудня на TLC: Tables, Ladders & Chairs Ролінс програв інтерконтинентальне чемпіонство Емброусу, закінчивши свій рейн на 119 день.[211] Сет кілька разів безуспішно намагався повернути чемпіонство Діна — в матчі з утриманням/підкоренням будь-де, у який втрутився Боббі Лешлі[212] й в тристоронньому матчі, де Лешлі виграв титул після того, як утримав Емброуса.[213]

Всесвітній чемпіон (2018—2019)

27 січня 2019 року на Royal Rumble Ролінс виграв свій перший Royal Rumble матч, викинувши останнім Брауна Строумана.[214] Наступної ночі, в ефірі RAW, Ролінс кинув виклик Броку Леснару за титул Всесвітнього чемпіона на Реслманії 35.[215] Незабаром після цього Сет помирився з Емброусом і Рейнсом (який нещодавно повернувся), щоб втретє відновити «Щит».[216] Тріо перемогло Дрю МакІнтайра, Боббі Лешлі та Барона Корбіна 10 березня на Fastlane.[217] На Реслманії 35, 7 квітня Ролінс переміг Леснара і вперше завоював титул Всесвітнього чемпіона.[218]

Ролінс — Всесвітній чемпіон
Ролінс в статусі Всесвітнього чемпіона у травні 2019 року

Потім Ролінс вступив у ворожнечу з Ей Джеєм Стайлзом,[219][220] зберігши титул Всесвітнього чемпіона у матчі проти нього 19 травня на Money in the Bank.[221] Сет успішно захистив титул від Корбіна на Super ShowDown 7 червня[222] та на Stomping Grounds 23 червня, де Лейсі Еванс була спеціальним запрошеним рефері. Ролінс переміг у тому протистоянні завдяки допомозі своєї реальної дружини та чемпіонки Raw серед жінок Беккі Лінч, котра допомогла пройти через упереджене суддівство з боку Еванс.[223] Ролінс і Лінч перемогли Корбіна і Еванс на Extreme Rules 14 липня в матчі змішаних команд за екстремальними правилами, де розігрувались обидва пояси подружжя. Після цього Ролінс програв титул Леснару, який використав контракт «Money in the Bank», закінчивши рейн Сета на 98-ий день.[224] Наступного вечора в ефірі RAW Ролінс виграв батл-роял десяти чоловік за право зустрітися з Леснаром у поєдинку за чемпіонство, викинувши останнім Ренді Ортона.[225] На SummerSlam 11 серпня Сет переміг Леснара і повернув собі чемпіонський титул, ставши другим реслером, який тримав пояс Всесвітнього чемпіона більше одного разу. Він також став першою суперзіркою, яка перемогла Леснара і на Реслманії, і на SummerSlam.[226]

В епізоді RAW від 19 серпня Ролінс виграв своє рекордне, п'яте командне чемпіонство RAW разом з Брауном Строуманом — вони перемогли Карла Андерсона та Люка Ґаллоуза.[227] На Clash of Champions 15 вересня Ролінс і Строуман програли титули Дольфу Зігглеру і Роберту Руду.[228] Пізніше тієї ж ночі Ролінс зберіг титул Всесвітнього чемпіона у матчі проти Строумана, але після двобою на нього напав «Потвора» Брей Ваятт.[229] На Hell in a Cell 6 жовтня Ролінс захищав свій титул від «Потвори» в матчі у пекельній клітці, який закінчився зупинкою судді після того, як Брей був похований під кількома знаряддями бою, а Сет вдарив його кувалдою[230]. Дана кінцівка було негативно сприйнята критиками та фанатами.[231] 31 жовтня на Crown Jewel Ролінс програв Ваятту чемпіонський титул в поєдинку з утриманням/підкоренням будь-де, закінчивши свій другий рейн на 80-му дні.[232]

Месія (2019—2020)

Ролінс був обраний капітаном команди Raw у протистоянні з командами SmackDown і NXT, що мало місце 24 листопада на Survivor Series.[233] Перемогу здобула команда синього бренду.[234] Наступного вечора, в ефірі RAW Ролінс вилаяв увесь склад своєї команди за те, що вони погано себе проявили і не змогли перемогти на PPV. Пізніше ці коментарі привернули увагу Кевіна Оуенса, який напав на Сета і викликав його на поєдинок, що закінчився дискваліфікацією — Автори Болю (Акам і Резар) напали на Кевіна.[235] В епізоді RAW від 9 грудня (незважаючи на заперечення союзу з Авторами) Ролінс приєднався до Акама і Резара, напавши на Оуенса. Відповідно, вперше з 2016 року Ролінс став хілом.[236]

Після цього Сет почав величати себе «Понеділковим Вечірнім Месією», заявляючи, що «жертвує» своїми опонентами заради «більшого блага», і створив угруповання з Авторами Болю й Бадді Мерфі.[237][238] Ролінс і Мерфі перемогли «Вікінгів-рейдерів» і виграли командне чемпіонство Raw в епізоді RAW від 20 січня 2020 року, ставши рекордними, шестиразовими чемпіонами.[239] Сет брав участь у Royal Rumble 26 січня 2020 року як останній учасник, але був вибитий переможцем — Дрю МакІнтайром.[240] Ролінс і Мерфі зберегли свої титули у матчі проти «Вуличної Наживи» на Super ShowDown 27 лютого,[241] але програли їм же пояси в епізоді RAW 2 березня.[240] Через шість днів Сет і Бадді не змогли повернути собі чемпіонство в черговому поєдинку з Наживою на Elimination Chamber.[242] На Реслманії 36, 4 квітня Ролінс зустрівся з Оуенсом у матчі без дискваліфікації, який програв, тим самим завершивши ворожнечу.[243]

На Money in the Bank 10 травня Сет невдало кинув виклик Дрю МакІнтайру за титул чемпіона WWE.[244] Наступного вечора на RAW Ролінс напав на Рея Містеріо і пошкодив йому око сталевими сходинками рингу.[245] В епізоді RAW від 18 травня Ролінс завербував Остіна Тіорі як члена свого угруповання.[246] Згодом Містеріо повернувся і викликав Ролінса на поєдинок «Око за Око», де єдиним способом перемогти було витягти очне яблуко суперника.[247] Поєдинок відбувся 19 липня на The Horror Show at Extreme Rules,[248] в якому Сет виграв, використавши сходинки рингу, щоб дістати око Містеріо.[249] Протягом наступних тижнів син Рея Містеріо Домінік конфліктував з Ролінсом через напади на нього та його батька. На SummerSlam 23 серпня Сет переміг Домініка у вуличній бійці.[250] Наступного вечора на RAW був організований командний матч між Сетом й Бадді проти Рея і Домініка Містеріо на Payback 30 серпня, де Ролінс і Мерфі програли лучадорам.[251]

В епізоді RAW від 5 жовтня Мерфі напав на Ролінса після того, як той відмовився вибачитися перед ним, тим самим розірвавши їхній союз.[252] У жовтні на драфті WWE 2020 року Сет був відправлений на бренд SmackDown.[253] В епізоді SmackDown від 20 листопада Ролінс програв Мерфі і закінчив протистояння.[254] На Survivor Series, двома днями пізніше, Ролінс був частиною команди SmackDown, але став першою людиною, яку вибили і зробив це Шеймус — Сет «пожертвував» собою і його команда програла.[255]

Візіонер (2021—2023)

Після двомісячної перерви Ролінс повернувся на Royal Rumble 31 січня 2021 року, увійшовши під номером 29. Він протримався до фінальної трійки, перш ніж був вибитий переможцем Еджем.[256] Сет повернувся на SmackDown в епізоді від 12 лютого, заявивши, що він є лідером, якого потребує SmackDown і що склад SmackDown повинен «прийняти його візію», що спонукало роздягальню піти від нього. Потім Сет напав на Сезаро, який був єдиним, хто залишився, розпочавши з ним ворожнечу.[257] На Fastlane 21 березня Ролінс переміг Шінсуке Накамуру.[258] У першу ніч Реслманії 37, 10 квітня Ролінс програв Сезаро.[259] На WrestleMania Backlash 16 травня Сет з'явився, щоб напасти на Сезаро зі сталевим стільцем.[260] 20 червня на Hell in a Cell Ролінс переміг Сезаро.[261] У епізоді SmackDown від 9 липня Сет знову переміг Сезаро, відібравшись таким чином у матч з драбинами Money in the Bank на однойменному шоу, поклавши тим самим край ворожнечі зі швейцарцем.[262] На Money in the Bank 18 липня Ролінс не зміг здобути контракт, оскільки матч виграв Біг І.[263]

Того ж вечора Ролінс втрутився в головну подію, де Роман Рейнс захищав Всесвітнє чемпіонство у матчі проти Еджа. Сет відволік рефері, що коштувало Еджу перемоги.[264] Протягом наступних тижнів Ролінс й Едж ворогували і нападали один на одного аж до епізоду SmackDown від 6 серпня, де Едж викликав Сета на матч на SummerSlam.[265] На шоу 21 серпня Ролінс програв Еджу технічним нокаутом,[266] але виграв матч-реванш 10 вересня в епізоді SmackDown.[267] У рамках драфту 2021 року Ролінс був відправлений на бренд Raw.[268] В епізоді SmackDown від 8 жовтня Едж зажадав провести матч в «пекельній клітці», який був офіційно анонсований для шоу Crown Jewel.[269] На заході 21 жовтня Ролінс зазнав поразки від Еджа, тим самим поклавши край їхній ворожнечі.[270] На Survivor Series 21 листопада Ролінс взяв участь у матчі 5-на-5 на вибування в складі команди RAW і виграв матч як єдиний вцілілий, усунувши Джеффа Гарді.[271]

В епізоді RAW від 25 жовтня Ролінс переміг Фінна Балора, Кевіна Оуенса та Рея Містеріо у чотиристоронньому поєдинку з драбинами, ставши претендентом № 1 на титул чемпіона WWE Біг І на Day 1.[272] Протягом наступних тижнів Кевін Оуенс і Боббі Лешлі також приєдналися до поєдинку за титул чемпіона WWE на Day 1, що зробило його чотиристороннім матчем.[273][274] На Day 1, 1 січня 2022 року Ролінс не зміг виграти титул, оскільки Брок Леснар був доданий до матчу і виграв пояс.[275] Того ж місяця він почав виступати як Сет «Фрікін» Ролінс.[276] На Royal Rumble 29 січня Сет зустрівся з Романом Рейнсом з бренду SmackDown у двобої за Всесвітнє чемпіонство, вигравши матч по дискваліфікації, але залишивсь без пояса.[277] 18 лютого на Elimination Chamber він претендував на титул чемпіона WWE в однойменному матчі, але був вибитий Леснаром.[278] Потім Сет безуспішно намагався знайти місце в карді 38-ї Реслманії, поки містер МакМен не оголосив в епізоді RAW 28 березня, що Ролінс зустрінеться з суперником, якого обрав Вінс.[279] У перший вечір заходу, 2 квітня було розкрито інтригу — суперником Сета став Коді Роудс, який повернувся в компанію і переміг у матчі.[280]

Ролінс у жовтні 2022 року
Ролінс у жовтні 2022 року

На WrestleMania Backlash 8 травня Ролінс вдруге програв Роудсу.[281] У наступному епізоді RAW Ролінс напав на Коді і поклав його на лопатки під час матчу за титул чемпіона Сполучених Штатів проти Тіорі.[282] Наступного тижня Роудс викликав Ролінса на матч у пекельній клітці на однойменному шоу і Ролінс прийняв виклик.[283] На шоу 5 червня Ролінс втретє програв Роудсу. Матч отримав 5-зірковий рейтинг від поважного журналіста Дейва Мельцера, що зробило його першим матчем основного ростеру WWE, який отримав 5-зірковий рейтинг з 2011 року, і першим матчем в кар'єрі Сета, який отримав таку оцінку.[284] В епізоді RAW від 13 червня Ролінс переміг Ей Джея Стайлза, щоб здобути право на участь у титульному матчі на Money in the Bank 2 липня,[285] який виграв Тіорі.[286]

Після цього Ролінс почав атакувати Метта Ріддла протягом наступних кількох тижнів, доки не було призначено матч між ними на SummerSlam.[287] Однак поєдинок був відкладений після того, як Ріддл зазнав травми під час нападу Сета в епізоді RAW від 25 липня.[288] Незважаючи на це, і Ролінс, і Ріддл з'явилися на SummerSlam 30 липня, взявши участь у бійці, в якій гору взяв Сет.[289] Матч між ними відбувся 3 вересня на Clash at the Castle, де Сет переміг Ріддла.[290] Протягом наступних тижнів Ролінс і Ріддл продовжували нападати один на одного, аж поки 19 вересня в епізоді RAW не було оголошено, що на шоу Extreme Rules вони проведуть матч-реванш у «бійцівській ямі».[291] На шоу 8 жовтня Ролінс програв Ріддлу підкоренням.[292]

В епізоді RAW від 10 жовтня Ролінс вдруге виграв чемпіонство США, перемігши Боббі Лешлі після того, як Брок Леснар, що повернувся, напав на Лешлі перед матчем.[293] Це зробило Сета другим рестлером (після Міза), який став дворазовим чемпіоном Великого шолома WWE.[294] Наступного тижня в ефірі RAW Ролінс успішно захистив титул від Ріддла, поклавши край їхній ворожнечі.[295] В епізоді RAW від 7 листопада Ролінс кинув відкритий виклик за свій пояс, на який відгукнувся Лешлі, що напав на Ролінса ще до початку матчу. В результаті містер Money in the Bank Остін Тіорі активував свій контракт, однак, через втручання Лешлі, Сет зберіг титул.[296] Після цього Ролінс розпочав ворожнечу з Тіорі, вперше з 2019 року ставши фейсом.[297] На Survivor Series: WarGames, 26 листопада Ролінс програв Тіорі чемпіонство США в тристоронньому матчі, в якому також брав участь Лешлі, закінчивши свій рейн на 47-му дні.[298]

В епізоді RAW від 12 грудня Ролінс переміг Лешлі і отримав ще один матч за титул чемпіона США проти Тіорі.[299] В епізоді RAW від 2 січня 2023 року Ролінс не зміг відібрати титул у Остіна.[300] 28 січня Сет вийшов на матч Royal Rumble під номером 15, але був вибитий Лоґаном Полом.[301] У випуску RAW від 30 січня Ролінс переміг Чада Ґейбла у відбірковому поєдинку, що давав місце у матчі Elimination Chamber за титул.[302] На шоу Elimination Chamber 18 лютого Ролінс не зміг виграти титул, будучи останнім, кого вибив Теорія після втручання Пола.[303] У перший вечір Реслманії 39, 1 квітня Сет переміг Пола.[304] На Backlash 6 травня Ролінс переміг Омоса.[305]

Чемпіон світу у важкій вазі, повалення Романа Рейнса з трону (2023—2024)

В епізоді RAW від 8 травня Ролінс завоював право битися за перестворений титул Чемпіона Світу у важкій вазі на шоу Night of Champions, спочатку перемігши Деміана Пріста та Шінсуке Накамуру в тристоронньому матчі, а потім — Фінна Балора, який переміг у аналогічному тристоронньому матчі.[306] На Night of Champions Сет переміг Ей Джея Стайлза у фіналі турніру і став першим чемпіоном.[307][308] Через два дні, в ефірі RAW Ролінса перервав Стайлз, який привітав Сета з перемогою, і вони вдвох зійшлися в переможному поєдинку проти Судного дня (Фінн Балор і Деміан Пріст). Наступного тижня, в епізоді RAW від 5 червня, Ролінс переміг Пріста у матчі «відкритий виклик» зберігши пояс. На NXT Gold Rush Ролінс переміг Брона Брейккера і зберіг титул.[309] На Money in the Bank Сет успішно захистив титул у матчі проти Балора, скориставшись дезорганізацією серед членів Судного Дня.[310] На SummerSlam 5 серпня Ролінс знову переміг Балора і зберіг титул, незважаючи на втручання інших членів угруповання.[311] Потім Сет зберіг пояс, перемігши Шінсуке Накамуру на Payback[312] і на Fastlane в матчі «до останнього на ногах»,[313] а також Дрю МакІнтайра на Crown Jewel.[314]

В епізоді RAW від 6 листопада Ролінс знову захищав титул чемпіона світу у важкій вазі від Семі Зейна, де Сет знову переміг. Після матчу відбулася бійка між Ролінсом, Зейном, Коді Роудсом й Джеєм Усо з одного боку та Судним днем (Балор, Пріст, «Брудний» Домінік Містеріо та Джей Ді МакДона) з іншого. Пізніше Адам Пірс вийшов і оголосив матч «Воєнні ігри» 4-на-4 на шоу Survivor Series.[315] Пізніше до складу учасників матчу приєднався Дрю МакІнтайр, який об'єднав сили з Судним днем, а Ренді Ортон, що повернувся після травми, приєднався до команди Ролінса. Таким чином матч став поєдинком 5-на-5. На шоу команда Сета виграла свій матч.[316] Ролінс знову успішно захистив свій пояс від Джея Усо в епізоді RAW 5 грудня, від МакІнтайра в матчі-реванші на RAW Day 1 і від Джиндера Махала в епізоді RAW від 15 січня 2024 року.[317]

Ролінс (крайній праворуч) і Коді Роудс віч-на-віч з Романом Рейнсом і Скелею на Реслманії XL.

Наступного тижня Ролінс оголосив, що вибув з ладу через травму хрестоподібної зв'язки, аж поки не повернувся в епізоді RAW від 4 березня 2024 року, де оголосив, що за станом здоров'я йому дозволено знову змагатися. Протягом наступних кількох тижнів Ролінс став учасником ворожнечі між Коді Роудсом, Романом Рейнсом і Скелею, кульмінацією якої став програний командний матч з Роудсом проти Рейнса і Скелі в головній події першої ночі Реслманії XL 6 квітня. Наступної ночі Сет програв МакІнтайру титул чемпіона світу у важкій вазі, закінчивши свій чемпіонський забіг в 316 днів. Однак він з'явився пізніше, тієї ж ночі під час головної події шоу, щоб допомогти Роудсу здолати Рейнса.[318] Після Реслманії, Ролінс переніс операцію з відновлення розірваного меніска в коліні і був на лікарняному понад два місяці.[319]

Чемпіонські амбіції, інші протистояння (2024—дотепер)

В епізоді RAW від 17 червня Сет здійснив неочікуване повернення. Він хотів оголосити, що вступить у боротьбу за кейс «Money in the Bank», котрий розігрується на однойменному шоу, аби повернути собі титул чемпіона світу у важкій вазі. Але його перервав чинний чемпіон Деміан Пріст і під час розмови той запропонував Сету титульний матч на шоу Money in the Bank, щоб Деміан міг довести, що він кращий Сета на данний момент. Ролінс погодився і двобій було призначено[320], з умовою, що Сет в разі поразки не зможе претендувати на пояс, допоки Пріст залишатиметься чемпіоном.[321] В самому матчі стався хаос: Дрю МакІнтайр доєднав себе до матчу виграним кейсом Money in the Bank, зробивши бій тристороннім, а Сі Ем Панк вирішив йому завадати стати чемпіоном. Це вилилось в результаті у перемогу Деміана Пріста, котрий утримав Дрю.[322] Як наслідок, Сет судив матч між Панком і МакІнтайром на SummerSlam,[323] який закінчився перемогою шотландця над Панком.[324]

У наступному епізоді RAW Ролінс був атакований «Великим» Бронсоном Рідом і отримав выд нього шість Цунамі (сплеш з третього канату). Це було зроблено для того, щоб прибрати Сета з телебачення і дати йому можливість відновитися від невідомої травми.[325] Після місячної відсутності Ролінс повернувся в епізоді RAW 30 вересня, щоб допомогти Брауну Строуману перемогти Ріда в матчі Last Monster Standing (укр. До останнього монстра на ногах).[326] На Crown Jewel Сет переміг Ріда у матчі один-на-один[327], однак це не стало завершенням їх протистояння. У випуску RAW від 11 листопада Бронсон завадив Сету здобути претенденство на світовий титул чемпіона.[328] В результаті, на вимогу Ролінса йому було призначено другий матч проти Ріда, що вийде в ефір 18 листопада на RAW.

В реслінгу

  • Як Сет Ролінс
    • Завершальний прийом
      • Pedigree — 2015—2017 рр.; 2020-дотепер (запозичений у Тріпл Ейча)
      • Curb Stomp або The Stomp (Blackout в Florida Championship Wrestling / NXT Wrestling) — 2010—2015 рр.; 2018-дотепер
      • Sethwalker — 2011—2013 рр.
      • Burning Stomp — 2023 р.
      • Fall Forward Single Underhook DDT — 2015 р.
      • Kingslayer (Revolution Knee) — 2017 р.
    • Коронні прийоми
      • Avada Kedavra
      • Springboard high knee
      • Avalanche Frankensteiner
      • Corner forearm smash
      • Blockbuster (Diving Somersault Neckbreaker)
      • Cradle Backbreaker
      • Suicide Dive
      • Slingblade
      • Falcon Arrow (Sit-Out Suplex Slam), іноді після Superplex

Музикальні теми

  • «Battle On» від War of Ages[329]
  • «The Haunted» від Walls of Jericho[en][330]
  • «Flesh It Out» від Blues Saraceno[en][331]
  • «Special Op» від Джима Джонстона[332] (WWE; 16 грудня 2012 — 2 червня 2014; 9 жовтня 2017 — 21 квітня 2019; 29 січня 2022)
  • «The Second Coming» від CFO$[333] (WWE; 9 червня 2014 — 9 жовтня 2017)
  • «The Second Coming (Burn it Down)» від CFO$ (WWE; 9 жовтня 2017 — 10 травня 2020; 12 лютого 2021 — 9 квітня 2021)
  • «The Rising» від def rebel (WWE; 10 травня 2020 — 31 січня 2021)
  • «Visionary» від def rebel (WWE; 10 квітня 2021 — дотепер)

Титули і нагороди

Примітки

  1. ↑ 19 Things You Didn't Know About WWE Star Seth Rollins. CBSLocal. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 2019. [Архівовано 2019-02-19 у Wayback Machine.]
  2. ↑ FRI UPDATE: Giant weekend schedule, big shows, potential HITC spoiler, ROH star new name, WWE/Foley. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 2010.
  3. ↑ а б в г Seth Rollins Cagematch. Cagematch. Процитовано 31 грудня 2023.
  4. ↑ а б в Seth Rollins. WWE. Процитовано 5 серпня 2023.
  5. ↑ Events Database - Seth Rollins. Cagematch. Процитовано 2023.
  6. ↑ Thapliyal, Shivangi (29 грудня 2022). Seth Rollins bags the top spot of the 'Top Wrestler of 2022' list. FirstSportz (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  7. ↑ Barrasso, Justin (28 грудня 2022). Ranking the Top 10 Wrestlers of 2022. Sports Illustrated (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  8. ↑ Beaston, Erik. 2023 Is Shaping Up to Be the Year of WWE's Seth Rollins. Bleacher Report (англ.). Процитовано 3 лютого 2024.
  9. ↑ Middleton, Marc (10 лютого 2023). Top WWE RAW Male Babyfaces and Heels Revealed from Internal List. Wrestling Headlines (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  10. ↑ Top Wrestlers of 2022: Ranking the top 10 - Sports Illustrated. web.archive.org. 23 січня 2023. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
  11. ↑ Seth Rollins tops the “PWI 500” | WWE. web.archive.org. 3 липня 2022. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 3 лютого 2024.
  12. ↑ а б Powell, Jason (20 лютого 2018). WWE Raw Live TV Review: Braun Strowman vs. Roman Reigns vs. John Cena vs. Finn Balor vs. The Miz vs. Elias vs. Seth Rollins in a gauntlet match match, Sasha Banks, Bayley, and Mickie James vs. Alexa Bliss, Mandy Rose, and Sonya Deville, final push for WWE Elimination Chamber. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  13. ↑ Seth Rollins: My Son is a WWE Superstar (укр.), процитовано 3 лютого 2024
  14. ↑ а б в Seth Rollins, WWE RAW Star: 19 Facts About The Pro Wrestler – CBS Local Sports. web.archive.org. 19 лютого 2019. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2024. [Архівовано 2019-02-19 у Wayback Machine.]
  15. ↑ WWE Profile - Seth Rollins. ESPN.com (англ.). 1 червня 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
  16. ↑ а б в Interview: WWE Champ Seth Rollins on Jon Stewart, Jay Cutler and why he's 'never leaving' the Midwest - Chicago Tribune. web.archive.org. 1 грудня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 3 лютого 2024.
  17. ↑ Seth Rollins discovers siblings through DNA test | WWE. web.archive.org. 4 лютого 2023. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
  18. ↑ Ґрейвз, Корі (29 серпня 2015). Seth Rollins tells the stories behind his tattoos: Superstar Ink (video). WWE. Подія сталася на 1:08, 1:34. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
  19. ↑ Events Database - Seth Rollins. Cagematch. Процитовано 30 серпня 2023. 8.21.2004
  20. ↑ Tyler Black profile. Ring of Honor. Архів оригіналу за 9 травня 2010. Процитовано 5 квітня 2010. [Архівовано 2010-05-09 у Wayback Machine.]
  21. ↑ а б в Heinen, Frederik. Seth Rollins Bio. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2023.
  22. ↑ Gagne, Joe (23 вересня 2005). IWA-MS TPI – 09/23/05. CubsFan.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 1 травня 2019.
  23. ↑ Behrens, Bill (14 лютого 2006). NWA Wildside/Worldwide News: Tuesday February 14, 2006. NWA Wildside. Архів оригіналу за 12 грудня 2007.
  24. ↑ Sokol, Chris (6 жовтня 2006). Impact: Bye, bye Eric. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 1 травня 2019.
  25. ↑ Glazer, Aaron (9 серпня 2007). FIP Headlines: Briscoes vs. Black & Brave Rematch Signed. InsidePulse.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 7 травня 2023.
  26. ↑ Roger Dorn Night. Pro Wrestling Guerrilla. 10 червня 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 9 серпня 2010.
  27. ↑ Pro Wrestling Guerrilla World Tag Team Champions. Pro Wrestling Guerrilla. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 9 серпня 2010.
  28. ↑ Age of the Fall (Tyler Black & Jimmy Jacobs). Pro Wrestling Guerrilla. 6 липня 2008. Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 9 серпня 2010.
  29. ↑ а б Title History: FIP World Champion. Full Impact Pro. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 9 серпня 2010. [Архівовано 2010-10-06 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Sapolsky, Gabe (16 вересня 2007). Age of the Fall Footage Decision. Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 6 березня 2009. [Архівовано 2009-02-09 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Siciliano, Mike (4 листопада 2007). Pro's from the Palace (#213) – Results & more: ROH Glory By Honor VI N2. WrestleView. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 1 травня 2019.
  32. ↑ Berman, Samuel (2 листопада 2007). 411 ROH Roundtable Preview: Philadelphia & New York – Glory By Honor VI – 11/2 & 11/3. 411Mania. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 1 травня 2019.
  33. ↑ а б в г Ring Of Honor Tag Team Championship. Ring of Honor. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 5 квітня 2010. [Архівовано 2010-04-12 у Wayback Machine.]
  34. ↑ а б в 2008 Ring of Honor Official results. 16 вересня 2007. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 17 квітня 2016. [Архівовано 2015-03-12 у Wayback Machine.]
  35. ↑ а б в 2009 Ring of Honor Official results. 16 вересня 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 17 квітня 2016. [Архівовано 2015-03-12 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Johnson, Mike (8 вересня 2009). DANIELSON AND MCGUINNESS TO FACE OFF IN THEIR ROH FAREWELL IN NYC, TYLER BLACK INJURY UPDATE AND MORE ROH NEWS. PWInsider. Архів оригіналу за 12 жовтня 2009. Процитовано 25 липня 2010.
  37. ↑ Survival of the Fittest 2009. Cagematch. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 14 лютого 2010.
  38. ↑ Caldwell, James (19 грудня 2009). Caldwell's Ring Of Honor PPV Report 12/19: Ongoing "virtual time" coverage of ROH's first online PPV – Austin Aries vs. Tyler Black. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 20 грудня 2009.
  39. ↑ Caldwell, James (9 січня 2010). Ring of Honor announces details on ROH Title match for Eighth-Anniversary show (w/ video). Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 17 березня 2010. Процитовано 11 серпня 2010.
  40. ↑ Ring of Honor Title. Ring of Honor. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 5 квітня 2010. [Архівовано 2010-04-12 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Caldwell, James (13 лютого 2010). ROH News: Big News – Result from tonight's ROH World Title match in New York City. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 16 лютого 2010. Процитовано 14 лютого 2010.
  42. ↑ Radican, Sean (3 квітня 2010). Radican's ROH The Big Bang PPV Blog 4/3: Black vs. Aries vs. Strong, Briscoes vs. KOW. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 9 травня 2010.
  43. ↑ Caldwell, James (19 червня 2010). Caldwell's Ring of Honor PPV report 6/19: Ongoing "virtual time" coverage of Death Before Dishonor VIII Internet PPV. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 8 серпня 2010.
  44. ↑ а б Martin, Adam (21 серпня 2010). Spoilers: 8/20 Ring of Honor HDNet TV tapings. WrestleView. Архів оригіналу за 28 вересня 2010. Процитовано 26 серпня 2010.
  45. ↑ Results From Richmond & Charlotte. Ring of Honor. Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 11 вересня 2010.
  46. ↑ Caldwell, James; Radican, Sean (11 вересня 2010). 9/11 ROH internet PPV live results: Caldwell & Radican's coverage of "Glory by Honor IX" – ROH Title match, Haas & Benjamin debut. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 11 вересня 2010.
  47. ↑ Martin, Adam (8 серпня 2010). Report: Ring of Honor Champion signs with WWE. WrestleView. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
  48. ↑ Martin, Adam (8 серпня 2010). Update on Tyler Black signing with WWE. WrestleView. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
  49. ↑ Caldwell, James (8 серпня 2010). WWE/ROH News: Report on current ROH World champion signing with WWE. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 8 серпня 2010.
  50. ↑ Smackdown results for September 14, 2010. Profightdb.com. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
  51. ↑ Alvarez, Bryan (1 жовтня 2010). FRI UPDATE: Giant weekend schedule, big shows, potential HITC spoiler, ROH star new name, WWE/Foley. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 2 жовтня 2010. Tyler Black has debuted in WWE developmental under the name Seth Rollins. Maybe they can have him be the brother of Skag Rollins. Given history in developmental, his name will now probably change another two dozen times before he's called up.
  52. ↑ Martin, Adam (6 жовтня 2010). Tyler Black makes official FCW debut last week. WrestleView. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 8 жовтня 2010.
  53. ↑ а б в Superstar of the Week: Seth Rollins. Florida Championship Wrestling. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
  54. ↑ Trionfo, Richard (29 листопада 2010). FCW TELEVISION REPORT: SETH ROLLINS AND HUNICO IN THE FCW 15 CHALLENGE; PETER ORLOV MAKES HIS DEBUT; SAXTON AND WASHINGTON CONTINUE THEIR FEUD. PWInsider. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
  55. ↑ Trionfo, Richard (9 лютого 2011). FCW TELEVISION REPORT: JACK BRISCO CLASSIC FINALS GO INTO OVERTIME. PWInsider. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 26 січня 2012.
  56. ↑ Gerweck, Steve (25 березня 2011). New FCW Tag Team champions crowned. WrestleView. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 26 березня 2011.
  57. ↑ Champions Roll Call. Florida Championship Wrestling. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 17 травня 2011. [Архівовано 2012-08-05 у Wayback Machine.]
  58. ↑ Trionfo, Richard (5 липня 2011). FLORIDA CHAMPIONSHIP WRESTLING TELEVISION REPORT: FCW HEAVYWEIGHT TITLE MATCH; FCW DIVAS TITLE MATCH; DEAN AMBROSE MAKES HIS DEBUT WITH A PROMO; A ROTUNDO FAMILY REUNION?. PWInsider. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 15 листопада 2011.
  59. ↑ а б в Trionfo, Richard (18 вересня 2011). FLORIDA CHAMPIONSHIP WRESTLING TELEVISION REPORT: HOW DO YOU TOP THE FIRST TWO ROLLINS/AMBROSE MATCHES? DEVOTE THE ENTIRE SHOW TO THE THIRD MATCH AND LET THEM WRESTLE FOR 35 MINUTES. PWInsider. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 15 листопада 2011.
  60. ↑ Namako, Jason (31 жовтня 2011). FCW Results – 10/31/11. WrestleView. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 26 грудня 2011.
  61. ↑ Alvarez, Bryan (23 вересня 2011). Fri update: WWE survey on moving Mania to WWE Network, another wacky WWE show, Jones vs. Rampage odds, win a call from Jay Briscoe, new TNA girl identified, ROH affiliate list for this weekend's TV, full weekend schedule, tons more. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 23 вересня 2011.
  62. ↑ Trionfo, Richard (23 лютого 2012). NEW FCW CHAMPIONS CROWNED. PWInsider. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 29 липня 2012.
  63. ↑ Chaos in Crystal River tonight: Florida Title changes hands twice! Bo Dallas new Champion!!!!. Florida Championship Wrestling. 16 червня 2012. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
  64. ↑ WWE News: FCW name being phased out. Wrestling Observer. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  65. ↑ James, Justin (4 липня 2012). James's NXT report 6/27: Week 2 of New NXT season – Bateman vs. Curtis main event, Cesaro, Seth Rollins, Steamboat. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 5 липня 2012.
  66. ↑ Chiverton, George (27 червня 2012). NXT WEEKLY RANKINGS & EVALUATION 6/20 – New NXT Week 1: Early impressions from new cast of FCW talent. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 9 січня 2013. he has ... a solid gimmick as an outsider maverick.
  67. ↑ James, Justin (5 вересня 2012). JAMES'S WWE NXT REPORT 8/29 – Week 11: First NXT champion crowned in big-match setting. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 8 вересня 2012.
  68. ↑ Parry, Josh (26 липня 2012). NXT spoiler – first champion crowned. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  69. ↑ James, Justin (17 жовтня 2012). JAMES'S WWE NXT REPORT 10/10 – Week 17: WWE champ on commentary for excellent NXT Title match, Overall Reax. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 18 жовтня 2012.
  70. ↑ WWE NXT SPOILERS FROM FLORIDA: KEVIN NASH, THE SHIELD, WADE BARRETT AND MUCH MORE. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 9 січня 2013.
  71. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 1/9: Big E. captures NXT Title, Shield involved, PAC debut promo, Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  72. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT RESULTS 2/27: The Shield attacks in the main event, a match so bad that it's good, more. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
  73. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORT 4/10: Epic, must-watch Regal vs. Ohno match, Shield six-man tag match, Overall Reax. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 19 серпня 2013.
  74. ↑ James, Justin. JAMES'S WWE NXT REPORTS 4/17 & 4/24 & 5/1: Jericho in action, The Shield, Clash of Champions featuring several title matches, Paige vs. Summer Rae feud continues, more. Pro Wrestling Torch. Архів оригіналу за 10 липня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  75. ↑ Caldwell, James (18 листопада 2012). Survivor Series News: NXT stars debut in PPV main event angle, plus other news from annual PPV. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
  76. ↑ Caldwell, James (19 листопада 2012). CALDWELL'S WWE RAW RESULTS 11/19: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – Survivor Series fall-out. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 5 грудня 2012.
  77. ↑ Caldwell, James (26 листопада 2012). CALDWELL'S WWE RAW RESULTS 11/26: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – The Shield speaks, Cena-Ziggler. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 5 грудня 2012.
  78. ↑ Caldwell, James (3 грудня 2012). CALDWELL'S WWE RAW RESULTS 12/3: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – McMahon returns, Punk takes a Test. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 5 грудня 2012.
  79. ↑ Caldwell, James (4 грудня 2012). WWE NEWS: WWE officially announces TLC main event change; will Ryback still get a WWE Title shot?. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 5 грудня 2012.
  80. ↑ Artus, Matthew (4 грудня 2012). The Shield def. Team Hell No & Ryback (Tables, Ladders & Chairs Match). WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  81. ↑ James, Justin (10 січня 2013). JAMES'S WWE NXT REPORT 1/9: Big E. captures NXT Title, Shield involved, PAC debut promo, Overall Reax. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  82. ↑ Caldwell, James (7 січня 2013). Caldwell's WWE Raw results 1/7: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – WWE Title match, The Rock returns, Cena vs. Ziggler (updated w/Box Score). Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  83. ↑ Clapp, John (7 січня 2013). The Rock def. WWE Champion CM Punk. WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023. With the WWE Universe and, more importantly, referee Michael Chioda unable to discern what happened, Michael Cole informed the pay-per-view audience at home that The Shield had perpetrated the assault, hitting their signature Triple Powerbomb.
  84. ↑ Caldwell, James (28 січня 2013). Caldwell's WWE Raw results 1/28: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – Huge Return ends Raw, Rock's first night as WWE champ, Raw Roulette, Heyman-McMahon. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  85. ↑ Caldwell, James (4 лютого 2013). Caldwell's WWE Raw Results 2/4: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – WWE explains many things, Punk-Jericho main event, Bruno HOF Video. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  86. ↑ Caldwell, James (12 лютого 2013). WWE NEWS: Title match added to Elimination Chamber; updated PPV line-up with Rock-Punk stipulation. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 3 лютого 2023.
  87. ↑ Tello, Craig (17 лютого 2013). The Shield def. John Cena, Ryback & Sheamus. WWE. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 7 травня 2023.
  88. ↑ Caldwell, James (25 березня 2013). Caldwell's WWE Raw results 3/25: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – Rock returns for Q&A debate with Cena, Hunter punts Barrett, latest WM29 hype. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 26 травня 2013.
  89. ↑ Clapp, John (7 квітня 2013). The Shield def. Randy Orton, Big Show & Sheamus. WWE. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 7 травня 2023.
  90. ↑ Caldwell, James (8 квітня 2013). Caldwell's WWE Raw results 4/8: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – WM29 fall-out, new World Champ, no Rock, Taker live, crowd takes over. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 1 травня 2019.
  91. ↑ Caldwell, James (22 квітня 2013). Caldwell's WWE Raw results 4/22 (Second Hour): Shield vs. The Undertaker six-man tag match, Ryder squashed. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 1 травня 2019.
  92. ↑ Caldwell, James (13 травня 2013). RAW News: Shield loses first match, Lesnar's "mystique" now in-play, Dolph off TV, Miz returns, Dance-Off, App overload, more. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 27 травня 2013.
  93. ↑ Powers, Kevin (13 травня 2013). The Shield def. WWE Tag Team Champions Team Hell No (Tornado Tag Team Match). WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  94. ↑ Plummer, Dale. Smackdown!: The Shield handed their first loss heading into Payback. Slam! Wrestling. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 15 червня 2013.
  95. ↑ Clapp, John (16 червня 2013). WWE Tag Team Champions Roman Reigns & Seth Rollins def. Randy Orton & Daniel Bryan. WWE. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 7 травня 2023.
  96. ↑ Asher, Matthew. Raw: Bryan's road through Hell continues. SLAM! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2023. It appears as though The Shield is now Triple H's lackeys as they open tonight's Raw as makeshift bodyguards (Jerry Lawler called them "henchmen") for The Game as he makes his way to the ring.
  97. ↑ Melok, Bobby (1 липня 2013). WWE Tag Team Champions Seth Rollins & Roman Reigns def. The Usos (Kickoff Match). WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  98. ↑ Melok, Bobby (15 вересня 2013). WWE Tag Team Champions The Shield def. The Prime Time Players. WWE. Архів оригіналу за 12 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2023.
  99. ↑ Murphy, Ryan (30 вересня 2013). Cody Rhodes & Goldust def. WWE Tag Team Champions Seth Rollins & Roman Reigns. WWE. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  100. ↑ Benigno, Anthony. Raw results: The Rhodes get golden, Orton traps Bryan and Heyman goes to 'Hell'. WWE. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  101. ↑ Melok, Bobby (21 жовтня 2013). WWE Tag Team Champions Cody Rhodes & Goldust def. Roman Reigns & Seth Rollins and The Usos. WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  102. ↑ Giannini, Alex (15 листопада 2013). The Shield & The Real Americans def. WWE Tag Team Champions Cody Rhodes & Goldust, The Usos & Rey Mysterio (Traditional Survivor Series Elimination Tag Team Match). WWE. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  103. ↑ Clapp, John (2 грудня 2013). CM Punk def. The Shield (3-on-1 Handicap Match). WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  104. ↑ Murphy, Ryan; Linder, Zach (26 січня 2014). Batista won the 30-Man Royal Rumble Match. WWE. Архів оригіналу за 15 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014.
  105. ↑ Tylwalk, Nick. Raw: The Yes Movement keeps rolling in Cleveland. SLAM! Wrestling. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 25 лютого 2014.
  106. ↑ Clapp, John (23 лютого 2014). The Wyatt Family def. The Shield. WWE. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
  107. ↑ Keller, Wade (18 березня 2014). Keller's Six Pack: Raw thoughts including Hunter-Bryan beat down, Batista, Shield's turn, Bray's gimmick shift, more. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  108. ↑ Parks, Greg (21 березня 2014). Parks's WWE SmackDown Report 3/21: Ongoing "virtual time" coverage of Friday show, including Cena vs. Harper. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 22 березня 2014.
  109. ↑ Linder, Zach (10 березня 2014). The Shield def. Kane & The New Age Outlaws. WWE. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  110. ↑ Caldwell, James (7 квітня 2014). Caldwell's WWE Raw results 4/7: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – WM30 fall-out, WWE Title match teaser, Bryan's first night as champ, Warrior, more. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
  111. ↑ McCarron, Rob (14 квітня 2014). WWE Raw TV report – April 14, 2014. Wrestling Observer. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 23 травня 2014.
  112. ↑ Clapp, John (11 квітня 2014). The Shield def. Evolution. WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  113. ↑ Murphy, Ryan (12 травня 2014). The Shield def. Evolution (No Holds Barred Elimination Match). WWE. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  114. ↑ Waldman, Jon (3 червня 2014). Raw: Changing of the Shield. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 23 червня 2014.
  115. ↑ Burdick, Michael. Seth Rollins' talk of Money brought Mayhem. WWE. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  116. ↑ Linder, Zach (9 червня 2014). Seth Rollins won the Money in the Bank Contract Ladder Match. WWE. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
  117. ↑ Wortman, James (7 липня 2014). Seth Rollins def. Dean Ambrose by forfeit. WWE. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 29 червня 2014.
  118. ↑ Passero, Mitch (4 серпня 2014). Seth Rollins def. Dean Ambrose (Lumberjack Match). WWE. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  119. ↑ Benigno, Anthony (18 серпня 2014). Seth Rollins def. Dean Ambrose in a WWE App Vote Match. WWE. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
  120. ↑ Who planted the cinder blocks on Raw?. WWE. 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 5 лютого 2023.
  121. ↑ Clapp, John (9 вересня 2014). Roman Reigns vs. Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 7 травня 2023.
  122. ↑ Linder, Zach; Pellegatto, Brian; Link, Heiko (20 вересня 2014). Roman Reigns undergoes emergency surgery. WWE. Архів оригіналу за 23 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
  123. ↑ Powers, Kevin (21 вересня 2014). Dean Ambrose answers Seth Rollins' open challenge. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  124. ↑ Nemer, Paul (30 вересня 2014). WWE RAW Results – 9/29/14 (Tag Team Main Event). WrestleView. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 1 травня 2019.
  125. ↑ Benigno, Anthony (13 жовтня 2014). Seth Rollins def. Dean Ambrose (Hell in a Cell Match). WWE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 5 лютого 2023.
  126. ↑ Nemer, Paul (4 листопада 2014). WWE RAW Results – 11/3/14 (Randy Orton vs. Seth Rollins). WrestleView. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 5 лютого 2023.
  127. ↑ Murphy, Ryan (27 жовтня 2014). Team Cena def. Team Authority (Traditional Survivor Series Elimination Tag Team Match). WWE. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  128. ↑ Murphy, Ryan (23 листопада 2014). John Cena def. Seth Rollins (Tables Match). WWE. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  129. ↑ Caldwell, James (5 січня 2015). Caldwell's WWE Raw results 1/5: Complete "virtual-time" coverage of live Raw – Ambrose vs. Wyatt ambulance match, The Authority returns, Cena Appreciation Night, more. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 26 січня 2015.
  130. ↑ Wortman, James (14 грудня 2014). WWE World Heavyweight Champion Brock Lesnar def. John Cena and Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 5 лютого 2023.
  131. ↑ Melok, Bobby (3 лютого 2015). Seth Rollins, Kane & Big Show def. Dolph Ziggler, Erick Rowan & Ryback. WWE. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 5 лютого 2023.
  132. ↑ Vaccaro, Robert (16 березня 2015). Randy Orton vs. Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 7 травня 2023.
  133. ↑ Melok, Bobby (12 березня 2015). Randy Orton def. Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  134. ↑ Benigno, Anthony (25 січня 2015). Seth Rollins cashed in his Money in the Bank contract and def. Brock Lesnar and Roman Reigns to become WWE World Heavyweight Champion. WWE. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  135. ↑ Benigno, Anthony (13 квітня 2015). WWE Raw results, April 13, 2015: Orton and Rollins make 'Extreme' decisions to shape Extreme Rules title match. WWE. Архів оригіналу за 17 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  136. ↑ Murphy, Ryan (2 квітня 2015). WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins def. Randy Orton (Cage Match, with the RKO banned). WWE. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015.
  137. ↑ Murphy, Ryan (27 квітня 2015). WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins won a Fatal 4-Way Match. WWE. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  138. ↑ Anthony, Benigno (18 травня 2015). Dean Ambrose def. WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins via Disqualification. WWE. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  139. ↑ Benigno, Anthony (1 червня 2015). WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins def. Dean Ambrose. WWE. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 5 лютого 2023.
  140. ↑ Murphy, Ryan (15 червня 2015). Brock Lesnar vs. WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins ended in a No Contest. WWE. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 5 лютого 2023.
  141. ↑ Artus, Matthew (3 серпня 2015). WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins def. United States Champion John Cena in a Winner Takes All Match. WWE. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
  142. ↑ Melok, Bobby (31 серпня 2015). John Cena def. Seth Rollins to win the United States Championship. WWE. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  143. ↑ Laboon, Jeff (24 серпня 2015). WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins def. Sting. WWE. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
  144. ↑ United States Champion John Cena def. Seth Rollins in a Steel Cage Match. WWE. 3 жовтня 2015. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 7 травня 2023.
  145. ↑ Powers, Kevin (25 жовтня 2015). WWE World Heavyweight Champion Seth Rollins def. Demon Kane. WWE. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  146. ↑ Schwartz, Nick (5 листопада 2015). WWE champion Seth Rollins suffers devastating injury. USA Today. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2019.
  147. ↑ Seth Rollins suffers knee injury, new WWE World Heavyweight Champion to be crowned at Survivor Series. WWE. 5 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015. [Архівовано 2015-11-06 у Wayback Machine.]
  148. ↑ а б WWE Championship. WWE. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 12 квітня 2018.
  149. ↑ 2015 Slammy Award winners. WWE. 21 грудня 2015. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
  150. ↑ Melok, Bobby (22 травня 2016). WWE World Heavyweight Champion Roman Reigns def. AJ Styles (Extreme Rules Match). WWE. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 22 травня 2016.
  151. ↑ Caldwell, James (23 травня 2016). 5/23 WWE Raw TV Results – Caldwell's Complete Live Report. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 25 травня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
  152. ↑ Benigno, Anthony (19 червня 2016). Seth Rollins def. WWE World Heavyweight Champion Roman Reigns; Dean Ambrose cashed in his Money in the Bank contract to become WWE World Heavyweight Champion. WWE. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 5 лютого 2023.
  153. ↑ Caldwell, James (18 липня 2016). 7/18 WWE Raw Results – CALDWELL'S Complete Live TV Report. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  154. ↑ Burdick, Michael (19 липня 2016). Dean Ambrose def. Seth Rollins – WWE Championship Match. WWE. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 19 липня 2016.
  155. ↑ 2016 WWE Draft results: WWE officially ushers in New Era. WWE. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
  156. ↑ Melok, Bobby (24 липня 2016). WWE Champion Dean Ambrose def. Roman Reigns & Seth Rollins (Triple Threat Match). WWE. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  157. ↑ WWE World Championship. WWE. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  158. ↑ Tedesco, Mike (25 липня 2016). WWE RAW Results – 7/25/16 (Live from Pittsburgh, fallout from Battleground, new era of RAW begins). WrestleView. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  159. ↑ Laboon, Jeff (21 серпня 2016). Finn Bálor def. Seth Rollins to become the first WWE Universal Champion. WWE. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 5 лютого 2023.
  160. ↑ Kalland, Robby (22 серпня 2016). Finn Balor relinquishes new WWE Universal Championship due to shoulder injury. CBS Sports. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  161. ↑ Keller, Wade (29 серпня 2016). KELLER'S WWE RAW REVIEW 8/29: Ongoing coverage of fatal four way for the WWE Universal Title. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
  162. ↑ Caldwell, James (5 вересня 2016). 9/5 WWE Raw Results – CALDWELL'S Complete Live TV Report. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  163. ↑ Meltzer, Dave (25 вересня 2016). WWE Clash of Champions Live Results: Kevin Owens vs. Seth Rollins. Wrestling Observer. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  164. ↑ Benigno, Anthony (30 жовтня 2016). WWE Universal Champion Kevin Owens def. Seth Rollins (Hell in a Cell Match). WWE. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  165. ↑ Burdick, Michael (20 листопада 2016). Team SmackDown LIVE def. Team Raw in a 5-on-5 Traditional Survivor Series Men's Elimination Match. WWE. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 20 листопада 2016.
  166. ↑ Clapp, John (18 грудня 2016). Seth Rollins def. Chris Jericho. WWE. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
  167. ↑ Laboon, Jeff (29 січня 2017). Triple H addresses Seth Rollins' surprise at NXT TakeOver: San Antonio. WWE. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 5 лютого 2023.
  168. ↑ Wortman, James (29 січня 2017). Stephanie McMahon to address Seth Rollins face-to-face. WWE. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  169. ↑ Keller, Wade (30 січня 2017). KELLER'S WWE RAW REPORT 1/30: Ongoing coverage of Royal Rumble fallout including Owens celebration cut short by ominous Strowman news. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  170. ↑ Keller, Wade (20 березня 2017). KELLER'S WWE RAW REPORT 3/20: Fallout from last week's angle with Stephanie and Mick Foley, more WrestleMania 33 hype. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017.
  171. ↑ Benigno, Anthony (27 березня 2017). Seth Rollins vs. Triple H (Non-Sanctioned Match). WWE. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 5 лютого 2023.
  172. ↑ Benigno, Anthony (2 квітня 2017). Seth Rollins def. Triple H (Non-Sanctioned Match). WWE. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2023.
  173. ↑ Laboon, Jeff (30 квітня 2017). Seth Rollins def. Samoa Joe. WWE. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2023.
  174. ↑ Laboon, Jeff (4 червня 2017). Samoa Joe won the Extreme Rules Fatal 5-Way Match to become No. 1 contender to the Universal Title. WWE. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 5 лютого 2023.
  175. ↑ Keller, Wade (10 липня 2017). KELLER'S WWE RAW REPORT 7/10: Fallout from Great Balls of Fire including Strowman-Reigns, Cass gloats, more. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  176. ↑ Keller, Wade (17 липня 2017). KELLER'S WWE RAW REPORT 7/17: Reigns vs. Joe to earn Universal Title shot at Summerslam, Angle mystery revealed. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  177. ↑ Campbell, Brian (25 липня 2017). WWE Raw results, recap: Main event set for SummerSlam, mini Shield reunion. CBS Sports. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  178. ↑ Tedesco, Mike (31 липня 2017). WWE RAW Results – 7/31/17 (Reigns vs. Strowman vs. Joe). WrestleView. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  179. ↑ Hamlin, Josh (14 серпня 2017). WWE Raw live results: SummerSlam go-home show. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
  180. ↑ Benigno, Anthony (20 серпня 2017). Dean Ambrose & Seth Rollins def. Cesaro & Sheamus to become the new Raw Tag Team Champions. WWE. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
  181. ↑ Benigno, Anthony (24 вересня 2017). Raw Tag Team Champions Dean Ambrose & Seth Rollins def. Cesaro & Sheamus. WWE. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  182. ↑ Keller, Wade (9 жовтня 2018). KELLER'S WWE RAW REPORT 10/9: Shield reunion continues, Miz TV with Sheamus & Cesaro, TLC build up continues. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  183. ↑ Burdick, Michael. Kurt Angle & Raw Tag Team Champions Dean Ambrose & Seth Rollins vs. Intercontinental Champion The Miz, Cesaro, Sheamus, Braun Strowman & Kane (5-on-3 Handicap Tables, Ladders and Chairs Match). WWE. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  184. ↑ Kurt Angle will return to action and replace Roman Reigns at WWE TLC; AJ Styles to battle "The Demon" Finn Bálor. WWE. 20 жовтня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
  185. ↑ Benigno, Anthony. Kurt Angle & Raw Tag Team Champions Dean Ambrose & Seth Rollins def. Intercontinental Champion The Miz, Cesaro, Sheamus, Braun Strowman & Kane (3-on-5 Handicap Tables, Ladders and Chairs Match). WWE. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
  186. ↑ Powell, Jason (6 листопада 2017). 11/6 Powell's WWE Raw Live TV Review: Seth Rollins and Dean Ambrose vs. Sheamus and Cesaro for the Raw Tag Titles, Kurt Angle on Miz TV, Elias vs. Jason Jordan. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  187. ↑ Raw Tag Team Championships. WWE. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 12 квітня 2018.
  188. ↑ Burdick, Michael (13 листопада 2017). The Shield vs. The New Day. WWE. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
  189. ↑ Wortman, James (19 листопада 2017). The Shield def. The New Day. WWE. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  190. ↑ Wortman, James (20 грудня 2017). Dean Ambrose injury will keep him out approximately nine months. WWE. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  191. ↑ Paddock, Matty (27 грудня 2017). WWE TV review: Jason Jordan and Seth Rollins claim tag gold as Kevin Owens beats AJ Styles. The Independent. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  192. ↑ Benigno, Anthony (28 січня 2018). Shinsuke Nakamura won the 2018 Men's Royal Rumble Match. WWE. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
  193. ↑ Wortman, James (28 січня 2018). Sheamus & Cesaro def. Raw Tag Team Champions Seth Rollins & Jason Jordan. WWE. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
  194. ↑ Currier, Joseph (6 лютого 2018). Jason Jordan undergoes 'minimally invasive' neck surgery. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  195. ↑ Powell, Jason (12 лютого 2018). WWE Raw Live TV Review: Finn Balor vs. Matt Hardy vs. Bray Wyatt vs. Apollo Crews in a four-way Elimination Chamber qualifying match, Sasha Banks vs. Bayley. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 12 лютого 2018.
  196. ↑ Benigno, Anthony (25 лютого 2018). Roman Reigns won the first-ever Seven-Man Elimination Chamber Match to challenge Universal Champion Brock Lesnar at WrestleMania. WWE. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 5 лютого 2023.
  197. ↑ Benigno, Anthony (8 квітня 2018). Seth Rollins def. The Miz and Finn Bálor to become the new Intercontinental Champion. WWE. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018.
  198. ↑ The new Grand Slam winners: The 10 Superstars who have won every active championship. WWE. 12 березня 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  199. ↑ Benigno, Anthony (6 травня 2018). Intercontinental Champion Seth Rollins def. The Miz. WWE. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 5 лютого 2023.
  200. ↑ Benigno, Anthony (17 червня 2018). Intercontinental Champion Seth Rollins def. Elias. WWE. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 лютого 2023.
  201. ↑ Trionfo, Richard (18 червня 2018). WWE Raw Report: Is The Friendship Over?, A New Champion, Who Is Next For Lesnar?, Ronda Makes A Statement, And More. PWInsider. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  202. ↑ Benigno, Anthony (15 липня 2018). Intercontinental Champion Dolph Ziggler def. Seth Rollins (30-Minute WWE Iron Man Match). WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 5 лютого 2023.
  203. ↑ Pappolla, Ryan (19 серпня 2018). Seth Rollins def. Dolph Ziggler to win the Intercontinental Championship. WWE. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2023.
  204. ↑ Keller, Wade (20 серпня 2018). 8/20 WWE Raw Results: Keller's full run-down and analysis of post-Summerslam episode including Reigns stepping out in Brooklyn as new champion. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  205. ↑ Benigno, Anthony (16 вересня 2018). Raw Tag Team Champions Dolph Ziggler & Drew McIntrye def. Dean Ambrose & Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  206. ↑ Pappolla, Ryan (6 жовтня 2018). The Shield def. Braun Strowman, Drew McIntyre & Dolph Ziggler. WWE. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 5 лютого 2023.
  207. ↑ Keller, Wade (8 жовтня 2018). 10/8 WWE Raw Results: Keller's report on Super Show-down fallout as they head to Evolution and Crown Jewel in Saudi Arabia. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  208. ↑ Trionfo, Richard (22 жовтня 2018). WWE Raw Report: The Future Of The Shield, The Tag And Universal Title Turmoil, A Big Announcement From Roman Reigns, And More. PWInsider. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 1 травня 2019.
  209. ↑ Trionfo, Richard (5 листопада 2018). WWE Raw Report: We Have Captains, Braun Is On A Quest For Treasure, A New Team Forms, Tag Title Match, And More. PWInsider. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  210. ↑ Wortman, James (18 листопада 2018). Intercontinental Champion Seth Rollins def. United States Champion Shinsuke Nakamura. WWE. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2023.
  211. ↑ Benigno, Anthony (16 грудня 2018). Dean Ambrose def. Seth Rollins to become the new Intercontinental Champion. WWE. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 5 лютого 2023.
  212. ↑ Benigno, Anthony (7 січня 2019). Intercontinental Champion Dean Ambrose def. Seth Rollins (Falls Count Anywhere Match). WWE. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
  213. ↑ Powell, Jason (14 січня 2019). 1/14 Powell's WWE Raw TV Review: Dean Ambrose vs. Bobby Lashley vs. Seth Rollins in a Triple Threat for the Intercontinental Championship, Ronda Rousey and Sasha Banks vs. Nia Jax and Tamina, the Royal Rumble build continues. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  214. ↑ Benigno, Anthony (27 січня 2019). Seth Rollins won the 30-Man Royal Rumble Match. WWE. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  215. ↑ Keller, Wade (28 січня 2019). 1/28 WWE Raw Results: Keller's report on post-Royal Rumble episode including Seth Rollins Rumble victory. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  216. ↑ Keller, Wade (4 березня 2019). 3/4 WWE Raw Results: Keller's report on Batista follow-up, Rousey's championship status, Shield reunion, Che & Jost from SNL Weekend Update guest host. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  217. ↑ Benigno, Anthony (10 березня 2019). The Shield def. Drew McIntyre, Bobby Lashley & Baron Corbin. WWE. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  218. ↑ Wortman, James (7 квітня 2019). Seth Rollins def. Brock Lesnar to win the Universal Championship. WWE. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
  219. ↑ Benigno, Anthony (22 квітня 2019). AJ Styles def. Baron Corbin to earn a Universal Championship opportunity at WWE Money in the Bank. WWE. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.
  220. ↑ Benigno, Anthony (24 квітня 2019). Seth Rollins and AJ Styles signed their Universal Championship Match contract. WWE. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 29 квітня 2019.
  221. ↑ Benigno, Anthony (19 травня 2019). Universal Champion Seth Rollins def. AJ Styles. WWE. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  222. ↑ Benigno, Anthony (7 червня 2019). Universal Champion Seth Rollins def. Baron Corbin. WWE. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 5 лютого 2023.
  223. ↑ Bristout, Ralph (23 червня 2019). Universal Champion Seth Rollins def. Baron Corbin. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 5 лютого 2023.
  224. ↑ Benigno, Anthony (14 липня 2019). Universal Champion Seth Rollins & Raw Women's Champion Becky Lynch def. Baron Corbin & Lacey Evans; Brock Lesnar cashed in on Rollins to win the Universal Title. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  225. ↑ Barnett, Jake (15 липня 2019). 7/15 WWE Raw Results: Barnett's live review of the Battle Royal to determine Brock Lesnar's challenger at SummerSlam, Alexa Bliss vs. Naomi vs. Carmella vs. Natalya for a shot at the Raw Women's Championship at SummerSlam, Extreme Rules fallout. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 16 липня 2019.
  226. ↑ Benigno, Anthony (11 серпня 2019). Seth Rollins def. Brock Lesnar to become the new Universal Champion. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 6 лютого 2023.
  227. ↑ Powell, Jason (19 серпня 2019). 8/19 WWE Raw Results: Powell's review of AJ Styles vs. Braun Strowman for the U.S. Championship, and Cesaro vs. Samoa Joe and Cedric Alexander vs. Sami Zayn in first round King of the Ring tournament matches. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 серпня 2019.
  228. ↑ Benigno, Anthony (15 вересня 2019). Dolph Ziggler & Robert Roode def. Seth Rollins & Braun Strowman to become the new Raw Tag Team Champions. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 6 лютого 2023.
  229. ↑ Benigno, Anthony (15 вересня 2019). Universal Champion Seth Rollins def. Braun Strowman. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 6 лютого 2023.
  230. ↑ Benigno, Anthony (6 жовтня 2019). Universal Champion Seth Rollins vs. "The Fiend" Bray Wyatt ended in Match Stoppage (Hell in a Cell Match). WWE. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 7 жовтня 2019.
  231. ↑ Currier, Joseph (6 жовтня 2019). Crowd rejects Seth Rollins vs. The Fiend finish at WWE Hell in a Cell. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
  232. ↑ Benigno, Anthony (31 жовтня 2019). "The Fiend" Bray Wyatt def. Seth Rollins to become the new Universal Champion (Falls Count Anywhere Match). WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 1 листопада 2019.
  233. ↑ Burdick, Michael (11 листопада 2019). Five-Man Survivor Series Elimination Triple Threat Match. WWE. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 9 лютого 2023.
  234. ↑ Laboon, Jeff (24 листопада 2019). Team SmackDown def. Team Raw & Team NXT (Men's Survivor Series Elimination Triple Threat Match). WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 9 лютого 2023.
  235. ↑ Plummer, Dale (25 листопада 2019). RAW: Seth Rollins calls out the RAW roster after a poor Survivor Series. Slam! Sports. Canadian Online Explorer. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 9 лютого 2023.
  236. ↑ Powell, Jason (10 грудня 2019). 12/09 WWE Raw Results: Powell's review of Rey Mysterio vs. AJ Styles for the U.S. Championship, Rusev and Lana divorce, the brand's final push for the WWE TLC pay-per-view. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  237. ↑ Powell, Jason (30 грудня 2019). 12/30 WWE Raw Results: Powell's review of the Bobby Lashley and Lana wedding, Aleister Black vs. Buddy Murphy, the final Raw of 2019. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 31 грудня 2019.
  238. ↑ Powell, Jason (7 січня 2020). 01/06 WWE Raw Results: Powell's review of Brock Lesnar's return, Andrade vs. Rey Mysterio for the U.S. Championship, The Viking Raiders vs. The Street Profits vs. Luke Gallows and Karl Anderson in a Triple Threat for the Raw Tag Titles, first show of 2020. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 15 січня 2020.
  239. ↑ Powell, Jason (20 січня 2020). 01/20 WWE Raw Results: Powell's review of Andrade vs. Rey Mysterio in a ladder match for the U.S. Championship, Rusev and Liv Morgan vs. Bobby Lashley and Lana, WWE Champion Brock Lesnar, Royal Rumble developments. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2020.
  240. ↑ а б Powell, Jason (2 березня 2020). 3/2 WWE Raw Results: Powell's review of Aleister Black vs. AJ Styles, Seth Rollins and Murphy vs. The Street Profits for the Raw Tag Titles, Beth Phoenix provides an Edge update, Shayna Baszler vs. Kairi Sane, Rey Mysterio and Humberto Carrillo vs. Andrade and Angel Garza. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  241. ↑ Garretson, Jordan (27 лютого 2020). Raw Tag Team Champions Seth Rollins & Murphy def. The Street Profits. WWE. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  242. ↑ Benigno, Anthony (8 березня 2020). Raw Tag Team Champions The Street Profits def. Seth Rollins & Murphy. WWE. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
  243. ↑ Powers, Kevin (4 квітня 2020). Kevin Owens def. Seth Rollins in a No Disqualification Match. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  244. ↑ Garretson, Jordan (10 травня 2020). WWE Champion Drew McIntyre def. Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  245. ↑ Powell, Jason (11 травня 2020). 5/11 WWE Raw Results: Powell's live review of Becky Lynch's major announcement, the return of Edge and Randy Orton, Lynch confronting MITB winner Asuka, Money in the Bank fallout. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
  246. ↑ Melok, Bobby (18 травня 2020). WWE Raw results, May 18, 2020: McIntyre stands tall against Corbin as The All Mighty waits. WWE. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 18 травня 2020.
  247. ↑ Powell, Jason (6 липня 2020). 7/6 WWE Raw Results: Powell's live review of Raw Women's Champion Asuka vs. Smackdown Women's Champion Bayley in a non-title match, Rey Mysterio and Aleister Black vs. Seth Rollins and Murphy, Big Show and The Viking Raiders vs. Randy Orton, Andrade, and Angel Garza. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 12 липня 2020.
  248. ↑ Zak, Brad (6 липня 2020). Rey Mysterio vs. Seth Rollins – Eye for an Eye Match. WWE. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 12 липня 2020.
  249. ↑ Garretson, Jordan (19 липня 2020). Seth Rollins def. Rey Mysterio (Eye for an Eye Match). WWE. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 19 липня 2020.
  250. ↑ Garretson, Jordan (23 серпня 2020). Seth Rollins def. Dominik Mysterio in a Street Fight. WWE. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 23 серпня 2020.
  251. ↑ Garretson, Jordan (30 серпня 2020). Rey & Dominik Mysterio def. Seth Rollins & Murphy. WWE. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 30 серпня 2020.
  252. ↑ Khan, Steve (5 жовтня 2020). WWE Raw live results: Six-man tag, KO Show with Bray Wyatt. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
  253. ↑ See all the results from the 2020 Draft. WWE. 9 жовтня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 9 жовтня 2020.
  254. ↑ Burdick, Michael (20 листопада 2020). SmackDown results, Nov. 20, 2020 WWE's "Yes!" Man gets payback as WWE gears up for Survivor Series. WWE. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  255. ↑ Garretson, Jordan (22 листопада 2020). Team Raw def. Team SmackDown the 5-on-5 Men's Survivor Series Elimination Match. WWE. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
  256. ↑ Clapp, John (31 січня 2021). Edge won the 2021 Royal Rumble Match. WWE. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  257. ↑ Powell, Jason (12 лютого 2021). 2/12 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Roman Reigns' announcement regarding the WWE Universal Championship, the return of Seth Rollins, Elimination Chamber developments. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
  258. ↑ Garretson, Jordan (21 березня 2021). Seth Rollins def. Shinsuke Nakamura. WWE. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  259. ↑ Garretson, Jordan (10 квітня 2021). Cesaro def. Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  260. ↑ Garretson, Jordan (16 травня 2021). Universal Champion Roman Reigns def. Cesaro; Seth Rollins attacked Cesaro. WWE. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  261. ↑ Garretson, Jordan (20 червня 2021). Seth Rollins def. Cesaro. WWE. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  262. ↑ Barnett, Jake (9 липня 2021). 7/9 WWE Friday Night Smackdown results: Barnett's review of Seth Rollins vs. Cesaro, and Shinsuke Nakamura vs. Baron Corbin in Money in the Bank ladder match qualifiers, final Smackdown from the ThunderDome set. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  263. ↑ Clapp, John (18 липня 2021). Big E won the Money in the Bank Ladder Match. WWE. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2021.
  264. ↑ Clapp, John (18 липня 2021). Universal Champion Roman Reigns def. Edge; John Cena returns to stand toe-to-toe with Reigns. WWE. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
  265. ↑ Barnett, Jake (6 серпня 2021). 8/6 WWE Friday Night Smackdown results: Barnett's review of Finn vs. Baron Corbin, Dominik Mysterio vs. Jey Uso, the build to SummerSlam continues. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  266. ↑ Laboon, Jeff (21 серпня 2021). Edge def. Seth Rollins. WWE. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  267. ↑ Powell, Jason (10 вересня 2021). 9/10 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Brock Lesnar's MSG appearance, Edge vs. Seth Rollins, Jimmy Uso and Jey Uso vs. The Street Profits for the Smackdown Tag Titles, Becky Lynch and Bianca Belair contract signing for Extreme Rules. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  268. ↑ See all the results from the 2021 Draft. WWE. 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
  269. ↑ Powell, Jason (8 жовтня 2021). 10/08 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Rey Mysterio vs. Sami Zayn in a King of the Ring tournament match, Liv Morgan vs. Carmella in a Queens Crown tournament match, contract signing for Becky Lynch vs. Bianca Belair vs. Sasha Banks at WWE Crown Jewel. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 лютого 2023.
  270. ↑ Bryant, Nathan (21 жовтня 2021). Edge def. Seth Rollins in a Hell in a Cell Match. WWE. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  271. ↑ Bryant, Nathan (21 листопада 2021). Team Raw def. Team SmackDown in the 5-on-5 Men's Survivor Series Elimination Match. WWE. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 21 листопада 2021.
  272. ↑ Powell, Jason (25 жовтня 2021). 10/25 WWE Raw Results: Powell's live review of the "season premiere" with the new post draft roster, fallout from WWE Crown Jewel. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 25 жовтня 2021.
  273. ↑ Powell, Jason (29 листопада 2021). 11/29 WWE Raw Results: Powell's live review of Edge's return, WWE Champion Big E vs. Kevin Owens in a non-title match, Finn Balor vs. Seth Rollins, RKBro vs. Robert Roode and Dolph Ziggler for the Raw Tag Titles, Damian Priest vs. Apollo Crews for the U.S. Championship. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 30 листопада 2021.
  274. ↑ Powell, Jason (13 грудня 2021). Powell's WWE Raw Hit List: Big E vs. Bobby Lashley in a non-title, No DQ match, Becky Lynch and Liv Morgan, Edge and The Miz, Otis vs. Riddle, Bianca Belair vs. Doudrop, Damian Priest and Finn Balor vs. Robert Roode and Dolph Ziggler. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  275. ↑ Bryant, Nathan (1 січня 2022). Brock Lesnar def. WWE Champion Big E, Seth Rollins, Kevin Owens and Bobby Lashley. WWE. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 1 січня 2022.
  276. ↑ WWE Officially Changes Seth Rollins' Ring Name. wrestlinginc.com. 4 січня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  277. ↑ Bryant, Nathan (29 січня 2022). Seth "Freakin" Rollins def Roman Reigns via Disqualification. WWE. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  278. ↑ Bryant, Nathan (19 лютого 2022). Brock Lesnar triumphed inside the Elimination Chamber Match to capture the WWE Championship. WWE. Архів оригіналу за 11 січня 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  279. ↑ Seth Rollins to face an opponent of Mr. McMahon's choosing on WrestleMania Saturday. WWE. 28 березня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  280. ↑ Bryant, Nathan (2 квітня 2022). Cody Rhodes returns to WWE, def. Seth "Freakin" Rollins. WWE. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  281. ↑ Bryant, Nathan (8 травня 2022). Cody Rhodes def. Seth "Freakin" Rollins. WWE. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  282. ↑ Powell, Jason (9 травня 2022). 5/9 WWE Raw results: Powell's live review of Theory vs. Cody Rhodes for the U.S. Championship, "RK-Bro" Randy Orton and Riddle vs. The Street Profits for the Raw Tag Titles, Omos on the VIP Lounge, the fallout from WrestleMania Backlash. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
  283. ↑ Cody Rhodes vs. Seth "Freakin" Rollins (Hell in a Cell Match). WWE. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  284. ↑ Miller, Greg (5 червня 2022). Cody Rhodes def. Seth "Freakin" Rollins. WWE. Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  285. ↑ Powell, Jason (13 червня 2022). 6/13 WWE Raw results: Powell's live review of the ongoing build to Money in the Bank, Seth Rollins on attacking Cody Rhodes, Finn Balor, Rhea Ripley, and Damian Priest explain why they kicked Edge out of Judgment Day. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
  286. ↑ Miller, Gregory (2 липня 2022). Theory def. Drew McIntyre, Madcap Moss, Omos, Riddle, Sami Zayn, Seth "Freakin" Rollins and Sheamus (Money in the Bank Ladder Match). WWE. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  287. ↑ Riddle vs. Seth "Freakin" Rollins. WWE. 18 липня 2022. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022. [Архівовано 2022-07-22 у Wayback Machine.]
  288. ↑ Currier, Joseph (27 липня 2022). WWE postpones Seth Rollins vs. Riddle SummerSlam match. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
  289. ↑ Bryant, Nathan (30 липня 2022). Riddle called out Seth "Freakin" Rollins and got stomped during a wild brawl. WWE. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
  290. ↑ Miller, Gregory (3 вересня 2022). Seth "Freakin" Rollins def. Matt Riddle. WWE. Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  291. ↑ Matt Riddle vs. Seth "Freakin" Rollins (Inside the Fight Pit). WWE. 19 вересня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
  292. ↑ Miller, Gregory (8 жовтня 2022). Matt Riddle def. Seth "Freakin" Rollins Inside the Fight Pit. WWE. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022.
  293. ↑ Powell, Jason (10 жовтня 2022). 10/10 WWE Raw results: Powell's live review of Bobby Lashley vs. Seth Rollins for the U.S. Title, Johnny Gargano vs. Austin Theory, The Bloodline appear, DX's 25th Anniversary celebration. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 17 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
  294. ↑ Russell, Skylar; Tessier, Colin (10 жовтня 2022). Seth Rollins Wins United States Championship On 10/10 WWE Raw. Fightful. Архів оригіналу за 10 лютого 2023. Процитовано 11 жовтня 2022.
  295. ↑ Powell, Jason (17 жовтня 2022). 10/17 WWE Raw results: Powell's live review of Brock Lesnar and Bobby Lashley, Seth Rollins vs. Matt Riddle for the U.S. Championship, Luke Gallows and Karl Anderson vs. "Alpha Academy" Chad Gable and Otis, Dexter Lumis vs. The Miz, Elias returns. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
  296. ↑ Powell, Jason (7 листопада 2022). 11/07 WWE Raw results: Powell's live review of Seth Rollins holding an open challenge for the U.S. Championship, the fallout from WWE Crown Jewel, and the build to WWE Survivor Series begins. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
  297. ↑ Powell, Jason (14 листопада 2022). 11/14 WWE Raw results: Powell's live review of Seth Rollins vs. Finn Balor for the U.S. Championship, Matt Riddle vs. Chad Gable, The Miz apologizes for Dexter Lumis deception on Miz TV, the build to WWE Survivor Series continues. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  298. ↑ Gilpin, Matt (26 листопада 2022). Austin Theory def. Seth Rollins and Bobby Lashley to win the United States Title. WWE. Архів оригіналу за 30 листопада 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  299. ↑ Keller, Wade (12 грудня 2022). 12/12 WWE MONDAY NIGHT RAW RESULTS: Keller's report on Seth Rollins vs. Bobby Lashley for U.S. Title shot, Bayley vs. Bliss, LeRae vs. Sky. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
  300. ↑ Keller, Wade (2 січня 2023). 1/2 WWE MONDAY NIGHT RAW RESULTS: Keller's report on Seth Rollins vs. Austin Theory, Bianca Belair vs. Alexa Bliss. Pro Wrestling Torch. TDH Communications Inc. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.
  301. ↑ Miller, Gregory (28 січня 2023). Cody Rhodes won the 2023 Men's Royal Rumble Match to earn a World Title opportunity at WrestleMania. WWE. Архів оригіналу за 1 лютого 2023. Процитовано 28 січня 2023.
  302. ↑ Powell, Jason (30 січня 2023). 1/30 WWE Raw results: Powell's live review of the post Royal Rumble edition with Cody Rhodes opening, Rhea Ripley choosing which champion to challenge at WM39, Seth Rollins vs. Chad Gable, and Johnny Gargano vs. Baron Corbin in qualifiers for the Elimination Chamber match for the U.S. Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 31 січня 2023.
  303. ↑ Austin Theory retained U.S. Title inside the Elimination Chamber with help from Logan Paul. WWE. 18 лютого 2023. Архів оригіналу за 20 лютого 2023. Процитовано 7 травня 2023.
  304. ↑ Gilpin, Matt (1 квітня 2023). Seth "Freakin" Rollins def. Logan Paul. WWE. Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2023.
  305. ↑ Gilpin, Matt (6 травня 2023). Seth "Freakin" Rollins def. Omos. WWE. Архів оригіналу за 7 травня 2023. Процитовано 7 травня 2023.
  306. ↑ Powell, Jason (8 травня 2023). 5/8 WWE Raw results: Powell's live review of Seth Rollins vs. Shinsuke Nakamura vs. Damian Priest in a Triple Threat, Cody Rhodes vs. Finn Balor vs. The Miz in Triple Threat, the Triple Threat winners meet for a spot in the WWE World Heavyweight Championship match at Night of Champions, Trish Stratus appears. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 8 травня 2023.
  307. ↑ WWE.com Staff (12 травня 2023). Seth "Freakin" Rollins vs. AJ Styles (World Heavyweight Championship). WWE. Процитовано 12 травня 2023.
  308. ↑ Powell, Jason (27 травня 2023). WWE Night of Champions results: Powell's live review of Kevin Owens and Sami Zayn vs. Roman Reigns and Solo Sikoa for the Undisputed WWE Tag Team Titles, Brock Lesnar vs. Cody Rhodes , Seth Rollins vs. AJ Styles for the WWE World Heavyweight Championship, Bianca Belair vs. Asuka for the Raw Women's Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 27 травня 2023.
  309. ↑ Moore, John (20 червня 2023). 6/20 NXT TV results: Moore's review of Gold Rush night one featuring Seth Rollins vs. Bron Breakker for the World Heavyweight Championship, Wes Lee vs. Tyler Bate for the NXT North American Title with Mustafa Ali as special referee, Dana Brooke vs. Cora Jade, a Triple Threat for an NXT Tag Team Title shot. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 20 червня 2023.
  310. ↑ Konuwa, Alfred. WWE Money In The Bank 2023 Results: Seth Rollins Beats Finn Balor, Priest Doesn't Cash In. Forbes (англ.). Процитовано 11 липня 2023.
  311. ↑ Powell, Jason (5 серпня 2023). WWE SummerSlam results: Powell's review of Roman Reigns vs. Jey Uso in Tribal Combat for the Undisputed WWE Universal Title, Asuka vs. Bianca Belair vs. Charlotte Flair for the WWE Women's Title, Seth Rollins vs. Finn Balor for the World Heavyweight Title, Brock Lesnar vs. Cody Rhodes. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 5 серпня 2023.
  312. ↑ Powell, Jason (2 вересня 2023). WWE Payback results: Powell's review of Seth Rollins vs. Shinsuke Nakamura for the World Heavyweight Title, Rhea Ripley vs. Raquel Rodriguez for the Women's World Title, LA Knight vs. The Miz. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 3 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
  313. ↑ Powell, Jason (7 жовтня 2023). WWE Fastlane results: Powell's review of Seth Rollins vs. Shinsuke Nakamura in a Last Man Standing match for the World Heavyweight Title, John Cena and LA Knight vs. Solo Sikoa and Jimmy Uso. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 7 жовтня 2023.
  314. ↑ Powell, Jason (4 листопада 2023). WWE Crown Jewel results: Powell's review of Roman Reigns vs. LA Knight for the WWE Universal Title, Seth Rollins vs. Drew McIntyre for the World Heavyweight Title, Rey Mysterio vs. Logan Paul for the U.S. Title. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 4 листопада 2023.
  315. ↑ Powell, Jason (6 листопада 2023). WWE Raw results (11/06): Powell's live review of Ricochet vs. Miz vs. Bronson Reed vs. Ivar for a shot at the Intercontinental Championship, battle royal for a shot at the Women's World Championship. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 6 листопада 2023.
  316. ↑ Powell, Jason (25 листопада 2023). WWE Survivor Series WarGames results: Powell's review of Randy Orton, Seth Rollins, Cody Rhodes, Jey Uso, and Sami Zayn vs. Drew McIntyre and The Judgment Day in a WarGames match, Women's WarGames match. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
  317. ↑ Powell, Jason (1 січня 2024). WWE Raw results (1/1): Powell's live review of Day 1 with Seth Rollins vs. Drew McIntyre for the World Heavyweight Championship, Rhea Ripley vs. Ivy Nile for the Women's World Championship, Becky Lynch vs. Nia Jax. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 1 січня 2024.
  318. ↑ McGlothlin, Alex (15 квітня 2024). WrestleMania XL Recap. ISU Student Media (англ.). Процитовано 30 квітня 2024.
  319. ↑ Kasabian, Paul. WWW's Seth Rollins Had Surgery on Knee Injury for Torn Meniscus, Becky Lynch Reveals. Bleacher Report (англ.). Процитовано 30 квітня 2024.
  320. ↑ Powell, Jason (17 червня 2024). WWE Raw results (6/17): Powell's live review of Jey Uso vs. Rey Mysterio vs. Finn Balor, and Iyo Sky vs. Zelina Vega vs. Kiana James in Money in the Bank qualifiers, Carlito vs. Dragon Lee. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 18 червня 2024.
  321. ↑ Powell, Jason (24 червня 2024). WWE Raw results (6/24): Powell's live review of Wyatt Sicks follow-up, Bron Breakker vs. Ludwig Kaiser, Triple Threat qualifiers for the Money in the Bank ladder matches. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 27 червня 2024.
  322. ↑ Powell, Jason (6 липня 2024). WWE Money in the Bank results: Powell’s review of Damian Priest vs. Seth Rollins for the World Heavyweight Championship, two MITB ladder matches, Sami Zayn vs. Bron Breakker for the Intercontinental Title. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 6 липня 2024.
  323. ↑ Mrosko, Geno (22 липня 2024). Seth Rollins will be the guest referee for CM Punk vs. Drew McIntyre at SummerSlam. Cageside Seats (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  324. ↑ Powell, Jason (3 серпня 2024). WWE SummerSlam results: Powell’s review of Cody Rhodes vs. Solo Sikoa in a Bloodline Rules match for the WWE Championship, Damian Priest vs. Gunther for the World Heavyweight Championship. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 3 серпня 2024.
  325. ↑ Adamson, Dave (9 серпня 2024). Seth Rollins WWE Update After Being Written Off TV. WrestleTalk (амер.). Процитовано 21 вересня 2024.
  326. ↑ Savage, Amanda (30 вересня 2024). Seth Rollins Returns After Ring Collapse on WWE Raw. WrestleTalk (амер.). Процитовано 30 вересня 2024.
  327. ↑ Powell, Jason (2 листопада 2024). WWE Crown Jewel results: Powell’s review of Gunther vs. Cody Rhodes for the Crown Jewel Championship, Nia Jax vs. Liv Morgan for the Women’s Crown Jewel Championship. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 2 листопада 2024.
  328. ↑ Powell, Jason (5 листопада 2024). WWE Raw results (11/4): Powell's live review of Seth Rollins vs. Damian Priest vs. Sheamus vs. Dominik Mysterio for a shot at the World Heavyweight Championship, Battle Royal for a shot at the Women's World Championship. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 12 листопада 2024.
  329. ↑ Jimmy Jacobs. All-American Wrestling. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 9 серпня 2010. “Battle on” by War of Ages(W/ Tyler Black)
  330. ↑ Jimmy Jacobs. All-American Wrestling. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 9 серпня 2010. “The Haunted” by Walls of Jericho (W/ Tyler Black)
  331. ↑ Jimmy Jacobs. All-American Wrestling. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 9 серпня 2010. “Flesh it out” by Blues Saraceno(W/ Tyler Black)
  332. ↑ " WWE:"Special Op".
  333. ↑ " WWE:"The Second coming (Seth Rollins)".
  334. ↑ а б Cagematch title listings.
  335. ↑ а б Title History. All-American Wrestling. Архів оригіналу за вересень 21, 2010. Процитовано 20 лютого 2010.
  336. ↑ http://prowrestlingtitles.tripod.com/fcwchampionshipholders/fcwfloridaheavyweightchampionship.html
  337. ↑ http://prowrestlingtitles.tripod.com/fcwchampionshipholders/fcwflorida15championship.html
  338. ↑ Gerweck, Steve (25 березня 2011). New FCW Tag Team champions crowned. WrestleView. Процитовано 26 березня 2011.
  339. ↑ FCW Television Report (02.06.2011). TylerBlack.net. 9 лютого 2011. Архів оригіналу за 31.08.2011. Процитовано 14 лютого 2011.
  340. ↑ Seth Rollins – NXT Profile. WWE NXT. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 30 грудня 2012.
  341. ↑ а б Seth Rollins. Online World of Wrestling. Процитовано 9 серпня 2010.
  342. ↑ Cagematch.net.
  343. ↑ Indy News #2: May 18. web.archive.org. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 20 травня 2009. Процитовано 22 листопада 2023.
  344. ↑ The Post’s 2022 pro wrestling awards. web.archive.org. 30 грудня 2022. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 22 листопада 2023.
  345. ↑ the PWI Awards. Pro Wrestling Illustrated. 36 (2): 22—23. 2015.
  346. ↑ а б PWI Awards. Pro Wrestling Illustrated. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 8 січня 2017. [Архівовано 2016-01-21 у Wayback Machine.]
  347. ↑ Pro Wrestling Illustrated. Wikipedia (англ.). 17 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
  348. ↑ the PWI Awards. Pro Wrestling Illustrated. 34 (2): 42—43. 2014.
  349. ↑ Pro Wrestling Illustrated (PWI) 500 for 2015. The Internet Wrestling Database. Процитовано 5 жовтня 2015.
  350. ↑ Seth Rollins Tops 2019 PWI 500 List | Fightful News. www.fightful.com (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  351. ↑ Seth Rollins Tops The 2023 PWI 500, Roman Reigns Places Second; Gunther, Moxley, More Round Out Top 10 | Fightful News. www.fightful.com (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  352. ↑ Ring of Honor Title. Ring of Honor. Архів оригіналу за квітень 12, 2010. Процитовано 5 квітня 2010. [Архівовано 2010-04-12 у Wayback Machine.]
  353. ↑ Ring Of Honor Tag Team Championship. Ring of Honor. Архів оригіналу за квітень 12, 2010. Процитовано 5 квітня 2010. [Архівовано 2010-04-12 у Wayback Machine.]
  354. ↑ ROH World Championship #1 Contendership tournament results.
  355. ↑ http://www.cagematch.net/?id=5&nr=122&page=5&reign=25
  356. ↑ Survival of the Fittest 2009. Cagematch. Процитовано 14 лютого 2010.
  357. ↑ а б Herzog, Kenny (1 липня 2015). WWE Wrestler of the Year (So Far): Kevin Owens. Rolling Stone (амер.). Процитовано 22 листопада 2023.
  358. ↑ Herzog, Kenny (17 грудня 2014). WWE Wrestler of the Year: Dolph Ziggler. Rolling Stone (амер.). Процитовано 22 листопада 2023.
  359. ↑ Herzog, Kenny (21 грудня 2016). 10 Best WWE Wrestlers of 2016. Rolling Stone (амер.). Процитовано 22 листопада 2023.
  360. ↑ Barrasso, Justin (28 грудня 2022). Ranking the Top 10 Wrestlers of 2022. Sports Illustrated (амер.). Процитовано 22 листопада 2023.
  361. ↑ Мельцер, Дейв (27 січня 2014). Jan 27 2014 Wrestling Observer Newsletter: 2013 Annual awards issue, best in the world in numerous categories, plus all the news in pro-wrestling and MMA over the past week and more. Wrestling Observer Newsletter. Кемпбелл, Каліфорнія: 1—37. ISSN 1083-9593. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 4 лютого 2017.
  362. ↑ WON/F4W - WWE news, Pro Wrestling News, WWE Results, UFC News, UFC results. web.archive.org. 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2023.
  363. ↑ Hamflett, Michael (6 березня 2020). All 33 Winners Of Wrestling Observer Newsletter's 2019 Awards REVEALED. WhatCulture.com (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  364. ↑ Hamflett, Michael (6 березня 2020). All 33 Winners Of Wrestling Observer Newsletter's 2019 Awards REVEALED. WhatCulture.com (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  365. ↑ Seth Rollins cashed in his Money in the Bank contract and def. Brock Lesnar and Roman Reigns to become WWE World Heavyweight Champion WWE.com.
  366. ↑ World Heavyweight Championship. WWE (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  367. ↑ Universal Championship. WWE (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  368. ↑ NXT Championship. WWE. Процитовано 29 липня 2016.
  369. ↑ Intercontinental Championship. WWE (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  370. ↑ United States Championship. WWE (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  371. ↑ The Shield's first WWE Tag Team Championship reign. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2017. [Архівовано 2013-06-07 у Wayback Machine.]
  372. ↑ Raw Tag Team Championships | WWE. web.archive.org. 28 серпня 2017. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 22 листопада 2023.
  373. ↑ WWE Money in the Bank 2014 Results.
  374. ↑ What is a Slammy?. WWE. 23 лютого 2008. Процитовано 17 квітня 2016.
  375. ↑ а б в г д 2014 Slammy Award winners. WWE. 8 грудня 2015. Процитовано 17 квітня 2016.
  376. ↑ а б в 2013 Slammy Award winners. WWE. 8 грудня 2013. Процитовано 17 квітня 2016.
  377. ↑ 2015 Slammy Award winners. WWE. 21 грудня 2015. Процитовано 17 квітня 2016.
  378. ↑ WWE Announces Year-End Awards on Instagram | 411MANIA. web.archive.org. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 22 листопада 2023.
  379. ↑ The Bumpy Awards People's Choice full list of winners. WWE (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сет Ролінс