Багата місцевість на такі будівельні матеріали: пісок, глину, вапняк. Ґрунти переважно чорноземні. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства, зокрема для вирощування озимої пшениці, ярих зернових культур, цукрових буряків, а також овочівництва, садівництва, виноградарства.
На території Піщанського району розташоване лісове урочище, пам'ятка природи «Княгиня» з мальовничими краєвидами, утвореними різноманітними насадженнями на кам'янистих схилах з численними насадженнями рідкісної австрійської сосни та численними джерелами мінеральних вод, а також заказник Гарячківська Дача, пам'ятка природи «Зачарована долина».
Історія
В історичних джерелах Піщанка вперше згадується в 1734 році під назвою «Піщана». Через 50 років село стало називатись Піщанкою. Цей населений пункт колись був власністю Конецпольських, пізніше Любомирських. Наприкінці 18 століття Піщанка була передана в державну казну, в половині XIX ст. передана в довготермінову оренду генералу С. Вязмітінову, згодом знову належала казні.
З приєднанням правобережної України до Російської імперії Піщанка увійшла до Ямпільського повіту Подільської губернії.
У 50-х роках 19 століття Піщанка стає волосним центром. З 1897 року діяла школа грамоти для дівчаток, також було училище. Зростає матеріальний і культурний рівень життя населення.
У період колективізації у селищі було організовано чотири колгоспи, котрі у серпні 1950 року об'єднанні в колгосп ім. Хрущова, а з 1958 року його перейменували в ім. Щорса.
У 1962 році район було приєднано до Крижополя, з 22 грудня 1966 року знову відновлено.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Піщанського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,56 % (проголосували 11 159 із 16 516 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,74 % (7 336 виборців); Юлія Тимошенко — 15,92 % (1 777 виборців), Олег Ляшко — 5,71 % (637 виборців), Анатолій Гриценко — 3,30 % (368 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.[3]
Корисні копалини: вапняки, пісковики, глини, пісок. Промисловість: харчова, будівельних матеріалів. Підприємства: цукровий комбінат (Чорномин), комбікормовий, хлібний, молоко- і продтоварів заводи, кар'єроуправління з видобутку вапняків у Піщанці. Сільське господарство: зернові, буряківництво, скотарство.
Транспорт
Територією району проходить два автошляхи Т 0225 та Т 0233.
Піщанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-517
.svg){kind=small}
