Екслі́брис (лат. ех libris — «із книжок») — книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка.

Попередники екслібрисів — написи власників на рукописних книгах, і суперекслібриси — рельєфні зображення на оправі книжок (найстаріший із гербом Львова, датований 1545).

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину. Саме в Німеччині існував звичай карбувати цінні речі на знак належності приватній особі. Перші друковані книжки теж належали до цінних речей, тільки феодали, монастирі та купці могли собі дозволити мати у власності колекції книг і часто підписували їх чи малювали свій знак, щоб знову знайти свою книгу, наприклад, у випадку крадіжки. Спочатку ті, хто переписували книги, робили позначку про те, кому належить книга. Згодом ці позначки оформлювали у вигляді віньєти та малювали на початку або наприкінці книги. Природно, що намальовані від руки екслібриси були поширені в часи, коли бібліотеки були невеликі, адже нелегко було малювати однакове зображення на великій кількості книг.

Відоме ім'я першого власника екслібриса в Німеччині — це лицар Бернгар фон Рорбах (1460). Перші екслібриси створив німецький художник Альбрехт Дюрер (кінець XV — початок XVI ст.). Йому належить створення приблизно двадцяти екслібрисів. Займалися створенням екслібрисів митці Лукас Кранах Старший і Ганс Гольбейн.

Із початком книгодрукування (XV ст.) виник новий спосіб позначення книг — наклеювання на внутрішньому боці обкладинки папірця з надрукованим написом «Ex libris» і прізвищем власника книжки. З розвитком друкарства освічені книголюби почали поєднувати власницькі написи з елементами, що мали прикрасити книгу. Як художній знак і витвір графічного мистецтва екслібрис почав відігравати роль декоративного елемента, органічно поєднаного з книгою.

Деякі книговласники прикрашали свої книжки розкішними оправами, на яких золотом витискали герби, вензелі, монограми, емблеми чи девізи — такі екслібриси отримали назву суперекслібриси. Суперекслібриси зустрічаються на пергаментних і шкіряних оправах французьких та італійських книг XVI—XVII століть. Одним з найвідоміших авторів суперекслібрисів був французький видавець, літератор і перекладач Жоффруа Торі (його праці були в бібліотеці французького короля Франциска I та в книгозбірках колекціонерів Ґрольє та італійця Майоли).

Збирачі книг надавали зовнішньому вигляду книги великого значення. Окрім гербових екслібрисів були популярні тиснені художні зображення символічного або алегоричного змісту.

З XIX століття пишні герби та хитромудрі вензелі вийшли з моди, натомість, популярними стали звичайні монограми, витиснені на зовнішньому боці обкладинки.

Друковані екслібриси започатковані в Україні у кінець XVI — на початку XVII ст. Відомі три роботи львівського гравера Яна Зярнко, які він виконав для Якова Собеського, галицького магната Петра Даниловича та коронного гетьмана Великого князівства Литовського Яна-Кароля Ходкевича. На усіх трьох екслібрисах зображенні герби власників книжок, прикрашені девізами та картушами^[1].

До XVIII ст. в екслібрисах переважали зображення гербів власників, у XX ст. популярними стали сюжетні екслібриси.

У цьому жанрі працювали О. Кульчицька, Я. Музика, М. Осінчук, О. Оброца, Лев Ґец^[2][3], «Гурток українських екслібрисистів» (співзаснований І. Крип'якевичем з І. Крушельницьким та П. Ковжуном, 1931)^[2] та інші. Проводилися виставки екслібрисів^[2].

У 1930-х роках в області екслібрисів натхненно працював київський художник Сергій Конончук, для якого це  — не лише книжковий знак, а й своєрідний портрет господаря книжки, відбиття його інтересів, смаків, уподобань. Досягав цього автор за допомогою символів, алегорій, а також зображуючи різні предмети, постаті. Очевидно, таке сполучення зображальних елементів асоціювалося з авторським сприйняттям навколишнього світу. Виразно трактовані екслібриси Н.Радзієвської, К.Юкельсон, Ю.Палійчука.

• 
  Сергій Конончук. Екслібрис Ю.Палійчука. 1940. Туш, перо
• 
  Сергій Конончук. Екслібрис Н.Радзієвської. 1930. Туш, перо
• 
  Сергій Конончук. Екслібрис С.Ушинського. 1940. Туш, перо
• 
  Боднар Ігор Ярославович. «Гоголіана», екслібрис В.Вітрука, 1981 р.

Із сучасних художників Тернопільщини екслібриси створював наприкінці 1960-х Є. Удін. Нині в цьому жанрі плідно працюють М. Дмітрух, І. Зілінко, Я. Омелян, О. Федорів, М. Харинович, П. Шпорчук та інші тернопільські художники.

Видатним майстром екслібрису є заслужений художник України Микола Стратілат.

Значну частину сучасних екслібрисів становлять книжкові знаки українських письменників, видавництв, музеїв, колекцій.

У сюжетах екслібрисів фігурує переважно образ книжки. Окремі з них виконано за мотивами літературних і фольклорних творів.

Техніка виготовлення екслібрисів різноманітна і збігається з техніками гравюри:

• дереворит;
• шовкографія;
• ліногравюра;
• цинкографія;
• туш, перо;
• літографія
• олівець;
• комп'ютерна графіка

тощо.

Засоби, якими користуються художники-графіки у створенні образів, на перший погляд, дуже обмежені — пляма, лінія, штрих, об'єм. Проте, для мистецтва екслібриса характерне розмаїття та витонченість форм, образів, тональностей, широкий тематизм [Сафонова].

• 
  Альбрехт Дюрер. Гербовий екслібрис 1515 року. Відродження
• 
  Анонім кінця XVIII ст. Екслібрис О.А. Безбородька, пасторальний мотив доби класицизму.
• 
  Британський екслібрис Вільяма Хевера, 1699 р. Бароко
• 
  Нарбут Георгій Іванович (1886-1920). Екслібрис мистецтвознавця Миколая Врангеля, 1914 р.
• 
  Анонім кінця XIX ст. Екслібрис Генрі Ешбі з портретом, 1890 р.
• 
  Чехонін Сергій Васильович. Екслібрис М. Соколовської, 1921 р.
• 
  Александр Рікер (1856-1920). Екслібрис Нарсіс Клавелл, поч. XX ст.
• 
  Сілін Олександр Дмитрович «Екслібрис Удалова Ф.М.», 1924 р., історизм.
• 
  Сілін Олександр Дмитрович. « Екслібрис бібліофіла Сергія Сільванського », 1928 р.
• 
  Худ. Алоїс Кольб. Екслібрис Франца Дегена, початок XX ст.
• 
  Світальський Володимир Олександрович. Власний екслібрис в стилі конструктивізму початку XX ст.
• 
  Копенгагенська університетська бібліотека, кольоровий екслібрис 1912 р.
• 
  Мирон Левицький. Екслібрис Наталі Матчак, 1943 рік.
• 
  Криворучко Орест Іванович. «Генрі Ганлет». Екслібрис
• 
  Святослав Воробченко. Екслібрис Михайла Іжика, 2017 рік.

Чимало тернополян мають власні екслібриси. Їх колекціонували Е. Бергер, І. Ґерета, нині — фахівці ДАТО, ТОКМ, а також Н. Волинець, І. Пилипець, В. Сушкевич та ін.

Серед відомих колекцій екслібрисів:

• Сільванський Сергій Олександрович (1893—1937) відомий у Херсоні та у Москві бібліофіл та колекціонер книжкових знаків. Його колекція відома тим, що власник збирав екслібриси провінційних художників, мало відомих у столичних містах. Колекція Сергія Сільванського, одна з найкращих на землях України, нараховувала близько 3500 зразків екслібрисів. Рятуючи власне зібрання екслібрисів від знищення в період сталінських репресій, С. Сільванський був вимушений розпродати його у Москві. Його бібліотека зникла і її розшуки тривають до початку XXI ст.

• Савонько Володимир Степнович (1877—1937?) полковник артилерії царської армії, згодом перейшов до РККА. Голова ленінградського товариства екслібрисистів, котре існувало у 1922—1930 рр. Зібрав колекцію екслібрисів у 10000 примірників, доповнену суперекслібрисами XVIII–XX ст., друкарськими ярликами та штемпелями. Склав власну картотеку-каталог збірки. Збірка Савонько В. С. 1941 року перейшла до фондів Російської національної бібліотеки.

• Колекція Фортинського. Сергій Петрович Фортинський (1906—1971), доктор юридичних наук (Росія, Москва), почав збирати екслібриси у 1920 р. Вже до 1926 р. він зібрав приблизно 500 екслібрисів. Він купував як поодинокі зразки, так і цілі колекції. У художниці Н. С. Бом Григорьєвої він придбав 1500 знаків, у професора Декмана — 13000, у колекціонера І. Н. Жучкова — 1100. На 1970 рік в його колекції налічувалося 35000 екслібрисів.

• Збірка Вілінбахова. Борис Вілінбахов (1897—1969) — викладач Військового училища. Знаки збирав тридцять три роки. Його збірка мала приблизно 35000 екслібрисів.

• Колекція Пауля Амбура. Пауль Амбур з Естонії. Листувався майже із двомастами колекціонерами із тридцяти двох країн. Його колекція мала близько 40000 знаків. Окрім екслібрисів, він збирав книжки про ці знаки (близько 500) і сам написав тридцять досліджень про екслібрис.

• 
  Бібліотека відділу старожитностей Імператорського Ермітажу, екслібрис
• 
  Худ. барон Арміній Євгенович фон Фелькерзам (1864-1918). Екслібрис Бібліотеки Зимового палацу 1907 р.
• 
  Імператорська Ермітажна іноземна бібліотека, екслібрис

• 
  Екслібрис Отто Цукеркандла, 1906 р.
• 
  Екслібрис Адель Блох із казковим сюжетом, 1905 р.
• 
  Екслібрис Фріца Верндорфера, 1903 р.

• 
  Екслібрис Ансельма Гартога
• 
  Екслібрис Річарда Шустера
• 
  Екслібрис Мартина Бреслауера

• 
  Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Арне Новака», дереворит 1916 р.
• 
  Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Фердинанда Хейна», 1918 р.
• 
  Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Д.Л та С.Л. Роуз», акватінта 1924 р.
• 
  Шимон Тавік Франтішек. «Екслібрис Вацлава Мареша», акватінта 1927 р.

• Графіка
• Офорт
• Дереворит
• Мідьорит
• Ліногравюра
• Літографія
• Силует (графіка)
• Ермітаж, друкована графіка
• Історія німецького екслібриса
• Видавнича марка
• Екслібрис доби СРСР

• Український книжковий знак ХІХ-ХХ століть : каталог колекції Степана Давимуки : у 3 т. / НАН України, Львів. нац. наук. б-ка ім. Василя Стефаника ; упоряд. і вступ. ст. Лариса Купчинська ; наук. ред. Лідія Сніцарчук. – Львів : Апріорі, 2017.

Т. 1 : А-Д. – 2017. – 671 с. : іл.

Т. 2 : Е-О. – 2017. – 595, [2] с.

Т. 3 : П-Я. Додаток. – 2017. – 671 с.

• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
• Екслібрис: Збірник Асоціації незалежних українських мистців. Перший випуск. — Л., 1932.
• Екслібриси: книжкові знаки / Я. Омелян. – Тернопіль, 2006. – 112 с.
• Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912—1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київському МАН «Дослідник». — К., 2011.
• Нестеренко П. Історія українського екслібриса. Наукове видання. — Київ: Темпора, 2010. — 328 с.
• Бердичевський Яків. Книжкові знаки сучасників Т. Г. Шевченка / Пер. з рос. — К.: Дух і літера, 2007. — 84 с. — ISBN 966-378-038-Х.
• Бердичевський Яків. Народ книги. — К.: Дух і літера, 2009. — 498 с., іл. — ISBN 978-966-378-132-7.
• Український екслібрис / А. В'юник. – К., 1964. – 46 с.
• Книжные знаки русских художников. — Петрополис, 1922.
• Савонько В. С. Опыт истории экслибрисных коллекций в СССР / В. С. Савонько. — Л., 1937.
• Херсонский музей // Рабочий. — 1926. — 7 окт.
• Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: Сов. Россия, 1971.
• Катушкина Е. С., Сапрыкина Н. Г. Экслибрис в собрании Научной библиотеки Московского университета. Альбом-каталог. — М: Изд-во Моск. ун-та, 1985. — 224 с.
• Ивенский С. Г. Книжный знак: история, теория, практика художественного развития. — М.: Книга, 1988

• Екслібріс [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 406. — 1000 екз.
• Екслібрис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 320.
• Суперекслібрис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 444.
• В. Ю. Соколов. Екслібрис [Архівовано 23 липня 2021 у Wayback Machine.] // Українська бібліотечна енциклопедія
• Сапко Мирослава. [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] Знаки книжкової власності: книга, графіка, колекція [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Сафонова Т. В. Мистецтво танцю в українському екслібрисі: витоки, колорит, художня мова
• Співак В. М. Мистецтво екслібрису [Альбом-каталог] / В. М. Співак. — Черкаси, 2010. — 63 с.
• Українська пісня в екслібрисах харків'ян [Каталог] / [уклад. В. П. Бурмака та ін.]. — Харків: ТОВ Планета-Принт, 2001. — 52 с.
• Екслібриси українських художників [Альбом] / [упоряд. Андрій Вьюник] — К.: Мистецтво, 1977. — 247 с.
• АРХІВажлива справа": колекція екслібрисів. Автор: Оксана Олійник | 03 березня 2015 19:21 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Екслібрис