Олекса́ндр Я́кович Ру́бан (1900—1943) — український графік, представник визнаної школи українського графічного мистецтва, належав до творчої групи «бойчукістів». Представник Розстріляного відродження.
Життєпис
Народився 3 травня (16 травня) 1900 року в родині Якова Петровича Рубана і Олександри Іванівни Єзерської в місті Києві. Малювати почав з трьох років. Після навчання в церковно-приходській школі і духовному училищі, закінчив свою середню освіту в духовній семінарії. У 1919 році вступив у Київський університет. Під час громадянської війни Олександра Яковича примусово було призвано до лав денікінської армії.
В 1920 році повернувся до Києва. За порадою свого дядька, відомого іконописця Дерев'янка, вступив до Української академії мистецтв в майстерню Михайла Бойчука. Разом з ним студентами стали О. Сахновська, Н. Ріхтер, О. Просяниченко, І. Липківський, Є. Піскорська. Провчившись 2 роки в майстерні монументального живопису, студент Рубан переходить до новоствореної графічної майстерні гравюри, яку очолила С. Налепинська-Бойчук. Взявши за основу навчання принципи бойчукізму, художниця, разом з учнями, звернулася до деревориту, «прагнучи в умовах нового часу відновити забуті традиції такого видатного явища, яким було давнє українське граверство». У 1924 році на виставці Всерабісу в Києві учень ксилографічної майстерні О.Рубан експонував 16 гравюр – «Візники» (1921), «Біля корита» (1923) та ін., – що вирізнялися національною своєрідністю та бойчукістською монументальністю. Навесні 1927 року відбувся випуск студентів Київського художнього інституту – 5 архітекторів та 18 художників. У статті, присвяченій цій події, ректор інституту І. Врона відзначив, що мистець-графік О. Рубан виконав дипломну роботу – кольорові гравюри до дитячої книжки «Дитяча мальованка», – зарекомендувавши себе «зрілим художником книги, що оволодів технікою і прагненням до простоти вираження і педагогічному підходу до дитячого малюнку».
Викладав у Поліграфічній школі, в художньо-індустріальному профтехнікумі, в художній студії Будинку піонерів в Києві.
На ювілейній виставці народів СРСР 1927 року в Москві О. Рубан представив гравюри до балад «Над Дніпром» В. Яблуненка. Увійшовши до літературно-мистецького об'єднання «Західна Україна», що існувала у Києві у 1925–33 рр., художник створює дереворити – обкладинки до «Гайдамаків» Т. Шевченка (1928) та «Підземної Галичини» М. Ірчана (1928), а також обгортки та мініатюрні ілюстрації до альманаху «Західна Україна». Стилістично дотримувався народного примітиву.
У 1930–34 рр. київська група графіків-бойчукістів – С. Налепинська-Бойчук, О. Сахновська та О. Рубан взяли активну участь у міжнародних виставках графічного мистецтва у Відні, Лондоні, Берліні, Стокгольмі, Цюриху, Токіо, Філадельфії та Гельсінкі. А витончена мініатюра О. Рубана була надрукована як заставка у каталозі виставки 1933 року у Берліні – перед вступною статтею Д. Антоновича.
Наприкінці 30-х рр. мистецтво підпадає під суворий партійний нагляд. Важко було встояти під натиском офіційної ідеології, відтак трансформація стилю бойчукістів стає дедалі помітнішою. Радянська символіка починає зустрічатися і в творах О. Рубана – зокрема, оформлення збірки «Чуття єдиної родини» П. Тичини та пісенника Л. Зимного сповнені радісно-бадьорого настрою та оптимістичного звучання соціалістичного реалізму. «І це після Голодомору 1933 і великих репресій 1937 року, – зауважує історик мистецтвознавства Л. Соколюк, дослідник творчості художника.
Олександр Рубан брав участь у багатьох художніх виставках, основні з них:
У вересні 1942 року О. Рубана, художника «Укрдержвидаву», евакуйованого до Саратова, несподівано заарештовують органи НКВС. Помер художник приблизно у червні 1943 року: причини і «точна дата смерті невідома». З бібліотек було вилучено книжки ілюстровані Олександром Рубаном, а з музеїв – його художні твори.
Реабілітований був у 2000 році. Син Олександра, Юрій Рубан, продовжив творчий рід, ставши відомим скульптором-анімалістом.
Бойчук і бойчукісти, бойчукізм. Каталог виставки. / Автори-упорядники О. Ріпко та Н. Присталенко. — Львів. — 1991. — С. 71;
Врона И. Первые дипломанты Киевского художественного института: Выставка весеннего выпуска 1927 г. в Киеве. // Советское искусство. — 1927. — №4. — С.54;