Пітер Барлоу

Пітер Барлоу
англ. Peter Barlow
Народився13 жовтня 1776(1776-10-13)[1] або 15 жовтня 1776(1776-10-15)[2]
Норвіч, Велика Британія
Помер1 березня 1862(1862-03-01)[3][2][…] (85 років)
Вуліч, Велика Британія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету
Галузьфізика, математика, механіка
Вчене званнячлен Лондонського королівського товариства (з 1823).
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Відомий завдяки:лінзою Барлоу, таблицями Барлоу, формулою Барлоу
ДітиPeter William Barlowd
William Henry Barlowd
Нагороди

Пітер Барлоу (англ. Peter Barlow; 13 жовтня 1776(17761013) — 1 березня 1862)[5][6] — англійський фізик і математик.

Біографічні дані

Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в Королівське військове училище у Вулічі (південно-східний Лондон)[5][7]. На цій посаді Барлоу працював до 1847 року[6]. У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук[8]. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках. Він також провів декілька розслідувань для новоствореної Залізничної інспекції на початку 1840-х років.

Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.

Наукові заслуги

Essay on magnetic attractions, and on the laws of terrestrial and electro magnetism, 1824

Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»[9]). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, деревини, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».

Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств.

Його основні роботи:[5][7]

  • «Елементарні дослідження з теорії чисел»[10] (1811);
  • «Новий математичний і філософський словник»[11] (1814);
  • «Нові математичні таблиці»[12] (1814);
  • «Нарис про магнітне притягання, а також про закони земного та електромагнетизму» (1824).

Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів». Шосте видання (1867) першої з цих робіт було підготовлене синами Барлоу після його смерті і доповнене біографією їх батька.

Також, відомий роботами, присвяченими дослідженню електромагнетизму (колесо Барлоу), розробці конструкцій ахроматичних телескопів (лінза Барлоу)[5][7].

Див. також

Примітки

  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. а б в г Encyclopedia Britannica Online: Peter Barlow
  6. а б Lance Day and Ian McNeil, Biographical dictionary of the history of technology, Routledge, 1995, page 42.
  7. а б в MacTutor Biography: Peter Barlow. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 3 червня 2012.
  8. Book of Members, 1780-2010: Chapter B (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів (PDF) оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 17 травня 2011.
  9. Таблицы Барлоу/ Под. ред. Л. С. Хренова. М.: Наука, 1975. — 376 с.
  10. An Elementary Investigation of the Theory of Numbers(англ.)
  11. A New Mathematical and Philosophical Dictionary(англ.)
  12. New Mathematical Tables(англ.)

Джерела

Посилання