Олена Федорівна Рофе-Бекетова
Олена Рофе-Бекетова під час «Вертеп-фесту»
Народилася	22 жовтня 1970(1970-10-22) (54 роки) м. Харків, УРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	волонтерство, активізм
Alma mater	Харківський державний університет імені О. М. Горького
Знання мов	українська і російська
Учасник	Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Батько	Федір Рофе-Бекетов
Мати	Валентина Понирко
Родичі	Олексій Бекетов (прадід)
Діти	Ірина Рофе-Бекетова (1998)
Медіафайли у Вікісховищі

Олена Федорівна Рофе-Бекетова (нар. 22 жовтня 1970, м. Харків) — українська громадська діячка, волонтерка, співзасновниця волонтерської групи Help Army, директор благодійного фонду «Харків з тобою» та керівниця напряму культурних програм фонду, активістка руху за збереження культурної спадщини Харкова^[1][2], ініціаторка і координаторка проекту «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини України»^[3][4][5] та ініціативної групи «SaveKharkiv»^[6][7][8], координаторка «Вертеп-фесту» у Харкові (з 2017)^{[9][10][11][12]}, керівник конкурсу «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal»^[13], одна з ініціаторок акції «Спільне повітря» з виконання симфонічними оркестрами у семи найбільших аеропортах України гімна Євросоюзу у березні 2014 року^[14], співорганізаторка та координаторка низки освітніх та культурних заходів у Харкові^[15][16][17]

Дочка доктора фізико-математичних наук Федора Рофе-Бекетова та праонука академіка архітектури Олексія Бекетова.

Олена Рофе-Бекетова народилась 22 жовтня 1970 року в сім'ї Федора Семеновича Рофе-Бекетова та Понирко Валентини Іванівни, праонука академіка архітектури Олексія Бекетова.^{[2][18][19][20]}.

У 1987—1992 роках здобувала вищу освіту на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького.

У 1995—1999 роках навчалась в аспірантурі в Українській інженерно-педагогічній академії.

Викладала вищу математику в Українській інженерно-педагогічній академії.

Згодом працювала аналітиком бази даних в приватній компанії, менеджером з логістики у мережі магазинів, була заступником директора з обліково-аналітичної роботи департаменту закупівель та логістики у торговельно-промисловому холдингу.

Протягом 2007—2015 років була провідним спеціалістом із стандартизації та сертифікації Групи компаній «Фактор».

З 2015 року є приватною підприємицею та консультує з питань організації бізнес-процесів^[2].

26 лютого 2014 року у відповідь на акцію солідарності із жителями сходу та півдня України, ініційовану мешканцями Львова, яка передбачала спілкування ними у побуті цього дня російською, Олена Рофе-Бекетова вирішила в цей день говорити українською і закликала приєднатись своїх друзів зі сходу України^[21].

У березні того ж 2014 року вона була серед підписантів звернення харків'ян «Харків — українське місто»^[22] Олена Рофе-Бекетова була серед ініціаторок акції «Спільне повітря» з виконання симфонічними оркестрами у семи найбільших аеропортах України (Києва — Жуляни та Бориспіль, — Харкова, Львова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси) гімна Євросоюзу «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена, яка відбулася 30 березня 2014 року та у якій взяли участь близько 700 музикантів з метою вшанування пам'яті «Небесної сотні», відзначення підписання політичної частини Угоди про асоціацію між України та Європейським Союзом та підтвердження єдиності і неподільності України^[14][23][24].

У грудні 2015 року вона брала участь у проекті «Армія подарунків. Свято для солдата» зі збору новорічних подарунків для українських військових, які бійців АТО. У січні 2017 року вона ініціювала збір підписів під зверненням до представництв ООН в Україні з проханням терміново засвідчити факт гуманітарної катастрофи в Авдіївці на Донеччині^[25][26].

У 2018 році Олена Рофе-Бекетова була керівником освітньої програми «Kharkiv music fest 2018»^[27]

У вересні 2019 року вона була координаторкою-керівницею проекту «Дев'ять життів традиції», в рамках якого відбулось «Етно-паті» в Харківському літературному музеї. Цей проект був реалізований як продовження ідеї «Етновечорниць», які відбулися під час «Вертеп-фесту»^[17][28].

У серпні 2019 році Олена Рофе-Бекетова виступила на підтримку проведення першого у Харкові правозахисного маршу «ХарківПрайд»^[29]

У березні 2014 року Олена Рофе-Бекетова долучилась до волонтерського руху допомоги українським військовим, стала однією із співзасновниць волонтерської групи Help Army^[2], була її координаторкою^{[30][31][32][33]}. Пізніше вона була менеджеркою проектів благодійного фонду «Харків з тобою», зокрема, проекту «Донор-волонтер»^{[2][9][15][34][35]}, керівницею напрямком культурних проектів фонду^[1][10]. У 2018 році вона стала директором благодійного фонду «Харків з тобою»^[2][4][5].

Протягом 2015—2016 року вона була співорганізаторкою та координаторкою низки освітніх та мистецьких заходів та конкурсів у Харкові, зокрема, конкурсу молодіжних програм розвитку міста Харкова «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal!»^{[2][13][36][37][38][39][40]}, «Освітнього форуму»^[15][41] та першого на сході України безкоштовного музичного табору «Music Camp Kharkiv-2016»^{[16][42][43][44][45][46]}.

Олена Рофе-Бекетова є координаторкою фестивалю вертепів «Вертеп-фест», який щорічно з 2017 року проходить у січні в Харкові.^{[9][10][11][12][47][48][49][50][51]}

Восени 2016 року у Харкові міська рада ініціювала конкурс на новий пам'ятник на майдані Свободи, в якому переміг проект братів Чечельницьких. Проти самого конкурсу виступила громадськість, петиція проти конкурсу набрала необхідну кількість голосів за 2 дні, а сам проект-переможець охрестила «одороблом». Було подано до суду, який визнав проведення конкурсу незаконним, а також було подано відкритого листа на ім'я міністра культури Євгена Нищука з проханням зберегти історичний ансамбль міста, серед підписантів якого була Олена Рофе-Бекетова.^{[52][53][54][55][56][57][58][59]} В результаті низки запитів до органів влади, які робила Олена, вона з'ясувала, що межі історичного ареалу Харкова так і не були затверджені, а сліди документів щодо нього під час погоджень у 2010—2011 роках безслідно зникли.^{[60][61][62][63]}

Після цього у липні 2017 року вона ініціювала питання щодо повернення до розробки проекту меж історичного ареалу міста Харкова, ідею якого підтримали і деякі депутати Харківської міської ради.^[1][64]

У серпні 2017 року Олена ініціювала реалізацію проекту «Ctrl+S. Захисти майбутнє», в рамках якого відбувалось створення документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати» про причини руйнування культурної спадщини у Харкові, Києві, Дніпрі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, аналізувалось чинне законодавство і напрацьовувались пропозиції для його зміни з метою закриття корупційних схем для знищення культурної спадщини та створення мережу партнерських груп для моніторингу за її станом.^[3][65][66]. У грудні проект трансформувався в «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини Українив», рамках якого активісти з 10-ти міст України (долучилися Запоріжжя, Одеса, Полтава) об'єдналися для напрацювання змін до чинного законодавства про охорону культурної спадщини та лобіювання цього законопроекту.^[4][67][68] На початку лютого 2018 року у Харкові відбулась прем'єра документального фільму «Зберегти не можна зруйнувати» режисера Павла Сіроменка та сценаристки Татьяни Омельченко про те, як знищується історична спадщина у містах, де протягом останніх років втратили чимало пам'яток — у Харкові, Києві, Дніпрі, Полтаві, Одесі, Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Запоріжжі^[69][70], після чого стрічка вирушила у всеукраїнський тур містами, де проходило знімання^[71][72][73], у квітні 2018 року фільм був показаний на каналі «24».^[74][75]. В результаті було напрацьовано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження об'єктів культурної спадщини», що мінімізує корупційні ризики в сфері збереження культурної спадщини і був у квітні 2018 року переданий до Верховної Ради України^[5][76] В рамках проекту було підготовлено інструкцію «Що робити, якщо пам'ятку культури знищують», в якому подані алгоритми дій в різних випадках, а також налагоджені контакти з ініціативними групами в Харкові, які борються за збереження окремих історичних будівель у Харкові^[77]. Олена Рофе-Бекетова протягом 2018 року вона закликала харків'ян ставати громадськими інспекторами при Управлінні культури і туризму Харківської ОДА, щоби стежити за станом культурної спадщини у Харкові та області.^[2][77].

На початку 2018 року вона брала участь у судових засідання щодо незаконної перебудови мансарди будинку 1907 року в стилі модерн на вулиці Пушкінській, 19 авторства Олександра Гінзбурга^[78][79][80].

В липні 2018 року цей рух перетворився в ініціативну групу «SaveKharkiv», коли вона опублікувала першу петиція до міської влади від імені групи з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста^[6][81]. Координаторкою групи стала Олена Рофе-Бекетова і було запропоновано програму порятунку будівель, які перебувають на межі зникнення, яка також включала заходи для запобігання подібних випадків та просвітницьку роботу серед харків'ян^[7][8][82]. Вона разом з іншими активістами руху фіксували факти незаконного перефарбування Покровського собору у московський стиль Українською православною церквою (Московського патріархату)^[83][84], незаконного будівництва на даху колишнього палацу новонароджених на Мироносицькій вулиці^[85], незаконного знесення двох будинків кінця XIX століття для будівництво елітного житлового комплексу на вулиці Пушкінській^[86], низки будинків архітектора Олександра Гінзбурга^{[87][88][89][90]}, збирали підписи на захист каскадного фонтану до Харківської міської ради з вимогою зупинити його перебудову^[91][92] та садиби авторства архітектора Олександра Гінзбурга на вулиці Свободи до Міністерства культури України у зв'язку з початком зведення на її місці висотного житлового будинку^[93][94]. Вона також є прихильницею ідеї створення пільг для меценатів та бізнесменів, які інвестують гроші у збереження культурної спалщини або розвиток культури^[5][8].

Олена Рофе-Бекетова заміжня. Має дочку Рофе-Бекетову Ірину Ігорівну (1998), легкоатлетку, учасницю командного чемпіонату Європи з легкоатлетичних багатоборств 2019, бронзова призерка Чемпіонатів України з легкої атлетики в приміщенні^{[2][19][95][96][97][98]}, студентку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»^[99].

Її батьки — доктор фізико-математичний наук Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932) та Валентина Іванівна Понирко (1933). Також має сестру — Ірину Пилипець, приватну підприємицю (1966)^[18]. Також вона є праонукою академіка архітектури Олексія Бекетова та пра-праонукою Олексія та Христини Алчевських. Сім'я неодноразово допомагала харківським музеям та закладам культури в організації виставок, присвячених їх пращурам^[18][20], брала участь у відкритті пам'ятника на честь Олексія Бекетова^[19].

Також має дядька — Володимира Семеновича Рофе (1935)^[18][20].

Проживає в будинку, який побудував Олексій Бекетов для своєї сім'ї на вулиці Дарвіна разом з батьком та сім'єю сестри.^[73][100]

• Ирина Стрельник (18 червня 2018). Памятники архитектуры и истории нужно не охранять, а сохранять. Вечерний Харьков. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
• Рофе-Бекетов Ф.С. и Песчанский В.Г. // В.В. Ерёменко. О себе и моих учителях, колегах, друзьях. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)

• Анастасия Горелкина (26 вересня 2015). Елена Рофе-Бекетова, руководитель проекта «Йдемо разом!KharkivGoingGlobal». Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
• Ольга Новикова (8 грудня 2015). Елена Рофе-Бекетова, куратор конкурса «Йдемо разом! KharkivGoingGlobal» и Таисия Светличная, капитан команды «Speed in Blood». Медиа группа «Объектив». Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
• «Объектив-Позиция». «Music Camp International». Медиа группа «Объектив». 29 лютого 2016. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
• Елена Рофе-Бекетова: Харьков, который я знала в детстве, уходит. Kharkiv Today. 14 липня 2017. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
• Ліна Волинська (15 березня 2018). 15 адрес для небайдужих. День. Процитовано 29 березня 2020.