Тріпл Ейч
Тріпл Ейч на Реслманії ХХХ в 2014
Рідне ім'я	Пол Майкл Левек англ. Paul Michael Levesque
Народження	27 липня 1969 (55 років)(19690727) Нашуа, Нью-Гемпшир, США
Громадянство	США
Проживає	Вестон, Коннектикут, США
У шлюбі з	Стефані МакМен (з 2003)
Діти	3
Родина	Макмен
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові імена	Hunter Hearst Helmsley Terra Ryzing Triple H
Заявлений зріст	191 см
Заявлена вага	116 кг
Звідки	Гринвіч, Коннектикут
Тренери	Кіллер Ковальский
Дебют	1992

Тріпл Ейч (англ. Triple H; справжнє ім'я Пол Майкл Левек, англ. Paul Michael Levesque) — американський професійний реслер і актор, більш відомий як Triple H (абревіатура від Hunter Hearst Helmsley). В даний момент працює в головному офісі WWE як виконавчий віце-президент по взаємодії з реслерами та організації шоу. На арену виходить як виконавчий директор (COO) та (іноді) реслер під псевдонімом «Тріпл Ейч». Також відомий, як «The Game (Гравець)».

Левек почав свою кар'єру в IWF (International Wrestling Federation) під ім'ям Terra Ryzing до приходу в WCW (World Championship Wrestling) в 1994 році. Після недовгого використання імені Ryzing став виступати під ім'ям Жан-Поль Левек — франко-канадського аристократа, який був схожий на його іншого персонажа Hunter Hearst Helmsley. Цей персонаж був задіяний на WWF з початку 1995 року по 1997 рік включно. Пізніше Левек скоротив ім'я до Triple H і прийняв альтернативний спосіб в угрупованні (D-Generation X) (DX). Після вступу в DX Triple H став мейн-івентером вигравши кілька одиночних чемпіонство. По сюжетній лінії Triple H одружився зі Стеффані Макмен, проте згодом вони зіграли весілля в реальному житті. У 2003 році Triple H заснував нову команду відому як Evolution (англ. Еволюція) і відроджував DX з Шоном Майклз в 2006 та 2009 роках. Активно брав участь у процесах запису програм WWE і тримав в повному контролі сюжетну лінію свого персонажа, перемоги і поразки, а також чемпіонства. Всього Левек виграв 23 чемпіонства в WWE. Він 13-кратний чемпіон світу — рекорд за всю історію компанії — виграв чемпіонство WWF/E 8 разів і чемпіонство у важкій вазі 5 разів. Був першим реслером в титулі Всесвітній чемпіон у важкій вазі. Також є переможцем на PPV King of the Ring 1997 року, Royal Rumble 2002 року, а також другий переможець в Grand Slam Championship. Поза реслінгом брав участь в зйомках фільмів і шоу на телебаченні. Варто відзначити і акторські успіхи Левека (крім фільмів WWE): так в 2003 році Пол зіграв одну з ролей у фантастичному бойовику «Блейд: Трійця» з Уеслі Снайпсом, а вже в 2011 році зіграв головну роль в доброму сімейному фільмі «Супроводжуючий» (The Chaperone), а також головного героя в кримінальній драмі «Навиворіт» (Inside Out), докладніше на сторінці Пола в IMDB

Пол Левек народився в Нешу, Нью-Гемпшир. У молодості він був шанувальником професійного реслінгу та його улюбленим реслером був Рік Флер. У віці 14 років Левек став займатися бодібілдингом. Після закінчення середньої школи в 1987 році почав брати участь в різних змаганнях з бодібілдингу. А в 1989 році його навіть нагородили титулом «Teenage Mr. New Hampshire». Після цього він почав серйозно замислюватися над професійною кар'єрою реслера. У 1992 році Левек потрапив у школу Кілера Ковальські, яку йому підказав Тед Аркіді. Потім він дебютував в IWF і через кілька місяців став чемпіоном IWF. Він проявив достатньо хороші якості і був прийнятий на роботу в World Championship Wrestling. Закріпившись там, незабаром перейшов в World Wrestling Entertainment (у травні 1995). Тут він отримав своє перше прізвисько — «Hunter Hearst-Helmsley» (псевдонім, надалі скорочений в Triple H). У 1994 році Левек прийшов в WCW і підписав контракт тривалістю 1 рік. У своєму першому матчі, який був показаний по телебаченню, Левек дебютував у ролі Хіла під ім'ям Terror Rising і переміг Кейта Кола. Після, його ім'я було змінене на Terra Ryzing, яке було використане до середини 1994 року, коли знову поміняв ім'я на Жан-Поль Левек. Цей гіммік перетинався з його прізвищем французького походження і йому довелося говорити з французьким акцентом, так як на французькому він не говорив. З цього часу він почав використовувати свій фінішер — Pedigree (Родовід). У Левека був невеликий фьюд з Алексом Райтом, який закінчився на Starrcade 1994 коли Райт виграв у нього утриманням. Наприкінці 1994 року — на початку 1995 року Левек був у команді з лордом Стівеном. Команда проіснувала недовго, проте, Левек перейшов в WWF в січні 1995 року після того як WCW відмовила йому в проханні стати борцем в одиночному розряді.

Левек увійшов до складу альянсу D-Generation X під початком Шона Майклза. Дегенерати були улюбленцями самого Вінса МакМена. Коли після Монреальського облому Брет Харт пішов у WCW, Шон став головною зіркою WWF, а Гравець був його найкращим другом. Разом вони зробили те, що не змогли зробити всі зірки WWF — привернути увагу народу, щоб переплюнути WCW. У 2002 році WWF змінило абревіатуру на WWE, і в цьому ж році відбувся розпад компанії на два бренди — SmackDown і Raw. Він заробив право на титульний бій проти незаперечних Чемпіона WWE Брока Леснара, але Брок відмовився захищати титул від реслерів не зі свого бренду. Тоді Тріпл Ейч отримав титул Чемпіон світу у важкій вазі. Пізніше Тріпл Ейч і Шон Майклз об'єдналися проти угрупування Спірит Скуад. Дегенератам допомагав Рік Флер. Разом вони позбавилися від угруповання Fucking Massive Stupid Cunt.

• Завершальні прийоми
  • «Педігрі»^[1] 1995—зараз
• Прізвиська
  • «Аристократ з Коннектикута»^[2]
  • «Мізковитий убивця»^[3]
  • «Гравець»^[4]
  • «Король королів»^[3]
• Музичні теми
  • World Wrestling Federation/Entertainment/WWE
    • «Blue Blood» від Джима Джонстона (28 квітня 1995 — 17 грудня 1996)
    • «Symphony No. 9 (Бетховен)» (15 грудня 1996 — 10 листопада 1997)
    • «Break It Down» від «DX» (10 листопада 1997 — 5 квітня 1999; 19 червня 2006 — квітень 2007; 24 серпня 2009 — 1 березня 2010; 23 липня 2012)
    • «Corporate Player» від Джима Джонстона (25 квітня 1999 — 10 травня 1999)
    • «Higher Brain Pattern» від Джима Джонстона (16 травня 1999 — 21 червня 1999)
    • «My Time» від «DX» (27 червня 1999 — 10 грудня 2000)
    • «The Kings» від «Run–D.M.C.» (17 березня 2000 — липень 2000)
    • «The Game» від «DX» (10 грудня 2000)
    • «The Game» від «Motörhead» (8 січня 2001 — дотепер)
    • «King of Kings» від Motörhead (2006, 2011, 18 серпня 2013 — 3 квітня 2016; використовувався як лідер «Керівництва»)
    • «For Whom the Bell Tolls» від «Metallica» (3 квітня 2011; використав для виходу на WrestleMania 27)
    • «Terminator Theme» від Бреда Фіделя (29 березня 2015; використав для виходу на WrestleMania 31)

• International Sports Hall of Fame
  • Введений в 2015^[5]
• International Wrestling Federation
  • Чемпіон IWF у важкій вазі (1 раз)^[6]
  • Командний чемпіон IWF (1 раз) — з Перрі Сатурном
• Pro Wrestling Illustrated
  • «Протистояння року» проти Курта Енгла^[7]
  • «Протистояння року» (2004) проти Кріса Бенуа^[7]
  • «Протистояння року» (2009) проти Ренді Ортона
  • «Протистояння року» (2013) проти Денієла Браяна — у складі «Керівництва»^[8]
  • «Матч року» (2004) проти Кріса Бенуа і Шона Майклза на WrestleMania XX^[9]
  • «Матч року» (2012) vs. Андертейкера в «Пекельній клітці» на WrestleMania XXVIII
  • «Найбільш ненависний реслер десятиліття» (2000—2009)
  • «Найбільш ненависний реслер року» (2003—2005)^[10]
  • «Найбільш ненависний реслер року» (2013) — у складі «Керівництва»^[11]
  • «Найбільш ненависний реслер року» (2014)^[12]
  • «Реслер десятиліття» (2000—2009)
  • «Реслер року» (2008)
  • Номер 1 у списку 500 найкращих реслерів (PWI 500) в 2000^[13] і 2009^[14]
• World Wrestling Federation/Entertainment/WWE
  • Чемпіон WWE (9 разів)^[15]
  • Чемпіон світу у важкій вазі (5 разів)^[16]
  • Інтерконтинентальний чемпіон WWE (5 разів)^[17]
  • Об'єднаний командний чемпіон (1 раз) — з Шоном Майклзом^[18]
  • Чемпіон Європи WWE (2 рази)^[19]
  • Командний чемпіон WWF (2 рази) — з «Льодовою брилою» Стівом Остіном^[20] (1) і Шоном Майклзом (1)^[21]
  • «Король рингу» (1997)^[1]
  • Переможець «Royal Rumble» (2002, 2016)
  • Сьомий чемпіон Потрійної корони
  • Другий чемпіон Гранд Слем
  • Нагорода «Slammy» (3 рази)
    • «Найкраща зачіска» (1997)
    • «Матч року» (2012) — проти Андертейкера в «Пекельній клітці» на WrestleMania XXVIII
    • «OMG момент року» (2011) — Провів Андертейкеру «могильну плиту» на WrestleMania XXVII
• Wrestling Observer Newsletter
  • «Найкращий букер»^[22]
  • «Протистояння року» (2000) проти Міка Фоулі^[23]
  • «Протистояння року» (2004) проти Кріса Бенуа і Шона Майклза^[23]
  • «Протистояння року» (2005) проти Батисти^[23]
  • «Реслер року» (2000)^[23]
  • «Найбільш переоцінений» (2002—2004, 2009)^[23]
  • «Найбільш ненависний реслер читачів»^[23]
  • «Найгірше протистояння року» (2002) проти Кейна^[23]
  • «Найгірше протистояння року» (2006) з Шоном Майклзом проти Вінса Макмена і Шейна Макмена^[23]
  • «Найгірше протистояння року» (2011) проти Кевіна Неша^[24]
  • «Найгірше відпрацьований матч року» (2003) проти Скотта Штайнера на Royal Rumble^[23]
  • Найгірше відпрацьований матч року" (2008) проти Еджа і Володимира Козлова на Survivor Series^[23]
  • Зал слави Wrestling Observer Newsletter (2005)

• WWE.com Profile [Архівовано 28 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Triple H at OWW [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Джерело біографії [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Triple H Unleashed (Fansite) [Архівовано 7 серпня 2019 у Wayback Machine.]