Рада безпеки Республіки Білорусьбіл. Савет Бяспекі Рэспублікі Беларусь
|
![]()
|
|
|
|
|
|
|
| Будівля палацу Президента Білорусі, де засідає Рада безпеки
|
| Загальна інформація:
|
| Тип:
|
державна безпека
|
| Юрисдикція:
|
 Білорусь
|
| Дата заснування:
|
15 листопада
|
| Структура:
|
| Голова:
|
Лукашенко Олександр Григорович
|
| Керівна організація:
|
Президент Республіки Білорусь
|
| Кількість співробітників:
|
засекречено
|
| Бюджет:
|
засекречено
|
| Штаб-квартира:
|
|
|
| Адреса штаб-квартири:
|
Мінськ, Резиденція Президента
|
| Вебсайт:
|
| [president.gov.by/ru/president/glavnokomanduyushchiy/sovet-bezopasnosti president.gov.by/ru/president/glavnokomanduyushchiy/sovet-bezopasnosti]
|
Ра́да безпе́ки Респу́бліки Білору́сь — конституційний дорадчо-консультативний орган при Президенті Білорусі, уповноважений розробляти узгоджені заходи підтримання безпеки держави. Розглядає внутрішні та зовнішні справи держави, що мають стосунок до безпеки і оборони. Схвалює постанови про безпеку держави та громадян. Очолюється і формується президентом, який підписує її постанови.
Склад
До складу входять 20 осіб: президент, прем'єр, голови Палати представників і Ради республіки, голова Верховного суду, голова Адміністрації президента, державний секретар, генеральний прокурор, голова Національного банку, голови Комітетів державної безпеки і державного контролю, міністри оборони, закордонних справ і внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій, голови слідчого, державних військово-промислового та прикордонного комітетів, начальник Генерального штабу Збройних сил та старший син президента Віктор Лукашенко, як помічник з національної безпеки. Діяльність забезпечує секретаріат[1].
Комісії
При раді безпеки діють комісії:
- Міжвідомча комісія з захисту державних таємниць;
- Міжвідомча комісія з військово-технічного співробітництва та експортного контролю;
- Державні комісія з радіочастотного нагляду;
- Міжвідомча комісія з безпеки в економічній сфері.
Повноваження
За Законом про захист, рада безпеки має повноваження на:
- внесення пропозицій президентові про напрямки управління армією і розвитком Збройних сил, зміни військової доктрини;
- забезпечення існування та дій армії;
- внесення на затвердження президентові будови і кількості Збройних сил;
- пропозиції президенту про введення, продовження та скасування воєнного і надзвичайного станів;
- погодження переведення промисловості на роботу в умовах воєнного часу;
- заслуховування звітів керівників відомств захисту;
- визначення напрямків міжнародної військової діяльності і завдань розвитку союзних відносин з іншими державами[2].
Історія
15 листопада 1991 року. Верховна Рада Республіки Білорусь схвалила Рішення № 1249, яке утворило Раду безпеки у складі 14 осіб: голова ради безпеки, його перший заступник і голова Комісії Верховної ради з питань національної безпеки, голова уряду, генеральний прокурор, голова КДБ, міністри оборони, закордонних і внутрішніх справ, зв'язку і транспорту, начальник Білоруської залізниці і управління цивільної авіації, завідувач військ Білоруського військового округу. Голова ради безпеки призначав собі помічника як керівника апарату ради безпеки, який налічував 4 співробітники. Засідання скликалися двічі на рік[3]. У 1992-1994 рр. очолював Раду безпеки Станіслав Шушкевич, потім Мечислав Гриб. Відповідно до прийнятої в 1994 р. Конституції Раду безпеки очолив президент[4]. 5 серпня 1994 року. А. Лукашенко ввів Указом № 24 до складу Ради безпеки голову адміністрації президента і державного секретаря замість голови Верховної ради та голови комісії Верховної ради з національної безпеки. Засідання стали проводитися кожні три місяці[5]. У 1997 р. апарат ради безпеки, на чолі якого стояв призначений президентом державний секретар, перейменували в секретаріат.
Державні секретарі
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
.svg)
